Таблиця 18. Технологічна карта вирощування еспарцету на зелений корм Площа: 27 га; Урожайність: 300 ц/га; Удобрення: N60Р60К60
| Вид робіт | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Агротехнічні строки проведення робіт | Норма виробітку | Склад агрегату | Кількість агрегатів, шт. | |
| Марка трактора | Марка с/г машини | ||||||
| Перший рік використання | |||||||
| Лущення стерні на глибину 6-8 см | га | 27 | Після збирання попередника | 66,2 | Т-150К | ЛДГ-15 | 1 |
| Оранка на зяб на глибину 25-27 см | га | 27 | Через 10-12 днів після лущення | 6,1 | Т-150 | ПЛН-5-35 | 1 |
| Веснянеборонування | га | 27 | Фізична стиглість ґрунту | 99,3 | Т-150 | СГ-21БЗСС-1,0 | 121 |
| Протруювання насіння | т | 2,7 | Перед сівбою | 7,00 | ПС-10 | 1 | |
| Навантаження насіння | т | 2,7 | Перед сівбою | 109,0 | ЮМЗ-6Л | ПЕ-Ф-1А | 1 |
| Транспортування насіння та завантаженнясівалок | т | 2,7 | Перед сівбою | - | ГАЗ-53А | УЗСА-40 | 1 |
| Сівба (міжряддя 15 см,глибина загортання насіння 4-5 см, норма висіву 100 кг/га) | га | 27 | За оптимальної температури ґрунту 10 - 12°С на глибині 3 - 4 см. | 30,9 | Т-150 | СП-11СЗТ-3,6 | 13 |
| Коткування | га | 27 | Одразу після сівби | 28,0 | ЮМЗ-6Л | С-11УЗКВГ-1,4 | 11+2 |
| Скошуваннязеленої маси з подрібненням | га | 27 | Фаза повного цвітіння | 9,60 | КСК-100А | - | - |
| Транспортування зеленої маси | т | 405 | Одночасно зі збиранням | КАМАЗ-5510 | - | 2 | |
| Приготування мін. добрив (Р60К60) | т | 7,56 | Перед внесенням | 89,60 | ЮМЗ-6Л | АИР-20 | 1 |
| Навантаження мін. добрив (Р60К60) | т | 7,56 | Перед внесенням | 109,0 | ЮМЗ-6Л | ПЕ-Ф-1А | 1 |
| Осіннє внесення мін. добрив | га | 27 | Пізно восени | 31,60 | ЮМЗ-6Л | МВУ-100 | 1 |
| Щілювання впоперек схилу | га | 27 | Після внесення добрив | 35,84 | Т-150 | ЩН-2-140 | 1 |
| Другий рік використання | |||||||
| Навантаження мін. добрив (N60) | т | 4,04 | Рано навесні перед початком вегетації | 109,0 | ЮМЗ-6Л | ПЕ-Ф-1А | 1 |
| Внесення мін. добрив (N60) | га | 27 | Рано навесні перед початком вегетації | 31,6 | ЮМЗ-6Л | МВУ-100 | 1 |
| Скошуваннязеленої маси з подрібненням: перший укіс | га | 27 | Фаза повного цвітіння | 9,60 | КСК-100А | - | 1 |
| Транспортування зеленої маси | т | 459 | Одночасно зі збиранням | - | КАМАЗ-5510 | - | 2 |
| Скошуваннязеленої маси з подрібненням: другий укіс | га | 27 | Фаза повного цвітіння | 9,60 | КСК-100А | - | 1 |
| Транспортування зеленої маси | т | 377 | Одночасно зі збиранням | - | КАМАЗ-5510 | - | 2 |
| Щілювання впоперек схилу | га | 27 | Пізно восени | 35,84 | Т-150 | ЩН-2-140 | 1 |
Виробництво кормів є найбільш ресурсомістким у цілому в агропромисловому комплексі України, воно включає польове кормовиробництво,лукопасовищне господарство, промислове виробництво комбікормів та білково-вітамінних добавок, відходи борошномельної, круп’яної, цукрової, спиртової промисловості, тут задіяні значні матеріально-технічні і трудові ресурси, використовується понад 70% сільськогосподарських угідь.
Проте, нині обсяги інвестицій в кормовиробництво, за рахунок усіх джерел фінансування, не забезпечують навіть простого відтворення спожитих основних засобів, що створює реальну загрозу можливому оновленню у ближчі роки його матеріально-ресурсного потенціалу до внутрішньодержавних потреб виробництва кормів як для наявного поголів’я ВРХ так і свиней, і цим зашкоджує виробництву продовольчих ресурсів та розширенню їх експортних поставок.
Тому, для запобігання такому розвитку подій в найближчій перспективі, треба передбачити створення для кормовиробництва комплексу сприятливих умов і перш за все надання йому спеціалізованого галузевого характеру, що допоможе створити сприятливі умови для розширеного відтворення основних засобів з метою суттєвого підвищення рівня фондозабезпеченості кормовиробництва та його технічного переозброєння.
На їх створення господарства щороку витрачають певну частку коштів, тому що високорозвинена матеріально-технічна база сільськогосподарського підприємства, будь якої форми власності, є основою прискореного розвитку кормовиробництва. В зв’язку з цим надзвичайно актуальною стає проблема раціонального використання всіх її складових і перш за все будівель, споруд, передавального устаткування та інших механізмів для заготівлі і зберігання кормів, а також силових, робочих машин і транспортних засобів для їх вирощування і збирання, тобто комплексу елементів, які належать до складу основних виробничих засобів кормовиробництва, процес нагромадження яких загострює проблему ефективного їх використання.
Сьогодні в молочному скотарстві України панує концепція кормовиробництва, яка заснована на переважному використанні об’ємистих кормів: влітку пасовищ (природних, сіяних короткострокових і культурних довгострокових), кормів сировинного конвеєра у поєднанні з традиційним застосуванням в зимово-стійловий період консервованих кормів (сіно, сінаж, силос) та коренеплодів. Концентровані корми через постійний їх дефіцит, вузький асортимент зернофуражу, занепад комбікормової промисловості стали відігравати незаслужено малу роль у розвитку галузі тваринництва.
Вищезазначена система виробництва кормів має суттєві недоліки, бо, перш за усе, вона не забезпечує сталу і повноцінну кормову базу, ефективне використання земельних ресурсів, тому не створює умов для розвитку тваринницької галузі в Україні. Це є наслідком ряду науково необґрунтованих і хибних положень. Наприклад, давно стало незаперечною аксіомою, що сировинний конвеєр у весняно-осінній період може безперебійно забезпечити тваринництво вдосталь повноцінними зеленими кормами. В дійсності ж, як свідчить багаторічна практика, це - ілюзія, омана, бо через непередбачуваність кліматичних умов об’єми виробництва і строки надходження зелених кормів на ферму в більшості випадків не відповідають потребі. Через ті ж кліматичні умови, а також дефіцит в більшості господарств кормозбиральної техніки та низьку її продуктивність і ненадійність в роботі не витримується оптимальна фаза скошування кормових культур, що призводить до значного зниження поживності кормів. Відомо, що кожен день запізнення збирання багаторічних трав зумовлює зниження їх поживності на 1%. У зв’язку з цим, тривалість збирання по одному типу корму не повинна перевищувати 10 днів, по закінченню яких втрати поживних речовин різко збільшуються і складають 3% щоденно. Запізнення зі скошуванням багаторічних трав призводить до втрат 0,25% протеїну і підвищенню вмісту клітковини на 0,33% за добу. З іншого боку, часта зміна кормів сировинного конвеєра у раціонах корів супроводжується різкими зрушеннями характеру і інтенсивності ферментативних процесів у рубці жуйних тварин, що веде до зниження засвоєння ними енергії і поживних речовин кормів, спаду їх продуктивності.
Крім цього, при частій зміні зелених кормів вкрай важко контролювати комплексну повноцінність раціону.
Таким чином, хоч зелені корми і є відносно дешевими та повноцінними, порівняно з консервованими, але внаслідок нестабільного їх надходження виникають ряд проблем як економічного характеру (часто скошують їх у ранні фази вегетації за низької врожайності), так і створення умов повноцінної годівлі тварин.
Щоб уникнути вищенаведених негативних явищ у кормовиробництві та створення системи сталого виробництва кормів та ефективного їх використання у молочному скотарстві необхідно щоб у господарствах зони Степу безпосередньо кормові культури мали займати понад 30% ріллі, на якій має вироблятися понад 50% кормів, а застосування зволожених кормових сумішок з подрібнених консервованих кормів (сіно, сінаж, силос, концентровані та інші) забезпечує рівномірне надходження всіх поживних речовин в організм тварин одночасно. У цьому випадку вирішується проблема дефіциту протягом доби одних поживних речовин і надлишку інших, причому як в зимовий, так і літній періоди. Це дуже важливо як з точки зору фізіології живлення тварин, так і використання земельних ресурсів. Необхідно зокрема, застосування замість кукурудзяного силосу комбінованих силосів зі злако-бобових ярових зернофуражних культур та кукурудзи з соєю, які в нинішніх умовах господарювання є пріоритетними.
Особливо велике значення така годівля має в літній період, бо часта зміна кормів сировинного конвеєру в літніх раціонах худоби, як уже відзначалось, особливо за несприятливих погодних умов, призводить до частих і різких змін режиму годівлі. Однотипна ж годівля корів упродовж всього літа дає можливість у значній мірі позбутися вищезазначених негативних кормових факторів.
Створення кормової бази на основі пріоритетних кормових культур і організація цілорічної однотипної годівлі худоби на основі комбінованих силосів сприяє збільшенню виробництва і якості кормів, стабілізації кормової бази і типу годівлі корів, що забезпечує зростання надоїв молока, валового його виробництва з розрахунку на одиницю земельної площі та підвищення ефективності роботи молочного комплексу.
Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що надання кормовиробництву галузевого, спеціалізованого характеру, потребує вдосконалення багатьох технологічних процесів, пов’язаних з виробництвом кормів. Об’єктивною умовою розвитку спеціалізації, є підвищення продуктивності праці і, як результат, підвищення ефективності виробництва продукції кормовиробництва, а вона практично неможлива без інновацій і науково-технічного прогресу в цій галузі. Тому сучасний рівень спеціалізації в кормовиробництві повинен характеризуватися поглибленням поділу суспільної праці як в межах господарств з виділенням виробничих підрозділів, відділків, бригад, ланок, так і створенням окремих підприємств, спеціалізованих на самостійних етапах виробництва кормів. Надання кормовиробництву спеціалізованого галузевого характеру передбачає зміцнення матеріально-технічної бази в сільськогосподарських підприємствах будь якої форми власності і являється основою виробництва кормів. Від ступеня оснащеності кормовиробництва основними засобами залежить інтенсивність використання земельних і трудових ресурсів.
1. Зінченко О.І. Кормовиробництво: Навчальне видання. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Вища освіта, 2005. - 448 с.: іл.
2. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.: іл.
3. Маткевич В.Т. Кормопроизводство в таблицах. ― К.: Урожай, 1992. ― 224 с.
4. Примак І.Д., Ґудзь В.П. Операційні технології вирощування кормових культур. - К.: Урожай, 1995. - 288 с.
5. Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству / Под ред., А.Г. Денисенко, А.А. Бабича. ― К.: Урожай, 1987. ― 232 с.