У торговельних залах магазинів для розміщення виставкового, робочого та резервного запасів товарів використовують наступні види немеханічного обладнання: гірки, корпусні вироби торгового обладнання, автономне обладнання.
Гірки – найбільш розповсюджений тип обладнання; за розташуванням поділяються на пристінні, острівні й привітринні, а за товарним профілем – на універсальні й спеціалізовані. Універсальні гірки застосовуються для демонстрації і продажу більшості продовольчих та деяких непродовольчих товарів. Спеціалізовані гірки призначені для обмеженого асортименту товарів (хлібобулочних виробів, кондитерських і бакалійних товарів, тканин, взуття тощо). До корпусних меблів належать прилавки, столи, подіуми, стенди для демонстрації товарів. Прилавки використовують для викладки і продажу продовольчих і непродовольчих товарів, пакування і розміщення реєстраторів розрахункових операцій. Столи призначені для викладки і пакування товарів, перекладання товарів покупцями із закупівельних кошиків у власні сумки.
Важливим показником, що визначає вибір торгових меблів та ефективність використання площі торговельного залу, є розмір експозиційної площі, тобто площі меблів, призначеної безпосередньо для розміщення та демонстрації товарів. Відношення сумарної площі викладки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під викладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом експозиційної площі, що розраховується за формулою (1):
Ке = Sе/ Sт. з. , (1)
де: Ке – коефіцієнт експозиційної площі;
Sе – експозиційна площа, м2;
Sт. з. – площа торговельного залу, м2.
Підставивши дані досліджуваного магазину в вищезазначену формулу ми визначили, що коефіцієнт демонстраційної площі складає 0,71.
Ке = 66,95/94,25=0,71.
А це свідчить про те, що площа обладнання використовується не зовсім ефективно, оскільки оптимальний розмір коефіцієнта експозиційної площі дорівнює 0,60 – 0,86. Даний показник можна збільшити за рахунок збільшення експозиційної площі, тобто збільшення сумарної площі різних площин торговельно-технологічного обладнання, що використовується для показу і демонстрації товарів у торговому залі.
Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установчої площі, що визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу (формула 2):
Ку=Sу/ Sт. з., (2)
де: Ку – коефіцієнт установчої площі;
Sу - установча площа магазину, м2;
Sт. з. – площа торговельного залу, м2.
Ку=27,3/94,25=0,29.
Аналізуючи значення даного показника можна зробити висновок про те, що у магазині можна збільшити частину площі торговельного залу, що зайнята обладнанням, яке призначене для викладки товарів та проведення грошових розрахунків з покупцями, оскільки оптимальними параметрами коефіцієнта установчої площі є коефіцієнт, що коливається в межах 0,27 – 0,32.
Особливо важливу роль у реалізації товарів відіграє викладання товарів у магазині. У практиці торгівлі розрізняють товарну та декоративну викладку. Товарна викладка формується з товарів робочого запасу з метою одночасного їх показу та відпуску. Декоративна викладка формується з товарів виставкового запасу у вигляді різноманітних фігур, штабелів, пірамід тощо і завдяки цьому забезпечується привертання до них уваги покупців. Залежно від ступеня доступу покупців до товарів виділяють відкриту та закриту викладку.
Для створення максимальних зручностей для покупців та для ефективного використання площі елементів торгового обладнання при викладці товарів рекомендується дотримуватися наступних вимог:
- викладати однорідні товари по вертикалі для кращого їх огляду і відбору покупцями;
- застосовувати для товарів робочого запасу найпростіші прийоми викладання;
- викладати в оптимальній зоні огляду (в межах 1100-1600мм від підлоги)товари, швидка реалізація яких є пріоритетною для магазину;
- викладати окремі зразки товарів без упаковки або в прозорій упаковці для більш детального ознайомлення покупця з пропонованим товаром.
Вибір того чи іншого виду викладки визначається методом продажу товарів та асортиментним профілем магазину. У магазині підприємства „ФермерСервіс” здебільшого товар реалізується з відкритою викладкою методом індивідуального обслуговування. Загальна кількість працюючих магазину складає 22 чол., з яких 4– адміністративно-управлінських працівника, 12 торговельно-оперативних та 6 допоміжних працівників. Вищим органом управління підприємства є засновник. Виконавчим органом є директор, який призначається засновником. До компетенції засновника належить:
- визначення основних напрямків діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
- внесення змін до Статуту підприємства;
- призначення та звільнення директора та головного бухгалтера;
- затвердження річних звітів діяльності підприємства;
- створення, реорганізація та ліквідація підприємства;
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства;
- прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії.
Директор займається поточною діяльністю підприємства в тому числі:
- забезпечує виконання поточних та інших перспективних планів;
- розпоряджається майном підприємства, включаючи його грошові засоби;
- представляє інтереси підприємства у всіх державних та іноземних організаціях, підписує договори, заключає угоди;
- затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, положення по оплаті праці та інші локальні нормативні акти підприємства.
Для того, щоб торговельне підприємство успішно функціонувало необхідно провести глибокий аналіз його комерційної діяльності. Проводячи систематичний аналіз комерційної діяльності швидко і якісно оцінити результативність комерційної роботи, як підприємства загалом, так і його структурних підрозділів, точно і своєчасно знайти і врахувати фактори, що впливають на кінцевий результат діяльності цього підприємства.
Найважливішим показником ефективності роботи торговельного підприємства є прибуток, в якому відбиваються результати торговельної діяльності підприємства. Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торговельних підприємств повністю покриваються прибутками від реалізації товарів і надання послуг.
Одним із якісних показників ефективності комерційної роботи є витрати обігу. Витрати обігу являють собою виражені у грошовій формі витрати на здійснення торгівлі. Показник, який відображає кінцевий результат його господарської діяльності є рентабельність. Основні показники фінансово-господарської діяльності малого приватного підприємства „ФермерСервіс” за останні три роки наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Основні показники фінансово-господарської діяльності малого приватного підприємства „ФермерСервіс” за 2004 – 2006 роки
| № п/п | Назва показника | Роки | Абсолютне відхилення, тис.грн | Відносне відхилення% | |||||
| 2004 | 2005 | 2006 | 2004 | 2005 | 2004 | 2005 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| 1 | Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 2283,7 | 2052,3 | 1344,6 | -939,1 | -707,7 | 58,9 | 65,5 | |
| 2 | Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн. | 2001,5 | 1710,2 | 1120,5 | -881 | -589,7 | 56,0 | 65,5 | |
| 3 | Валовий дохід від реалізації продукції, тис.грн | 199,3 | 285,6 | 882,5 | 683,2 | 569,9 | 442,8 | 309,0 | |
| 4 | Витрати обігу, тис. грн. | 2014,4 | 1768,9 | 1121,1 | -893,3 | -647,8 | 55,7 | 63,4 | |
| 5 | Витрати обігу у відсотках до товарообороту, % | 88,2 | 86,2 | 127,0 | 38,8 | 40,8 | 144,0 | 147,3 | |
| 6 | Витрати по заробітній платі, тис. грн. | 32,6 | 31,3 | 32,4 | -0,2 | 1,1 | 99,4 | 103,5 | |
| 7 | Матеріальні витрати, тис. грн. | 10,0 | 85,9 | 19,8 | 9,8 | -66,1 | 198 | 23,1 | |
| 8 | Виручка від реалізації на 1 працівника, тис. грн. | 103,8 | 93,3 | 61,1 | -42,7 | -32,2 | 58,9 | 65,5 | |
| 9 | Виручка від реалізації на 1 торгово-оперативного працівника, тис. грн. | 190,3 | 171,0 | 112,1 | -78,2 | -58,9 | 58,9 | 65,6 | |
| 10 | Прибуток, тис. грн. | 2427,3 | 2162 | 2174,3 | -253 | 12,3 | 89,6 | 100,6 | |
| 11 | Рентабельність товарообороту, % | 106,3 | 105,3 | 161,7 | 55,4 | 56,4 | 152,1 | 153,6 | |
| 12 | Рентабельність витрат обігу, % | 120,5 | 122,2 | 139,9 | 19,4 | 17,7 | 116,1 | 114,5 | |
Як видно з табл. 1 виручка від реалізації у 2006 році в порівнянні з 2004 р зменшилась на 939,1 тис. грн., або на 58,9 %, а відносно 2005 року – на 707,7 тис. грн., що становить 65,6%.Відповідно зменшився чистий дохід від реалізації продукції у 2006 році в порівнянні з 2004 роком на 881 тис. грн. (56,0%) та 589,7 тис. грн. у 2005 році, що складає 65,5%. Прибуток підприємства у звітному році складає 2174,3 тис. грн., а це на 253 тис. грн. менше, ніж у 2004 році, тобто на 89,6%. Проте в порівнянні із 2005 роком у 2006 році цей показник збільшився на 12,3 тис. грн., тобто на 0,6%, що пояснюється зменшенням витрат обігу та збільшенням валового доходу від реалізації продукції. Також спостерігається тенденція збільшення рентабельності товарообороту та рентабельності витрат обігу. Так, у 2006 році рентабельність товарообігу складає 161,7%, а це на 52,1 більше, ніж у 2004 р та на 52,64% більше, ніж у 2005 році. Збільшення рентабельності витрат є негативним явищем, що свідчить про великі витрати підприємства. Для зменшення витрат і збільшення прибутку необхідно підприємству впроваджувати сучасне технологічне та торговельне обладнання, удосконалювати організацію праці, зменшувати кількість працюючих. Таким чином, на підставі аналізу економічних показників, можна зробити висновок, що досліджуване підприємство на даний момент є рентабельним, але необхідно темпи зростання прибутку збільшувати порівняно з темпами зростання товарообороту.