Електропостачання сільського виробництва (стр. 6 из 6)
Розрахунок МСЗ необхідно починати з найпростішої однорелейної схеми на різницю струмів двох фаз.
Рисунок 9 – Однорелейна схема МСЗ
Струм спрацювання МСЗ повинен відстроюватися від робочого струму лінії з урахуванням можливих кидків струму самозапуску двигунів:
(37)де kн – коефіцієнт надійності, приймається для реле типу РТ–85, РТ–40 kн = 1,2; для реле РТВ – kн = 1,3;
kс.зап– коефіцієнт самозапуску, для лінії сільськогосподарського призначення може бути прийнятий 1,2…1,3;
kп – коефіцієнт повернення реле, kп = 0,8…0,85.
Селективна дія МСЗ лінії 10 кВ і запобіжників ТП 10/0,4 кВ забезпечуються, якщо виконується умова
(38)де Іпл.(5) – струм, при якому плавка вставка запобіжника (найбільш потужної ТП 10/0,4 кВ) згорає за 5 секунд, А.
72>8,4Струм спрацювання реле визначається за формулою:
(39)де Іс.з.. – найбільший, з отриманих за виразами (46) та (47), струм спрацювання захисту, А;
– коефіцієнт схеми; 
– коефіцієнт трансформації трансформатора струму. 
АЗа умовою надійного спрацювання електромагніту вимикання зі струмом спрацювання 5А:
(40)Найбільше із значень, округляється до струму уставки (ІУ) обраного типу реле, за умови, що
Іу ³ Іс.р.
Іу = 7А>6,5А
Чутливість захисту визначається за формулою:
(41)де І к.min– струм двополюсного к.з. у кінці ділянки, що захищається, А;
kcx.min – мінімальна величина коефіцієнта схеми з'єднання трансформаторів струму.
- умова чутливості виконується.11.2 Розрахунок струмової відсічки
Струм спрацьовування відсічки ПЛ –10 кВ вибирається за такими умовами:
– Струм спрацьовування відсічки повинен бути більшим ніж максимальний струм к.з. у кінці ділянки, що захищається:
(42)де Іс.в. – струм спрацювання відсічки, А;
Ік,мах – максимальний струм к.з. (трифазного) у точці підключення найближчого трансформатора 10/0,4 кВ, А;
kн – коефіцієнт надійності (для реле РТ– 40 kн = 1,2…1,3; для реле РТ– 80 і
РТМ kн = 1,5…1,6).
– Струмова відсічка не повинна спрацьовувати під час кидків струму намагнічування трансформаторів 10/0,4 кВ:
, (43)де Sн.тр – сумарна потужність усіх ТП 10/0,4 кВ, що живляться від цієї лінії, кВА.
Струм спрацювання реле відсічки визначається за формулою:
(44)де І с.в. – найбільше із значень, отримане за виразами.
АЧутливість відсічки:
(46)де
– струм к.з. у місці установлення захисту в найбільш сприятливому за умовами чутливості режимі (триполюсне к.з.). 
– коефіцієнт схеми.Згідно із ПУЕ для додаткових захистів повітряних ліній kЧ ≥ 1,2.
>1,2-умова чутливості виконується.12 ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖ 10 та 0,4 кВ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ
Опори повітряних ліній підтримують проводу на необхідній відстані від поверхні землі, проводів інших ліній, дахів будинків і т.п. По призначенню опори повітряних ліній розділяють на проміжні, анкерні, кутові, кінцеві і спеціальні.
Проміжні опори призначені тільки для підтримки проводів, їх не розраховують на однобічне тяжіння. У випадку обриву проводу з однієї сторони опори при кріпленні його на штирьових ізоляторах він прослизає у в'язанні й однобічне тяжіння знижується. При підвісних ізоляторах гірлянда відхиляється і тяжіння також знижується.
На анкерних опорах проводу закріплюють жорстко, тому такі опори розраховують на обрив частини проводів. До штирьових ізоляторів на анкерних опорах провід кріплять особливо міцно, збільшуючи при необхідності кількість ізоляторів до двох чи трьох.
Кінцеві опори - це різновид анкерних. Для них однобічне тяжіння проводів - не аварійний стан, а основний режим роботи.
Кутові опори встановлюють у місцях зміни напрямку повітряної лінії. При нормальному режимі кутові опори сприймають однобічне тяжіння.
На лініях напругою 0,4 кВ відстань між проводами приймаємо 600 мм, на лініях 10 кВ - 1000 мм.
Кріплення траверс до опори виконується за допомогою різного роду металевих деталей (хомутів, скоб, болтів і т.п.). Під голівки і гайки болтів підкладаються шайби. Усі гайки ретельно затягуються. Для захисту від корозії всі металеві деталі повинні бути оцинковані або покриті іншими антикорозійними складами. Варіанти виконання траверс зображені на рисунку 15 .
Для ізоляції проводів ПЛ 0,4кв використовуються штирьові порцелянові типу ТФ, ШН, ШЛН і скляні типу ТСМ, ТСБ ізолятори. При необхідності закріплення на одному ізоляторі декількох проводів ( наприклад, на анкерних, перехресних чи відгалужувальних опорах) застосовуються також порцелянові многошійкові ізолятори типу ШО.
Ізолятори закріплюються на опорах за допомогою гаків чи штирів різних типів модифікацій. Для установки на траверсах різного роду чи кронштейнах застосовуються штирі типу ШТ чи ШН (рисунок 17).
У тих випадках, коли механічні навантаження на вузли кріплення проводів значні і не дозволяють застосувати стандартні конструкції гаків чи штирів (наприклад, у сильно вітрових районах, при наявності значних зусиль від тяжіння проводів на опорах анкерно-кутового типу і т.п.), для закріплення ізоляторів використовуються спеціальні гаки чи штирі, що виготовляються зі сталі більшого діаметра відповідно типу КН, ШТ чи ШН.
Для лінії напругою 10кВ використовують штирьові ізолятори ШФ10.
а) ізолятор порцеляновий ізолятор типу ТФ-20; б) ізолятор скляний типу ТСМ-2 Рисунок 16 - Ізолятори на напругу до 1000В.
а) спеціальний гак типу КН; б) штир ШТ.-2С; в) штир ШН-18
Рисунок 17 - Гаки і штирі.
Закріплення проводів на опорах анкерного типу у всіх випадках здійснюється до шийки ізолятора за допомогою дротового в'язання і плашечних болтових затискачів. Тип кріплення проводів (подвійне чи одинарне) визначається умовами траси (населена чи ненаселена місцевість) і розрахунковим тяжінням п< проводах.
Закріплення проводів на проміжних опорах виконують тільки за допомогок дротового в'язання. При цьому застосовується як головне, так і бічне (до шийки ізолятора) кріплення проводів . На опорах, розташованих на прямих ділянках траси застосовується тільки головне кріплення. Таке кріплення забезпечує найбільший ступінь надійності, оскільки усі вітрові і вагові навантаження на провід сприймаються стінкою канавки ізолятора, а в'язання практично не випробує механічних навантажень. На опорах, установлюваних на кутах повороту траси застосовується бічне кріплення проводів. У цьому випадку провід обов'язкове розташовується на ізоляторі з зовнішньої сторони кута повороту траси. Довжин) в'язального дроту для кожного ізолятора приймають не менш 30-40 см. В'язання виконують таким чином, щоб лінійний провід не мав вигинів під впливом натягу в'язального дроту.
а) кінцеві опори та вводи у будівлі; б) анкерні опори; в) кутові анкерні опори; г) кутові проміжні опори; д) проміжні опори
Рисунок 18 - Способи кріплення проводів на опорах
висновок
В даному курсовому проекті проведено розрахунок навантажень споживачів, визначено кількість та потужність силових трансформаторів яка склала 160 кВА. Визначили оптимальне місце їх розташування. Були обрані перерізи проводів ліній 10 і 0,38кВ та розраховані втрати напруги. Для вибору апаратури захисту ліній розраховані струми короткого замикання. Проведен розрахунок релейного захисту повітряної лінії 10кВ. Також обране обладнання мереж 10 та 0,38кВ.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Будзко И. Ф., Зуль Н. М. Электроснабжение сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1990. – 496 с.
2. Руководящие материалы по проектированию электроснабжения с/х. – М.: Сельэнергопроект № 8, 1981.
3. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства /под ред. И.А. Будзко. – М.: Колос, 1982. – 319с.
4. Правила устройства электроустановок. –М.: Энергопромиздат, 1985.
5. Коганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование. –М.: Агропромиздат, 1990. – 351с.
6. Крючков И.П., Кувшинский Н.Н. Электрическая часть электростанций и подстанций (справочные материалы) – М.:Энергия, 1979.
7. Какуевицкий Л. И., Смирнова Т. В. Справочник по реле защиты и автоматики. – М.: Энергия, 1972.
8. Харкута К.С., Яницкий С.В., Ляш Э.В. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с.
9. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства. – 2-е вид. перероб. та доп. – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1983.– 343с.
10. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.
11. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки.