На поворотній основі фінансова підтримка надається на конкурсних засадах у розмірі, що не перевищує 150 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів.
У разі незаконного одержання бюджетних коштів керівник фермерського господарства несе відповідальність згідно із законодавством. А при нецільовому використанні бюджетних коштів припиняється надання будь-якої фінансової підтримки претендентові на її одержання протягом поточного та трьох наступних бюджетних періодів. Постановою також уточнено перелік документів, які подаються фермерськими господарствами для отримання допомоги та встановлено черговість її надання. Названа підтримка фермерів здійснюється через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Законодавством також передбачено підтримка фермерів і за рахунок місцевих бюджетів. Прийняте рішення сприятиме розширенню можливостей 42,5 тис. фермерських господарств України, технічному їх переоснащенню, створенню додаткових робочих місць та умов для розвитку сільських територій.З огляду на зазначене, можна зробити висновок про те, що запорукою ефективності державної підтримки фермерських господарств в України є не лише збільшення розмірів бюджетного фінансування, а й забезпечення чіткого і зрозумілого порядку використання таких коштів. Тому в наступному бюджетному періоді слід вдосконалити порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським.господарствам.
Висновки
Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва та конкуренції.
Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва - землі. Тому капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення родючості грунтів, що обумовить зростання продуктивності землеробства і, зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.Перехід аграрного сектора до ринкових відносин породив принципово нові форми господарювання. Не так давно пріоритет надавався державній власності, другорядна роль відводилась кооперативній, приватна власність заперечувалась повністю. Однією з вирішальних передумов переходу до ринку є приватизація власності, що має вплинути на розвиток виробництва.Ряд законодавчих і нормативних актів, що прийняті останнім часом, сприяють розвитку на селі нових форм господарювання, і кожна з них у процесі конкурентної боротьби може довести свої переваги.Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності: державна, колективна і приватна. Саме на приватній формі власності і грунтується діяльність селянських /фермерських/ господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток селянських /фермерських/ господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогосподарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліпшення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.Незважаючи на окремі песимістичні виступи, що фермер всіх не нагодує, розвиток селянських /фермерських/ господарств на рівні з великими підприємствами в Україні необхідний, бо на землі має бути господар і вироблена продукція повинна відповідати більш якісним показникам, а для цього потрібно надавати всіляку підтримку фермерам.
Список використаних джерел
1.Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” //Відомості Верховної Ради – 1993р. № 32//.
2.Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”. “”Відомості Верховної Ради – 1992р. № 32//.
3.Закон України “Про підприємництво” //Відомості Верховної Ради – 1991р. № 14//.
4. Б.І. Пархуць, Я.С. Оленчук
Львівський філіал Інституту землеустрою УААН
5.Шульський М.Г. Фермерство: проблеми становлення і розвитку. – Львів, 2004. – с.7.
6. Непочатенко 0.0. Кредитування селянських (фермерських) господарств// Організаційно - економічні проблеми розвитку АПК. За редакцією П.Т. Саблука. - К., 2002. - 511 с.
7.Лупенко Ю. Формування акціонерних структур в АПК. //ЕУ - 1993, -№11 -С. 5-59.
8.Малинська Л.В. Еколого-економічна ефективність агролісомеліорації. //Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук - Полтава: Полтава, 1997. - С. 219-223.
9.Малик М. Основні напрями реформування відносин власності в колгоспах України. //ЕУ. - 1993. -№12.-С. 53-58.
10.Мочерний С.В.,Єрохін С.А., Каніщенко Л.О., та ін. За редакцією С.В.Мочерного. Основи економічної теорії. - К.: "Академія", 1997. -С. 261-272.
11. Дем’яненко С.І. Яка аграрна політика потрібна Україні?// Зеркало неделі. - 2004.- №17(492).
12. Колотуха С.М., Мелоник К.М. Реформування кредитних відносин в аграрному секторі економіки, / С.М.Колотуха, К.М. Мелоник // Економіка АПК.- 2002. №2 12 с.25-34.
13. Івашинин В.В.,Бабинець Т.Л. Економіка АПК,2008 №1 с.21-25
14. Покотилова В.І Економіка АПК,2008 №8 с.69- 75
15. Закон України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”. // Голос України – 1996р. 13 липня.//
16.Постанова КМУ “Про розвиток селянських (фермерських) господарств”.
[1] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство. // В.В.Р. 1993 № 32 ст.2.с.314//
[2] Аграрне право України. Підручник К.Юрінком 1996 р. с.285-286.
[3] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство. // В.В.Р. 1993 № 32 ст.3. с. 315//
[4] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство. // В.В.Р. 1993 № 32 ст.3. с. 315//
[5] Аграрне право України. Підручник К.Юрінком 1996 с.287
[6] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» // В.В.Р. 1993 № 32 ст.9 с.319//
[7] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» // В.В.Р. 1993 № 32 ст.4 с.315.//
[8] Земельний кодекс України. //Земельне і сільськогосподарське законодавство. Харків. Основа 1994 ст.50 с.37//.
[9] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» // В.В.Р. 1993 № 32 ст.4 с.315.//
[10] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» // В.В.Р. 1993 № 32 ст.4 с.315.//
[11] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» // В.В.Р. 1993 № 32 ст.4 с.315.//
[12]Б.І. Пархуць, Я.С. Оленчук
Львівський філіал Інституту землеустрою УААН
[13]Б.І. Пархуць, Я.С. Оленчук
Львівський філіал Інституту землеустрою УААН
[14]Б.І. Пархуць, Я.С. Оленчук
Львівський філіал Інституту землеустрою УААН
[15]Економіка АПК ,2008 №6 –25 с.
[16][16]Економіка АПК ,2008 №6-25с.
[17]. Постанова КМУ «Про розвиток селянських (фермерських) господарств» № 133 від 14 березня 1992 р
[19] Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» //В.В.Р. 1993 № 32 ст.3 с.313.//.