Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна (стр. 11 из 16)

При зберіганні сіна ведуть постійний контроль за його температурою. У перші 7-10 днів після закінчення вентилювання температуру сіна перевіряють щоденно, а потім – через тиждень [4].

4.6 Охорона праці та техніка безпеки

Перед початком робіт механізатори і робітники повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці.

Деталі, які рухаються і обертаються, робочі органи і механізми кормозаготівельних машин і обладнання огороджують захисними кожухами, а біля особливо небезпечних вузлів і механізмів роблять попереджувальні надписи.

Для вентилювання необхідно застосовувати тільки вентилятори із закритими обдуваємими електродвигунами. Вентилятор із електродвигуном повинен мати захисні вібраційні пристрої і виключати тертя лопатей об кожух [7].

При досушуванні сіна у закритих приміщеннях вентилятори слід встановлювати із зовнішньої сторони на відстані не менше 1 м від незгораємих і 2,5 м від згораємих стін. Повітропроводи повинні бути із незгораємих матеріалів. Місце встановлення вентилятора огороджують металічними сітками або дерев’яними решітками [19].

Вхідний отвір вентилятора необхідно закривати металічною сіткою з отворами розміром не більше 25´25 мм.

У сараях для досушування сіна повинні бути вогнегасники, запас води і піску, відра, лопати.

Необхідно відводити спеціальні місця для відпочинку, куріння, зберігання і заправки техніки [7;19].

5 ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ

5.1 Складання технологічної карти на вирощування конюшини

Основним технологічним документом на вирощування або збирання будь-якої сільськогосподарської культури у господарстві є технологічна карта (додаток 1).

Технологічна карта – це документ, який відображає досягнення і перспективи розвитку технології виробництва певного продукту [20].

Вона є зведеним планом виконання робочих процесів протягом усього періоду вирощування певної сільськогосподарської культури. У технологічній карті враховуються конкретні природнокліматичні умови, виробничий напрям і специфікація вирощування певної сільськогосподарської культури. Розробка технологічних карт – трудомісткий процес, тому їх складають раз на кілька років при щорічному коригуванні [20].

Технологічна карта складається з таких основних складових:

- перша графа містить назву операцій, які проводяться протягом усього періоду вирощування даної культури;

- слідуюча графа – це графа, яка містить оптимальний склад машинно-тракторних агрегатів (МТА).

- наступна графа – це технічне забезпечення операцій і нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність);

- наступна – потреба в ресурсах (кількість технологічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормо змін (ресурси часу), палива, технологічних матеріалів);

- далі графа показників ефективності та економічності операцій [21].

У технологічній системі землеробства операції виконуються переважно машинно-тракторними агрегатами. Задача вибору раціонального складу МТА є багатоваріантною, а область альтернативних варіантів обмежується наявними у області використання технічних засобів, характеристиками полів, агротехнічними і екологічними вимогами (наприклад, тиском ходових систем на ґрунт). Обмеження дозволяють істотно зменшити число альтернатив, що полегшує наступний вибір раціонального складу МТА [22].

У більшості випадків задача вибору технічних засобів зводиться до двокритеріальної, а саме: забезпечити максимальну корисність при мінімально можливих експлуатаційних витратах.

У такому формулюванні виділяються два узагальнені критерії – корисність і витрати. Із числа можливих варіантів складу МТА потрібно сформулювати вихідну множину альтернатив(ВМА), із якої буде зроблено остаточний вибір. Формування ВМА при багатокритеріальній оцінці варіантів доцільно здійснювати з використанням методу Паретто [20]. Суть методу полягає у виявленні варіантів, що за прийнятними критеріями домінують над іншими, а також варіантів, над якими немає домінування. Проте цей метод не вказує який із варіантів найкращий, а лише показує який домінує над іншими, тому використовуємо більш простий метод – метод наближення відстані до цілі. Його суть полягає у порівнянні j-го варіанту ВМА з деякими ідеалізованими варіантами. Переважно це умовний варіант, якому приписують кращі значення критеріїв з числа варіантів, що порівнюються. На прикладу для основної і ще декількох операцій вибираємо агрегати за цим методом. Для кожного j-го варіанту ВМА визначається показник віддаленості від ідеалу (відстань до цілі) за формулою:

, (5.1)

де

- відстань до цілі j-го варіанту;

N – число критеріїв;

U_i_,_jiU_i_,0 – відповідно, значення і-го критерію j-го та ідеалізованого варіантів.

Розглянемо декілька операцій і виберемо агрегати для них за даним методом: підбирання сіна [21].

За формулою 5.1 знайдемо наближення до цілі кожного із запропонованих агрегатів по двом критеріям (N=2): продуктивність і витрата палива(таблиця 5.1):

Отже, розглянувши даний приклад можна зробити висновок, що найбільш економічним для підбирання сіна є агрегат МТЗ-80+ПС-1,6.

Таблиця 5.1 – Характеристика роботи агрегатів для підбирання сіна

Склад МТА	W, га/зм	g_п, кг/га	f_п, га/кг
МТЗ-80+К453	19,8	3,1	0,32	-0,1
МТЗ-80+ПС-1,6	17,4	2,6	0,40	-0,1
МТЗ-80+ПРТ-1,6	12,9	3,5	0,29	-0,3
Ідеалізований варіант	19,8	2,6	0,4

Знайдемо найбільш економічний і ефективний агрегат для боронування після підживлення. Для цього також розглянемо сукупність агрегатів, порівняємо їх технічні характеристики і виберемо найкращий варіант (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2 – Характеристика роботи МТА при боронуванні

Склад МТА	W, га/зм	g_п, кг/га	f_п, га/кг
МТЗ-80+СП-11+БЗТС-1,0	52,0	1,7	0,59	-0,34
ДТ-75+СП-11+БЗТС-1,0	78,0	1,3	0,77	-0,09
Т-150К+СП-11+БЗТС-1,0	87,6	1,2	0,83	0
Ідеалізований варіант	87,6	1,2	0,83

Проаналізувавши дані розрахунки робимо висновок, що найбільш економічним і ефективним на даній операції є агрегат Т-150К+СП-11+БЗТС-1,0.

Розглянемо ще одну операцію – ворушіння сіна (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3 – Характеристика роботи МТА при ворушінні сіна

Склад МТА	W, га/зм	g_п, кг/га	f_п, га/кг
Т-25А+ГВК-6	25,6	1,8	0,56	-0,11
МТЗ-80+КР-420	22,2	1,4	0,71	-0,07
Т-40+Е-247	11,8	2,9	0,34	-0,53
Ідеалізований варіант	25,6	1,4	0,71

Аналізуючи дані розрахунки робимо висновок, що найбільш ефективним і економічним на даній операції є МТЗ-80+КР-420. для інших операцій розрахунки проводимо аналогічно.

При складанні технологічної карти доцільно виділити окремі технологічні цикли, що об’єднуються у сукупність операцій із спільною метою (основний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю), оскільки операції у технологічному циклі взаємопов’язані агротехнічними вимогами і часовими режимами. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові.

Всі показники технологічної карти розраховуються наступним чином [21].

Для прикладу розрахуємо операцію снігозатримання агрегатом ДТ-75+СВУ-2,6.

Обсяг робіт визначаємо за формулою:

, (5.2)

де

площа вирощування сільськогосподарської культури, га;

коефіцієнт кратності виконання операції.

Площа вирощуваної культури

, коефіцієнт кратності

Тоді:

Коефіцієнт змінності визначаємо за формулою:

, (5.3)