Енергетична оцінка технологій у сільськогосподарському виробництві (стр. 4 из 6)

де

m	—	кількість вікових груп тварин;
qтвi	—	енергетичний еквівалент вирощування однієї і-го виду ремонтної тварини, МДж/рік;
ni	—	кількість ремонтних тварин і-го віку;
ЕКВ	—	повна енергоємність виробництва кормів:

МДж/кг,

де

n	—	кількість видів корму;
qвкi	—	енергетичний еквівалент на виробництво сухої речовини і-го виду корму, МДж/кг;
Ві	—	кількість і-го виду корму, що споживається тваринами протягом року, кг;
Сі	—	вміст сухої речовини в 1 кг і-го корму, кг/кг;
ЕКП	—	повна енергоємність підготовки кормів:

МДж/кг,

де

qкпi	—	енергетичний еквівалент підготовки сухої речовини і-го виду корму, МДж/кг;
ЕВ	—	повна енергоємність підготовки споживаної тваринами протягом року води:

МДж/кг,

де

m	—	кількість вікових груп тварин і птиці;
qв	—	енергетичний еквівалент води — 2,3 МДж/м3 = const;
gв	—	питоме споживання води і-тих вікових груп тварин і птиці, м3/гол в рік;
ni	—	кількість тварин і птиці і-х вікових груп;
ЕП	—	повна енергоємність виробництва підстилки:

МДж/кг,

де

m	—	кількість видів підстилки;
qпi	—	енергетичний еквівалент сухої речовини на виробництво і-го виду підстилки, МДж/кг;
Ві	—	кількість підстилки і-го виду, кг;
Lі	—	вміст сухої речовини в 1 кг і-го підстилки, кг/кг;
ЕВП	—	повна енергоємність використаних протягом року ветеринарних препаратів:

МДж/кг,

де

m	—	кількість найменувань ветеринарних препаратів;
qвпi	—	енергетичний еквівалент і-го виду ветеринарного препарату, МДж/шт;
Кі	—	кількість ветеринарних препаратів і-го виду, що використані протягом року, шт.

Повна енергоємність (відтворення) робочої сили під час виробництва продукції тваринництва Е_Р:

МДж/кг,

де

m	—	кількість груп професій, що необхідні для виробництва ПТ;
qрi	—	енергетичний еквівалент затрат праці робітників ферми, МДж/люд.-год.;
nі	—	кількість працівників і-ої професії;
tі	—	кількість годин, що відпрацьовані одним працівником і-ої професії за рік, год.

Е_ОВФ — повна енергоємність ОВФ (машин та обладнання, будівель і споруд) амортизованих під час виробництва продукції тваринництва, дорівнює:

МДж/кг,

де

ЕЗМ

—

енергоємність засобів механізації:

- для стаціонарного технологічного обладнання:

МДж/кг,

- для тракторів і самохідних шасі:

МДж/кг,

- для автомобільного транспорту:

МДж/кг,

де

mсир	—	маса сировини, що переробляється, т/рік;
Qм	—	продуктивність обладнання, т/год;
qі	—	енергетичний еквівалент машини, що входить до обладнання і-го типу, МДж/кг;
Gмі	—	маса і-ої машини, кг;
αр, αто	—	річні нормативи відрахування на реновацію і ремонт за типами машин, %;
Tні	—	річне нормативне завантаження і-ої машини, год;
mтм	—	річна маса матеріалу, що транспортується, т;
Lі	—	плече перевезення сировини, матеріалів, тварин тощо, км;
hі	—	питома витрата вантажу на одиницю продукції, кг/кг;
βі	—	коефіцієнт використання пробігу;
α’р, α’то	—	річні відрахування на реновацію, ТО і поточний ремонт і-ої машини, яка входить до складу автопоїзда (автомобіль і причеп), на 1000 км пробігу, %;
ЕБ	—	енергоємність будівель і споруд:

МДж/кг,

де

qбі	—	енергетичний еквівалент будівлі і-го типу, МДж/м2;
Sі	—	площа будівлі, м2;
αрі	—	річні амортизаційні відрахування, %;
ЕКЦ	—	енергоємність кормоцехів, складів, сховищ і траншей:

МДж/кг,

де

qкц	—	енергетичний еквівалент будівель, виробничих приміщень, МДж/м2;
Sкц	—	площа виробничого приміщення, м2;
αкц	—	амортизаційні відрахування за рік, %;
mпр	—	кількість переробленого продукту за рік, т;
Tкц	—	період використання приміщень при працюючому обладнанні протягом року, год;
Qзм	—	продуктивність обладнання з переробки продукту за годину часу зміни, т/год;
qсх	—	енергетичний еквівалент складу, траншеї, МДж/м2;
Sсх	—	площа складу, траншеї, м2;
αсх	—	річні амортизаційні відрахування, %;
Qсх	—	місткість складу, траншеї, т;
mзб.м	—	кількість матеріалу, що зберігається, т.

Енергетична ефективність технології виробництва ПТ оцінюється коефіцієнтом енергетичної ефективності:

де

ЕВПТ

—

повна енергоємність 1 кг основної виробленої товарної продукції, МДж.

Вигідна така технологія, яка на одиницю затраченої сукупної енергії забезпечує найбільший вихід енергії у продукції.

Приклад визначення енергоємності виробництва молока. Відповідно до викладеної вище методики проведено енергетичний аналіз ферми на 400 голів безприв’язного боксового утримання (ТП 801-01-80.32.87).

Визначені показники енергоємності і енергомісткості основних складових з виробництва молока.

Розрахунок енергоємності і енергомісткості проводиться згідно технологічних операцій та енергетичних еквівалентів (Додаток 2). Для розрахунку повних енерговитрат виробництва молока прийняли наступні вихідні дані:

середньорічне поголів’я тварин (гол.):

корови – 408;

нетелі – 15;

телята до 3-х місячного віку – 132;

телята від 3 до 6 місяців – 95;

тривалість зимового періоду – 230 днів, літнього - 135;

річний надій на одну корову – 3500 кг молока;

щорічне вибракування – 22%;

60% отелів в першому півріччі і 40% у другому;

діловий вихід телят на 100 корів – 93; на 100 нетелів – 100 голів;

середня жива вага корови – 550 кг;

середня жива вага теляти при народженні – 30 кг, при реалізації у 6-місячному віці – 147 кг;

робота обслуговуючого персоналу передбачена в одну зміну, крім операторів по догляду за тваринами, які працюють в дві зміни;

тривалість робочого тижня – 41 год., при 5-денному тижні;

кількість обслуговуючого персоналу – 34 чол.

Затрати сукупної енергії на споживану електроенергію:

= 4,21 МДж/кг

Затрати сукупної енергії на споживання рідкого палива та мастильних матеріалів:

= 1,46 МДж/кг.

Затрати сукупної енергії на споживання теплової енергії:

= 3,75 МДж/кг.

Повна енергоємність відновлення поголів’я протягом року склала 18219,08 ГДж з врахуванням того, що поголів’я ремонтних телиць дорівнює 98 гол., тоді питомі затрати енергії на відновлення поголів’я складають 12,7 МДж/кг.

Повна енергоємність виробництва кормів складає:

= 15,82 МДж/кг.

Повна енергоємність підготовки кормів:

= 18,5 МДж/кг.

З розрахунку внесення на голову за добу 0,6 кг підстилки, її річна потреба складає 117,5 т. Тоді повна енергоємність виробництва підстилки дорівнює: