Смекни!
smekni.com

Кон’юнктурне дослідження світового ринку великої побутової техніки (стр. 2 из 3)

Для визначення стратегії ринку використовуються дані аналізу реалізованого попиту населення, його обсягів, структури, якості. Визначається ступінь масовості попиту як відношення суми реалізованих товарів до загальної чисельності потенційних покупців (споживачів). Аналізуються обсяги поставок товарів на ринок і відповідність їх попиту населення, визначається ступінь збалансованості попиту і пропозиції товарів. Даються прогнозні оцінки індексу цін, оцінюється здатність торгівлі забезпечити безперебійний продаж товарів, а також купівельна спроможність і споживчі наміри покупців, визначаються основні конкуренти на ринку, їхні сильні і слабкі сторони, місце на ринку і, виходячи з цього, стратегія дій на ринку.

Важливою залишається просування на ринки великої побутової техніки за допомогою рекламних заходів. Як показала практика компанії Panasonic при просуванні продукції на ринки країн СНД необхідна зважлива рекламна компанія. Після проведення маркетингового дослідження на основі якого було розроблено стратегію просування побутової техніки Panasonic в країни СНД. В результаті продаж великої побутової техніки Panasonic в країнах СНД зросла з 2% у 10999 році до 8% у 2006 році, що дозволило удосконалити асортимент продукції, розширити конкретні ніші та сегменти, реалізувати продукцію середнього співвідношення «ціна-якість».

Особливо привабливими для виробників великої побутової техніки є ринки країн СНД в рамках низької конкуренції, високого споживчого попиту на товари довготривалого користування, практично відсутнього внутрішнього виробництва, помірних митних обмежень, ймовірності ввезення контрабандної продукції тощо. В рамках боротьби за ринки СНД в ході зростання конкуренції деяких виробників великої побутової техніки поступово висувають з ринку країн СНД. Так в українському представництві Merloni Elettrodomestici змінився керівник. Новим головою представництва став Мікеле Казамассіма, який перед цим обіймав посаду маркетинг-директора з вбудованої техніки в головному офісі компанії в Мілані. Коли менеджер такого рівня залишає head-офіс й очолює представництво в якійсь другорядній, у масштабах бізнесу, країні, це може свідчити про таке: у цій країні у компанії виникли серйозні проблеми або ж вона готується здійснити тут масштабний проект чи відкрилися нові перспективи для розвитку бізнесу на тамтешньому ринку. Комерційний директор компанії Андреа Сассо не став заперечувати існування проблем, однак не назвав їх значними, позаяк частка Merloni Elettrodomestici на ринку великої побутової техніки (холодильники, пральні машини, газові та електричні плити, посудомийні машини) досягла 22,1%, що майже на 7% більше, ніж у найближчого західного конкурента. При цьому він заперечив можливість розширення виробничої бази в країнах СНД, що складається зараз із заводу холодильників («Стінол») і заводу пральних машин у Росії.

Зроблено висновки щодо основних ключових факторів конкурентоспроможності на ринку для кожного учасника дистрибуції, а саме:

· для виробників: входження до найбільш масових цінових сегментів; широта модельного ряду; інноваційність модельного ряду; знання торгової марки (brand awareness); налагоджені канали дистрибуції та лояльність з боку топ-менеджменту основних учасників дистрибутивного каналу; конкурентоспроможні умови для всіх учасників дистрибутивного каналу, а саме: надання трейдерам заробітку, адекватного у конкурентів; розмір маркетингових інвестицій; можливість гнучко реагувати на зміну умов ринку;

· для компаній оптової торгівлі: конкурентоспроможні ціни, пропоновані на оптовому ринку; широта модельного ряду; наявність ексклюзивних умов продажу певних товарів від постачальників; зручні для клієнта умови доставки товару; конкурентоспроможні умови від постачальників; конкурентоспроможні витрати (витрати на транспортування товару зі складу постачальника в країну, митні збори, можливості поставки у форматі SKD і здійснення складання техніки на території України); можливість гнучко реагувати на зміни умов ринку;

· для компаній роздрібної торгівлі: відносини з постачальниками, можливості скорочення витрат; конкурентоспроможні ціни; широта асортименту; наявність ексклюзивів; ступінь територіального охоплення роздрібною мережею; розташування магазинів у населеному пункті; репутація (імідж фірми), знання торгової марки серед споживачів; агресивність рекламних кампаній; використання методів стимулювання продажу, проведення маркетингових акцій; планування, дизайн і способи представлення товарів у магазині; професіоналізм персоналу;

· умови оплати для покупців: можливість купівлі в кредит; система обслуговування покупців: надання після продажного сервісу, доставка.

Проаналізовано конкурентні стратегії основних операторів ринку побутової техніки (виробників – Електролюкс та Норд, імпортерів – власників роздрібних та оптових мереж – Ельдорадо та Фокстрот) і розроблено рекомендації щодо їх реалізації.

Проведений аналіз дав можливість визначити таку основну тенденцію, що спостерігається у конкурентних відносинах на європейському та світовому ринку великої побутової техніки: скорочення ринку оптової торгівлі та зміщення зусиль торговельних компаній у бік роздрібної торгівлі. Це зумовлено зниженням рентабельності внаслідок гострої цінової конкуренції та початкової насиченості ринку. Уже сьогодні імпортери починають активний розвиток своєї роздрібної мережі та відкривають усе нові й нові магазини. Але, помітивши тенденцію розвитку ринку, не всі компанії у своєму розвитку й конкурентній боротьбі додержуються чітко спрямованої стратегії, у багатьох випадках вони використовують одночасно дві стратегії. Проте дотримання однієї стратегії – одна з найважливіших умов щодо тривалого функціонування та успіху на ринку великої побутової техніки.

Кон’юнктурне дослідження ринку великої побутової техніки в Україні

Світовий товарний ринок та український ринок тісно повязані, особливо в рамках процесу вступу України до СТО, що надать можливість зменшити митні барєри для імпортерів побутвої техніки до України. У 2006 році українці купили лише на 15% більше пральних машин, холодильників і кухонних плит, ніж роком раніше. Вітчизняний ринок великої побутової техніки наблизився до насичення: за два роки темпи зростання продажу знизилися вдвічі. За даними дослідної компанії TNS Ukraine, холодильники або морозильні камери вже є більш ніж у 96% міських мешканців, стаціонарні газові або електричні плити — у 95%, сучасні пральні машини — у 40%.

Рис. 3 Динаміка росту ринку великої побутової техніки в Україні

Однак у грошах останні три роки ринок стабільно зростає на 25%. Це пояснюється тим, що виробники і роздріб стали частіше просувати дорогі моделі. Найдешевший сегмент холодильної техніки (до $350) схуднув цього року на 10% (з 50 до 40%). Натомість на 5% зріс продаж як холодильників за ціною $350-600 (до 45%) так і від $600 (до 15%). Українці дедалі частіше купують і пральні машини середнього цінового діапазону ($300-450) — 10% зростання продажу (з 50 до 60%).

Попит на дорогу техніку збільшується завдяки не лише підвищенню доходів, а й демократизації споживчого кредитування. Великі торговельні мережі самі виплачують відсотки банку, пропонуючи покупцям безвідсотковий кредит, тобто покупку в розстрочку. Торік кредитом користувалися тільки 20-25% покупців великої побутової техніки, а в 2006-му цей показник збільшився до 30-40%. У 2007 році торговельні мережі мають намір реалізувати в кредит 50% ВПТ від загального продажу. Грошовий обсяг ринку підтягнеться наступного року приблизно до $1,5 млрд., традиційно збільшившись на чверть. Зростання кількості покупок у 2007-му не перевищить 15%, а в 2008 році, швидше за все, впаде до 10%. Надалі цей бізнес розвиватиметься здебільшого за рахунок реплейсменту.

В 2007 році українці витратили майже $260 млн. на дрібну побутову техніку. За дев'ять місяців 2007 року українці купили 4,5 тис. одиниць дрібної побутової техніки, витративши $259 млн. Це на 19% у кількісному й на 37% у ціновому відношенні більше, ніж в 2006 році. Такі висновки зробила компанія Gf Ukraіne, що проводила моніторинг в 45 містах з населенням понад 100 тис. людей. Найбільше грошей українці витратили на пилососи й кондиціонери - 24% і 22,5% відповідно.

Найкращі темпи росту продажів зафіксовані в сегменті кавоварок і еспрессо-машин. За січень-вересень 2007 року українці придбали цієї побутової техніки майже в 3,5 рази більше, ніж торік. У декількох столичних мережах побутової техніки акції зі знижками вже закінчилися: супермаркети "Фокстрот" з 10 по 22 листопада пропонували придбати техніку на 7-30% дешевше; у "МегаМаксі" з 11 по 13 листопада "скидали" 5-55%; у "Ельдорадо".

Протягом січня–березня 2007 року в містах України з населенням понад 100 тис. мешканців було продано 195 тис пральних машин, що на 8% перевищує показник аналогічного періоду 2006 року. У вартісному виразі цей сегмент зріс на 12,5% майже до 72 млн. доларів. Частка пральних машин з фронтальним завантаженням у загальному обсязі продажів становила 75% у фізичному вимірі.

Найбільшим попитом користувалися пральні машини у ціновому діапазоні від 300 до 500 доларів. Їхня частка у загальному обсязі продажу цієї техніки становила 71% у фізичному вимірі. Порівняно до першого кварталу 2006 року обсяг продажів пральних машин вартістю 300-500 доларів зріс на 13%. Найдешевші пральні машини (до 300 доларів) користувалися меншим попитом: у першому кварталі 2007 року їх було продано менше на 11% у фізичному вимірі порівняно до першого кварталу 2006 року. Одночасно на 25% збільшилися продажі дорогих пральних машин вартістю більше 500 доларів. Протягом січня-березня 2007 року ринок холодильників зріс на 26% до 152 тис. одиниць. У вартісному вимірі попит на холодильники збільшився на 33% до 71 млн. доларів. Головним чином це зростання відбулося завдяки сегменту найдорожчих холодильників вартістю від 500 доларів. Порівняно до першого кварталу 2006 року цей сегмент зріс на 50% до 52,5 тис. одиниць. Частка найдорожчих холодильників у загальному обсязі продажу становила 35% у фізичному вимірі та 49% у вартісному. Одночасно збільшився обсяг продажу морозильних камер. У першому кварталі їх було продано більше на 63% у фізичному вимірі, ніж за аналогічний період 2006 року.