Формування асортименту ниток в умовах ринку та їх якість (стр. 9 из 9)

TRIDALIA - винятково приваблива глянсова нитка для вишивання, придатна для використання як у звичайних вишивальних машинах з однією голівкою, так і в найсучасніших автоматизованих вишивальних машинах з декількома голівками.

Вона особливо рекомендується для вишивання на одязі емблем, значків, етикеток і прикрас.

Підходить для виконання вишивки на трикотажних або текстильних тканинах, джинсах, жіночому, чоловічому і дитячому одязі. Завдяки високій міцності, вона також придатна для використання на виробах із шкіри.

Виняткова стійкість фарби, стійкість до прання і хімічного чищення роблять нитки TRIDALIA дивовижно міцними на знос.

Фізичні і хімічні характеристики поліефірної й обробленої нитки:

Кислоти:	Поліефір, за будь-яких умов, крім екстремальних, стійкий до впливу більшості неорганічних і органічних кислот
Луги:	Поліефір не піддається впливу слабких лугів. Менш стійкий до сильних лугів.
Органічні розчинники:	В основному, не піддається впливу найбільш розповсюджених розчинників. Розчиняється у деяких фенольних сполуках.
Біління:	Не піддається впливу хлору, пероксиду і т.п.
Мікроорганізми / цвілі:	Міцність впливу не піддається, але покриття можуть сприяти появі цвілі.
Вологість:	Дуже низька (приблизно 0.5%)
Прання:	Відмінна стійкість. Усадка при 100°C, як правило, не перевищує 1%.
Термічні властивості:	Поліефір плавиться при температурі близько 260°C. Температура прасування, що рекомендується,150°C
Покриття:	Нанесені лубрикаційні матеріали, розроблені для значного покращення показників при високошвидкісному пошиві. Вони стійкі при зберіганні у різноманітних умовах і не завдають шкоди при звичайному використанні. Рекомендується уникати зберігання в екстремальних умовах і при підвищеній вологості. Поліефірні нитки вважаються екологічно безпечною продукцією.

11. Товарознавчі аспекти і тенденції розвитку ринку текстильної продукції

Особливе значення текстилю в сучасному народному господарстві у тому, що це одна з найголовніших галузей господарської діяльності людства.

Завдяки швидкому обігу капіталу і високій рентабельності (20 - 40%), текстильне виробництво - надійне джерело поповнення держбюджету. До текстильної продукції відносять текстильні волокна, пряжу, нитки, трикотажні волокна, полотна, комплексні текстильні матеріали та основу для нанесення покриття (штучні і синтетичні шкіри, виробів будівельного призначення). Не зважаючи на зменшення частки природних текстильних волокон у загальному обсязі виробництва у світі (58% - 1980 р.; 43% - 2000 р), текстильне виробництво в Україні із 1990-х рр. характеризується спадом (2000 р. - 15% рівня 1990 р) і погіршенням показників серед галузей промисловості. На негативну динаміку вплинули неконтрольований притік дешевого імпортного текстилю; розрив виробничих зв'язків з традиційними постачальниками сировини; несприятливе фінансове становище підприємств, що не дозволяє закуповувати необхідну сировину, виплачувати заробітну плату, оновлювати обладнання; низька виробнича спроможність підприємств через амортизацію основних фондів; маркетингова стратегія, попит. Сучасне населення України споживає в 3,8 рази менше виробів легкої промисловості, ніж у 2002 р. (у т. ч. тканин - в 4,3, одягу і білизни - у 3,9). За останні п'ять років середньостатистичний українець оновив свій гардероб на 35 - 40% (житель західних країн - на 90 - 95%), і споживає в середньому 1,5м2 бавовняних та по 0,5м2 вовняних, лляних та шовкових тканин. Середньостатистичний дорослий українець на одяг, тканини і взуття витрачає 5 - 7% щомісячних грошових витрат. Національний ринок легкої промисловості зріс (5,9 млрд. грн. - 2004 р., 6,4 млрд. грн. - 2006 р). Спостерігається незначний стійкий темп приросту (3,5 - 5%), насичення його характеризується як достатньо повне (88 - 95%), а окремі товарні ніші (літні люди, діти), ще ненасичені (один із шляхів їх насичення - ширше використання текстилю на основі вовни у виготовленні взуття, поєднання їх з іншими волокнами у виготовленні одягу). Співвідношення експорту - імпорту в Україні (за складовими тенденціями розвитку ринку текстилю, одягу і взуття) аналогічні США, Великобританії, Франції де власне виробництво цих товарів у 2,5 - 3,5 рази менше ніж їх внутрішнє споживання, а основна частка ринку заповнює імпорт зі Сходу; проте більшість українців текстиль купує на речових ринках, де наявний задовільний асортимент, доступніші ціни і покупця менше цікавить виробник товару, більше - добротність і ціна.

Висновок

Текстильна промисловість відіграє неабияку роль у житті людини. Адже з текстилем ми зустрічаємося кожен день. Зараз ми не можемо уявити свого життя без нього. Тому на теперішній стадії розвитку виробництва його виготовлення зросло у кілька разів, порівняно з минулим та позаминулим роками.

В курсовій роботі можна побачити поділ ниток і їх використання. По сировинному складу нитки можна поділити на натуральні, які можуть бути отримані з пряжі (лляні) і ниток з натурального шовку (швейний шовк). Хімічні нитки виробляють з хімічних волокон, комплексних ниток і монониток. Перш за все, це віскозні, поліамідні, поліефірні, поліпропіленові. Комбіновані нитки отримують поєднанням компонентів натуральних та хімічних ниток. За способом отримання розрізняють швейні нитки кручені, текстуровані, клеєні, армовані та мононитки.

Основні підприємства які випускають в Україні нитки та пряжу з натурального волокна:

ЗАО "Славутская суконная фабрика"	г. Славута, Хмельницкая
ЗАО "камвольно-суконная компания "Чексил"	г. Чернигов
ООО "СУМЫКАМВОЛЬ"	г. Сумы
ЗАО "Львовская хлопкопрядильная фабрика"	г. Львов
ОАО "Текстерно"	г. Тернополь

Отже, Текстильними нитками – називають гнучке і міцне тіло з малим поперечним розміром значної довжини, що складається з волокон. Одиночна нитка - не ділиться в подовжньому напрямі без руйнування і може бути безпосередньо використана у виробництві текстильних виробів (часто називається монониткою). Комплексна нитка - складається з двох або декількох елементарних ниток, сполучених між собою скручуванням або склеюванням. Кручена нитка - отримувана шляхом скручування два або більш комплексних ниток, пряжа або з тих і інших разом. Пряжа – це текстильна нитка, отримана шляхом скручування коротких волокон в процесі прядильного виробництва.

Список використаної літератури

1. Василенко В И. Прядение и ткачество в Зеньковском и Миргородском уездах // Очерки кустарных промыслов Полтавской губернии. – Полтава: Типо-литография И.А. Дохмана, 1900. – С.1–26;

2. Новицька М. До питання про текстиль трипільської культури. – С.44–61;

Новицкая М.А. Узорные ткани трипольской культуры;

3. Месяченко В.Т., Кокошинская В.И. Товароведение текстильных товаров. Экономика М. 1987 ст.70 – 88.

4. Соловьев А.Н., Кукулин Г.Н. Текстильное материаоведение. Легпромбытиздат, М. 1985 ст.141 - 145.

Інтернет джерела:

1. http: // revolution. /marketing/00020541_0. html;

2. http: // www. tk-furnitura. com. ua/news/92/;

3. . http: // www. welltex. ru/ru/eto-interesno/shvejnaja-igla/

4. http: // etno. kyiv. uar. net/vyd/matetn/2004/N4/Art32. htm

Додатки

Додоток - 1

Додаток 2

Виробництво хімічних ниток

Додоток 3

Нитки вишивальні

Додаток 4

Нитки акрилові