Смекни!
smekni.com

Статистичний аналіз урожайності кормових культур (стр. 3 из 4)


Таблиця 5

Перегрупований інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур

Номер групи Межі груп за врожайністю кормових культур Кількість підприємств в групі
I 28,7-80,2 6
II 80,3-131,9 8
III 132-183,5 4
IV Більше 183,6 6

Після побудови інтервального ряду ряду розподілу зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якому на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю кормових культур, а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2).

На основі отриманих даних побудуємо таблицю зведеного результативного групування (таблиця 6).

Таблиця 6

Зведені дані результативного групування підприємств Вінницького району по урожайності кормових культур, 2005 рік

Показники Групи підприємств по виходу продукції рослинництва і тваринництва на 1га с/г угідь Всього
І від 28,7 до 80,2 ІІ від 80,3 до 131,9 ІІІ від 132 до 183,5 IV більше 183,6
Шифри підприємств 22, 10, 6, 1, 2, 13 3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8, 15, 20, 11, 16 21, 4, 18, 12, 17, 19 24
Посівна площа кормових культур, га 2149,0 2283,0 1680,0 2819,0 8931,0
Валовий збір, ц 112866,0 218207,0 236920,0 619534,0 1187527,0
Сума балів якості грунтів 268,0 384,0 247,0 270,0 1169,0
Всього витрат по кормових, грн 642,1 1141,6 590,0 864,2 3237,9
Всього посівів, га 5530,0 8535,0 2947,9 4266,3 21279,2

На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність урожайності зернових культур від впливу окремих факторів (таблиця 7).

За результатами результативного групування найкраще прослідковується залежність урожайності кормових культур з розміром затрат на 1 га посіву, тому для факторного групування виберемо саме цю ознаку.

Використовуючи попередні дані заповнимо таблицю факторного групування (табл.. 8).

Використовуючи зведені дані факторного групування, використовуючи середню арифметичну зважену величину визначимо залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік (табл. 9).

Таблиця 7

Залежність урожайності кормових культур від впливу окремих факторів

Показники Групи підприємств по урожайності кормових культур, ц/га В середньому

ІV в %

до І

І від 28,7 до 80,2 ІІ від 80,3 до 131,9 ІІІ від 132 до 183,5 IV більше 183,6
Кількість господарств 6 8 4 6 24
Урожайність кормових культур, ц/га 52,5 95,6 141,0 219,8 133,0 418,4
Середня якість грунтів, бал 44,7 48 61,8 45 48,7 100,7
Розмір затрат на 1 га, грн.. 298,8 500,0 351,2 306,6 362,5 102,6
Питома вага кормових культур у площі посіву, % 38,9 26,7 57,0 66,1 42,0 170,0

Таблиця 8

Зведені дані факторного групування підприємств Вінницького району за розміром витрат на 1 га кормових культур, 2001 рік

Група підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн.. Шифр підприємства Суми по вихідних даних для визначення середнього значення
Факторної ознаки Результативної ознаки
Всього витрат, грн.. Площа посівів кормових, га Валовий збір, ц
І від 28,7 до 80,2 22, 10, 6, 1, 2, 13 642,1 2149,0 112866,0
ІІ від 80,3 до 131,9 3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8, 1141,6 2283,0 218207,0
ІІІ від 132 до 183,5 15, 20, 11, 16 590,0 1680,0 236920,0
ІV більше 183,6 21, 4, 18, 12, 17, 19 864,2 2819,0 619534,0
Всього по сукупності 24 3237,9 8931,0 567993,0

Таблиця 9

Залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік

Групи підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн.. Кількість підприємств Середні рівні факторної та результативної ознаки

Розмір витрат

на 1 га, грн..

Урожайність зернових, ц/га
І від 28,7 до 80,2 6 298,79 52,52
ІІ від 80,3 до 131,9 8 500,04 95,58
ІІІ від 132 до 183,5 4 351,19 141,02
ІV більше 183,6 6 306,56 219,77
В середньому 24 362,55 63,60
ІVгр.. в % до І гр.. 121,3 121,1

Отже, в цілому можна зробити висновок, що на врожайність кормових культур найбільш впливає рівень затрат на 1 га площі кормових культур. Слід також відмітити, що бальна оцінка грунтів також визначає в певній мірі урожайність кормових культур, судячи з результатів зведеного факторного групування.

3.2. Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв’язків між явищами. Застосування його є одним з обов’язкових елементів статистичного аналізу показників.

Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).

Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.

Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.

Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні зв’язки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого зв’язку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.

Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголів’я тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.

Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.

Таблиця 8

Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм

від ряду показників

Корелююча ознака Значення коефіцієнта кореляції
Надій молока всього, ц 0,510
Поголів’я молочного стада, гол 0,610
Середньорічне поголів’я ВРХ на відгодівлі, гол 0,500
Загальне виробництво кормів, ц к.о. 0,483
Витрати кормів на молоко, ц к.о. 0,608
Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о. 0,462
Собівартість приросту свиней всього, тис грн.. 0,497
Вироблено силосу, ц 0,834
Вироблено з/к, ц 0,751
Рентабельність приросту ВРХ, % 0,441
ВВП господарства всього, тис грн.. 0,622
Одержано гною в господарстві, т 0,568
Затрати на корми всього, тис грн.. 0,455
Рівень рентабельності тваринництва, % 0,397
Середньорічне поголів’я худоби, ум гол 0,604
Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн.. 0,432
Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о. 0,380
Вироблено молока на 100 га ріллі, ц 0,463
Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц 0,439

Мінімальне значення при Р<0,05 – 0,380, при Р<0,01 – 0,551

Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913

При лінійному факторному зв’язку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:

,

де r –лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:

Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).

Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозв’язку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.

3.3. Динаміка урожайності

Проведемо аналіз рядів динаміки урожайності кукурудзи на силос і з/к використовуючи дані по господарству ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка).

Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).

Таблиця 9

Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами