Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра маркетингу
Контрольна робота
з дисципліни: “Міжнародний маркетинг”
Виконав:
студент 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД
Корнілішин Олексій
Перевірив:
Викладач
Крайнюченко Ольга Феодосіївна
Київ – 2009
Зміст
1. Питання 8. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства
2. Питання 40. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки
3. Задача 8
4. Список використаної літератури
1. Питання 8. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства
Суть і фактори глобалізації
Глобалізація - посилення взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, що відбуваються у різних регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов діяльності.
а) Рушійні фактори глобалізації
• Подолання нерівномірного розміщення сировинних і енергетичних ресурсів по території планети.
• Природно-кліматичні і економічно-географічні відмінності, що зумовлюють територіальний поділ праці, спеціалізацію країн і викликають розвиток і поглиблення взаємозв'язків між ними.
• Досягнення транспорту і комунікацій.
• Наростання відкритості ринків і міжнародних відносин.
• Прискорення темпів технологічних нововведень і виведення винаходів на ринок.
• Кооперація зусиль багатьох держав в екологічній сфері.
б) Гальмуючі фактори глобалізації
• Відмінності соціально-економічних систем.
• Втручання держав в економіку і політика протекціонизму.
• Коливання обмінних валютних курсів.
• Традиційні конфлікти.
• Ідеологічні розбіжності.
• Релігійні обмеження.
в) Ключові фактори глобалізації
• Інтернаціоналізація.
• Етика.
• Підприємництво.
• Ділові комунікації.
Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту
Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту - поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій. Багатонаціональні компанії, корпорації (multinationalcompany - MNC) - це такі організації що роблять бізнес в двох або більше країнах, тобто здійснюють значні ділові операції і мають інтереси на ринках іноземних країн.
• Метод поступового переходу від однієї фази інтернаціоналізації до наступної (Phasedintemationalization) - компанія пропонує продукти в іншій країні (країні - господаря) після ретельного дослідження ринку.
б) Вихід на міжнародні ринки з новими продуктами, що відповідають потребам клієнтів в країні-господаря
в) Використання різних форм інтернаціоналізації бізнесу
Шляхи і обмеження інтернаціоналізації бізнесу і менеджменту
• Розвиток міжнародних економічних відносин і розширення сфери міжнародного менеджменту
• Використання досвіду управління провідними міжнародними корпораціями • Розширення міжнародної підготовки кадрів менеджерів
• Спільні дослідження проблем міжнародного бізнесу і менеджменту.
Два основних типи виробництва у багатонаціональних корпораціях:
• Багатонаціональне виробництво - компанія має окрему стратегію щодо кожної країни і конкурує з місцевими підприємствами.
• Глобальне виробництво - міжнародні компанії конкурують між собою по всьому світі.
Основні типи міжнародних корпорацій
а) Американські корпорації
• Дженерал Моторз
• Дженерал Електрик
• Ай-Бі-Ем
• Мобіл Ойл
• Ай-Ті-Ті
• Форд Моторз
• Америкен Експрес
• Банк Америка
• Кока-Кола
• Проктер енд Гембл
б) Корпорації іноземного володіння
• Юнілевер
• Ройял Дати Шелл
• Нестле
• Філіпс
• Тойота Моторз Соні
• Вольксваген Хонда
в) Неприбуткові корпорації
• Червоний Хрест
• Римська Католицька Церква
• Армія США
г) Іноземні корпорації з американським володінням
• Ліптон Бантам
• Букс
• Сакс-фіфс Авеню
• Капітал Декордс
Методи виходу корпорацій на міжнародні ринки
а) Обслуговування зарубіжних ринків продуктами, що виготовляються вдома
• Метод сліпого пошуку ( Shot - in - the - darkmethod) - компанія пропонує навмання один або декілька найкращих продуктів, які виробляються вдома.
Таблиця 1.
Деякі обмеження, що застосовуються до неєвропейських фірм при виході на ринок Європейського Союзу
| Товари | Основні засоби обмеження |
| Автомобілі | Японські автомобілі і легкі траки імпортуються в обсязі до 9,5% ринку ЄС, хоча нещодавно цей обсяг становив 11% |
| Фінансові послуги | Зарубіжні банки і торговці цінними паперами не допускаються на ринок ЄС, якщо їх країни не гарантують їм взаємні права |
| Комп'ютери | Політичний тиск використовується для переконанню американських і японських компаній організовувати - більше виробництва і досліджень в Європі |
| Побутова електроніка | Європейські стандарти більш сприятливі для компаній ЄС; жорсткі митні тарифи встановлені на імпорт нових технологій, зокрема таких як телевізори високої чіткості, домашня автоматика |
| Засоби масових комунікацій | Субсидії на нові культурні програми на телебаченні виробництво фільмів зменшені, оскільки це пов'язується із збільшенням впливу американських розважальних груп. |
| Державні замовлення | Державні контракти в телекомунікаціях, транспорті, водопостачанні і енергозабезпеченні не надаються компаніям тих країн, які не відкривають подібні проекти для компаній ЄС. |
| Телекомунікації | Державним агентствам дозволяється утримувати монополію в телефонному зв'язку, передачі даних і надається підтримка їм як локальним постачальникам для таких найважливіших закупок як великі телекомунікаційні комутатори |
2. Питання 40. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки
Вихід підприємства на зовнішній ринок, де панує жорстка міжнародна конкуренція, можливий лише за умови використання сучасних методів управління, насамперед маркетингу. Маркетинг в перекладі з англійської означає "дію на ринку", тобто діяльність у сфері ринків збуту. У класичному розумінні маркетинг — це підприємницька діяльність, пов'язана із просуванням товарів і послуг від виробника до споживача. Сучасні спеціалісти у сфері економіки розглядають його більш широко — як філософію бізнесу, що визначає стратегію і тактику підприємства в умовах конкуренції.
Принципових відмінностей між маркетингом для внутрішнього і зовнішнього ринків немає. І в першому, і у другому випадку використовуються різноманітні методи, засоби, прийоми та принципи маркетингової діяльності. Але вибір ринку та можливість виходу з нього — це суттєва відмінність міжнародного маркетингу від внутрішнього. Саме тому управлінське рішення щодо виходу на певний закордонний ринок може мати як позитивні, так і негативні довгострокові наслідки.
Міжнародний маркетинг — це систематична, планомірна та активна обробка міжнародних ринків на різних етапах руху товарів до покупця, яка має враховувати особливості окремих закордонних ринків.
Міжнародний ринок є надзвичайно складним утворенням. Він характеризується значною місткістю, що створює значні перспективи для підприємств, але одночасно висуває і додаткові вимоги до маркетингу. Підприємство має забезпечити відповідність якості товару, упаковки, дизайну, реклами міжнародним стандартам, а виробничого комплексу — сучасному науково-технічному рівню. Персонал повинен вміти налагоджувати тісні зв'язки із закордонними представниками та організовувати на високому професійному рівні міжнародні торги, виставки, ярмарки, конференції тощо. Експортно-імпортна політика підприємства потребує специфічного підходу до підтримання конкурентоспроможності як з кількісних, так і з якісних параметрів, більш старанного дотримання принципів і методів маркетингу.
Маркетингове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства включає:
- дослідження основних характеристик зовнішніх ринків, їх динаміки, тенденцій розвитку та пріоритетів;
- визначення основних суб'єктів, що діють на цих ринках, особливостей їх поведінки і мотивації;
- характеристику основних параметрів міжнародного маркетингового середовища;
- розробку стратегії виходу та діяльності на потенційному зарубіжному ринку;
- визначення проблем та специфіки зовнішньоекономічної діяльності на конкретних зовнішніх ринках.
Залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення можна виділити три підходи до вибору зовнішнього ринку: суб’єктивний, дискретний, комплексний.
Суб’єктивний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.
Дискретний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що ґрунтується на оцінці декількох найважливіших для фірми показників розвитку ринку та інших критеріїв.
Комплексний підхід до вибору зарубіжного ринку — метод, що передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування рішення щодо виходу на конкретний ринок.
Суб'єктивний підхід ґрунтується на суб'єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення про вихід на конкретний ринок. Цей підхід має тільки одну перевагу — відсутність витрат на обґрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обґрунтованості рішення, відповідно, мінімальна. Слід зазначити, що у чистому вигляді цей підхід майже не застосовується. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється елементами дискретного. Найбільш поширеними причинами застосування суб'єктивного підходу є: