1.2 Спеціалізація підприємства
За світовою тенденцією всі підприємства мають певну спеціалізацію, тобто переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції для якого в даному місці є відносно найкращі природо-економічні умови.
Таблиця 6
Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції
| Галузі та види продукції | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |||
| виручка, тис. грн. | % | виручка, тис. грн. | % | виручка, тис. грн. | % | |
| озима пшениця | 230,4 | 32 | 241 | 27 | 514 | 37 |
| гречка | х | х | 75 | 8 | 55 | 4 |
| кукурудза на зерно | х | х | 52 | 6 | 526 | 38 |
| ячмінь | 390,7 | 54 | 322 | 36 | 174 | 12 |
| овес | х | х | 2 | 0,22 | 16 | 1,14 |
| Всього по рослинництву | 621,1 | 85 | 770 | 85 | 1285 | 92 |
| ВРХ | 21,1 | 3 | 27 | 3 | 34 | 2 |
| свині | 26,1 | 4 | 8 | 1 | 11 | 1 |
| молоко | 16,9 | 2 | 16 | 2 | 13 | 1 |
| бджільництво: мед | 1 | 0,14 | 1 | 0,11 | 1 | 0,07 |
| інша продукція тваринництва | х | х | 8 | 1 | 1 | 0,07 |
| Всього по тваринництву | 65,1 | 9 | 60 | 7 | 60 | 4 |
| Інша реалізована продукція | 42,3 | 6 | 71 | 8 | 53 | 4 |
| Всього по підприємству | 728,5 | 100 | 901 | 100 | 1398 | 100 |
В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» у 2007 році провідне місце займає продукція рослинництва (92%), зокрема кукурудзи на зерно (38%) та озимої пшениці (37%). В 2006 році перше місце займав ячмінь (36%). Як вже вище зазначалось, така зміна структури посівних площ сприяла зменшенню збитків, а це, відповідно, підвищило економічну ефективність виробничої діяльності.
В галузі тваринництва за останні 3 роки спостерігається стрімкий спад: від 9% до 4%. Це свідчить про те, що керівники підприємства галузь тваринництва не бачать перспективною. Ця думка не є правильною. Чому? Буде пояснено в наступних розділах.
Отже спеціалізація – зерновиробництво, при чому за останні 3 роки вона не змінювалася.
1.3 Організація скотарства
Молочне скотарство розвивається в приміській зоні, де висока густота населення і великі потреби в безперервному постачанні незбираного молока протягом усього року.
Саме в таких умовах функціонує СТОВ ім. «Гагаріна». Як вже стало зрозуміло з таблиці 6, тваринницька галузь займає досить незначну частку, але наявний потенціал та економічні умови підприємства складають перспективні умови розвитку молочного скотарства.
Організаційна структура галузі включає відділки, в кожному з яких є тваринницькі приміщення. Перший – головний, до нього входять допоміжні приміщення, кормоцех, комори для зберігання концентрованих кормів, сховище для коренеплодів, силосні ями, споруди для зберігання сінажу і сіна та чотири ферми молочного стада на 800 голів, родильне відділення і приміщення для тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є пункт штучного осіменіння.
Важливим є вибір способу утримання тварин, який має безпосередній вплив на вибір системи машин для механізації виробничих процесів, організацію праці та економічну ефективність розвитку галузі. Враховуючи розвиток тваринництва за Радянських часів в СТОВ ім. «Гагаріна» ще застосовують прив’язний спосіб утримання.
У приміщеннях корів ставлять головами всередину приміщення. В корівниках на 200 голів є один центральний прохід для роздавання кормів і два гнойових, розташованих із протилежного боку приміщень.
Для кожної корови обладнано стійло, годівницю і автонапувалку на два суміжні стійла. Над стійлом кожної корови є табличка із зазначенням клички, інвентарного номера, породи, дати народження, чергового отелення і продуктивності.
У стійлах дерев’яна підлога. Використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу, яка вбирає вологу, шкідливі гази й запобігає забрудненню тварин.
Біля приміщень розташовані вигульно-кормові майданчики, обладнані годівницями з невеликими навісами над ними.
Дуже важливе значення для організації сільськогосподарського виробництва має структура поголів’я і породний склад тварин. У СТОВ ім. «Гагаріна» найбільш поширена чорно-ряба порода. Їх доїння проводять доїльними установками АДМ-8 з молокопроводом.
На підприємстві застосовують двозмінну організацію праці —корів обслуговують дві доярки, кожна з яких працює по 7 год.
При годівлі молочних корів враховується збалансованість раціонів за всіма поживними речовинами. Потреба корів і взагалі ВРХ в кормах на кожний період часу визначається з урахуванням розміру і складу поголів’я, а також прийнятого типу годівлі.
1.4 Економічна ефективність виробництва продукції скотарства
Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується, мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також, сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект — це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва – узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва.
Економічна ефективність тваринництва означає одержання максимальної кількості продукції від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність тваринництва включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також, якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.
У сільському господарстві підвищення економічної ефективності має велике значення не тільки у вирішення продовольчої проблеми, а й у підвищенні добробуту всього населення. Особливе значення набуває підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин і конкуренції, коли виграє той товаровиробник, який має нижчу собівартість та високу якість продукції.
Збільшення собівартості молока в останні роки по Україні зумовило значне зменшення ефективності його виробництва. Для виходу з такої ситуації сільськогосподарські підприємства, не вдаючись до якихось радикальних змін у технології виробництва, борються із збитковістю тваринництва шляхом скорочення поголів’я. Це стосується і СТОВ ім. «Гагаріна».
Таблиця 7
Економічна ефективність виробництва молока в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Показник | Роки | 2007 р. у % до 2005 р. | ||
| 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Середньорічне поголів’я корів, гол. | 20 | 8 | 7 | 35 |
| Валове виробництво молока, ц | 351 | 326 | 190 | 54 |
| Прямі затрати праці, люд.-год. | 7000 | 5000 | 5500 | 79 |
| Виробнича собівартість, тис. грн. | 63,3 | 38 | 27 | 43 |
| Середній надій молока від 1 корови, ц | 18 | 41 | 27 | 155 |
| Затрати на 1 ц молока: | ||||
| - праці, люд.-год. | 20 | 15 | 29 | 145 |
| - кормів, ц к. од. | 3,22 | 3,30 | 3,35 | 111 |
| Собівартість 1 ц молока, грн. | 180 | 117 | 142 | 79 |
| Ціна реалізації 1 ц молока, грн. | 80 | 84 | 109 | 136 |
| Прибуток (збиток) на 1 ц молока, грн. | -100 | -32 | -33 | х |
| Рівень рентабельності (збитковості), % | -56 | -28 | -23 | х |
Як видно з таблиці 7, за останні 3 роки середньорічне поголів’я корів зменшилось на 65%. За рахунок цього керівники хотіли зменшити збитки за рахунок зниження витрат на утримання корів. Це спонукало і зниження валового виробництва молока на 56%. Але з іншої сторони, на 55% збільшився середній надій на 1 корову, але він все ж залишається на дуже низькому рівні (приблизно 9 літрів від однієї корови за добу).
Дещо знизилась виробнича собівартість 1 ц молока (на 20%), а ціна реалізації зросла на 36%. Але все ж таки ця ціна не компенсовує витрат і за останні 3 роки виробництво молока було збиткове. Намітилась тенденція до зменшення збитків (рівень збитковості зменшився на 33 пункти).
Удосконалення розвитку молочного скотарства насамперед пов’язане із стабілізацією поголів’я корів, підвищення їх продуктивності на основі раціонального забезпечення кормами та поліпшення племінних якостей.