Акт складається у такі терміни: протягом 15 днів після оприбуткуванням господарством усього одержаного врожаю поточного року, а на культури, продукція яких повністю продається державі, - після закінчення продажу всієї продукції даної культури. У випадку повної загибелі культури на всій площі посіву (посадки) у господарстві акт складається у 15-денний термін від дня настання звичайних строків її збирання.
Порядок визначення розміру збитку та страхового відшкодування за договорами страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.
Збиток страхувальників у зв'язку з втратами врожаю внаслідок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається страховиком на основі акта про загибельабо пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.
| Області | Озимі зернові | "Ярі зернові, зернобобові, соняшник | Кормові | Овочі відкр. Ірунту, баштан. | Цукрові буряки | Картопля | Сади, ягідники, вино градники | Тютюн, махорка | Льон коноплі | Коріандр, м'ята | Розсадники, інші с.г. культур | Культури захищеного грунту |
| Вінницька | 11.5 | 15.0 | 12.0 | 25.0 | 15.0 | 15.0 | 25.0 | - | - | 19.0 | 15.0 | 10.0 |
| Волинська | 10.0 | 10.0 | 9.5 | 23.0 | 12.5 | 15.0 | 25.0 | - | 22.0 | - | 6.5 | 13.0 |
| Дніпропетровська | 10.0 | 11.0 | 13.0 | 20.0 | 8.5 | 13.0 | 25.0 | - | 21.0 | - | 7.5 | 7.0 |
| Донецька | 10.0 | 11.0 | 13.0 | 20.0 | 8.5 | 15.0 | 25.0 | - | - | - | 8.0 | 7.0 |
| Житомирська | 10.0 | 14.0 | І6.0 | 25.0 | 15.0 | 16.0 | 20.5 | — | 25.0 | . | 13.0 | 7.0 |
| Закарпатська | 10.5 | 15.0 | 18.0 | 20.0 | . | 15.0 | 25.0 | 16.0 | . | . | 6.5 | 10.0 |
| Запорізька | 9.S | 14.0 | 13.0 | 25.0 | 17.0 | 22.0 | - | 10.5 | 19.0 | 6.5 | 7.0 | |
| Ів.-Франківська | 9.0 | 15.0 | 15.0 | 25.0 | 7.0 | 16.0 | 25.0 | - | 12.0 | . | 9.0 | |
| Київська | 10.0 | 9.5 | 15.0 | 25.0 | 9.0 | 17.0 | 20.5 | - | 11.5 | 25.0 | 10.0 | 7.0 |
| Кіровоградська | 10.5 | 12.5 | 15.0 | 25.0 | 9.0 | 15.5 | 25.0 | - | - | 25.0 | 10.0 | 7.0 |
| АР Крим | 9.5 | 10.0 | 10.0 | 15.0 | 14.5 | 16.0 | 22.0 | 10,0 | 25.0 | 10.5 | 10.0 | 7.0 |
| Луганська | 14.0 | 9.0 | 11.5 | 20.0 | - | 20.0 | 25.0 | - | - | - | 7.5 | 7.0 |
| Львівська | 9.0 | 9.5 | 13.0 | 20.0 | 9.0 | 16.5 | 20.0 | - | 25.0 | - | 11.5 | 7.0 |
| Миколаївська | 11.5 | 10.5 | 14.0 | 25.0 | 9.0 | 16.0 | 20.0 | - | - | 10.0 | 7.0 | 7.0 |
| Одеська | 11.5 | 13.5 | 20.0 | 20.0 | 15.0 | 20.0 | 20.0 | - | - | 25.0 | 10.5 | 10.0 |
| Полтавська | 11.5 | 9.5 | 13.0 | 25.0 | 9.5 | 20.0 | 25.0 | - | - | 25.0 | 6.5 | 8.5 |
| Рівненська | 10.5 | 13.0 | 13.0 | 21.0 | 10.0 | 20.0 | 20.0 | - | 22.5 | 10.0 | 10.5 | 7.0 |
| Сумська | 10.5 | 12.0 | 11.0 | 20.0 | 10.0 | 17.5 | 21.5 | - | 16.0 | 10.0 | 6.5 | 7.0 |
| Тернопільська | 10.0 | 15.0 | 11.0 | 25.0 | 10.5 | 18.5 | 25.0 | 16.0 | - | - | 7.5 | 7.0 |
| Харківська | 11.5 | 10.0 | 12.5 | 25.0 | 9.0 . | 16.0 | 25.0 | - | - | - | 15.5 | 8.0 |
| Херсонська | 11.5 | 14.5 | 10.5 | 20.0 | - | 14.0 | 20.0 | — | - | 19.0 | 6.5 | 7.0 |
| Хмельницька | 9.0 | 12.0 | 10.0 | 25.0 | 9.5 | 20.0 | 25.0 | 16.0 | - | 25.0 | 15.0 | 7.0 |
| Черкаська | 11.5 | 11.5 | 10.0 | 20.0 | 9.0 | 17.0 | 25.0 | - , | 10.5 | 10.0 | 15.0 | 7.0 |
| Чернівецька | 10.5 | 15.0 | 14.0 | 20.0 | 15.0 | 20.0 | 25.0 | - | - | - | 10.0 | 7.0 |
| Чернігівська | 10.5 | 12.0 | 13.0 | 20.0 | 9.5 | 17.0 | 25.0 | - | 10.5 | 10.0 | 155 | 7.0 |
| СЕРЕДНЯ | 10.0 | 12.0 | 13.0 | 22.0 | 9.2 | 16.9 | 23.2 | 13.6 | 17,6 | 16.5 | 9.8 | 7.8 |
Збитком страхувальника вважається вартість кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві. Обчислюється збиток як різниця між середньою за останні п'ять років вартістю врожаю з 1 га і вартістю врожаю даного року (за договірними цінами), помноженою на площу посіву.
Страхове відшкодування обчислюється від величини розрахованого збитку у розмірі відсотка відповідальності, який встановлюється при укладанні договору
При страхуванні затрат на посів (посадку) та вирощування сільськогосподарських культур розмір збитку визначається виходячи із затрат, фактично понесених страхувальником на момент настання страхової події у середньому на 1 га, який розраховується діленням загальної суми витрат на площу посіву сільськогосподарської культури, визначеної за договором страхування і площі культури, що фактично загинула (знищена). Договір страхування, за яким виплачене страхове відшкодування, зберігає свою чинність до кінця зазначеного строку в договорі в розмірі різниці між страховою сумою і сумою виплаченого страхового відшкодування.
Якщо сільськогосподарська культура посіяна (посаджена) на площі більшій, ніж вказано у договорі страхування, збиток розраховується на фактичну площу, а страхове відшкодування виплачується пропорційно відсотку, який становить площа культури за договором від фактично посіяної.
3.2. Зарубіжні системи страхування в сільському господарстві.
Страхування виробництва продукції.Найбільш застосовується для рослинної продукції. У тваринництві такий вид страхування не застосовується із-за певних труднощів, зв”язаних з виміром виробленої продукції, наприклад, при виробництві молока або м”яса, та відсутністю об”єктивного “часу збору врожаю”. Хоча така ж проблема існує і для рослинництва у закритому грунті.
Виробництво продукції страхується здебільш від перерахованих ризиків, таких, наприклад, як град, котрі дозволяють розрахувати ймовірне розподілення можливих збитків виходячи з статистичних даних. Страхування може грунтуватися на даних індивідуального виробництва або регіональних даних. У першому випадку компенсація виплачується, якщо індивідуальне виробництво падає нижче зазначеного рівня, у другому випадку фермер отримує компенсацію, тільки якщо регіональний рівень виробництва падає нижче зазначеного рівня.
Регіональний підхід може бути цікавим для фермера, тільки якщо в межах його регіону рівні збираємого врожаю по культурам суттєво не відрізняються. У випадку індивідуального подходу підвищується складність роботи – необхідно шукати рішення, маючи асиметричну інформацію, застосовувати різноманітні умови страхування, контроль за виконанням страхувальником обумовлених умов страхування та т.і.
Страхування катастрофічних збитків в результаті природних небезпек чи епідемій. Всередині певного регіону такий ризик має низьку ймовірність, але надзвичайно високий рівень збитковості. Специфічний характер цього ризику пов¢язаний з іншого роду проблемами:
- системна природа ризику. Для формування необхідних резервів страхова компанія змушена застосовувати високі ставки премій. Якщо перестрахування або відповідні гарантії держави відсутні, такі премії, як правило, несприятливі страхувальників;
- недостатні статистичні дані для розрахунку відповідної премії у зв¢язку з частотою подій;
- невизначеність політики правлінь, які забезпечують виплати в таких випадках, що стримує розвиток цього виду страхування.
Цей вид страхування може розвиватися лише за умови тісного співробітництва держави зі страховими компаніями, як з точки зору законодавчого забезпечення, так і політики у відношенні компенсації прямих збитків в результаті епідемій та інших природних небезпек.
Страхування на основі ціни продукції.Застосовується лише для тих видів продукції, для яких існують об¢єктивні дані про ціни. Для запобігання морального ризику врегулювання збитків може базуватися тільки на ціні, на величину якої виключений вплив фермера (ф¢ючерсні ціни, спот).
Основною перешкодою для цьго виду страхування виявляється тісний зв¢язок цін із системними ризиками.
Загалом, ринок ф¢ючерсів і опціонів має справу з системними ризиками, тому наявність такого виду страхування напряму пов¢язане з наявністю цих ризиків.
Страхування прибутку. Це комбінація страхування виробництва та ціни продукції. В принципі, цей вид страхування буде дешевшим для фермера, ніж кожний з його компонентів окремо, оскільки зменшується результуючий ризик. Вплив низького рівня виробництва продукції може бути згладжений за рахунок високої ціни і навпаки.
Покриття може бути як на основі кожної вирощуваної культури окремо, так і всіх вирощуваних культур в господарстві. В другому випадку вартість страхування буде нижчою, так як часткові втрати по одній культурі можуть компенсуватися за рахунок інших.
Цей вид страхування може застосовуватись, тільки якщо встановлена кореляція між культурами, що виробляються. Щоб пропонувати даний вид страхування, страхова компанія повинна визначити загальну ймовірність розподілу ціни і виробництва, уміти випрацьовувати рішення по подоланню морального ризику.
Страхування особистого доходу.Для сільськогосподарських виробників це найбільш заохочувальний вид страхування, так як він пов¢язаний безпосередньо з їх достатком.Страхування може базуватися на особистих прибутках членів сім¢ї сільськогосподарського виробника: прибутки господарства включаючи субсидії за мінусом витрат на виробництво, податків, обезцінення, рентних платежів, плати наємним робітникам.