МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИІ НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЭКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра экономіки підприємства та менеджменту
ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУЧНО-ДОСЛІДНЕ
ЗАВДАННЯ
З КУРСУ: «Инвестування»
НА ТЕМУ: «Суть і зміст ризик-менеджменту»
Перевірила: Виконала:
Ипполітова І. Я. студентка факультету
Економіки і права,
спец. 107, III курса,
4 групи
Саєнко Ірина
Володимирівна
Харків, 2006
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Суть і зміст ризик-менеджменту 4
2. Організація ризик-менеджменту 7
3. Основні правила ризик-менеджменту 8
4. Стратегія ризик-менеджменту 8
5. Прийоми ризик-менеджменту 10
ВИСНОВОК 13
ВСТУП
Отримання прибутку завжди ставиться в залежність від ризику. Ризик і прибуток являють собою дві взаємопов’язані і взаємообумовлені фінансові категорії.
Під ризиком розуміють можливу небезпеку втрат, яка витікає з специфіки тих або інших явищ природи і видів діяльності людини.
Ризик – це імовірність несприятливого результату. Різні інвестиційні проекти мають різну міру ризику, високоприбутковий варіант вкладення капіталу може виявитися настільки ризикованим, що, як говорять, ”гра не стоїть свічок”.
Ризик – це економічна категорія. Як економічна категорія, він являє собою подію, яка може статися, або не статися. У разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, збиток); нульовий; позитивний (виграш, вигода, прибуток).
Звичайно, ризику можна уникнути або просто відхилитися від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак для підприємця уникнення ризику часто означає відмову від можливого прибутку.
Ризиком можна управляти, або використати різні заходи, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання певної ризикової події і вживати заходи до зниження міри ризику.
У своєму рефераті я розгляну суть ризик менеджменту, його організацію, основні правила, стратегію та прийоми.
1. СУТЬ І ЗМІСТ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ
Ризик — це фінансова категорія. Тому на міру і величину ризику можна впливати через фінансовий механізм. Такий вплив здійснюється за допомогою прийомів фінансового менеджменту і особливої стратегії. У сукупності стратегія і прийоми утворюють своєрідний механізм управління ризиком, або ризик-менеджмент.
В основі ризик-менеджменту лежать цілеспрямований пошук і організація роботи по зниженню міри ризику, мистецтво отримання і збільшення доходу (виграшу, прибутку) в невизначеній господарській ситуації.
Кінцева мета ризик-менеджменту відповідає цільовій функції підприємництва. Вона полягає в отриманні найбільшого прибутку при прийнятному для підприємця співвідношенні прибутку і ризику. Ризик-менеджмент являє собою систему управління ризиком і економічними відносинами, які виникають у процесі цього управління.
Ризик-менеджмент включає в себе стратегію і тактику управління.Під стратегією управління розуміються напрям і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Цьому способу відповідає певний набір правил і обмежень для прийняття рішення. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на варіантах рішення, які не суперечать прийнятій стратегії. Після досягнення поставленої мети стратегія як напрям і засіб її досягнення припиняє своє існування, Нові цілі ставлять задачу розробки нової стратегії.
Тактика — це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Задачею тактики управління є вибір оптимального рішення І найбільш прийнятних в даній господарській ситуації методів і прийомів управління.
Ризик-менеджмент як система управління складається з двох підсистем: керованої підсистеми (об'єкта управління) і керуючої підсистеми (суб'єкта управління).
Об'єктом управління в ризику-менеджменті є ризик, ризикові вкладення капіталу і економічні відносини між господарюючими суб'єктами в процесі реалізації ризику, До цих економічних відносин відносяться відносини між страхувальником і страховщиком, позичальником і кредитором, між підприємцями (партнерами, конкурентами) і т.ін.
Суб'єкт управління в ризик-менеджменті — це спеціальна група людей (фінансовий менеджер, фахівець з страхування і інші), яка за допомогою різних прийомів і способів управлінського впливу здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта управління.Інформаційне забезпечення функціонування ризик-менеджменту складається з різного роду і виду інформації: статистичної, економічної, комерційної, фінансової і т.ін.
Ризик-менеджмент виконує певні функції. Розрізняють два типи функцій ризик-менеджменту:
1) функції об'єкта управління;
2) функції суб'єкта управління.
До функцій об'єкта управління в ризик-менеджменті відноситься організація розв'язання ризику, ризикових вкладень капіталу, роботи по зниженню величини ризику, процесу страхування ризиків, економічних відносин і зв'язків між суб'єктами господарського процесу.
До функцій суб'єкта управління в ризик-менеджменті відносяться прогнозування, організація, регулювання, координація, стимулювання, контроль.
Прогнозування в ризик-менеджменті являє собою розробку на перспективу змін фінансового становища об'єкта загалом і його різних частин.
Організація в ризик-менеджменті являє собою об'єднання людей, які спільно реалізовують програму ризикового вкладення капіталу на основі певних правил і процедур.
Регулювання в ризик-менеджменті являє собою вплив на об'єкт управління, за допомогою якого досягається стан стійкості цього об'єкта в разі виникнення відхилення від заданих параметрів.
Координація в ризику-менеджменті являє собою узгодженість роботи всіх ланок системи управління ризиком, апарату управління і фахівців.
Стимулювання в ризик-менеджменті являє собою спонукання фінансових менеджерів і інших фахівців до зацікавленості в результатах своєї праці.
Контроль в ризик-менеджменті являє собою перевірку організації роботи по зниженню міри ризику. Контроль передбачає аналіз результатів заходів щодо зниження міри ризику.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ РИЗИК МЕНЕДЖМЕНТУ
Організація ризик-менеджменту являє собою систему заходів,, спрямованих на раціональне поєднання всіх його елементів в єдиній технології процесу управління ризиком.
Першим етапом організації ризик-менеджменту є визначення мети ризику і мети ризикових вкладень капіталу. Мета ризику — це результат, який необхідно отримати, їм може бути виграш, прибуток і т.п. Ціллю ризикових вкладень капіталу є отримання максимального прибутку.
Другим етапом в організації ризик-менеджменту.є отримання інформації про навколишнє оточення, яка необхідна для прийняття рішення на користь тієї або іншої дії. На основі аналізу такої інформації і з урахуванням цілей ризику можна правильно визначити імовірність настання події, в тому числі страхової події, виявити міру ризику і оцінити його вартість.
На третьому етапі організації ризик-менеджменту на основі інформації про навколишнє середовище, імовірністі, міри і величини ризику розробляються різні варіанти ризикового вкладення капіталу і проводиться оцінка їх оптимальності шляхом зіставлення очікуваного прибутку і величини ризику.
На четвертому етапі вибирають стратегію і прийоми управління ризиком, а також способи зниження міри ризику.
П'ятим етапом організації ризик-менеджменту є розробка про^. грами дій по зниженню ступеня ризику.
Шостим етапом є організація виконання цієї програми. .
Сьомим етапом є контроль виконання даної програми.
На восьмому етапі проводять аналіз і оцінку результатів обраного ризикового рішення.
3. ОСНОВНІ ПРАВИЛА РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ
1. Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.
2. Треба думати про наслідки ризику.
3. Не можна ризикувати багато чим ради малого.
4. Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумніву.
5. При наявності сумнівів приймаються негативні рішення.
6. Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення можливо, є і інші.
Реалізація першого правила означає, що раніше, ніж ухвалити рішення про ризикове вкладення капіталу, фінансовий менеджер повинен:
1) визначити максимально можливий обсяг збитку по даному ризику;
2) зіставити його з обсягом капіталу, що вкладається;
3) зіставити його з усіма власними фінансовими ресурсами і визначити, чи не приведе втрата1 цього'Капіталу'до банкрутства даного інвестора.
4. СТРАТЕГІЯ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ
Стратегія ризик-менеджменту — це мистецтво управління ризиком в невизначеній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і прийомів його зниження. Стратегія ризик-менеджменту включає правила, на основі яких приймаються ризикове рішення і способи вибору варіанта рішення.
Правила — це основоположні принципи дії.У стратегії ризику-менеджменту застосовуються наступні правила:
1) максимум виграшу;
2) оптимальна імовірність результату;
3) оптимальна коливаність результату;
4) оптимальне поєднання виграшу і величини ризику.
Суть правила максимума виграшу полягає в тому, що з можливих варіантів ризиковмх вкладень вибирається варіант, який дає найбільшу ефективність результату (виграш, прибуток) при мінімальному або прийнятному для інвестора ризику.
Суть правила оптимальної імовірності результату полягає в тому, що з можливих рішень вибирається те, при якому імовірність результату є прийнятною для інвестора або задовольняє фінансового менеджера. На практиці застосування правила оптимальної імовірності результату звичайно поєднується з правилом оптимальної колива-ності результату.
Як уже вказувалося, коливаність показників виражається їх дисперсією, середнім квадратичним відхиленням і коефіцієнтом варіації. Суть правила оптимальної коливаності результату полягає в тому, що з можливих рішень вибирається те, при якому імовірності виграшу і програшу для одного і того ж ризикового вкладення капіталу мають невеликий розрив, або найменшу величину дисперсії, середнього квадратичного відхилення, варіації.