Судячи з переліку цьогорічних учасників, на ярмарку можна було придбати все, що душа забажає: від високоякісних продуктів харчування, одягу, взуття, прикрас, товарів побутової хімії і першої необхідності до складної побутової та навіть важкої техніки. Як завжди порадували вироби народних майстрів, що представляли всі, без винятку, галузі декоративно-прикладного мистецтва.
Минулорічний ярмарок мав, чи не найбільшу за всю свою історію, увагу преси. І цього року продовжувалась співпраця з інформаційними спонсорами: телеканалом ІРТ, п’ятьма Інтернет порталами, а також 72 центральними і регіональними газетами і журналами.
Сорочинський ярмарок, який був започаткований в середині 18 століття, колоритно оспіваний в повісті визнаного світом письменника М.В. Гоголя "Сорочинський ярмарок", що стала його візиткою. У 1999 році ярмарок отримав статус загальнонаціонального, в 2005 році у Парижі - нагороджений першою високою міжнародною нагородою, а в 2008 році запропонований Україною до внесення в Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства при ЮНЕСКО. Як ми знаємо, Сорочинський ярмарок відбувається один раз на рік у серпні, на ярмарковій площі в 16 гектарів під відкритим небом. Генеральним розпорядником нинішнього найкращого культурно-мистецького та бізнесового свята в самому серці України є ТОВ "Сорочинський ярмарок" на чолі з керівником проекту - кавалером орденів княгині Ольги II та III ступенів, заступником Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики - Світланою Свищевою.
Свято ярмаркування стало можливим не лише завдяки зусиллям Полтавської облдержадміністрації та ТОВ "Сорочинський ярмарок", а й завдяки спонсорам, які взяли на себе помітну частку фінансових витрат.
Популярності ярмарку сприяє його універсальність. Тут розмаїття товарів: від сільськогосподарської техніки та автомобілів до товарів народного вжитку та продуктів харчування. Це дозволяє і територія ярмарку, яка займає площу у 16,1 гектара. Таким чином організатори ярмарку намагаються підтримати якісну роботу найкращих українських товаровиробників і повною мірою сприяти налагодженню нових економічних зв’язків, допомогти як діловому, так і культурному діалогу між регіонами України та іншими державами.
Висновки
Ринку необхідні самостійні, хазяйновито незалежні організації, які були б гнучкими, оперативними, оснащеними новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках є реальні можливості пропаганди надійності виробника, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виробникам ухвалювати рішення щодо випуску продукції, відновленні асортиментів і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.
Ярмарки являють собою періодичні заходи, проведені за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу.
Торговельний ярмарок – короткостроковий захід, періодичний проведений в тому самому місці, у рамках якого велика кількість підприємств за допомогою зразків представляє об'єктивний масштаб товарів однієї або декількох галузей, для того щоб відвідувач одержав ясне подання про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що демонструються, прагне поширити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торговельні угоди.
Регулюванням діяльності ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.
Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках всередині країни й за кордоном як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тому або іншому ярмарку всередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.
Щоб участь у ярмарку була ефективною, бажано дотримуватися таких «десяти заповідей» учасника ярмарку:
1. Установити тісний зв'язок цілей участі у ярмарку і цілей маркетингу підприємства-експонента.
2. Вибрати найліпший ярмарок з погляду місця і часу його проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда тощо.
3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії ярмарків унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.
4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.
5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.
6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.
7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.
8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.
9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.
10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.
Отже, сучасний стан організації ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозованих кон'юнктурних змін, також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.
Підсумовуючи, можна сказати, що значення ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.
Список використаної літератури
1. Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні: Розпорядження Президента України від 2.11.2000 року №342/2000-рп (в редакції від 16.10.2005) // www.rada.gov.ua.
2. Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні: Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року №1015/96 (в редакції від 12.02.2006) // www.rada.gov.ua.
3. Александрова Н., Сорокина Е., Филоненко И. Выставочный менеджмент. Технология организации и рекламно информационного сопровождения выставок и конференций / Под ред. И. Филоненко. - Ростов-на-Дону: Экспертное бюро, 2001.
4. Грищенко І. М., Крахмальова Н. А. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі.-Актуальні проблеми економіки, №9,- 2006.- с. 113-119
5. Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха. — М.: Вершина, 2006.
6. Критсотакис Я.Г. Торговые выставки и ярмарки. Техника участия и коммуникации. — М.: Ось-89, 1997.
7. Про затвердження Концепції розвитку внутрішньої торгівлі України: постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449.
8. Про утворення Міжнародного комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків і затвердження Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків: постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 р. № 693.
9. Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 459-р.
10. Про Сорочинський ярмарок: Указ Президента України від 18 серпня 1999 р. № 1005/99.
11. Про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1999 р. №741.
12. Деякі питання Сорочинського ярмарку: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1202.
13. Про затвердження Положення про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. № 1442.
14. Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів: лист Вищого арбітражного суду України від 8 травня 1992 р. № 01-18/552 із змінами від 25 червня 2002 р., внесеними листом ВГСУ № 01-8/711.