Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш" (стр. 15 из 20)
- номер транспортного засобу й шляхового аркуша;
- пункт навантаження й розвантаження (при необхідності).
Крім того, вказуються документи, що слідують із вантажем, вид упакування, кількість місць.
При відвантаженні товару залізничним транспортом як товаросупроводжувальний документ виступає залізнична накладна. Вона містить наступні реквізити:
- номер і дата оформлення накладній;
- повне найменування, адреса, банківські реквізити постачальника, платника;
- номер і дата договору;
- найменування товару, кількість, ціна, сума, сума ПДВ.
До залізничної накладної можуть бути прикладені специфікації й пакувальні аркуші. Залізнична накладна передається представникові підприємства-покупця на підставі доручення на одержання вантажу.
Під час перевезення вантажу морським транспортом оформляється коносамент - свідчення про прийняття вантажу до перевезення на судні. Реквізитами коносамента є:
- назва перевізника (судно);
- підпис перевізника (або капітана судна);
- вказівка, що товари занурені на борт названого судна;
- вказівка порту завантаження й порту розвантаження;
- найменування відправника (продавця);
- вказівка кількості виданих оригіналів коносамента і їхня нумерація;
- застереження, що перевізник має право перевантажувати товар;
- найменування вантажоодержувача (при іменному коносаменті). Крім іменного, існує ордерний коносамент, виданий за наказом вантажоодержувача. Існує також коносамент, виданий на пред'явника.
У процесі оперативно-збутової діяльності визначається потреба в транспортних засобах. Розрахунок потреби в транспортних засобах здійснюється за допомогою показника загального обсягу поставок продукції за певний період часу, що визначається по формулі (3.10):
А = ОН + Т - СН - ОК, (3.10)
де ОН, ОК - залишки готової продукції на складі підприємства на початку й кінці розглянутого періоду;
Т - передбачуваний випуск продукції за певний період часу;
СН - кількість продукції, що залишається на власні потреби підприємства.
Розділивши загальний обсяг поставок продукції на вантажопідйомність транспортного засобу, можна визначити необхідну кількість транспортних засобів.
Після підготовки продукції до відправлення, організується її відвантаження покупцям. При розподілі продукції по видах транспорту необхідно враховувати відстань перевезення. Загальновідомо, що на відстань до 150 км від виготовлювача продукцію вантажоодержувачам варто відвантажувати автотранспортом, поблизу пристаней і портів зручніше й дешевше користуватися водним транспортом або змішаним залізнично-водним транспортом, дрібні вантажі на далекі відстані доцільніше відправляти багажем пасажирською швидкістю. Обсяг перевезень по залізниці визначається як різниця між загальним обсягом поставки відвантаження й обсягом відпустки дрібним покупцям, автотранспортом, а також водним і авіатранспортом.
3.8Економічна ефективність
Необхідно розрізняти поняття ефект і ефективність. Ефект - це корисний результат, забезпечуваний розробкою й використанням інновацій, що може бути економічним, соціальним, екологічним, науково - технічним.
Економічний корисний результат виражається в збільшенні випуску продукції, що користується попитом, підвищенні її якості і конкурентоспроможності, економії всіх видів виробничих ресурсів розраховуючи на одиницю виробленої продукції або роботи, у росту продуктивності праці й прибутку підприємства.
Соціальний корисний результат проявляється в поліпшенні умов важкої фізичної праці, збільшення вільного часу, усуненні причин професійних захворювань і травматизму, підвищенні освітнього й культурного рівня працівників.
Екологічний корисний результат складається в зменшенні шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище.
Науково - технічний корисний результат полягає в одержанні нових знань і технічних засобів, що забезпечують прискорення науково - технічного розвитку.
З перерахованих видів ефекту нової техніки найбільш легко піддається кількісній оцінці економічний ефект у грошовому вираженні.
Вимірником економічного ефекту заходів найчастіше виступає вартісне вираження, забезпечуване за певний період часу економії всіх видів виробничих ресурсів на випуск певної продукції (роботи), забезпечуваний прибуток (загальний або що залишається в підприємства після сплати податків) або обсяг чистої продукції.
У вартісному вираженні можуть оцінюватися деякі складові соціальних і екологічних корисних результатів і збільшувати величину економічного ефекту. Тому в загальному виді показник економічного ефекту за певний період часу визначається як підвищення вартісної оцінки корисних результатів інновації над витратами, пов'язаними з її розробкою й використанням.
Розрізняють народногосподарський і госпрозрахунковий економічний ефект. Госпрозрахунковий економічний ефект відбиває величину корисного результату в грошовому вираженні, що одержав виробник або споживач інновації. Народногосподарський економічний ефект визначається за умовами виробництва й використання нової техніки й відбиває корисний результат з позиції народного господарства в цілому. З деякими допущеннями він може бути представлений як алгебраїчна сума госпрозрахункових економічних ефектів виробника й споживача даної нової техніки. Залежно від стадії життєвого циклу розробки, а відповідно й вірогідності використаної інформації, розраховують очікуваний (прогнозний) і фактичний економічний ефект.
Можна визначити як вплине рішення відділу маркетингу, змінити структуру випускаємої продукції, на фінансові результати. Для того щоб урахувати зміни питомої ваги кожного виробу в загальному обсязі реалізації продукції, використаємо наступну формулу:
, (3.11)де Rб — обсяг реалізації продукції (або виторг від реалізації), при якому підприємство не має збитків, а також і прибутку;
n – кількість видів реалізованих виробів;
Si – ціна реалізації і-го виробу;
Vi – змінні витрати розраховуючи на одне і-і виріб;
Ji – частка кожного виробу в загальному обсязі реалізації, установлена за рішенням відділу маркетингу підприємства;
С – постійні витрати підприємства.
Підставляючи значення Rб = 52362,7 тис. грн. у формулу (3.11)одержуємо:
Рис. 3.1 Розрахунок точки беззбитковості
Таким чином, за рахунок зміни структури продукції, що випускається, не міняючи інших факторів, підприємство дістане додатковий прибуток у розмірі 4246,861 тис. грн., що свідчить про раціональну структуру виробленої продукції.
3.9 Безпека життєдіяльності
Безпека життєдіяльності (БЖД) - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людини в середовищі перебування, збереження її здоров'я, розробку методів і засобів захисту шляхом зниження впливу шкідливих і небезпечних факторів до припустимих значень, вироблення заходів по обмеженню збитку в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного й воєнного часу.
Мета й зміст БЖД:
- виявлення й вивчення факторів навколишнього середовища, що негативно впливають на здоров'я людини;
- ослаблення дії цих факторів до безпечних меж або виключення їх якщо це можливо;
- ліквідація наслідків катастроф і стихійних лих.
Даний розділ дипломного проекту присвячений розгляду наступних питань:
- визначення оптимальних умов праці працівника відділу збуту;
- розрахунок освітленості;
- розрахунок рівня шуму.
3.10 Характеристика умов праці у відділі збуту і маркетингу ДП «Електротяжмаш»
Аналіз умов праці. Кабінетне робоче приміщення відділу збуту ДП "Електротяжмаш" розташоване в одноповерховій залізобетонній будівлі. Його розміри складають 6 x 9 x 3 м. Площа - 54 м2. Об'єм - 162 м3. У приміщенні знаходяться 5 робочих місць, 4 з яких оснащені комп'ютерами. У приміщенні розташовано три вікна розмірами 2,5 x 2 м, площею 5 м2.
Електроживлення в приміщенні, обладнаному ПЕВМ, здійснюється від трифазної мережі змінного струму частотою 50 Гц, напругою 380/220 В із глухозаземленою нейтраллю. У приміщенні є 4 розетки по 220 У, 50 Гц, 6 А.
На даному підприємстві мають місце наступні небезпечні й шкідливі виробничі чинники: фізичні й психофізіологічні.
До фізичних чинників відносяться: підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, підвищена рухливість повітря, недостатня освітленість робочої зони, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень шуму на робочому місці при тривалій дії може бути причиною зниження слуху, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі - це причина електротравм і електроударів, замикання якої може відбутися через тіло людини, підвищений рівень електромагнітних випромінювань.
До психофізіологічних чинників відносяться: фізичні (статичні) перевантаження, нервнопсихічні перевантаження розумове перенапруження, перенапруження зорових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Психофізіологічні ОВПФ приводять до емоційних перевантажень, швидкої стомлюваності, виникнення стресу, а також сутулості, викривлення хребта, появи головних болів.
Біологічні й хімічні ОВПФ відсутні.
Роботи, виконувані у відділі ставляться до І - Іа категорії: легкі фізичні роботи, що виконуються сидячи й супроводжуються незначною фізичною напругою.
У приміщеннях, при виконанні робіт І - Іа категорії, пфдтримуються оптимальні величини температури повітря 20-23° С у холодний і перехідний період року й 22-25° С у теплий, при відносній вологості 60-40% і швидкості руху повітря не більше 0,2 м/с як у холодний і перехідний, так і в теплий період року. Ці показники не повинні виходити за рамки припустимих параметрів у холодний і перехідний період року: температури повітря 19-25 С, швидкості руху не більше 0,2 м/с, відносної вологості не більше 75%, температури повітря поза постійними місцями 15-16 С° (ДНАОП - 92. ССБТ "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони").