Якщо ж підприємець повністю передоручить розробку бізнес-плану комусь іншому, то наслідком цього буде:
· неповне і несистематичне знання підприємцем слабких і сильних сторін своєї організації, можливого майбутнього запланованого проекту;
· відсутність періоду навчання діяльності з планування, що негативно відіб'ється на майбутніх діях організації (адже планування - це перший і невід'ємний компонент управлінської діяльності);
· невміння підприємця доказово і глибоко продемонструвати переваги свого проекту майбутнім інвесторам. і що не менш важливо – підприємець може втратити довіру інвесторів: недосконалий, не зовсім вдалий, але складений самостійно бізнес-план можна виправити, а от поновити втрачену довіру – набагато складніше.
З огляду на існування певної недовіри інвесторів до самостійної роботи українського підприємця оптимальним рішенням, очевидно, буде такий компроміс: підприємець сам складає бізнес-план, а зацікавлені структури або консалтингові фірми проводять його експертизу і, у разі необхідності, корегування. Бажано залучати спеціальні комп'ютерні програми.
Після завершення роботи над усіма розділами бізнес-плану підприємець має підготувати резюме його основних ідей.
Загалом четвертий крок завершує процес бізнес-планування, але для поліпшення плану слід зробити ще один, п'ятий, крок: підприємець пропонує готовий бізнес-план для ознайомлення кому-небудь із авторитетних, але незацікавлених людей, здатних оцінити його роботу на основі конструктивної критики.
Перш ніж передати бізнес-план зацікавленим читачам слід ретельно продумати і скласти їх список.
Оформлення бізнес-плану
Спеціалісти з бізнес-планування рекомендують виконувати такі правила складання і оформлення бізнес-плану:
· бізнес-план має бути легким для сприйняття, структурованим за розділами і параграфами, тобто складений так, щоб читач міг швидко знайти інформацію, яка його цікавить. Тому за титульним листом має йти сторінка змісту;
· титульний лист має бути лаконічним і привабливим. На ньому, як правило, подається така інформація:
· суть пропозицій (заявка на фінансування, проект співпраці тощо);
· повна назва підприємства;
· його місцезнаходження, номери телефонів (телефаксу), за якими можна зв'язатись з керівником підприємства чи уповноваженою керівником особою;
· інші офіційні атрибути підприємства;
· дата (місяць і рік) складання бізнес-плану;
· якщо бізнес-план передбачається надсилати багатьом адресатам (банкам, партнерам), то доцільно на кожному екземплярі вказати, для кого він конкретно призначений;
· бізнес-план має бути коротким, але адекватно розкривати суть проекту і його цілі. Як показує практика, для більшості проектів (що вимагають до 100 тис. дол. США) обсяг бізнес-плану обмежується 20-25 сторінками;
· бізнес-план має бути функціональним, тобто в нього слід включати тільки ту інформацію, що може зацікавити його читача. За необхідності додаткову, пояснювальну інформацію можна винести в додатки;
· дуже допомагає висвітленню положень плану використання фотографій, схем, діаграм, графіків, таблиць. Уміле застосування цих засобів істотно поліпшує враження про бізнес-план;
· бізнес-план слід складати так, щоб забезпечити збереження конфіденційності інформації щодо вашого бізнесу. Для цього можна використовувати різні прийоми:
· жорсткий контроль за розповсюдженням бізнес-плану;
· розробку спеціального додатка до плану, який містить конфіденційну інформацію і надається окремо.
Завдання, зміст і показники поточних (річних) планів
Річний бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства – це науково обґрунтована програма його виробничо-фінансової діяльності на календарний рік. У ньому передбачається також комплекс організаційно - економічних, агрозооветеринарних, технічних і фінансових заходів, що забезпечує найбільш раціональний обсяг і структуру виробництва, рівень прибутку і рентабельності господарства, підвищення його конкурентоспроможності, а також сприяє розв'язанню соціальних питань. Річний план ґрунтується на перспективних планах господарства, є їх конкретизацією і деталізацією на певний рік.
Головними завданнями при розробці річного плану є мобілізація внутрішніх резервів підприємства на збільшення виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції і якнайповніше використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутку (валового доходу), підвищення рівня рентабельності виробництва, зростання добробуту працівників підприємства. Особливу увагу при цьому слід звертати на недопущення диспропорцій і встановлення раціональних пропорцій, збалансованості між обсягами виробництва і матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, капітальними вкладеннями.
Річні бізнес-плани розвитку сільськогосподарського підприємства розробляють, як правило, за типовими формами, рекомендованими Міністерством аграрної політики України, що полегшує планово-аналітичну роботу, крім цього розробляються розрахункові таблиці по складанню бізнес плану розвитку сільськогосподарських підприємств. Для підприємств запроваджені додаткові таблиці до річного плану в тих галузях (овочівництво, садівництво тощо), щодо яких його форми не повною мірою відображають специфічні особливості виробництва. Вони є частиною плану і узгоджуються з ним за відповідними показниками. У разі необхідності підприємства вносять у ці форми зміни, що враховують особливості підприємств.
Порядок розробки планових показників і заповнення відповідних форм викладено у методичних вказівках по складанню бізнес-плану розвитку сільськогосподарських підприємств.
Річний бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства складається із таких головних розділів:
1. Характеристика підприємства
2. Ринкова діяльність
3. План маркетингу
4. Виробничий план діяльності підприємства
5. Основні засоби виробництва
6. Енергетика
7. Праця
8. Витрати за елементами
9. Фінансовий план
10. Інвестиційна діяльність
11. Ризики підприємства та запобіжні заходи
12. Гарантії партнерам та інвесторам
13. Екологія та безпека виробництва
14. Перелік додатків до бізнес-плану
У кожному господарстві крім бізнес-плану розробляються розрахункові таблиці по складанню бізнес-плану розвитку сільськогосподарського підприємства на плановий рік.
Поточні плани внутрішньогосподарських підрозділів
Річні плани підрозділів є виробничими програмами окремих трудових колективів, які розробляють виходячи із загальних завдань підприємства з урахуванням спеціалізації і досягнутого підрозділами рівня розвитку. Вони є основою для організації госпрозрахункових відносин колективів підрозділів між собою і з господарством, сприяють більш ефективному використанню землі, техніки, кращій організації праці та підвищенню матеріальної зацікавленості працівників у розвитку суспільного виробництва.
Важливим питанням є черговість розробки річного плану господарства і планів госпрозрахункових підрозділів та договорів на виробництво сільськогосподарської продукції. Доцільно цю роботу проводити одночасно, бо більшість показників загального плану об'єктивно обчислити можна тільки за підрозділами. В умовах децентралізації управління і демократизації планування, коли значно розширюються права колективів внутрішньогосподарських підрозділів, річний план господарства складається після розробки госпрозрахункових планів і укладення договорів господарства з орендними колективами, тобто на основі пропозицій внутрішньогосподарських підрозділів, підрядних та орендних колективів, окремих громадян.
Річні плани підрозділів у рослинництві, тваринництві або договори на виробництво сільськогосподарської продукції та в обслуговуючих галузях складають, як правило, за типовими формами. У разі необхідності підприємства вносять у ці форми зміни, що враховують особливості підрозділів. Стосовно промислових виробництв, які характеризуються великою різноманітністю, то господарства розробляють свої форми, використовуючи досвід відповідних промислових підприємств.
План госпрозрахункових підрозділів включає чотири групи показників. Перша - характеризує забезпеченість його трудовими ресурсами і засобами виробництва. Тут подається обліковий склад колективу і характеристика кожного працівника, зазначаються закріплені за колективом угіддя, будівлі і споруди, трактори і сільськогосподарські машини, худоба і птиця, інвентар.
Друга - виробнича програма підрозділу яка визначає посівні площі та багаторічні насадження за культурами, урожайність, валові збори (у тваринництві відповідно поголів'я худоби, її продуктивність і виробництво тваринницької продукції), вартість валової продукції, річну потребу матеріальних (насіння, корми, добрива, пестициди тощо) і трудових ресурсів, що забезпечують досягнення планового обсягу виробництва продукції. У садівничих і виноградарських бригадах, крім того, планують капітальні вкладення на закладку, відновлення і реконструкцію насаджень. Третя - об'єднує планові ліміти прямих витрат праці й матеріально-грошових коштів за культурами і галузями тваринництва.
Четверта - показники матеріального стимулювання працівників підрозділів за виконання і перевиконання планів виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості, економію окремих витрат.