Ризики аграрного товаровиробника та управління ними (стр. 25 из 34)

Збиток і страхове відшкодування при загибелі сіянців і саджанців обчислюється у розрахунку на фактично викопану площу.

Коли плодорозсадницьке господарство вирощує сіянці тільки для власних потреб, то для розрахунку розміру збитку приймається собівартість 1 тис. штук сіянців за минулий рік, що фактично склалася у господарстві, але не вищої за планову [2.12].

При визначенні збитку за саджанці, що загинули у полях формування, і за які вже було виплачено відшкодування, то ця кількість саджанців повинна бути включена у розрахунок як продукція, що одержана з поля викопування. Такий розрахунок виконується при частковій загибелі саджанців у полях формування, коли площа цих полів при переведенні їх у поле викопування залишається за обліковими документами господарства незмінною, тобто не зменшується на процент прорідженості. Якщо ця площа, на якій саджанці загинули у полі формування, у подальшому була виключена із вартості або скоригована на процент розрідженості, то розрахунок збитку виконується на площу поля викопування без врахування загиблих у полі формування саджанців). Враховується також вартість нестандартних саджанців, що не реалізуються господарствами, а висаджуються у перешкілку на дорощування [2.12].

За саджанці, що загинули або пошкоджені на всій або частині площ у полях формування, коли вони ще не є готовим посадковим матеріалом і не викопуються господарствами, збиток слід визначати у такому порядку:

¨ при пошкодженні надземної частини саджанців (прищепи) - вра
ховуючи вартість фактичних витрат по переприщіпуванню, окуліруванню
або обрізанню на новий ріст;

¨ у випадку повної загибелі - виходячи із загальної кількості загиб
лих саджанців та їх вартості, що склалася за попередній рік.

Збиток по квіткових культурах визначається в цілому як різниця між вартістю середнього п'ятирічного виходу всієї продукції квітникарства з 1 га, прийнятої при обчисленні страхових платежів, та вартості фактично отриманої продукції у поточному році.

При загибелі або пошкодженні дворічних і багаторічних квітів, з яких в перший рік росту продукцію не отримували, збиток визначається виходячи із середньої вартості витрат на 1 га, прийнятої при обчисленні платежів.

Розмір збитку у зв'язку з повною загибеллю дерев (кущів) плодово-ягідних або технічних та інших багаторічних насаджень.внаслідок страхових ризиків встановлюється на основі даних Акту про загибель багаторічних насаджень. Визначення суми збитку здійснюється у бланку Розрахунку збитку і страхового відшкодування внаслідок загибелі багаторічних насаджень у 15-денний термін після фактично проведених робіт по розкорчовуванню дерев (кущів) або зрізанню кореневласних виноградників на "чорну голівку", глибокому зрізанні (до живих тканин на штамбі вище місця спайки) привитих виноградників, цитрусових і субтропічних, а молодих насаджень шляхом обрізання їх на зворотній ріст. Розрахунок складається у двох примірниках, один з яких відсилається господарству.

Сума збитку обчислюється враховуючи балансову вартість насаджень та їх знос на день розкорчовування. При цьому розмір збитку визначається за видами (природних групах) насаджень залежно від того, як вони обліковуються сільськогосподарськими підприємствами. Вартість робіт з розкорчовування у збиток не включається. У випадку загибелі 70% і більше плодових дерев (кущів), цитрусових, субтропічних насаджень і виноградників, у зв'язку з чим увесь сад (виноградники) розкорчовується, у розрахунок збитку приймається вартість всіх дерев та інших насаджень даного саду.

При визначені розміру збитку за кореневласні виноградники, що зрізані на "чорну голівку", привиті виноградники - при глибокій обрізці, а також молоді сади на пальметі, зрізані на зворотній ріст, із балансової вартості виключається початкова вартість опори (шпалери). Якщо за даними обліку вартість шпалери числиться у загальній балансовій вартості виноградників (садів на пальметі), то вона визначається по нормативах в залежності від схеми посадки (за кількістю і вартістю стовпів, дроту, робіт на встановлення).

При загибелі багаторічних насаджень до збирання урожаю їх у даному році розмір збитку визначається окремо по насадженнях і по урожаю.

При повній загибелі надземної частини плодоносних виноградних кущів, а також цитрусових і субтропічних і зберіганні кореневої системи, коли насадження не розкорчовуються, а відновлюються шляхом зрізання на "чорну голівку" або глибоку обрізку з періодом відновлення виноградників не менше 2 років, цитрусових і субтропічних - не менше 3—4 років, збиток визначається виходячи із балансової вартості за мінусом зносу: за виноградники у розмірі 30%, цитрусові - 35% і субтропічні - 32%.

По виноградниках, крім того, виключається вартість шпалери. Страхові відшкодування виплачуються тільки за фактично зрізані кущі (дерева).

При повній загибелі надземної частини молодих садів, виноградників, цитрусових та інших багаторічних насаджень і зрізки їх на зворотній ріст (як насадження першого року росту) збиток визначається виходячи із вартості фактичних затрат тільки на догляд з моменту посадки до дня стихійного лиха.

У випадку повної загибелі дерев або кущів штучних багаторічних насаджень (декоративних, живих огорож, полезахисних лісових смуг, насаджень на укріплення пісків та берегів річок та ін.) сумою збитку вважається тільки їх балансова вартість за вирахуванням зносу. Розмір збитку обчислюється за видами насаджень залежно від того, як вони обліковуються Страхувальником.

При загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, що придатні як матеріали або паливо, вартість яких визначається за даними акту господарства на списання багаторічних насаджень.

У суму збитку не включається вартість насаджень, які до настання стихійного лиха або страхового випадку належать списанню з балансу у зв'язку з їх повною амортизацією, плановою реконструкцією, відмиранням тощо.

У разі повної загибелі дерев чи кущів штучних багаторічних насаджень (насаджень для закріплення пісків, берегів річок, ярів, балок, або озеленювальних і декоративних насаджень, живих огорож, полезахисних лісових смуг тощо сумою збитку вважається балансова вартість цих насаджень (інвентарна вартість за вирахуванням зносу).

При цьому розмір збитку обчислюється щодо видів насаджень (дерева, кущі і т. ін.) залежно від того, як вони взяті на страхування.

У разі загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, придатні для використання як матеріали чи паливо. Вартість цих залишків береться з Акта на списання багаторічних насаджень, складеного страхувальником.

2.5.1. Розрахунок величини страхового тарифу

Розрахунок розмірів ставок страхових тарифів здійснюється на підставі показників статистичної і бухгалтерської звітності Страховика та Страхувальника.

Розрахунки ставок страхових тарифів зі страхування сільськогосподарських культур здійснюються за групами культур або окремими культурами.

При визначенні розміру ставок страхових тарифів необхідно враховувати слідуючі показники:

• збитковість страхової суми;

• поправочний коефіцієнт;

• ризикову надбавку;

• навантаження;

• коефіцієнт уточнення урожайності.

Збитковість страхової суми розраховується за останні 5 років у відсотках для кожної групи культур або окремої культури шляхом ділення суми виплаченого страхового відшкодування на вартість врожаю і множенням отриманого результату на 100.

Для приведення у відповідність співвідношення між розміром страхової суми і рівнем виплат страхового відшкодування показники цього ряду збитковості необхідно скоригувати на поправочний коефіцієнт, який визначається як відношення суми вартості врожаю до суми страхового забезпечення. За період з 1992 по 1996 pp. цей коефіцієнт становив 2 (100:50), оскільки збитки за цей період відшкодовувались у розмірі 50 відсотків.

Щоб визначити нетто-ставку, необхідно середню п'ятирічну збитковість збільшити на ризикову надбавку, яка визначається за формулою:

У - середня арифметична збитковість;

у - показник збитковості у конкретному році;

п - число років у часовому ряді показників збитковості;

S- знак суми;

і - 1,2,... роки.

Ризикова надбавка показує, що у несприятливі роки основної частини нетто-ставки буде недостатньо для виконання Страховиком своїх зобов'язань, а ризикова надбавка буде створювати певний запас міцності.

Розрахунок ризикової надбавки здійснюється на підставі ряду показників збитковості зі 100 грн. страхової суми за останні 5 років.

Отриманий результат є середнім квадратичним відхиленням, яке складає розмір ризикової надбавки.

Для визначення кінцевої ставки страхового тарифу (брутто-ставки) до нетто-ставки необхідно додати навантаження, яке включає витрати на проведення страхування — 20 відсотків.

Такий порядок визначення ставки страхових тарифів розрахований на обчислення платежів і виплату страхового відшкодування на підставі середньої п'ятирічної врожайності. Разом з цим Страхувальник може встановити свій показник врожайності, передбачений умовами страхування. В цьому випадку, коли договори обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур укладаються на основі урожайності, яка більша, ніж середня за останні п'ять років, то встановлені ставки страхового тарифу повинні бути підвищені (в іншому разі зменшені). Щоб ставка страхового тарифу відображала цю зміну, необхідно при укладанні договору збільшити її у стільки разів, у скільки вказана у договорі Страхувальником урожайність вища від середньої п'ятирічної.