Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів (стр. 2 из 5)
Таблиця 3.3. Розрахунок запасів незавершеного виробництва та валової продукції ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"
| Найменування продукції | Виробнича програма, од | Тривалість виробничого циклу, днів | Коефіцієнт готовності | Величина незавершеного виробництва, од | Валовапродукція | ||
| на початок періоду | на кінець періоду | Од. | Грн.. | ||||
| Феромарганець | 1018 | 10 | 0,5 | 20 | 14 | 1012 | 50600 |
| Феросилікомарганець | 1502 | 5 | 0,5 | 30 | 10 | 1482 | 29640 |
| Всього | - | - | - | - | - | - | 80240 |
Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду визначається на основі даних про її наявність на кінець звітного періоду.
Запас незавершеного виробництва на кінець планового періоду:
НЗВ1
=1018*10*0,5/360=14 од.НЗВ2
=1502*5*0,5/360=10 од.Обсяг валової продукції у натуральному виразі:
ВП1=1018-20+14=1012 од.
ВП2=1502-30+10=1482 од.
Згідно з проведених розрахунків ефективність ЗЕД ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" в аналізованому періоді склала 23,9193%, що на 14,75686% більше ніж у базовому періоді.
Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на 8006,183, а витрати експортно-імпортні знизились на 58606,562 тис. грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.
Сьогодні Дніпропетровське виробниче об'єднання випускові важких пресів випускає в рік до 300 важких унікальних машин, що поставляються в усі галузі одного господарства й у 30 країн за рубіж.(табл..4 та 5)
Таблиця 4Експорт продукції з ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (тис.грн)
| країна | Роки | Відхилення | ||
| 2006 | 2007 | абсолютне | Відносне | |
| Китай | 13000 | 13500 | 500 | 1,04 |
| Індія | 8000 | 9500 | 1500 | 1,19 |
| ЄС | 20000 | 24500 | 4500 | 1,23 |
| Росія | 11000 | 2500 | -8500 | 0,23 |
| Всього | 52000 | 50000 | -2000 | 0,96 |
Таблиця 5Імпорт продукції в ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"тис.грн)
| країна | Роки | відхилення | ||
| 2006 | 2007 | абсолютне | відносне | |
| Китай | 6000 | 5500 | -500 | 0,92 |
| Індія | 500 | 1000 | 500 | 2,00 |
| ЄС | 8000 | 10500 | 2500 | 1,31 |
| Росія | 6500 | 5000 | -1500 | 0,77 |
| Всього | 21000 | 22000 | 1000 | 1,05 |
Як свідчать таблиці в наслідок різкого погіршення світового ринку металу в 2006 році, а саме зменшення експортних цін в наслідок того що на ринку з’явилися африканські країни що торгують металом по демпінговим цінам, ціни на метал на світовому ринку різко впали.
Тому я вважаю, що для підприємства доцільно більш ефективно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС та Індії.
3. Дослідження стану феросплавного ринку
Стан і перспективи розвитку будь-якої галузі або підгалузі промисловості України визначаються насамперед її потенціалом. Промисловий потенціал феросплавного комплексу України в останні роки й дотепер є фундаментним елементом економіки держави. Металургія, феросплавний комплекс (ФК) є донором бюджету, забезпечуючи більше 40% надходжень валюти в країну. Майже 30% становить його частину у валовому внутрішньому продукті. На металургійну промисловість опираються й для неї працюють енергетика, машинобудування, будівництво, фінансова сфера. У галузі зайнято більше півмільйона чоловік. Підприємства ФК забезпечують робочі місця в найбільш густонаселених регіонах країни. Ресурсний потенціал феросплавного комплексу України обумовлюється наявними покладами залізної (четверте місце в світі) та марганцевої руд, вугілля, вапняків, тобто основних сировинних матеріалів для виробництва металу.
Однак за час, що пройшов після знаходження Україною незалежності, її металургія понесла значні втрати. Одним з головних факторів промислового спаду феросплавного виробництва в порівнянні з роботою в часи колишнього Радянського Союзу був неефективний, а в більшості випадків збитковий для держави процес роздержавлення великих і середніх підприємств. Незважаючи на те, що починаючи з 2005 року приріст обсягів виробництва в металургії сповільнився, перерахування коштів від підприємств феросплавного комплексу України в державний бюджет країни в 2005-2006 роках зросло.
Металургійна промисловість об'єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних і кольорових металів та нерудної сировини (т. зв. флюсових і вогнетривких матеріалів), виробництво феросилікомарганцю, феромарганцю, флюсів, сплавів. Основними споживачами продукції металургійної промисловості є машинобудування, будівництво, транспорт. Металургійна промисловість складається з чорної і кольорової металургії.
Чорна металургія - одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, феросплави та ін. Це - матеріаломістка галузь: для виплавки 1 т феросилікомарганецю потрібно приблизно 3 т залізної руди, 1,1 т коксу, 20 т води, а також марганцева руда, вапняк, флюси та ін.
Кольорова металургія, на відміну від чорної, в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:
а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;
б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;
в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля.
Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині (бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії [33].
По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає видне місце серед країн СНД. Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, феромарганцю - 36%, прокату - 35% [27].
На ринку металопродукції України діють двадцять основних підприємств, лідерами з кількості яких по отриманню прибутку з реалізації своєї продукції є „Криворіжсталь", ММК імені (ім.) Ілліча, "Азовсталь" та ін. (див. табл. 2.1)
Таблиця 2.1 –– Рейтинг українських гірничо-металургійних компаній за обсягами валового доходу [34]
| № п/п | Компанія | Дохід, тис. грн. | Прибуток, тис. грн. | ||
| 2005 р. | 2006 р. | 2005 р. | 2006 р. | ||
| 1 | "Криворіжсталь" | 5421435 | 4828036 | 762959 | 1099619 |
| 2 | ММК ім. Ілліча | 4895222 | 5094082 | 12813 | 719274 |
| 3 | "Азовсталь" | 3921295 | 3754516 | 346374 | 649294 |
| 4 | "Запоріжсталь" | 3038949 | 3553992 | 35293 | 603358 |
| 5 | Алчевський МК | 1887313 | 1921603 | 123872 | 89821 |
| 6 | Дніпровський МК ім. Дзержинського | 1842403 | 1792242 | 72506 | -35589 |
| 7 | Нікопольский ЗФ | 1623738 | 1605326 | 76836 | 98742 |
| 8 | ДМЗ ім. Петровського | 1009658 | 828996 | 36821 | 38041 |
| 9 | Донецький МЗ | 953468 | 984361 | 57975 | 70156 |
| 10 | "Дніпроспецсталь" | 913651 | 965675 | 19921 | 111911 |
| 11 | ЗАлК | 883740 | 961047 | 23297 | 110925 |
| 12 | Макіївський МК | 786811 | 909511 | 97278 | -112430 |
| 13 | Запоріжський ЗФ | 777082 | 740469 | 682 | 65755 |
| 14 | Єнакіївський МЗ | 597629 | 519858 | 197879 | 84510 |
| 15 | СП "Метален" | 476796 | 219061 | 121963 | 32684 |
| 16 | Миколаївський глиноземний завод | 458128 | 710983 | 1693 | -5884 |
| 17 | ММЗ "Істіл-Україна" | 369238 | 457704 | -40780 | -17415 |
| 18 | "Силур" | 280294 | 256359 | -17160 | 15476 |
| 19 | Стахановський ЗФ | 234545 | 278842 | -15781 | 26648 |
| 20 | Запоріжський титаномагневий комбінат | 141671 | 126338 | -11528 | -151417 |
Протягом останніх років провідні металургійні підприємства України мали чітку тенденцію до щорічного нарощування обсягів виробництва.
Рисунок 1 –– Обсяги виробництва феросилікомарганецю, феромарганцю та прокату в Україні, тис.т.