Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів (стр. 12 из 17)
Для цієї мережі характерна висока мобільність, гнучкість, сперативність в реагуванні на попит покупців та їхні вимоги до обслуговування. При необхідності дрібнороздрібна мережа може дуже швидко змінювати своє місце розташування, що дає можливість максимально наблизити її до покупців і тим самим скоротити затрати їхнього часу на придбання товарів. Відкриття дрібнороздрібних об'єктів торгівлі не потребує великих капіталовкладень, дозволяє використовувати дешеві матеріали і здійснюється в короткі строки [25].
Серед об'єктів дрібнороздрібної торгової мережі найбільшого поширення набули павільйони, кіоски, палатки, лотки. Павільйон— торговий об'єкт у роздрібній торгівлі, який призначається для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщується в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговий зал для покупців. Кіоск — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезнаходження, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торгового залу для покупців та додаткової площі для розміщення запасів товарів. Палатка— торговий об'єкт збірно-розбірної напівзакритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів на одне або декілька робочих місць продавців з товарним запасом не більше ніж на один день торгівлі. Лоток — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їх викладки відкритого та такого, що легко переміщується з місця на місце, пристосування збірно-розбірної конструкції.
Значну роль в обслуговуванні покупців могли б відігравати торгові автомати, але в Україні їх виробництво занадто слабко розвинуто. За останні роки вже є певні напрацювання з випуску сучасних автоматів, які можна застосовувати для продажу різних товарів, крім того, на споживчому ринку України з'явилися торгові автомати іноземного виробництва, зокрема фірм Західної Європи.
Важливою складовою системи торговельного обслуговування населення, особливо у містах і міських поселеннях, є ринки, роль яких у пропонуванні сільськогосподарської продукції та різних споживчих товарів і задоволенні попиту на них в сучасних умовах зростає. Зміни, які відбулися в економіці України, — перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в агропромисловому комплексі, розвиток підприємництва, перш за все малого, а також поява таких негативних явищ, як безробіття та падіння життєвого рівня більшості населення, призвели до перерозподілу ролі каналів роздрібного продажу товарів, зокрема на користь ринків. Їх питома вага у загальному обсязі роздрібного товарообороту України за 1991-2003 рр. зросла з 1,5 до 31% (частка організованих ринків складала 25%). Ринок — це торговий об'єкт, створений суб'єктом господарювання на відведеній за рішенням місцевого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, де здійснюється купівля-продаж товарів і надаються послуги покупцям за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції [12].
Отже, основним каналом роздрібного продажу товарів є магазин, розвитку набувають позамагазинні форми продажу та дрібнороздрібні об’єкти торгівлі.
3.2. Організація закупівлі томатопродуктів та ефективність
комерційних угод
Одним із стратегічних завдань управління товарним забезпеченням обороту підприємства є створення умов для виконання розроблених планів прибутку та його максимізації.
Досягнення цього завдання обумовлюється:
1. Виконанням розроблених планів товарообороту;
2. Зниженням витрат на закупівлю товарів за рахунок вибору найбільш ефективного постачальника;
3. Оцінкою ефективності комерційних угод з наступним використанням даної інформації для відбору угод або товарів ("уторгування" товарного контракту).
В найбільш загальному вигляді оцінка ефективності комерційної угоди із закупівлі товарів покликана визначити, результат даної комерційної операції шляхом співставлення доходів та витрат торговельного підприємства, пов'язаних з її здійсненням, оцінкою величини чистого прибутку підприємства від здійснення угоди.
Організація закупки товарів включає наступні етапи:
- вивчення і прогнозування купівельного попиту;
- виявлення постачальників товарів;
- організація господарських зв’язків з постачальиками товарів;
- організацію обліку і конролю за ходом виконання договірних зобов’язань.
Раціональна організація закупки чаю означає придбання товару потрібної якості, у потрібній кількості, у потрібний час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною.
Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання угоди закупки з конкретним постачальником. Основними критеріям вибору постачальників є: вартість товару, якість обслуговування. До додаткоих критеріїв відносять: віддаленість постачальника від споживача, строки виконання замовлень, наявність у постачальника запасів товарів та інші. Основними критеріями вибора постачальника для ТОВ „Фора” є: ціна закупки, умови доставки та якість продукції.
Основними принципами успішного формування асортименту томатопродуктів є:
· забезпечення достатньої повноти асортименту томатопродуктів;
· забезпечення достатньої широти асортименту томатопродуктів;
· наявність достатньої кількості різновидів товарів;
· облік і відображення в асортименті особливостей попиту в даній зоні обслуговування.
Для визначення доцільності укладання договору з певним постачальником необхідно здійснити оцінку ефективності комерційної угоди з закупки товарів. Розрахуємо оцінку ефективності комерційної уоди з закупки томатів на прикладі томатів консервованих торгової марки “Чумак”, що знаходиться в Херсонській області, м.Скадовськ. Така оцінка здійснюється за наступними етапами:
1. Розраховуємо поточні витрати піприємства, що пов`язані з закупівлею товарів:
Вз = ВТ+ВК+ВС (4.1)
Вз = 0 + 0 + 0 = 0
де Вз – загальна сума поточних витрат торгівельного підприємства, пов’язана із закупівлею товарів;
ВТ – сума витрат на транспортування товарів (відсутній для постачальника);
ВК – сума витрат на обслуговання кредитування угоди (відсутній для постачальника);
ВС – розмір витрат на страхування угоди (відсутній для постачальника);
2. Розраховуємо поточні витрати на реалізацію товарів:
Вр = МВр+ФОТ= 20+270=290 (4.2)
де Вр - поточні витрати, пов’язані з реалізацією товарів;
МВр – сума матеріальних та дорівнених до них витрат з реалізації закупленних товарів , розраховуємо за формулою 4.3;
ФОТ – сума витрат на оплату праці робітників, що відносяться до витрат за угодою, розраховуєтся за формулою (4.4).
= 5,0 х 40 х 20 х 15 =2030 х 100 (4.3)
де Цз – ціна закупівлі товарів;
УМВн – фактичний середньомісячний рівень матеріальних витрат по відношенню до обороту по закупівлі товарів (у відсотках);
К – кількість закуплених одиниць товару;
Д – прогнозований період між закупівлеюю та реалізацією товарів, дн.
= 5,0 х 40 х 270 х 15 =27030 х 100 (4.4)
де Рд - фактичний середньомісячний рівень доходів працівників по відношенню до обороту по закупівлі товарів.
3. Розраховуємо розміри обов’язкових платежів (податків, зборів), що підлягають сплаті торговельним підприємством:
ОП = ОПво + ОПц +ОПпр=0,34+7,8+82,3=90,44 (4.5)
де ОП – загальний розмір обов’язкових платежів;
ОПво – витрати обігу підприємства, розраховуємо за формулою 4.6;
ОПц – сума податку на додану вартість, розраховується за формулою 4.7;
ОПпр – сума платежів з прибутку, розраховуємо за формулою 4.8.
ОПво = Опф + Опо= 0,23+ 0,11=0,34 (4.6)
де Опф – платежі, що формуються по відношенню до суми витрат на оплату праці, розраховується за формулою (4.9);
Опо – платежі, що формуються по відношенню до обсягу діяльності, на
наступний момент не входить до обов’язкових платежів.
= (1,2+0,1+0,1) х 16,73 = 0,23 (4.9)100
де ФОП – рівень фонду оплати праці до обороту по закупівлі товарів;
Сс – ставка відрахування на соціальне страхування та пенсійний фонд;
Су – ставка відрахування по непрацездатності;
Сз - ставка відрахування в фонд зайнятості.
= 20 х (6,25-5,00) х 40 – 220 = 7,8100 (4.7)
де, Спдв – ставка ПДВ (20%);
Цр – ціна реалізаціі;
ПВм – витрати пов’язані з закупівлею та реалізацією товарів.
=(420 – 7,8 – 0,5- 0,2) х 25 =82,3100 (4.8)
де ВД – валовий дохід от реалізації товарів по договору;
Спр – ставка податку на прибуток.
4. Розрахуємо реальний розмір чистого прибутку за угодою:
ЧПр = ЧПн – ВтрД =130 – 219 = - 89 (4.10)
де ЧПн – номінальний розмір чистого прибутку, що відображається бухгалтерским звітом, разраховуємо за формулою 4.11;