В зв'язку з цим виділяють:
а) позитивне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД. Це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту;
б)негативне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - вартість імпорту більше вартості експорту
2. Сальдо балансу послуг суб'єктів ЗЕД - це різниця між вартістю послуг, які надають суб'єкти ЗЕД і вартістю послуг, які вони отримують.
Цей показник також має:
- позитивне сальдо. Коли вартість експорту послуг більше вартості імпорту послуг;
- негативне сальдо. Коли вартість імпорту послуг більше вартості експорту послуг.
3. Умови зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД.
Цей показник розраховується як індекс умов торгівлі.
Якщо індекс умов зовнішньої торгівлі дорівнює 1, то дані умови не змінились, порівняно з попереднім роком.
Якщо частка менше 1, то умови зовнішньої торгівлі погіршились. Це означає, що товар продається дешевше, а купується по більш високим цінам.
Якщо частка більше 1. то умови зовнішньої торгівлі покращились. Це означає, що товари продаються дорожче ніж купуються.
Показник умов експорту суб'єктів ЗЕД - це індекс середніх цін експорту.
де чисельник - індекс середніх цін експорту в і-му році; знаменник - індекс середніх цін експорту в базисному році.
Якщо частка дорівнює 1. то умови експорту суб'єктів ЗЕД не змінились.
Якщо частка менше 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що товари продаються по більш низьким цінам у даному році порівняно з попереднім роком.
Якщо частка більше 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД покращились. Це означає, що в даному році товари експортуються суб'єктами ЗЕД по вищим цінам ніж у попередньому році.
де чисельник - індекс середніх цін імпорту в і-му році; знаменник - індекс середніх цін імпорту у базисному році.
Якщо частка дорівнює 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД не змінились. Якщо частка більше 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році, по вищим цінам ніж у попередньому.
Якщо частка менше 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД покращились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році по нижчим цінам ніж у попередньому році.
Таким чином ми розглянули зміст та основні показники зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД, Форми зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД розглядається по трьом критеріям:
І. По критерію специфіки об'єкта виділяють такі форми зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД:
а) торгівля товарами, що, зокрема, включає:
- сировинні товари;
- паливно-мастильні матеріали;
- продовольчі товари;
- напівфабрикати;
- готові вироби;
- тощо;
б) торгівля послугами, в том числі:
- торгівля ліцензіями;
- патентами;
- ноу-хау;
- інжиніринговими послугами;
- страховими послугами;
- маркетинговими послугами;
- обліковими послугами;
- аудиторськими послугами;
- юридичними послугами;
- туристичними послугами;
- транспортними послугами;
- консалтинговими послугами;
- консигнаційними послугами;
- експедиторськими послугами;
II. По критерію специфіки взаємодії суб'єктів ЗЕД виділяють такі форми їх зовнішньої торгівлі.
1. Традиційна зовнішня торгівля - це експортно-імпортні операції суб'єктів ЗЕД, які здійснюються на умовах оплати товарів та наданих послуг у грошовій формі (товар - гроші, гроші - товар), тобто товари продають/ купують за гроші.
2.Торгівля кооперованою продукцією, тобто це торгівля продукцією, яка випускається на основі міжнародних договорів про кооперацію виробництва.
Цей вид зовнішньої торгівлі означає, що суб'єкти ЗЕД до здійснення акту купівлі-продажу товару мають виробничі відносини (зовнішньоекономічні контракти про кооперацію виробництва даної продукції) і продовжують їх після здійснення зовнішньоторговельної угоди. При цій формі торгівлі реалізується тільки кооперативна продукція, тобто та продукція обмін якої є предметом відповідних зовнішньоекономічних контрактів суб'єктів ЗЕД.
3. Зустрічна торгівля суб'єктів ЗЕД - це товарообмінні угоди. Основні різновиди зустрічної торгівлі суб'єктів ЗЕД:
І. Товарообмінні компенсаційні угоди на безвалютній основі, вони включають:
1. Угоди з одноразовою поставкою товарів, які діляться на:
а)бартерні угоди;
б) пряма компенсація.
Розглянемо ці підвиди зустрічної торгівлі більш детально:
а)бартерні угоди передбачають облік погодженої кількості одного товару на інший. Бартерні операції передбачають:
- одноразову поставку товарів у визначний пункт призначення;
- розрив між поставками товарів не повинен перевищувати один рік;
б) пряма компенсація - це взаємна поставка товарів на однакову суму без розрахунків у валюті. Пряма компенсація, на відміну від бартерних угод передбачає обмін декількох видів товарів.
2.Угоди з довготривалими термінами виконання. Вони включають:
а) базові угоди, які застосовуються крупними компаніями, країнами і передбачають підписання договорів з партнерами на тривалий період. В цих договорах фіксуються списки товарів, які поставляють партнери один одному;
б) угоди про товарообмін на основі списку - зобов'язань. Цей вид зустрічної торгівлі передбачає обмін списками товарів між партнерами, в яких вони взаємозацікавлені. Термін дії цих угод від 3-5 років;
в) протоколи про товарообмін. Це правова основа для взаємного обміну товарами між партнерами на протязі установленого терміну (як правило один рік).
II. Компенсаційні угоди на комерційній основі, включають:
1.Короткострокові компенсаційні угоди, до них відносяться:
а)угоди з частковою компенсацією. Вони передбачають: покриття певної частини експорту, купівлю товарів у країни-імпортера. Частина експорту, що залишилась сплачується грошина;
б)угоди з повною компенсацією. Вони означають купівлю-товарів на суму, яка рівна, або перевищує по вартості поставки експортних товарів;
в)трьохстороння компенсаційна угода. Вона означає участь у її виконанні посередника від третьої сторони (країни). При цьому поставки здійснюються у третю країну, а експортер отримує оплату за них від імпортера у ВКВ.
2.Зустрічні закупки. Вони включають:
а) паралельні угоди. Ці угоди означають, що партнери заключають два окремих договори:
- І - на експорт товару;
- II - на зустрічну закупку товарів. Термін дії паралельних угоди від 2 до 5 років.
б) джентльменська угода. Означає, що партнери заключають договір при якому експортер не має зобов'язань по зустрічній поставці товарів, але готові закупити у імпортера товари;
в) угоди з переданням фінансових зобов'язань. Означають, що експортер передає свої зобов'язання по зустрічній закупці товарів третій стороні (як правило крупним торговим фірмам).
3.Авансові закупки. Означають, що експортер бере на себе зобов'язання придбати товар у імпортера в обмін на йог зобов'язання купити товар у експортера в такому ж обсязі.
III. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво, включають:
1. Великомасштабні довготривалі компенсаційні договори із зворотною закупівлею товарів. Вони діляться на такі підвиди:
а) угоди, в яких зобов'язання по компенсації вище вартості товарів, що постачаються по цій угоді. Застосовуються при закупні устаткування на основі довгострокових кредитів. Такий кредит повертається у вигляді готової продукції, сировини, матеріалів.
б) угоди, в яких зобов'язання по закупівлях рівні чи нижче вартості устаткування, що постачається.
Це означає, що зустрічні закупки можуть здійснюватися як у вигляді готової так і проміжної продукції по цінам підприємства постачальника. Ці ціни уточнюються щоквартально.
2.Угоди «про розподіл продукції». Це угоди між партнерами про будівництво промислових об'єктів «під ключ». Оплата будівництва підприємства здійснюється поставками продукції що ним випускається. Частка таких поставок - 20-40% вартості об'єкта, що будується.
3.Угоди «розвиток - імпорт». Означають, що витрати іноземної фірми, яка постачає комплектне устаткування на підприємство свого партнера будуть покриватися за рахунок зустрічних поставок продукції даного підприємства.
Поряд з розглянутими вище видами зустрічної торгівлі, необхідно відмітити операції з давальницькою сировиною,
Операції з давальницькою сировиною - це такі операції по переробці, збагаченню давальницької сировини, яку ввезено на митну територію України і вивезено за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату.
Особливості здійснення операцій з давальницькою сировиною. Вони передбачають:
1.Обробку ДС, її збагачення або використання.
2.Різну кількість замовників та виконавців.
3.Наявність етапів, операцій по переробці даної сировини.
4.Можливість закупки ДС суб'єктами ЗЕД за іноземну валюту.
Суттєвою ознакою операцій з давальницькою сировиною є наступне. До таких операцій насамперед відносяться такі, у яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20% загальної вартості готової продукції.
Давальницькою сировиною є:
1.Сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, енергоносії (вугілля, нафта, газ), які ввезені на митну територію України іноземним замовником.
2.Ті самі товари, які куплені іноземним замовником в Україні за іноземну валюту (ВКВ).
3. Ті самі товари, які вивезені за межі митної території України з метою використання при виробництві готової продукції та передбачають наступне її повернення в Україну або продаж в країні виробництва чи в іншій державі.
Право власності на давальницьку сировину. Воно передбачає: