Смекни!
smekni.com

Система кормовиробництва (стр. 2 из 10)

Таблиця 3. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.

Показник стану ґрунту Методи визначення Еталон абогдк Середньозважені величини за роками обстеження
2008 р. 2009 р. 2010 р.
1 2 3 4 5 6
1. Агрофізичний
Щільність ґрунту, г/см² 1, 19 1,18 1, 19
Продуктивна волога в 0 - 100 см, мм (на період сівби) 160 158 161
2. Агрохімічний
Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г: Каппена 1,8 3,70 3,69 3,71
Показник рН сольовий 6,5 6,7 6,4 6,6
Сума увібраних основ. (Са+Мg), мг-екв/ 100 г 35,0 40,7 41,0 41,2
Вміст в орному шарі ґрунту:гумусу,% Тюріна 6,2 5,90 5,89 5,91
азоту, що легко гідролізується, мг/ 100г Корнфілда 22,5 12,7 13,2 12,8
рухомого фосфору, мг/100г Чирікова 17,6 6,1 6,4 6,2
обмінного калію, мг/100 г Чирікова 15,1 12,3 11,8 12,1
бору, мг/кг Бергера-Труога 1,5 1,35 1,28 1,3
Марганцю, мг/кг Крупського - Олександрової 10 12,7 13,0 13,4
цинку, мг/кг 5,0 0,60 0,59 0,61
Екологічна оцінка в балах 100 74 73 76
3. Фітосанітарний однорічні однодольні бур'яни

Область: Кіровоградська. Район: Олександрійський. Населений пункт: с. Червона Кам’янка. Землекористувач: СВК ім. Фрунзе. Сівозміна: рілля, поле: 1, ділянка: 8, площа: 51,5 га. Назва ґрунту: Чорнозем звичайний малогумусний слабозмитий легкоглинистий.

1.2 Характеристика і структура тваринництва

Тваринництво у господарстві представлено молочним скотарством та свинарством.

Продуктивність молочного стада становить 3780 кг молока за рік на одну голову жирністю 3,6 %. Продуктивність свинарства становить 570 г приросту живої ваги на добу. За один опорос одна свиноматка народжує в середньому 12,2 поросят.

Показники поголів’я тварин у господарстві наведені в таблиці 4.


Таблиця 4. Поголів’я та динаміка тваринництва у господарстві

Вид худоби Поголів’я
2009 р. 2010 р.
Велика рогата худоба (всього)в т. ч. коровимолодняк 420170250 459186273
Свині (всього)в т. ч. свиноматкипоросята до 3-х місяцівпоросята до 6-и місяців 66535280350 77941328410
Коні дорослі 12 16

Як видно з таблиці 4 поголів’я тварин у господарстві збільшилося порівняно з минулим роком що вказує на позитивну динаміку розвитку тваринництва в господарстві.

1.3 Посівні площі і продуктивність кормових культур

На корми у господарстві використовують:

із концентрованих - ярий ячмінь, овес, горох та кукурудзу;

із грубих - люцерну на сінаж та сіно та солому зернових та бобових культур;

із соковитих - буряки кормові та кукурудза на силос;

із зелених - еспарцет на зелений корм та люцерна на зелений корм.

В таблиці 5 показана площа, вміст кормових одиниць та перетравного протеїну у кормових культурах які вирощуються у господарстві. А також урожайність та валовий збір цих культур.

Таблиця 5. Продуктивність та якісна оцінка кормових культур

Культура Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц Всього, ц Збір з 1 га. ц
кормових одиниць перетравного протеїну кормових одиниць перетравного протеїну
Ярий ячмінь 130 25 3250 3802,5 240,50 29,25 1,85
Овес 100 20 2000 2000 156,00 20 1,56
Горох 110 25 2750 3190 459,25 29 4,175
Кукурудза на зерно 200 40 8000 9680 480,00 48,4 2,4
Кукурудза на силос 130 260 33800 8788 473, 20 67,6 3,64
Люцерна (сіно, сінаж) 88 70 6160 2677,5 568,47 30,43 6,46
Люцерна на зелений корм (3 укоси) 26 332 25896 5179,2 984,05 66,4 12,61
Еспарцет на зелений корм (2 укоси) 27 300 24300 4617 777,60 171 28,8
Буряки кормові 45 350 15750 3622,5 157,50 80,5 3,5

Також в господарстві маються природні кормові угіддя площею 9 га вони являють собою степові луки та заплавні луки долини річки. Продуктивність цих угідь складає 60 - 80 ц/га зеленої маси.

Видовий склад цих угідь представлений такими лучними рослинами: злаки - пирій повзучий, стоколос безостий, тонконіг лучний, мітлиця звичайна, житняк гребінчастий, мітлиця біла та очеретянка;

бобові - вика мишача, буркун білий, конюшина біла, конюшина рожева, люцерна голуба, люцерна жовта, горошок лучний;

різнотрав’я - осот, щавель кінський, кульбаба, дягель лікарський, герань лучна, мишій зелений і сизий, куряче просо, лобода біла, цикорій, грицики, ромашка, подорожник великий і малий, полин австрійський та ін.

2. Характеристика природних кормових угідь

2.1 Інвентаризація кормових угідь

Правильне використання природних кормових угідь неможливе без старанного вивчення умов їх експлуатації: відстані від ферми, населеного пункту, водопою, зволоження ґрунту, рослинності, продуктивності (виходу сухої маси), технічного стану. Інвентарний опис здійснюють на порівняно невеликих ділянках господарств. Окремо виділяють інші, менш цінні ділянки, які слід перевести в пасовищно-сіножатні угіддя. Це насамперед стосується ділянок заболочених і вкритих чагарниками та деревною рослинністю, яка не має промислової цінності (верболіз, верба, вільшаник) та інші малоцінні деревно-чагарникові угіддя.

Інвентаризацію кормових угідь проводять - агроном, землевпорядник і ґрунтознавець. Перед початком виконують підготовчі роботи (збирають та вивчають матеріали, аналізують урожай кращих угідь за 5 років). Потім обстежують кормові угіддя в натурі. Роблять план землекористування і наносять туди контури по класах, типах згідно номенклатури.

Опис стану природних кормових угідь наведено у таблиці 6.

Таблиця 6. Опис стану природних кормових угідь

Дата: 25.07.2010 р.
Кіровоградська обл., Олександрійський р-н., СВК ім. Фрунзе.
Площа: 2,3 га.
Як використовується зараз: Пасовище.
Місце знаходження та рельєф: 2,1 км на схід від садиби господарства, на схилах балки нахилом 6°.
ЗволоженняА. Характери зволоження: Атмосферні опади, ґрунтові води.
Б. Ступінь зволоження: Нормальна.
Тривалість затоплювання талими водами: Не затоплюється.
ҐрунтиА. Механічний склад: Сгк/Сфг - 2,1.
Б. Тип ґрунту: Чорнозем звичайний малогумусний слабозмитий середньосуглинковий.
Потужність гумусового шару: 28 см.підзолистого шару: 0 см.
ДернинаА. Потужність: 8,5.Б. Щільність: 0,8 г/см3.
Рослинність деревно-чагарникова: клен польовий, терен, клен татарський, глід кривочашечковий.
Наявність купин: 11,86 шт. на 1 га., 1,2%
Рослинність трав’янистаА. Густота: 820 пагонів/м2.
Б. Середня висота травостою: 43 см.
В. Склад травостою
злаків: 38,2%. бобових: 27,4%.
осок: 0%. різнотрав’я: 34,4%.
Список головних рослин: Пирій повзучий, стоколосбезостий, тонконіг лучний, мітлиця звичайна, буркун білий, конюшина рожева, люцерна голуба, горошок лучний, осот, щавель кінський, дягель лікарський, герань лучна, мишій сизий, куряче просо, лобода біла, грицики, ромашка, подорожник великий і малий.
Тип лук: Степові луки.
Кормова цінність: Середня.
Господарський стан: Задовільний.
Необхідні заходи поліпшення: Поверхневе поліпшення.

2.2 Поліпшення природних кормових угідь

Виходячи з матеріалів інвентаризації природних угідь видно, що необхідно провести заходи їх поверхневого поліпшення.

Поверхневе поліпшення - це комплекс культуртехнічних, агротехнічних, біологічних, організаційно-господарських, економічних заходів, спрямованих на поліпшення продуктивності і якості травостою (дернини). Це система заходів поточного догляду за природним кормових угіддям. Воно включає: культуртехнічні роботи, роботи спрямовані на поліпшення і регулювання водного та поживного режимів ґрунту, роботи з догляду за травостоєм і дерниною, знищення бур’янів, підсівання трав, упорядкування або поліпшення лучнопаркових пасовищ і сіножатей.

Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь, які будуть проведені у господарстві, наведено в таблиці 7.

Таблиця 7. Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь

Тип угіддя та його стан Система поліпшення Назва проведених робіт Марка машин Агротехнічні вимоги і строк проведення
Степові луки, стан задовільний Поверхневе поліпшення Культуртехнічні заходи (знищення чагарників, знищення купин, планування поверхні) КФМ-2,8ФБК-2,0ВПН-5,6 Рано навесні або пізно восени
Внесення мінеральних добрив МВУ-8МВУ-900МВСУ-0,6АГ Азотні рано навесні (30-40 кг/га д. р.)Фосфорні та калійні один раз в 2-3 роки восени (90-100 кг/га д. р.)
Дискування БДВ - 4,2БДТ-7 Глибина 10-15см. Навесні перед відростанням трав.
Підсівання трав на зріджених травостоях СЗС-2,1СЗТ-3СЗН-3,6 Згідно інвентаризації пасовища підбирають травосумішки та норму висіву.
Водозатримання ЩілювачЩП-000,АЩ-2-140 та ін. Восени при промерзанніґрунтуВідстань міжпроходами1,2 - 2 м
Снігозатримання Вручну Утворюють снігові вали установленнямщитів, розкиданням снопів із сухих стебел соняшнику, кукурудзи,соломи, очерету, хмизу.

2.3 Складання травосумішей

Травосуміші можуть бути простими (2 - 3 компонентів) і складними (4 - 7 компонентів і більше); короткостроковими (2 - 3 роки), середньостроковими (5 - 7 років) і тривалого (понад 7 років) періодів використання.