План:
1. Комплекс заходів щодо попередження і боротьби з ерозією.
2. Агротехнічні протиерозійні заходи..
3. Класифікація протиерозійних гідротехнічних споруд (ПГТС)
4. Споруди на водозбірній площі.
5. Головні яружні споруди.
6. Донні ГТС.
Література: [1] – c. 348 … 365; [2] – c. 169 … 180
| № пит. | Питання | Відповідь |
| 1. | Завдання комплексу протиерозійних заходів: Комплекс протиерозійних заходів включає: Сутність організаційно-господарських заходів; | - зарегулювання поверхневого стоку; - зменшення ерозії до допустимої величини; - на не еродованих землях попередити її виникнення. 1) організаційно-господарські; 2) агротехнічні; 3) лісомеліоративні; 4) гідротехнічні заходи. Протиерозійні заходи повинні використовуватись взаємоузгодженно. - заборона розорювання крутих схилів, вирубування дерев і чагарників; - нормування випасу худоби на природних кормових угіддях; - залуження сильно еродованих земель; - нарізання полів довгою стороною впоперек схилу на схилі однієї експозиції; - впровадження смугового землеробства і ґрунтозахисних сівозмін. |
| 2. | Переваги (+) і недоліки (-) агротехнічних протиерозійних заходів: Агротехнічні заходи проти одної ерозії: Завдання агротехнічних заходів по боротьбі з вітровою ерозією; Агротехнічні заходи проти вітрової ерозії: | + прості +доступні; + дешеві; + дають ефект в рік застосування; - неефективні при крутості схилу > 40. - обробіток впоперек схилу; - без відвальний обробіток з максимальним збереженням стерні; - глибока зяблева оранка (восени) - снігозатримання; - регулювання танення снігу; - мульчування грунту; - щілювання і кротування; - внесення органічних добрив та ін. - зменшення швидкості вітру в приземному шарі повітря; - покращення протиерозійних властивостей грунту. - без відвальний обробіток грунту з максимальним збереженням стерні - органічні добрива; - снігозатримання; - багаторічні трави; - куліси з високостеблових культур. |
| 3. | Переваги (+) і недоліки (-) ПГТС Види ПГТС залежно від їх розміщення, призначення ПГТС | + ефективні при будь-яких уклонах; + зупиняють ерозію відразу після будівництва; - дорогі. 1) споруди на водозбірній площі (для припинення площинної ерозії). 2) головні яружні (для припинення росту ярів у довжину) 3) донні (руслові) для припинення заглиблення ярів. |
| 4. | Споруди на водозбірній площі: - які повністю затримують поверхневий стік: - які гарантують безпечне скидання поверхневого стоку: Види валів-терас, їх характеристика і використання: Розпилювачі стоку Конструкція розпилювача стоку Водозатримуючі вали: - призначення і умови застосування - конструкція Водовідвідні вали-канави: призначення і умови використання | - вали-тераси (гребневі, ступінчасті тераси, траншейні тераси) - водозатримуючі вали; - розпилювачі стоку; - водовідвідні вали 1) оброблюванні гребневі вали; - горизонтальні на легких грунтах; - похилі на важких грунтах. На схилах до 50 (і = 0,02 ... 0,12) Висота валів 0,4 ... 0,6 м Ширина основи 10 – 12 м Прохідні для с.- г. машин. Засіваються Нарізуються по горизонталях або паралельно один одному. На ріллі, в садах, на залужених землях 2) ступінчасті тераси - на схилах 6 ... 140 (і = 0,12 ... 0,25) висота валів – 0,9 ... 1,5 м; уклін дна тераси – 0 ... 0,12. тераси вузькі, вали непрохідні. Вирощують овочі, плодові та ягідні культури. 3) траншейні тераси – на схилах більше 140 (і > 0,25) Траншеї риють по горизонталях, відстань між траншеями – ширина міжрядь. В траншеї –садженці, міжряддя засівають травами, нижче траншеї - вал Для розпилювання зосередженого стоку у природних улоговинах на ріллі, біля лісосмуг і доріг. Вал пуд кутом 450 до осі улоговини, вище вала виямка. Висота вала 0,3 ... 0,5 м Вал направляє воду на схил.між розпилювачами 75 ... 100 м. - будують вище ярів для безпечного відведення поверхневого стоку і припинення росту розгалужених ярів на важких грунтах з малим коефіцієнтом фільтрації. Дно канав має уклон в сторону задернованої улоговини або водоскидної споруди. |
| 5. | Гловні яружні споруди - призначення: Конструкція: | для безпечного скидання поверхневого стоку на дно яру, щоб припинити ріст яру в довжину. 1) швидкотоки – лотки у вершинах ярів, матеріал: бетон, каміння. 2) перепади одноступінчасті, багатоступінчасті з бетону або каменю 3) консольні скиди на глибоких крутих ярах, коли будівництво швидкотоку або перепаду, пов’язане з великим об’ємом земляних робіт. Це горизонтальний або похилий лоток на палях. На дні яру, там де вода розмиває грунт, влаштовують водобійний колодязь. |
| 6. | Донні гідротехнічні споруди: - призначення - споруди: - матеріали: - проектування і робота донних гідротехнічних споруд: | припинення заглиблення яру. донні загати. бетон, каміння, плот (тинові загати) Проектують від верхньої частини яру, де іде інтенсивний розмив; розміщують по всій довжині яру. Висота загат 0,5 (тинові загати) до 1,5 м (бетонні загати) Загати зменшують швидкість току води наноси відкладаються! Уклон дна і глибина зменшуються. Береги яру менше обвалюються, поступово заростають. |
Тема 6.1 Загальні відомості про ліс і лісорозведення
План:
1. Значення лісу.
2. Лісові ресурси України.
3. Характеристика лісонасаджень.
4. Будова лісу.
5. Відновлення лісу.
Література: [1] – c. 363 … 380; [2 ] – c. 214 …. 246;
| 1. | Господарське значення лісу. Значення лісу в навколишньому середовищі: | - будівельні матеріали; - паливо; - сировина для хімічної та целюлозно-паперової промисловості; - заготівля хвої, ягід, лікарських рослин. - меліоративне значення – попередження змиву грунту і замулення водойм, закріплення рухомих пісків; - водорегулююча та гідрологічна роль: сприяє випаданню опадів, затримує поверхневий стік і переводять поверхневі води у підгрунтові; - кліматорегулююче значення: пом’якшення клімату, підвищення вологості повітря, зменшення дії суховіїв; - вплив на склад атмосферного повітря: виділення кисню, поглинання вуглекислого газу. |
| 2. | Лісові ресурси України: Групи лісів залежно від народно-господарського значення: | - площа лісів 9,97 млн.га; - лісистість – 14% - І група – ліси особого призначення: водоохоронні ліси по берегах річок, озер, водосховищ, захисні насадження на ріллі, по ярах і балках. - оздоровчі – насадження в курортній зоні, біля населених пунктів; 2) ліси з недостатніми сировинними ресурсами - в зоні з високою густотою населення, що мають захисне і обмежене експлуатаційне значення; 3. Промислові ліси – розташовані в лісонадлишкових районах. Промислова заготівля деревини ведеться в лісах третьої групи і обмежене – в лісах 2-ої групи Лісів 3-ї групи в Україні немає. |
| 3. | Характеристика лісонасаджень: - за походженням: - за формою: - за складом: за густотою – це - за повнотою насаджень – | природні і штучні; - прості (одноярусні) - складні (дво- та триярусні) - чисті (з однієї породи з домішками інших порід до 5%) - мішані (з різних деревинних порід) Склад позначається так: 6С 3Я 1Б 10% береза 30 % ясен 60% сосна кількість дерев на 1 га лісу (це тисячі штук для молодого деревостою, сотні штук – для зрілого лісу) це ступінь замкнутості крон. Повнота позначається літерою Р і виражається десятковим дробом 0,1... 1 |
| 4. | Будова лісу: | 1) головний (перший) ярус – формується основною деревинною породою, яка є високорослою; 2) другий ярус – під пологом першого ярусу створюють тіневиносливі породи дерев; 3) підгон – дерева і чагарники, які підганяють в рості головну породу і формують форму стовбурів; 4) підлісок – дерева і чагарники, які не досягли висоти деревного ярусу; 5) сходи – молоді рослини віком 1 – 2 роки; 6) живий надґрунтовий покрив (мох, трава); 7) підстилка (мертвий покрив): суха трава, хвоя, листя, гілки. |
| 5. | Відновлення лісу – це Заліснення – це Види відновлення лісу: Способи відновлення: Характеристика древостою насіннєвого походження: Характеристика вегетативного відновлення: Штучне відновлення лісу: | процес утворення нового лісу під покривом дорослого насадження або на вирубках і згарищах розведення лісу на відкритих площах, які раніше не були під лісом. - природне; - штучне. - насіннєве; - вегетативне - відновлення з допомогою насіння успішно відбувається в зоні достатнього зволоження (Полісся). Древостій високостовбурний, стійкий до хвороб, довговічний. Відбувається на пнях і відкореневих паростків. Поросль на пнях з’являється від сплячих бруньок, які після зрубування дерева, потрапляють у сприятливі умови (світло, поживні речовини від коренів) Деякі породи дають поросль з придаткових бруньок з площини зрізу. Вовчки (водяні) пагони з’являються на пошкодженнях деревах. Деякі дерева (вишня, акація, тополя, осика) дають паростки від кореня. Вегетативна поросль низькостовбурна, менш довговічна, стовбури збіжисті, викривлені. В зоні мішаних лісів і в лісостеповій зоні природне відновлення лісу цінними породами відбувається погано, отже в цих зонах переходять на штучне відновлення. - насінневе; - вегетативне (живцями), відводками, кілками. Насадження довговічні, стійкі. Створюються на вирубках під покровом дорослого лісу, на нових землях непридатних для с.- г. угідь. Склад насаджень визначається проектом (цінні породи, швидкорослі) |
ТЕМА 6.2 Ведення лісового господарства