ГОСТ 9.715 – 86 «Материалы полимерные. Методы испытания на стойкость к воздействию температуры»
Стійкість матеріалу до дії температури встановлюють на основі результатів випробувань матеріалу при визначенні:
- Інтервалів температури, при яких у матеріалі виникають хімічні та фізичні властивості, у тому числі процеси, які супроводжуються зміною маси зразка (метод 1);
- Місце напруги та температур, в яких зразки зберігають свою форму та цілісність (метод 2).
Метод 1. Сутність метода заключається у нагріванні проби матеріалу з заданою швидкістю у повітрі та безперервній регістрації виникаючих у матеріалі процесів на термоаналітичній кривій та визначенні стійкості матеріалів до дії температури по одному чи декількох наступних показників, що характеризують даний процес:
- Умовним температурам початку (Тп) та закінчення (Тк) процесів;
- Зміна ваги проби ∆m;
- Коефіцієнту, що характеризує залежність швидкості зміни ваги проби до температури, Е;
- Константі швидкості процесу, К.
Показники Е та К вимірюються при проведенні дослідницьких випробувань.
Визначення температури Тп та Тк (інтервалів температур) засновано на використанні методів диференційного термічного аналізу (ДТА) або диференційної скануючої калориметрії (ДСК)
Визначення зміни ваги проби, коефіцієнта Е та константи К засновано на використанні методів термогравіметрії (ТГ).
Метод 2. Сутність метода заключається у нагріванні деформованих зразків при постійній швидкості нагрівання та визначення області температур, при яких швидкість зростання напруги у матер’ялі внаслідок теплового розширення більше швидкості зменшення напруги у результаті релаксації, тобто області напруги та температур, у якій зразок зберігає форму та цілісність.
2.2.4 Мікробіологічні методи.
2.2.4.1 Метод лабораторних випробувань на стійкість до дії пліснявих грибів.
ГОСТ 9.049 – 91 «Материалы полимерные и их компоненты. Методы лабороторных испытаний на стойкость к воздействию плесневых грибов».
Сутність методів заключається у витримці матеріалів, які заражені спорами грибів, в умовах, оптимальних для їх розвитку, з наступною оцінкою грибостійкості по ступеню розвитку пліснявих грибів та (або) по зміні характерних показників властивостей матеріалів.
Методи встановлюють:
- 1 – грибостійкість матеріалів та їх компонентів при відсутності мінеральних та органічних забруднювачів;
- 2 - грибостійкість матеріалів та їх компонентів в умовах, які імітують мінеральне засмічення;
- 3 – наявність фунгіцидних та фунгістатичних властивостей та грибостійкість матеріалів та їх компонентів в умовах, які імітують мінеральне та органічне засмічення.
Метод 1. Сутність методу полягає у зараженні спорами пліснявих грибів у воді. Плісняві гриби ростуть тільки на поживних середовищах, які знаходяться у матеріалі.
Проведення випробувань. Готовлять суспензію спор грибів у воді. Зразки розміщують у ексикаторах або інших сосудах, на дно яких налита вода. Відстань між зразками повинна бути не менше 10 мм.
Зразки компонентів розміщують по одному у чашки Петрі. Зразки рідких компонентів наливають на дно чашки Петрі. Допускається розміщувати зразки сипучих компонентів у лунки на зрізі з вилуженого агара. Середовище розливають у чашки Петрі в кількість 20- 30 см3. При випробуванні компонентів у напівзастигле середовище поміщають годинне скло діаметром 50 мм. Після застивання середовища годинне скло витягують пінцетом. Лунка не повинна мати тріщин.
Эксикатори, чашки Петрі зі зразками в эксикаторах і контрольні чашки Петрі переносять у бокс. Поверхню зразків заражають суспензією спор грибів рівномірним оприскуванням, не допускаючи злиття крапель.
Поверхня зразків сипучих і рідких, компонентів заражають нанесенням 7- 10 крапель суспензії піпеткою з діаметром вихідного отвору (1,0±0.2) мм. Заражені матеріали витримують у боксі при температурі (25±10)0С до висихання крапель, але не більше 60 хвилин. Потім матеріали, призначені для оцінки грибостійкості по зміні показників властивостей, перевертають зараженою стороною донизу, оприскують споровою суспензією іншу сторону й висушують у тих же умовах. Потім чашки Петрі экста ексикатори закривають.
Випробування проводять при температупе (29 ±2) °С та відносній вологості повітря більше 90%. У ексикаторі та камері не допускається конденсація вологи та дія прямого освітлення.
Тривалість випробувань при оцінці грибостійкості матер’ялів по ступені розвитку грибів становить 28 дібт із проміжним оглядом через 14 діб. При оцінці грибостійкості по зміні характерних показників тривалість випробувань повинна бути не менше 84 діб із проміжними оглядами через 30 і 60 діб.
Після закінчення 5 діб оглядають контрольні чашки Петрі на життєздатність сспор грибів. Якщо на поживному середовищі розвиток грибів не спостерігається, спори грибів, використані для зараження, вважають нежиттєздатними. Випробування повторюють зі знову приготовленою суспензією з нової партії грибів.
Надалі через кожні 7 діб кришку ексикатора при отворяють аа 3 хвилини для припливу повітря.
При проведенні проміжних оглядів та по закінченні випробувань зразки витягають із камери, або ексикатора, оглядають неозброєним оком у розсіяному світлі при освітлюваності 2000-3000 лк та при збільшенні 56- 60х. Оцінюють грибостійкість по інтенсивності розвитку грибів на зразках по 6- бальній шкалі ГОСТ 9.048 та таблиці даного стандарту.
Призначені для оцінки зовнішнього вигляду й характерних показників зразки груп І й ІІ після огляду по закінченні випробування протирають сухим або змоченим етиловим спиртом тампоном з марлі або бязі й піддають випробуванням по НТД по визначенню показників властивостей разом зі зразками групи 0.
На вимогу замовника допускається визначати електричні, оптичні й інші властивості на зразках без попереднього видалення грибів.
Обробка результатів. За результат випробувань приймають максимальний бал, що встановлений не менш чим для трьох зразків. Якщо максимальний бал установлений на меншому числі зразків, випробування повторюють на нових зразках, відібраних від тої ж партії матеріалу.
Характерні показники визначають на зразках груп 0, І, ІІ по НТД і порівнюють із вихідними даними, оцінюючи вплив грибів на властивості матер’ялу.
Матер’ял вважають витримавшим випробування, якщо інтенсивність розвитку грибів на його поверхні або характерні показники властивостей відповідають вимогам, установленим у НТД, або вимогам, пропонованим до виробів (матеріалам), у яких випробуваний матеріал використовують.
Метод 2. Сутність метода заключається у тому, що матер’ял заражають спорами пліснявих грибів у водному розчині мінеральних солей. Плісняві гриби ростуть за рахунок солей мінерального середовища та поживних речовин, що знаходяться у матер’ялі.
Проведення випробувань. Готують суспензію спор грибів у середовищі Чепека-Докса без сахарози. Порядок проведення дослідження та обробка результатів такі ж як і у попередньому методі.
Метод 3. Сутність метода заключається у тому, що матеріал заражають спорами пліснявих грибів у розчині мінеральних солей з додаванням цукру (середа Чепека-Докса).
Проведення випробування. Готовлять суспензію спор грибів у середовищі Чепека-Дюкса з сахарозою. Порядок проведення дослідження та обробка результатів такі ж як і у попередньому методі. Тривалість випробувань при визначенні фунгіцидних та фунгістатичних властивостей не менше 14 діб.
Визначають грибостійкость матеріалу та його фунгіцидні та фунгістатичні властивості по Таблиці 2.2. Матеріал вважається витримавши дослідження, якщо на його поверхні знайдені гриби, інтенсивність розвитку яких оцінюється не більше 3 балів та характерні показники не виходять за межи, які встановлені НТД.
Таблиця2.2
Оцінка грибостійкості матер’ялу за ступенем розвитку пліснявих грибів
| Метод | Ступінь розвитку пліснявих грибів | Оцінка матеріалу | |
| ГОСТ 9.049 | ІСО 846 | ||
| 1 | 0 1,2 3, 4, 5 | - | Матеріал не являється поживним середовищемМатеріал містить поживні речовини, які забезпечують незначний розвиток грибівМатеріал містить достатню кількість поживних речовин, які забезпечують розвиток грибів |
| 2 | 0 1, 2, 3 4, 5 | 0 1 2,3 | Матеріал не являється поживним середовищем для грибів та грибостійкий при наявності мінерального засміченняМатеріал включає поживні речовини чи засмічен у такій мірі, що це сприяє лише незначному розвитку грибівМатеріал не має опір до враження пліснявими грибами та містить поживні речовини, що забезпечують розвиток грибів при наявності мінерального засмічення. |
| 3 | 0 0 1 2-5 | 0 0 1 2-5 | Сильний фунгістатичний ефектСильний вплив фунгіцидного ефекту через дифундування речовин у поживне середовищеСлаба фуегіцидністьФунгіцидний ефект відсутній |
Висновок:
Даючи оцінку якості товару, потрібно знати не тільки його властивості, але й умови використання. Якість товару тісно пов’язана з використанням і повністю проявляється тільки у процесі експлуатації.
Нормативними документами при визначенні якості виробів з пластмаси є галузеві стандарти, технічні умови на конкретні вироби, ГОСТи та ДСТУ на методи випробування.
Полімерний посуд виробляють одним сортом. Вироби повинні мати блискучу, гладеньку, рівномірно пофарбовану поверхню, без плям, раковин, залишків облою, тріщин і т. ін.. Допускається матовість поверхні, якщо це обумовлено фасоном або малюнком. Форма і розміри виробів повинні відповідати затвердженим зразкам-еталонам і технічному опису.