Смекни!
smekni.com

Основи меліорації та ландшафтознавства (стр. 2 из 11)

4. Природні води та їх характеристика.

5. Водно-фізичні властивості ґрунту. Водний режим грунту.

Література: [Л 1] с. 22 ...45, [2] c. 11 … 28

№ лист

Питання

Відповідь

1. Кругообіг води – це Види кругообігу води: процес циркуляції води на земній кулі під впливом сонячної енергії та сили тяжіння. - великий - місцевий (материковий) - малий (над океаном) Процес кругообігу води в природі характеризується рівнянням водного балансу Ео + Ес = Оо + Ос, де Ео, Ес – випаровування з поверхні океану і суші Оо, Ос – опади на поверхні океану і суші.
2 . Водний баланс кореневмісного шару грунту – це ... Схема водного балансу грунту Рівняння водного балансу кореневмісного шару грунту: - співвідношення надходження і витрати води в грунті. ∆ W = (О + Пп + Пг + К) – ( Е + S + Вг) де ∆W – зміна запасів вологи в грунті О – опади; Пп – надходження поверхневих вод зі схилів; Пг – надходження підгрунтових вод; К – конденсація водяної пари в грунті; Е – сумарне випаровування S – поверхневий стік Вг – відтік ґрунтових вод
3. Стік води – це ... Показники, які характеризують поверхневий стік: Водозбір – це ... Забезпеченість стоку – це ... Розрахункова забезпечен- ність поверхневого стоку при проектуванні ставків. Розрахунковий стік року при проектуванні зрошувальних систем. рух води по поверхні землі а також а також у товщі грунтів і гірських порід у процесі її кругообігу. 1) коефіцієнт стоку – відношення величини стоку до кількості опадів; 2) модуль стоку – кількість води, яка стікає з одиниці площі водозбору за одиницю часу. 3) об’єм стоку – об’єм води, що стікає з водозбору за певний період часу. 4) шар стоку – товщина шару, який утворюється, якщо об’єм води, що стікає за певний період рівномірно розподілити по водозбору. територія, з якої поверхневі води стікають у водоток або водойму. - кількість років із 100 , коли стік буде саме таким, або більшим. Середній багаторічний стік має забезпеченість 50% - 10%, тобто 90 років із ста. Гребля буде затримувати весь поверхневий стік. - 75 ... 80%
4. Природні води: Господарське значення поверхневих вод: Види підземних вод, їх характеристика та практичне використання: - поверхневі (моря, океани, ріки, озера, болота), - підгрунтові (підземні) - водопостачання - зрошення - судноплавство - риборозведення та інше. 1) Грунтові води, що знаходяться у підвішеному стані в порах верхнього шару грунту. Використовуються рослинами. Режим залежить від опадів і кон- дененсації водяної пари; 2) Верховодка – залягає неглибоко на невеликих прошарках водоупорів, режимзалежитиь від опадів, практичного значення для зрошення не має, бо запаси невеликі; 3) Підгрунтові – утворюються на першому водоупорі; живляться атмосферними опадами; режим більш сталий, запаси більші ніж у верховодки, глибина залягання 5 ...20 м і більше. Можуть використовуватися для місцевого водопостачання; 4) Міжпластові безнапірні – знаходяться між двома водоупорами на глибині 20 ...50м і більше. Режим більш сталий. Вода чиста, часто солона. Водопостачання, зрошення. 5) Міжпластові напірні (артезіанські) – залягають між двома водоупорами, які мають форму чаші. Вода чиста, холодна, часто мінералізована. Режим сталий, запаси великі, глибина 200 м і більше. Водопостачання і зрошення. 6) Джерельні води – це підгрунтові води, які виклинюються на поверхню. Практичного значення не мають.
5. Основні фізичні властивості грунту: Основні водні властивості грунту: 1) Об’ємна маса – маса 1 см3 сухого грунту у природному стані. Залежить від механічного складу грунту, його структури; 2) пористість – сумарний об’єм пор, виражений в % від об’єму грунту. 1) вологоємність – здатність грунту вбирати і утримувати воду; 2) Повна вологоємність – найбільша кількість води, яку може вмістити грунт при заповненні всіх пор водою; 3) найменша вологоємність (НВ) – кількість води, яку грунт утримує в підвішеному стані. Вологоємність виражається у % від пористості або від маси сухого грунту. При зрошенні необхідно підтримувати вологість грунту на рівні найменшої вологоємності(НВ) і мінімально допустимої вологості (0,7 НВ) 4)Водопіднімальна здатність – властивість грунту спричиняти капілярне піднімання води. Висота капілярного піднімання коливається від 0,7 м (пісок) до 3 ... 5 м (суглинок) 5) Водопроникність – здатність грунту пропускати через себе воду. Залежить від механічного складу.
6. Водний режим грунту – це Значення водного режиму грунту у розвитку рослин Типи водного режиму в умовах природного зволоження грунту: зміна в часі запасів води в грунті - вплив на повітряний, тепловий, поживний і сольовий режими грунту. - мерзлотний (на території України не зустрічається) - промивний (характерний для гірських районів Карпат і більшої частини Полісся), грунт щорічно промочується на всю глибину; - періодично промивний – частина Полісся, західна і північна частина Лісостепу, де середня багаторічна норма опадів близька до випаровування вологи грунтом; - непромивний ( Лісостеп , північ Степу, де випаровування води грунтом щорічно більше ніж випадає опадів); - десуктивно-випітний – центр і південь Степу, де річна сума опадів значно менша випаровувальній здатності грунту, у зволоженні грунту можуть приймати участь підземні води, які залягають відносно неглибоко; - випітний – характерний для степової зони там, де верхня капілярна кайма досягає поверхні грунту; відбувається засолення грунту.

Тема 2.1 Основні відомості про зрошення і зрошувальні системи

План:

1. Методи регулювання водного режиму грунту при недостатньому зволоженні.

2. Види і методи зрошення.

3. Вплив зрошення на грунт, мікроклімат і рослини.

4. Зрошувальна система та її елементи.

Література: [1] – c. 46 … 58, [2] – c. 30 … 32; c. 84 … 86

№ лист.

Питання

Відповідь

1. Методи регулювання водного режиму грунтів при їх недостатньому природному зволоженні Призначення агротехнічних заходів та їх види: Лісотехнічні заходи, призначення і види: Гідротехнічні заходи, призначення і види: 1) Агротехнічні Прості, доступні, дешеві, дають ефект в перший рік виконання, але не здатні радикально змінити водний режим грунту; 2) Лісотехнічні Доступні, виявляють багатогранний вплив на навколишнє середовище, але “починають працювати” через 10-11 років, нездатні радикально змінити водний режим грунту 3) Гідротехнічні (зрошення) Дорогі, складні, але створюють оптимальний водний режим грунту. 1) для збільшення вологоємності грунту: внесення органічних добрив, глибоке розпушування. 2) Зменшення випаровування води грунтом: вирівнювання поверхні, мульчування. 3) Зменшення випаровування води рослинами: знищення бур’янів, вирощування сортів з низьким водоспоживанням. 4) Зменшення поверхневого стоку: обробіток впоперек схилу, щілювання, кротування, снігозатримання. зменшують швидкість вітру (отже зменшують випаровування), затримують сніг і поверхневий стік. Полезахисні і водорегулюючі лісосмуги. у разі недостатності агротехнічних і лісомеліоративних заходів для ліквідації дефіциту зволоження грунту, будують зрошувальні системи
2. Зрошення – це ... Обводнення – це ... Види зрошення - за призначенням - за характером Методи зрошення залежно від принципу розподілу води: штучне зволоження грунту для отримання високих стабільних урожаїв с.-г. культур комплекс гідротехнічних споруд і заходів, призначених для забезпечення водою безводних і маловодних районів. - зволожуюче; - удобрювальне; - утеплювальне; - промивне - регулярне (вода подається систематично на протязі вегетаційного періоду) - нерегулярне (разове) полив поверхневими водами весною – лиманне зрошення. 1) поверхневе 2) дощування 3) аерозольне 4) краплинне 5) внутрігрунтове 6) субірігація – штучний підйом і підтримання рівня підгрунтових вод.
3. Зрошення впливає на... При зволоженні грунту до стану найменшої вологоємкості При надмірному зволоженні: - водно-фізичні властивості грунту - біологічні процеси в грунті - мікроклімат - створюється оптимальний для рослин водно-повітряний режим грунту. - активізуються мікробіологічні процеси в грунті. - прискорюється мінералізація органічних речовин - поживні речовини розчиняються і стають доступними для рослин. - знижується температура повітря - збільшується урожай с.- г. культур, підвищується його якість. Руйнується структура грунту, грунт запливає, ущільнюється, погіршується повітряний режим грунту, поживні речовини вимиваються в нижні горизонти, підгрунтові води піднімаються і можуть визвати засолення грунту.
4. Зрошувальна система – це.. Види зрошувальних систем - за конструкцією: - за способом подачі води: Елементи зрошувальної системи Переваги і недоліки відкритих самопливних зрошувальних систем: Переваги і недоліки закритих зрошувальних систем: Комплекс споруд для забору води із джерела і розподілу її по полях. - відкриті - закриті - комбіновані; - самопливні - з механічною подачею води; 1) джерело (ріка, озеро, ставок, підземні води) 2) водозабір (самопливний або насос) 3) магістральний канал (подає воду від джерела до зрошуваного масиву (МК). 4) розподільчі канали (подають воду до полів) 5) регулююча мережа тимчасові зрошувачі (поливні тр/пр), вивідні і поливні смуги, дощувальні машини (переводять воду у стан ґрунтової вологи) 6) скидна мережа(відводить зайву воду при спорожненні каналів при аваріях і зливах) 7) дороги 8) лісосмуги 9) гідротехнічні споруди (водовипуски, перепади, швидко токи, трубчасті переїзди, дюкери, акведоки). - прості і дешеві але мають низький коефіцієнт земельного використання (Кзв) - МК має довгу холосту частину - великі втрати води на випаровування і фільтрацію з каналів. - мають велику будівельну вартість - матеріалоємні, але високий Кзв - малі втрати води на фільтрацію і випаровування - низька експлуатаційна вартість.

Тема: 2.2 Режим зрошення с.-г. культур