Способом групувань досліджують вплив таких факторів, як якість грунтів, строки виконання робіт, забезпеченість основними засобами, застосування добрив, форми господарювання і організації виробництва тощо.
2. Характеристика об’єкта досліджень
2.1. Природні та економічні умови виробництва
ТОВ СОП “Мир” Степанівської сільської Ради Вінницького району, Вінницької області знаходиться в селі Степанівка та хуторі Чернеги. Центральна садиба господарства знаходиться на віддалі 6 км від районного центру м. Вороновиці, 6 км від Вороновицької РТС, 5 км від залізничної станції та в 4 км від цукрового заводу.
Напрямок господарства – буряко-зерновий з розвиненим тваринництвом.
Територія господарства знаходиться в південно-західному (Вінницькому) агрогрунтовому районі центрального Лісостепу. Район характеризується м’яким кліматом, температура повітря, атмосферні опади розподіляються протягом вегетаційного періоду досить рівно, що створює сприятливі кліматичні умови для розвитку та визрівання с.-г. культур.
За багаторічними даними Вінницької метеорологічної станції та Вороновицького пункта спостереження кліматичні умови районна характеризуються величинами наведеними в таблиці 1.
З наведених даних видно, що найбільш низька температура буває в лютому місяці. У цьому місяці в деякі роки температура може знижуватись до –34 о С.
Зима нестабільна за середньодобовими температурами. Висока температура періодично буває на протязі усієї зими.
В окремі дні в січні та лютому місяцях температура підвищується до 10 о С, що супроводжується відлигами. Значні відлиги взимку особливо при наявності снігового покриву завдають великої шкоди озимим культурам.
Внаслідок розтавання снігу, а часто і випадання в цей час дощів, поверхневий шар ґрунту відтає, перезволожується, а тому при дальшому зниженні температури утворюється льодова кірка, яка пошкоджує посіви. Внаслідок цього, не вкриті снігом посіви, під час великих морозів в окремі роки вимерзають.
Таблиця 1
Погодньокліматичні умови території ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка, Вінницького району)
№ п/п | Кліматичні елементи | Місяці | Середня річна | |||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |||
1 | Середня температура повітря | -6,3 | -4,6 | -0,4 | 6,6 | 13,9 | 16,9 | 18,9 | 19,9 | 13,3 | 7,3 | 0,8 | -3,3 | 6,8 |
2 | Максимальна температура повітря, о С | 10 | 10 | 19 | 27 | 31 | 33 | 37 | 37 | 32 | 27 | 23 | 11 | – |
3 | Мінімальна температура повітря, о С | -32 | -34 | -27 | -14 | -4 | 2 | 2 | 3 | -4 | -20 | -22 | -29 | – |
4 | Сума опадів, мм | 21 | 17 | 24 | 31 | 50 | 70 | 70 | 57 | 40 | 40 | 39 | 27 | 489 |
5 | Кількість днів з опадами | 13 | 11 | 12 | 10 | 13 | 12 | 12 | 10 | 9 | 10 | 11 | 13 | 136 |
6 | Середня відносна вогкість повітря в 13 год, % | 83 | 79 | 22 | 56 | 49 | 53 | 53 | 50 | 54 | 69 | 79 | 86 | 65 |
7 | Висота сніжного покриву, см | 15 | 21-24 | 5-18 | 3 | 7-9 |
Морозних днів на рік буває найбільше 170, найменше 115, в середньому 142 дня.
Кількість опадів характеризується середньою річною сумою 489 мм. Середня річна кількість днів з опадами 136.
В окремі роки кількість опадівзменшувалась до 347 мм (1903 р.) або збільшувалась до 706 мм (1917 р.). Найбільша кількість опадів випадає в літній період 193 мм.
Сніговий покрив здебільшо неглибокий і нестійкий. Середня висота його коливається в межах 7-9 см. Сніговий покрив зберігається в середньому 90-100 днів, а в останній декаді березня зникає.
Найбільш характерні для умов господарства південно-східні та північно-західні вітри.
Середня тривалість вегетаційного періоду становить 199 днів з 11.06 по 26 10.
В геоморфологічному відношенні територія колгоспу знаходиться в районі Придніпровського плато, яке на заході прилягає до Волино-Подільського плато, на сході доходить до Дніпра, а на півдні до границі Причорноморської низовини.
Загальний рельєф колгоспу широко хвилястий, ускладнений глибокою балкою, яка радіально розгалужується на велику кількість менших балок.
Підгрунтові води залягають на території господарства на глибині 15-20 м.
Природна рослинність на луках представлена злаковими асоціаціями та осоками. Поля забур’янені в основному осотом рожевим, мишієм, пирієм та ін.
Переважаючі ґрунтотворні породи на території господарства – леси.
Ґрунти господарства формувались на лесі під впливом степової рослинності, яка тут зміняла одна другу.
В силу процесів грунтотворення на території господарства поширені такі основні грунти: темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи реградовані, наносні грунти, чорноземно-лучні та лучно-болотні.
2.2. Оцінка фінансового стану господарства
Результати основних коефіцієнтних оцінок фінансової стабільності підприємтсва на основі даних фінансового балансу підприємства наведені в таблиці 2.
Фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний із рівнем рентабельності в цілому по господарству за 2005 ік 0,2 %. Відсутність власних оборотних кошт, низький коефіцієнт залучених фінансів, маневреності капіталу та платоспроможності (більшість коефіцієнтів від’ємні) свідчить про відсутність фінансової стабільності підприємтсва.
Таблиця 2
Фінансова стабільність та платоспроможність підприємства на 2005 р.
(ТОВ СОП “Мир”, с. Степанівка)
Показники | На 01.01.2005 | На 31.12.2005 | Відхилення, +/- |
Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,84 | 0,76 | -0,09 |
Коефіцієнт фінансової залежності | 0,16 | 0,24 | 0,09 |
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів | 0,19 | 0,32 | 0,13 |
Наявність власних оборотних коштів, тис. Грн.. | -105,00 | -159,00 | -54,00 |
Коефіцієнт маневреності власного капіталу | -0,03 | -0,05 | -0,02 |
Коефіцієнт грошової платоспроможності | 0,06 | 0,05 | -0,01 |
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності | 0,17 | 0,10 | -0,08 |
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності | 0,82 | 0,83 | 0,01 |
3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур
3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом
аналітичного групування
При вивченні залежностей методом аналітичних групувань застосовуються результативні і факторні групування.
Результативним називається групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.
Факторним називається групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі достатньо велика, то інші умови в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.
Як результативну ознаку для групувань виберемо урожайність кормових культур як факторні слідуючі ознаки: середню якість грунітв (бал), розмір витрат на 1 га (грн), питома вага кормових культур у площі посіву (%).
Ранжирований ряд для показника врожайність кормових культур має вигляд представлений в таблиці 3 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 1).
Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.
Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:
n =3,322lgN;
Кількість господарств по Вінницькому району, що використовуються в роботі – 24. Отже, кількість груп:
n = 5.
Довжину інтервалу визначаємо за формулою:
h = (X max – X min) / n = 51,6
Таблиця 3
Ранжирований ряд підприємств за врожайністю кормових культур
№ пор. | Шифри підприємств | Врожайність, ц/га | № пор. | Шифри підприємств | Врожайність, ц/га |
1 | 22 | 28,7 | 14 | 8 | 115,6 |
2 | 10 | 32,5 | 15 | 15 | 135,1 |
3 | 6 | 37,7 | 16 | 20 | 139,0 |
4 | 1 | 60,7 | 17 | 11 | 139,6 |
5 | 2 | 66,1 | 18 | 16 | 154,0 |
6 | 13 | 71,4 | 19 | 21 | 188,9 |
7 | 3 | 84,8 | 20 | 4 | 190,4 |
8 | 23 | 85,5 | 21 | 18 | 197,2 |
9 | 9 | 85,8 | 22 | 12 | 226,0 |
10 | 5 | 86,2 | 23 | 17 | 245,0 |
11 | 14 | 88,9 | 24 | 19 | 286,5 |
12 | 7 | 106,4 | |||
13 | 24 | 106,4 |
Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за врожайністю кормових культур (таблиця 4, рис. 1).
Таблиця 4
Інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур
Номер групи | Межі груп за врожайністю кормових культур | Кількість підприємств в групі |
I | 28,7-80,2 | 6 |
II | 80,3-131,9 | 8 |
III | 132-183,5 | 4 |
IV | 183,6-235,2 | 4 |
V | 235,3-286,9 | 2 |
Виходячи з правила, що в групі повинно бути не менше 3 підприємств, укрупнимо 4 групу, об’єднавши 4 і 5 групи. В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур (табл. 5).