Смекни!
smekni.com

Порівняльна характеристика українського роздрібного ринку з європейським та тенденції його розвитку (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський ДержавнийТехнологічнийУніверситет

РЕФЕРАТ

З дисципліни: Організація і технологія торгівлі

Тема:

Порівняльна характеристика українського роздрібного ринку з європейським та тенденції його розвитку

Чернігів 2009


Вступ

Стрімкий розвиток виробництва, зокрема легкої та харчової промисловості, поява вітчизняних мегатоваровиробників, підвищення інвестиційної привабливості внутрішнього ринку України для іноземних інвесторів, зростання попиту населення - усе це позитивно впливає на розвиток роздрібної торгівлі.

За дев'ять місяців 2004 р., за даними Державного комітету статистики, валовий внутрішній продукт зріс на 13,4 %, реальні доходи населення - на 115,3 %, оборот роздрібної торгівлі - на 18,7 % і досяг 79,1 млрд. грн. чи майже 15 млрд. доларів США.

Порівняння стану розвитку вітчизняної роздрібної торгівлі та розвинених країн дозволяє визначити реальні стратегічні орієнтири. Аналіз публікацій свідчить про наявність певних тенденцій, притаманних розвитку світової роздрібної торгівлі.


Укрупнення бізнесу

Сучасний стан розвитку світової роздрібної торгівлі характеризується яскраво визначеною тенденцією до укрупнення бізнесу за рахунок консолідації торговельних підприємств та створення торгових мереж.

Підтвердженням цього є той факт, що річний оборот 25 найпотужніших роздрібних мереж дорівнює понад 850 млрд. доларів США, що становить приблизно 13 % сумарних річних продажів; 100 найбільших компаній забезпечують 23 % загального товарообороту. У рейтингу "Фортуна 100" професійні роздрібні торговці займають провідні місця за обсягом діяльності (перше місце - компанія WalMart).

Великий торговельний бізнес має й найбільш динамічні темпи розвитку. У найпотужніших компаніях щорічні темпи зростання обсягу товарообороту становлять 8,9 % порівняно із 5,5 % у цілому. За оцінками окремих аналітиків, у світовій роздрібній торгівлі у найближчому майбутньому залишиться лише 5 - 10 компаній.

Існує реальне економічне підґрунтя для розвитку саме великого торгового бізнесу. Це економія на масштабах, можливість суттєвого зниження цін закупівлі товарів, економія адміністративно-управлінських і витрат транзакції, лобіювання своїх інтересів у державних і місцевих колах, фінансова спроможність до постійних технологічних інновацій, удосконалення всіх бізнес-процесів.

Оцінюючи прояв цих процесів в Україні, слід зазначити, що вітчизняні оператори добре усвідомлюють переваги великого торгового бізнесу. Як наслідок, тенденції до розукрупнення торговельних підприємств, які були характерні для середини - кінця 90-х років, переборені. Останніми роками в Україні активно створюються великі торгові структури різної організаційно-правової форми (холдинги, об'єднання, торгові мережі), які мають найбільш динамічні темпи розвитку та посідають помітне місце на вітчизняному ринку. Особливо це стосується продовольчого сегменту ринку (таблиця 1). При загальній кількості торговельних об'єктів – 1,2 %, торгові мережі обіймають 10,9 % торгових площ і забезпечують 19,8 % загального обсягу товарообороту.

Таблиця 1. – Порівняльна характеристика роздрібної торгівлі продовольчими товарами в Україні в 2005р.

Показники Продовольчі магазини Торгові мережі
Обсяг товарообороту, млрд. грн. 33,3 8,2
Торгова площа, тис м2 3187,8 390,8
Кількість мереж - 40
Кількість магазинів, од 37951 471
Середній обсяг продажів на 1 м2на рік, тис грн. 10,4 21,0
Середня площа магазину, м2 84 830
Середній обсяг товарообороту на один магазин на рік, тис грн. 877,5 17409,8

Слід відзначити суттєве зростання концентрації продажів: на продовольчому сегменті 40 % торговельних об'єктів забезпечують 70 % загального їх обсягу, на непродовольчому — продажі переважно сконцентровані у великих магазинах (30 % торговельних об'єктів забезпечують 80 % загального обсягу товарообороту).

Регіональна експансія та глобалізація

Сучасна торгівля характеризується великою фінансовою потужністю, що обумовлює переважно екстенсивний шлях її розвитку, оскільки збільшення обсягів продажів суттєво обмежене колом покупців, враховуючи транспортний та часовий фактор. Саме тому характерною ознакою сучасного етапу розвитку галузі є постійне збільшення кількості об'єктів, формування торгових мереж спочатку - у межах міста, потім - регіону та країни в цілому.

Потужність лідерів світової торгівлі значно перевищує місткість їхніх національних ринків, що обумовлює активну зовнішньоекономічну експансію. Двісті найпотужніших мереж представлені в 70 країнах світу, у яких мешкає 50 - 60 % населення земної кулі і виробляється до 90 % світового валового продукту6.

Найбільш агресивну політику проводять у різних країнах світу такі торговельні компанії, як: Аhild (Голландія); Auchan, Carrefour, Casino, Cora(Франція), Воots (Великобританія), ToysRUs, WalMart(США) тощо.

Більшість американських продуктових мереж зосередили основну увагу на власному ринку (плюс два - три магазини в Канаді) і тільки починають виходити на ринки країн Латинської Америки, Європи та Азії. Значні міжнародні операції (у Німеччині та Великобританії, Японії, Китаї та ін.) здійснює поки єдина американська мережа великого формату, що торгує продуктами харчування, - WalMart.

Найбільші європейські компанії обмежуються Західною та Східною Європою, інші вже доволі довго присутні на ринку США. Саме європейським компаніям належить першість в освоєнні ринків Латинської Америки й Азії, особливо це стосується французьких і голландських мереж.

Товарооборот за межами власної країни компаній "глобалістів" суттєво перевищує обсяги реалізації в країні походження. Наприклад, у Теsco він становить - 87 %,WalMart— 83 % від загального обсягу товарообороту. На думку аналітиків компанії ACNielsen, реалізація за межами країни буде займати всі більшу частку в продажах, оскільки нині існує надзвичайно потужній потенціал для регіональної експансії (90 % населення світу мешкає на територіях, де рівень розвитку торговельної інфраструктури визнається недостатнім).

Об'єктами експансії у першу чергу стають регіони та країни з нерозвиненою власною роздрібною торгівлею, які фактично або потенційно мають купівельну місткість (потенційно можливий обсяг купівлі товарів і послуг), що відповідає цільовим параметрам (середній чек від 30 доларів США).

Серед країн СНД найвищий глобальний індекс розвитку роздрібної торгівлі, який щороку розраховується консалтинговою компанією А.Т. Кеаrnеу, має Росія (четверте місце щодо привабливості серед країн, що розвиваються), що й обумовило масштабну експансію західних ритейлерів упродовж 2001 — 2004 рр. Хоча привабливість України суттєво нижча, після освоєння російського ринку вона є об'єктом уваги іноземних торговельних гігантів.

На початку 2004 р. в Україні нараховувалося близько 800 магазинів сучасного формату, з яких, за даними А.Т. Кеаrnеу, дев'яносто чотири (11,7%) належали іноземним торговим мережам. П'ять із 41 торгової мережі в продовольчому сегменті ринку (тобто 12,2 %) мають іноземне походження. Оборот іноземних торгових мереж у 2003 р. становив 1,7% від національного продовольчого роздрібного обороту, частка торгових одиниць (магазинів) склала 8,6 % від загальної кількості магазинів країни, а торгові площі іноземних мереж -9,2 % від усіх торгових площ.

Особливістю розвитку іноземних торгових мереж в Україні є те, що всі вони починають свою діяльність у м. Києва, де існує істотний (два - п'ять разів) розрив у рівні доходів населення порівняно із периферією. І лише після освоєння ринку столиці іноземні компанії починають просуватися в регіони.

Жодна мережа не має визначального впливу на поточну кон'юнктуру ринку. Оборот найбільшої іноземної мережі "Білла" становить менше 1 % від національного продовольчого роздрібного обороту .

Інтерес іноземних компаній до українського ринку цілком зрозумілий. Вітчизняна торгівля переживає лише стадію становлення. На торгові мережі припадає приблизно 10 % роздрібної торгівлі, тоді як у США й країнах Західної Європи через них реалізується у середньому близько 60 % товарів. В Україні на тисячу жителів нараховується лише два об'єкти торгівлі сучасного формату, тоді як у Польщі - 10, Угорщині – 16.

Вплив компаній з участю іноземного капіталу на розвиток вітчизняного роздрібної торгівлі викликає багато дискусій. З одного боку, іноземні оператори - потужні конкуренти, боротися з якими важко, враховуючи їхні фінансові можливості та досвід роботи. З іншого -їхня присутність спонукає вітчизняних торговельних операторів використовувати закордонні методи спілкування з постачальниками, обслуговування покупців, технічного та технологічного оновлення торгівлі. Останнє є особливо актуальним в умовах активної підготовки України до вступу в СОТ. Як свідчить досвід Польщі та Угорщини, після приєднання до Європейського Союзу (ЄС) майже 60 % вітчизняних торговельних підприємств збанкрутілі та залишили ринок.

Зміна форматних пріоритетів споживачів

Розвиток світової роздрібної торгівлі за форматами, тобто торговельними об'єктами, що характеризуються певними параметрами, відбувається нерівномірно. Найбільші обсяги реалізації та високі темпи розвитку характерні для супермаркетів (31 % від загального обсягу обороту), спеціалізованих магазинів (14%), гіпермаркетів і універмагів (по 13 %), дискаунтерів (9 %). Перелічені формати забезпечують 80 % загального обсягу товарообороту п.

Останніми роками активізувався розвиток невеликих торговельних об'єктів, які розташовані в центральній частині міст і на житлових масивах (формат "магазин у будинку"). Це пояснюється переважно тим, що великі формати неефективні для щоденних покупок. До того ж управління малим форматом значне простіше, а проблема лояльності споживачів розв'язується значно легше.