Смекни!
smekni.com

Інформаційні системи в маркетингу (стр. 26 из 28)

У четвертий рядок, безпосередньо за останнім рядком зведеної таблиці, з метою отримання для кожного типу магазину такого розміру вибірки, щоб вона була пропорційна чисельності даного типу магазину, в клітини В4 та С4 вводяться формули, що обчис­люють добуток частки вибірки (ЧасткаВ), яка відповідає вибраній довірчій імовірності (обчислюється у клітині дев'ятого рядка таб­лиці на рис. 2) і чисельності відповідного типу магазину.

Найпростіший спосіб відбору одиниць у вибіркову сукупність — за допомогою псевдовипадкових чисел. Саме цей спосіб доцільно за­стосувати для включення у вибірку конкретних магазинів, тобто для визначення опорних магазинів з вивчення споживацького попиту. Техніка використання псевдовипадкових чисел може бути такою:

- рядки таблиці (рис. 4) закріплюються на екрані. Для цього табличний курсор розміщується у клітині D6 і виконується команда Вікно/Закріпити області;

- у клітину В5 уводиться формула, яка завдяки використанню функції СЛЧИС() виконуватиме роль генератора випадкових чисел у діапазоні від 1 до кількості магазинів відповідного типу, тобто — роль генератора випадкових порядкових номерів магазинів відповідного типу у їхньому списку. Функція СЛЧИС() повертає рівномірно розподілене випадкове число, що більше або дорівнює нулю і менше одиниці. Нове випадкове число повертається цією функцією кожного разу, коли перераховується робочий аркуш;

- після уведення формули і натискання клавіші Enter у клітині В5 буде відображено порядковий номер магазину, який може виконувати роль опорного магазину типу «Культтовари». Далі потрібно змістити табличний курсор у клітину В6, занести туди цей номер і натиснути клавішу Enter(а або клавішу ↓). У клітині В5 з'явиться порядковий номер наступного магазину. Кількість повторів цієї операції визначається значенням клітини B4;

- після копіювання формули з клітини B5 у клітину С5 аналогічно визначаються опорні магазини типу «Універмаг».

Нехай проведено анкетування 10000 сімей з метою отримати відповіді на певні питання, наприклад:

- наскільки населення регіону забезпечене певним виробом;

- який середній термін експлуатації цього виробу;

- серед­ній «вік» зношення виробів, що перебувають в експлуатації.

Нехай було розіслано 255 анкет, з них повернулося 208, в них було виявлено, що 183 сім'ї вже мають зазначений виріб. На викла­дене в анкеті прохання вказати термін експлуатації виробу отрима­ні такі відповіді: вироби, що використовувалися до 3 років, мають 26 сімей, від 4 до 6 років — 53 сім'ї, від 7 до 9 років — 102 сім'ї, від 10 років і більше — 27 сімей. Кількість сімей, що висловили бажан­ня про заміну експлуатованого виробу на більш сучасний — 137 (рис. 8.5).


A B C D E F
1. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВННЯ
2. Термін експлуатаціївиробу Середнє значення термінуексплуата­ції (х) Кількість сімей, що маютьвиріб (f) x*f (x-xcep)2*f
3. До 3 років 2 26 =С3*D3 =(С3-С$14)^2*D3
4. Від 4 до 6 років 5 53 =С4*D4 =(С4-С$14)^2*D4
5. Від 7 до 9 років 8 102 =С5*D5 =(С5-С$14)^2*D5
6. Від 10 років і більше 12 27 =С6*D6 =(С6-С$14)^2*D6
7. Разом = СУММ (D3:D6) = СУММ (Е3:Е6) = СУММ(F3:F6)
8.
9. Кількість сімей 10000
10. Відправлено анкет 255
11. Отримано відповідей 208
12. Кількість сімей, що мають виріб =D7
13. Кількість сімей, що планують заміну ви­робу 137
14. Ступінь забезпечено­сті товаром, w =С12/С11
15. Середній вік виробу (у населення), xcep =ОКРУГЛ(Е7/D7;1)
16. Середній вік зно­шення виробу =ОКРУГЛ(С15*С12/С13; 1)
17. Дисперсія середнього віку виробу (у насе­лення) =F7/D7
18. Коефіцієнт кратності помилки (t) 2
19. Гранична помилка за­безпеченості товаром =С17* КОРЕНЬ((С14* (1-С14)/С11)*(1-СІ1/С9))
20. Гран, помилка серед, терміну експлуатації =С17* КОРЕНЬ((С17/С11)*(1-С11/С9))

Рис. 8.5 Формули для обробки результатів опитування


Результати обчислень наведені на рис. 8. 6

А В С Е Р
1 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ
2 Термін експлуатації виробу Середнє значення термінуексплуата­ції (х) Кількість сімей, що маютьвиріб (f) x*f (x-xcep)2*f
3 До 3 років 2 21 42 525
4 Від 4 до 6 років 5 47 235 188
5 Від 7 до 9 років 8 96 768 96
6 Від 10 років і більше 12 19 228 475
7 Разом 183 1273 1284
8
9 Кількість сімей у регіоні 10000
10 Відправлено анкет 255
11 Отримано відповідей 208
12 Кількість сімей, що мають виріб 183
13 Кількість сімей, що пла­нують заміну виробу 147
14 Ступінь забезпеченості товаром, ю 88%
15 Середній вік експлуатова­них виробів, Хсep 7,0
16 Середній вік зношення виробу 8,7
17 Дисперсія середньої 7,02
18 Коефіцієнт кратності по­милки (t) 2,00
18 Гранична помилка забез­печеності сімей товаром 4,5%
20 Гранична помилка серед­нього терміну експлуатації 0,36

Рис. 8.6 Обробка результатів опитування

Ступінь забезпеченості сімей товаром (клітина C14) визначається як відношення кількості сімей, що використовують виріб (клітина D7), до загальної кількості отриманих відповідей (клітина C11).

Для визначення середнього віку виробів (клітина СІ5), що має населення, і дисперсії середньої (клітина СІ7) використовуються формули:


Гранична помилка ступеня забезпеченості сімей товаром обчис­люється (у клітині С18 за формулою для альтернативної ознаки:

1

де

— ступінь забезпеченості сімей товаром (клітина С14),

n – обсяг вибірки (клітина СІ 1).

Гранична помилка середнього «віку» товару обчислюється (у клі­тині С18) за формулою для середньої величини кількісної ознаки

Отримані результати дозволяють стверджувати:

- забезпеченість населення товаром, що вивчається, з імовір­ністю 0,954 перебуває у межах інтервалу від 83,5 % до 92,5 % (88 ± 4,5);

- середній «вік» експлуатованих населенням виробів перебуває в інтервалі від 6,64 до 7,36 року (7 ± 0,36);

- середній термін зношення виробу перебуває в інтервалі від 8,34 до 9,06 років (8,7 ± 0,36).

ТЕМА 9. ІНФОРМАЦІЙНА ТЕННОЛОГІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТОВАРІВ

9.1 Загальні принципи розробки концепції дослідження;

9.2 Загальні принципи розробки проекту дослідження;

9.3 Дослідження ринку з використанням анкет;

9.4 Загальні принципи проведення дослідження та аналізу впливу його результатів на діяльність фірми.

9.1 Загальні принципи розробки концепції дослідження

У сучасній концепції маркетингу важливе значення надається маркетинговим дослідженням. Маркетингові дослідження-це систематизований процес збирання, накопичування, обробки та аналізу інформації, яка відображує існуючу внутрішню і зовнішню ситуацію, з метою прийняття конкретних управлінських рішень. В умовах ринку конкретні маркетингові дослідження-одна з найважливіших функцій управління фірмою, підприємством. Вона надає керівникам обґрунтовані рекомендації щодо виходу на комерційні позитивні результати господарської діяльності, встановлює напрямки для завоювання вигідних позицій на ринку, дозволяє виявити можливості фірми у виробництві та збуті товарів, розробити стратегію і тактику маркетингової діяльності, збільшити ймовірність успіху фірми.

Світова теорія і практика маркетингових досліджень показують, що організація і методи маркетингових досліджень не можуть не враховувати особливості існуючого економічного стану та організації маркетингу, здійснюватися за відсутності достатньо розвинених засобів телекомунікацій і баз даних. У зв’язку з цим необхідно виявити основні задачі, визначити організацію і порядок проведення маркетингових досліджень, які б врахували ці особливості.

Можливість і якість виконання маркетингових досліджень залежать від наявності актуальної і достовірної інформації, яку необхідно збирати у внутрішньому середовищі з різних джерел, перетворювати у форму, придатну до обробки, обробляти, аналізувати і видавати у вигляді конкретних рішень згідно із цілями та проблемами дослідження. Великі обсяги й різнорідність інформації, неструктурованість значної кількості вирішуваних задач, прийняття рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків обумовлюють необхідність використання сучасних засобів обчислювальної техніки, інформаційних та програмних засобів, економіко-математичних методів і моделей. Підкреслюючи велике значення інформації для маркетингових досліджень, спеціалісти з маркетингу передбачають організацію маркетингових інформаційних систем (МІС), організацію інформаційного забезпечення маркетингових досліджень.