Сільгосп організацій краще спрацювали в плані підтримки родючості ґрунту. Агромеліоративних заходів і реконструкція меліоративних систем проведені на всій запланованій площі - відповідно 339 га і 355 га. Провапнованих 2,9 тис. га кислих ґрунтів при встановлених в Програмі 2,8 тис. га. Органічних добрив внесено в обсязі 375 тис. тонн. що на 60 тис. т перевищує показник попереднього року. Господарствами району закуплено комплексні мікродобрива та засоби захисту рослин в обсягах, визначених заходами. Тільки по мінеральних тукам не забезпечені передбачені Програмою параметри - замість 11,8 тис. т д. р. внесено 8,7 тис. т д. р.
У зв'язку зі збільшенням поголів'я великої рогатої худоби та необхідністю створення належних умов для їх утримання в 2009 р. господарствами району проведені реконструкція і технічне переоснащення 14 тваринницьких приміщень. Подальше нарощування виробництва сільськогосподарської продукції пов'язане з освоєнням прогресивних технологій на основі застосування високопродуктивної техніки. У 2009 р. господарствами за рахунок різних джерел придбано 117 одиниць техніки.
Реалізація заходів Програми відродження безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки та якісного складу кадрового потенціалу. У зв'язку з цим в поточному році пройшли підвищення кваліфікації на базі Білоруського державного аграрно-технічного університету 10 фахівців і керівників організацій АПК району.
Одне з основних напрямків реалізації Програми відродження - облаштування виробничо-соціальних об'єктів агро містечок. За 5 років в 13 введених агро містечок за рахунок різних джерел на ці цілі використано понад 32 мільярдів рублів. За рахунок бюджетних коштів придбано устаткування для молочнотоварних ферм (молокопроводи, охолоджувачі молока, транспортери, кормороздавачі, причепи). На асфальтування територій міх дворів, ферм, зернотоків витрачено понад 3,5 млрд. руб.
У плані створення належних соціально-побутових умов та покращення якості життя сільського населення в районі реалізується комплекс заходів по житловому будівництву, розширенню сфери побутових послуг, розвитку мереж комунікації та об'єктів інженерної інфраструктури. Починаючи з 2005 р. у сільськогосподарських підприємствах зведено 246 нових житлових будинки, проведена реконструкція 63 квартир. За 2005-2009 роки в сільських населених пунктах відремонтовано 84 км доріг, на укладання твердого покриття витрачено 4,2 млрд. руб. грошових коштів. Загальна протяжність Мережі водопостачання в агро містечок 2009 р. склала 7,3 км.
Протягом 5 років районним вузлом електричного зв'язку виконана значна робота по телефонізації сільського населення: мережу зв'язку в населених пунктах зони дії АТС розширена до 1209 номерів. У 2009 році кількість абонентів збільшилася до 1360 чоловік. Побутове обслуговування сільського населення здійснюється через 11 комплексних приймальних пунктів (далі - КПП). На поточний ремонт КПП під вводяться агро містечок витрачено 54 млн. крб. В даний час на комплексних приймальних пунктах є сучасні робочі місця приймальника, перукаря, фахівців з ремонту швейних виробів і побутової техніки. Згідно з графіками організовано виїзне обслуговування жителів віддалених сіл, що входять у зону обслуговування КПП.
Таким чином, по переважній більшості позицій Програми відродження та розвитку села за 2008 рік відзначається виконання затверджених виробничих показників і заходів у соціально-побутовій сфері.
4. Проблеми агропромислового комплексу
Разом з тим, в аграрній галузі існують і проблеми. Основною проблемою агропромислового сектора економіки можна вважати низький рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва. Наприклад, за підсумками роботи за 9 міс. 2009 р. рентабельність від реалізації продукції в цілому по сільськогосподарським організаціям району склала (-0,5%).
Причини економічних труднощів в аграрній сфері багатобічні, частина з них мають об'єктивний характер, наприклад, постійне подорожчання матеріальних та енергетичних ресурсів, що імпортуються в республіку або виготовляються вітчизняною промисловістю з імпортної сировини і комплектуючих виробів.
Азотні і фосфорні добрива в республіці виробляються з імпортної сировини. Практично немає власного виробництва діючої речовини для пестицидів. Близько 90% паливно-мастильних матеріалів в країні виробляється з нафти, що імпортується. Немає власного газу. Тому ціновий механізм на ввезену в республіку продукцію складно піддається регулюванню на національному рівні. Проте неефективна робота деяких підприємств аграрного сектора країни пояснюється і недостатнім професіоналізмом частини керівників і фахівців, вибором у ряді сільськогосподарських організацій неправильних стратегічних підходів, недосконалістю застосовуваних технічних рішень і технологій як у рослинництві, так і в тваринництві.
Виходячи з нинішнього стану внутрішнього і зовнішніх продовольчих ринків і необхідності суттєвого підвищення конкурентоспроможності білоруської продукції слід невідкладно удосконалити спеціалізацію галузі з урахуванням ефективного і раціонального використання природних і трудових ресурсів, накопиченого і створюваного в перспективі виробничого потенціалу [9, c. 26]. Проведений аналіз свідчить, що до теперішнього часу направляються в АПК бюджетні кошти часто використовується недостатньо ефективно, тому що більша їх частина використовується не на створення інноваційної інфраструктури, а на вирішення поточних завдань: обслуговування кредитів, здешевлення сільськогосподарської техніки, компенсації зростання цін на основні матеріальні ресурси (нафтопродукти, добрива, засоби захисту), а також на придбання матеріальних ресурсів, які безоплатно або за зниженими цінами передаються сільгосп організацій. На прямі інвестиції спрямовується не більше чверті виділених коштів.
Існуючий порядок державної підтримки породив утриманство кадрів. Сьогодні певна частина керівників і фахівців у матеріальному та фінансовому забезпеченні сподіваються на державу, ігноруючи заходи щодо підвищення ефективності власного виробництва. Тому пріоритетне використання консолідованого бюджетного фонду підтримки сільгоспвиробників - фінансування великих окупаємих об'єктів на основі бізнес-планів, що пройшли сувору державну експертизу.
З державної точки зору, було б доцільним Національному банку Республіки Білорусь диференціювати відсоткові ставки за кредито отримувача, знизивши їх для агропромислового комплексу та підвищивши для галузей, що мають короткий за часом оборот капіталу [4, c. 17].
Сьогодні АПК представлений розрізненими суб'єктами господарювання, не зв'язаними єдиною ідеологією в ланцюзі виробництво - переробка - реалізація. У більшій мірі в їх діяльності передбачаються вузько корпоративні цілі. Взаємовідносини між партнерами частіше будуються на принципах отримання вигоди за рахунок інших, що завдає шкоди аграрної галузі в цілому.
Для реального надання пріоритету економіці в АПК основним показником варто встановити прибуток з урахуванням умов господарювання. Він буде найбільш об'єктивно характеризувати рівень господарювання на землі і ділові якості керівників і фахівців.
Висновок
Агропромисловий комплекс - найважливіший міжгалузевий комплекс сфери матеріального виробництва, сформований на базі агропромислової інтеграції. Результати роботи агропромислового комплексу країни за останні роки свідчать про стійку тенденцію подальшого підвищення продуктивності як землеробства, так і тваринництва, що говорить про ефективність напрямів державної аграрної політики.
Система державного регулювання в республіці складається з урахуванням того, що на сьогоднішній день ще не створено умов для регулювання діяльності аграрного сектору за допомогою ринкового механізму. Його формування повинно бути еволюційним і, отже, охопить тривалий проміжок часу. Необхідність підтримки структурних пропорцій, міжгалузевих та внутрішньогалузевих зв'язків вимагає дієвого втручання держави, при цьому розширює сферу застосування адміністративних методів регулювання [2, c. 530].
Для впровадження в Білорусі досягнень науково-технічного прогресу вкрай важливо надати сільськогосподарським товаровиробникам можливість вести прибутковий бізнес. Це означає необхідність вдосконалення механізму ціноутворення. Закупівельні ціни повинні покривати середньогалузеві або нормативні витрати на виробництво продукції. При цьому, розробляючи регламенти, важливо враховувати рівень самостійності господарюючих суб'єктів [4, c. 16].
Разом з тим в роботі АПК спостерігається ряд проблем, для вирішення яких необхідно консолідувати зусилля фахівців на місцях, вчених, державних структур. Безініціативність деяких виробників призводить до низької ефективності сільгоспвиробництва.
Для вирішення цієї проблеми голова держави дав доручення продовжити формування агропромислових холдингів, включивши до них сільгосп організацій молочної, м'ясної та пивоварної галузей. Приклад таких гігантів, як агрокомбінат «Дзержинський» і «Снів», кожне з яких об'єднало понад 5 сільгосп організацій, показав: агропромисловий холдинг адаптований до ринкової економіки і працює з рентабельністю мінімум 30%.
Потрібно також удосконалити практику кредитування аграрної галузі з урахуванням тривалості її виробничих циклів.
З урахуванням світової практики необхідно удосконалити організаційну структуру агропромислового комплексу республіки.