МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет аграрного менеджменту
Кафедра економіки
агропромислових формувань
Спеціальність 8201/3 –1
менеджмент організацій
Магістерська програма
аграрний менеджмент
денна форма навчання, курс V
МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
Ризики аграрного товаровиробника та управління ними.
студентки Зеленько Вікторії Вікторівни
Науковий керівникд.е.н., професор
Дем¢яненко Сергій Іванович.
Рецензент: Заступник голови Правління
з розвитку ЗАТ”СГ”ТАС” Нечипоренко В.І.
Робота допущена до захисту в ДЕК
Завідувач кафедри, д.е.н., професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Нелеп Віталій Миколайович
Київ – 2003
В даній роботі розглянуто практичні питання страхового захисту сільськогосподарських тварин, врожаю сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, порядок визначення страхових платежів, збитків від стихійних лих, а також подано методику розрахунку страхових тарифів і порядок оформлення всіх операцій та необхідних документів.
Метою даної роботи є аналіз системи страхування агропромислового комплексу, зокрема сільського господарства, виявлення переваг та недоліків даного методу управління ризиками аграрного товаровиробника.
В роботі також проведений аналіз системи державної підтримки сільськогосподарського виробника шляхом субсидування частини витрат на страхові платежі.
Проведений аналіз роботи на страховому ринку України Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, його внесок в розвиток страхування аграрного сектору.
Дана дипломна робота містить також аналіз методів управління ризиками аграрного товаровиробника, повний виклад суті методу страхування – його перваги, недоліки, значення як на рівні підприємства, так і на рівні продовольчої безпеки країни.
Робота містить перелік всіх необхідних документів для проведення страхування на конкретному прикладі – від подачі заяви на страхування до виплати страхового відшкодування за понесений збиток.
Реферат
Робота написана обсягом 145 сторінок, містить 11 таблиць, 8 малюнків, список літературних джерел 26 найменувань, 7 додатків.
Ключові слова : страхова система, об¢єкти страхування, страхові ризики, страховий випадок, страхове відшкодування, страхова сума, страхова премія, метод (спосіб) управління ризиком.
Об¢єктом дослідження є Закрите акціонерне товариство “Страхова група “ТАС”, головний офіс якого знаходиться в місті Києві.
Мета роботи – проаналізувати систему страхування агропромислового комплексу, зокрема сільського господарства, виявити переваги та недоліки даного методу управління ризиками аграрного товаровиробника.
Одержані результати роботи: розглянуто питання управління ризиками аграрного товаровиробника, зокрема питання сатрахового захисту тваринництва та найбільш ризикової галузі сільського господарства – рослинництва, проведена робота щодо розробки проекту по страхуванню водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах України.
Практичне значення виконаного дослідження: дана робота може бути використана на сільськогосподарських підприємствах як методичний або довідковий матеріал.
Сільське господарство – одна з ключових і життєво важливих галузей суспільного виробництва – є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес пов¢язаний з природно-кліматичними та біологічними чинниками.
В дипломній роботі розглянуто питання страхового захисту найбільш ризикової сільськогосподарської галузіи – рослинництва, де використовується специфічний і основний одночасно засіб виробництва – земля, питома вага якої складає понад 50% території України, або понад 31 млн. га угідь.
Тому однією з найгостріших питань в АПК є захист врожаю сільськогосподарських культур, за допомогою якого в певній мірі можна стабілізувати економіку самих господарств, агропромисловий комплекс та економіку держави в цілому.
Ступінь участі держави у стабілізації стану агроформувань та методичні підходи до вирішення цієї проблеми мають свою специфіку у кожній з розвинених країн.
У нашій державі максимальний розмір страхового забезпечення складає 70 % від нанесених збитків. Значно скоротився перелік страхових ризиків, які беруться на страхування. Державна підтримка господарств, навіть щодо сплати страхових платежів у розмірі 50% зараз не діє, хоч державне регулювання доходів сільськогосподарських товаровиробників мало б бути головним важелем адекватного реагування сільськогосподарського сегмента ринку України на зміни на вітчизняному та світовому ринках.
Мета роботи – проаналізувати систему страхування агропромислового комплексу, зокрема сільського господарства, виявити переваги та недоліки даного методу управління ризиками аграрного товаровиробника.
Об¢єктом дослідження є Закрите акціонерне товариство “Страхова група “ТАС”, головний офіс якого знаходиться в місті Києві (на прикладі КСП "Нігинське" Хмельницької обл. Кам"янець-Подільського р.н, с.Нігин).
Предмет дослідження – упарвління ризиками аграрного товаровиробника, зокрема проблема страхування ризиків в сільському господарстві.
В процесі написання дипломної роботи застосовувалися наступні методи дослідження:
- абстрактно-логічний;
- економіко-статистичний;
- розрахунково-конструктивний;
- графічний.
ВСТУП
І.Теоретичні аспекти управління ризиками аграрного товаровиробника..........................................................................
1.1. Характеристика видів ризику та їх оцінка................................................
1.2. Критерії класифікації ризиків та їх оцінка з врахуванням особливостей сільського господарства.....................................................
1.3. Інваріантні методи управління ризиками в сільському господарстві.
1.3.2. Зовнішні способи зниження ступеня ризику...........................
1.3.3. Внутрішні способи оптимізації ризику...................................
ІІ. Страхування, як метод управління ризиками товаровиробників аграрного сектору.....................................
2.1. Економічна характеристика закритого акціонерного товариства “Страхова група”ТАС”..................................................................................
2.2. Соціально-економічна суть страхової системи АПК..................................
2.2.1. Страхова система і продовольча безпека..............................
2.2.2. Характерні риси та види страхового захисту......................
2.3. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.....
2.4. Страхування врожаю сільськогосподарських культур...............................
2.5. Порядок визначення розміру збитку і відшкодування по страхуванню сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.....................
2.5.1. Розрахунок величини страхового тарифу..............................
2.5.2. Суть франшизи..........................................................................
ІІІ. Напрямки вдосконалення системи страхування ризиків аграрного товаровиробника.................................................
3.1. Сучасний стан системи страхування в сільському господарстві...............
3.2. Зарубіжні системи страхування ризиків аграрного товаровиробника......
3.3. Концептуальні напрямки становлення страхової системи АПК................
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ........................................................................
Список використаної літератури..........................................................
Додатки...................................................................................................
Ризик величина непостійна. Його зміни багато в чому зумовлені змінами в економіці, а також рядом інших чинників. Страхове суспільствоповинне постійно стежити за розвитком ризику: ведуться відповідні статистичний облік, аналіз і обробка зібраної інформації. Виходячи з отриманої інформації про можливий розвиток ризику страхувальник робить його оцінку, яка полягає в аналізі всіх ризикових обставин, що характеризують параметри ризику. Виділяють відповідні групи ризику, які служать мірою і критерієм оцінки. Кожна група містить об'єкти страхування, що володіють приблизно однаковими ознаками (гомогенна група).
За результатами оцінки приймаються рішення, до якої групи ризику потрібно віднести той або інший об'єкт, яка тарифна ставка найкращим чином відповідає даному ризику. Середня величина ризикових обставин є середній ризиковий тип групи, яка використовується як міра порівняння.
Оцінка об'єкта страхування необхідна для встановлення страхової суми, яка визначає міру зобов'язання з боку страхувальника або максимальну межу відшкодування збитку в формі винагороди. Величина страхової винагороди визначається мірою понесеного збитку і може співпадати або бути менше страхової суми в залежності від видів і умов страхування. Крім того, страхова сума визначає можливість або неможливість прийняття на страхування конкретного ризику.
Для оцінки ризику в страховій практиці використовують різні методи, з них найбільш відомі наступні.
Метод індивідуальних оцінок застосовується тільки відносно ризиків, які неможливо зіставити зі середнім типом ризику. Страхувальник робить довільну оцінку, що відображає його професійний досвід і суб'єктивний погляд. Впровадження досягнень науково-технічної революції в різні галузі промисловості і сільського господарства, створення крупномасштабний об'єктів з високою вартістю і унікальністю технологій все більше роблять необхідним використання цього методу приукладанні договорів страхування.