P3 = 385 × 1,05 – 407= – 1,6;
5) Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції:
P4 = S1,0 – S1;
S1 = 37 × 13 = 481;
P4 = 407 – 481= – 74.
6) Розрахунок впливу на прибуток змін відпускних цін на реалізовану продукцію:
P5 = Np1 – Np1,0;
Np1 = 37 × 15=555;
Np1,0 =37 × 16= 592;
P5 =592 – 555= 37;
Сума відхилень чинників дає загальну зміну прибутку від реалізації за звітний період, що виражається формулою:
P = P1 – P0 = P1 + P2 + P3 + P4 + P5;
P = 33,6+0+(–1,6)+( –74)+ 37= – 5.
Проведений вище факторний аналіз виторгу від основних послуг підприємства показав, що основними чинниками впливу на обсяг виторгу є вартісні чинники, тобто обсяг надавання послуг не так впливає на виторг як ціна та собівартість продукції. Об’єм надання послуг взагалі не впливає на об’єм виторгу за даними аналізу, тому що при формуванні діючої цінової політики цей фактор не враховувався, так як не майже не можливо передбачити яку кількість послуг і за який термін буде надано. Тому пропонується звернути увагу саме на ціни на послуги.
На останньому етапі аналізу охарактеризуємо сам механізм формування цін:
1. На підприємстві ведетьсякомп'ютерна база даних про всі надані послуги, витрати й ціни.
2. При виклику по системі «Домашній лікар» клієнтові представляється діапазон, в рамках якого оплата за медичні послуги.
3. Після виклику оператор формує точну величину витрат по зробленій медичній допомозі.
4. Далі оператор розраховує ціну на основі рентабельності, щозвичайно коливається від 15 до 40% залежно від складності робіт.
5. Оператор інформує асистента про можливузнижку й строки сплати.
6. За допомогою портативного касовогоапарата клієнтові видається чек із вказівкою ціни. Якщо клієнт не можеоплатитипослугу в цей момент, то на чеку вказується розрахунковийрахунок у банку, на який необхідно перевести гроші протягом 3 днів.
Характеристика цінової політики на основі вищеописаних показників:
– досліджуване підприємство перебуває на стадії активного зростання, що підтверджується збільшенням виторгу, розширенням спектру послуг, підвищенням чистого прибутку й рентабельності, нарощуванням ресурсної бази, підвищенням ефективності використання ресурсів;
– фінансовий стан підприємства характеризується як досить стійкий, підприємство є платоспроможним;
– підприємство працює на специфічному ринкумедичнихплатнихпослуг, де конкуренція досить інтенсивна;
– цінова політика підприємства має своєю метоюзабезпечення підприємству завоюваннячасткиринку не менш 20%;
– у формуванні цінової політики враховуються специфічні фактори, які пов'язані із сезонністю попиту й складністю його прогнозування, високі витрати на медикаменти, оплату праці медичних працівників і транспортні витрати;
– специфікою ціноутворення на даному підприємстві є те, що ціна формується тільки по закінченні надання медичної допомоги;
– підприємство має цінову перевагу перед найбільш великим конкурентами практично в усіх напрямкахнаданняпослуг;
– недоліком у ціновій політиці підприємства є слабкий рівень дослідження ринку, відсутність системи знижок тим клієнтам, які користуються послугами ТОВ «Медикор» на постійній основі.
3ОБГРУНТУВАННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ТОВ «МЕДИКОР»
3.1 Принципи формування цінової політики підприємств медичного обслуговування
До сьогоднішнього часу випробувані і упроваджені в практику багато методик визначення цін на медичні послуги, видані відповідні вказівки і рекомендації.
Основна схема ціноутворення включає наступні етапи:1. Підготовчий етап – конкретизація завдань і вибір методу ціноутворення, інструктивно-методична робота.2. Етап збору первинної інформації і оперативного економічного аналізу – визначення кількісних і якісних характеристик обслуговування хворих, показників стану і використання основних фондів.3. Етап визначення собівартості – розрахунок витрат на заробітну плату прямих, непрямих і накладних витрат.4. Етап формування ціни – включення в структуру ціни коефіцієнта рентабельності, поправочних коефіцієнтів (надбавка – знижка) завершальна експертна оцінка, калькуляція ціни і оформлення прейскуранта.5. Етап коректувальної роботи – введення інфляційних коефіцієнтів, розрахунок цін на послуги, що знов вводяться, використання нових методик ціноутворення.На підготовчому етапі формуються цілі і завдання ціноутворення. Цілі ціноутворення можуть бути різними. Наприклад, забезпечення виживання організації, завоювання лідерства за показниками частки ринку і якості.Основними завданнями є:– призначення ціни (на основі «бюджетних оцінок, договірна, вільна ціна для розрахунку із страховими організаціями і т.д.);– умови надання і оплати медичних послуг (кому, де, коли буде надаватися дана послуга, хто і яким чином її оплачуватиме);– вид калькуляційного об'єкту (детальна послуга, проста, комплексна медична послуга і т.д.);– метод розрахунку ціни (витратний, нормативний, гонорарний і т.д.).Від якості виконання етапу збору первинної інформації і оперативного економічного аналізу залежить достовірність кінцевих результатів. З загальноприйнятих форм звітності фахівцями збирається необхідна для аналізу інформація, розраховуються всі економічні показники установи які надалі використовуються для розрахунку ціни на медичні послуги.Етап визначення собівартості включає розрахунок витрат на заробітну плату, прямих, непрямих і накладних витрат на надання медичної послуги. Розрахунок заробітної плати традиційно складається з двох основних моментів: визначення трудовитрат на надання послуги і обчислення вартості одиниці трудомісткості.Прямі витрати – це витрати які залишаються незмінними, яким би не була кількість проведених послуг (плата за оренду приміщення, витрати на устаткування, на виплату заробітної плати).Непрямі витрати – непостійні витрати, що забезпечують умови для проведення діагностичних досліджень і лікувальних процедур. До них також відносяться витрати на функціонування адміністративно-господарського персоналу.У накладних витратах враховуються витрати, пов'язані з даною медичною послугою (господарські, командировочні та інші витрати).Після визначення основних елементів витрат починається етап формування ціни.Ціна включає всі витрати на виробництво медичної послуги – собівартість і прибуток.Прибуток (дохід) і рентабельність є одним з найважливіших показників, що характеризують ефективність охорони здоров'я. Прибуток розраховується шляхом множення собівартості на нормативний відсоток рентабельності.Рентабельність, що надається установою охорони здоров'я послуг визначається по наступній формулі: R=(Ц-С) /Ц, (3.1)де ,R – рентабельність послуг, що надаються; Ц – ціна послуг, що надаються; З – собівартість послуг, що надаються.Розмір рентабельності визначається в розмірі до 25%. Але в сьогодення це обмеження не діє. Мінохоронздоров'я України вказало 25% прибутку в ціні медичної послуги як рекомендаційну цифру. Межі рентабельності немає. Проте потрібно знати, що знайдеться пацієнт, який буде готовий заплатити таку ціну.Далі найбільш грамотними економістами і клініцистами проводиться завершальна експертна оцінка. Мета експертизи – логічна і механічна перевірка прейскуранта.Оформлення документації – технічна робота, якою завершується розрахунок цін. Основними підсумковими документами за розрахунком цін є калькуляційні листи і прейскурант. Калькуляційний лист це дуже важливий і докладний документ по якому контролюється правильність розрахунків і проводиться їх корекція. Прейскурант виконує роль «візитної картки» ціни – в нім указуються порядковий номер, код, калькуляційний об'єкт калькуляційна одиниця і прейскурантна ціна [5, c. 45].Поточна корекція цін – необхідна умова відповідності прейскуранта змінним економічним умовам. Ця робота повинна проводитися регулярно не рідше за один раз на квартал, а при необхідності і частіше. Для корекції цін необхідно враховувати як мінімум три основні чинники: рівень інфляцію, зміну масштабу цін і купівельну здатність населення. Зростання цін не завжди безпосередньо корелює з рівнем інфляції, тому необхідний облік масштабу цін і ступеня чутливості попиту до зміни цін. Поточну корекцію найзручніше проводити з використанням ЕОМ, що дозволить уникнути помилок і зробити прейскурант динамічним, гнучким відповідним реальній економічній ситуації.3.2 Вдосконалення цінової політики ТОВ «Медикор»
За результатами попереднього розділу було виявлено, що проблемами даного підприємства в питаннях цінової політики є наступні:
– ціноутворення на підприємстві максимально орієнтовано на витрати й слабо – на дослідження попиту;
– ціни недостатньо часто адаптуються до мінливих ринкових умов і рівня розвитку підприємства;
– ціна розглядається у відриві від інших елементів системи маркетингу;
– ціни недостатньо структуруються по сегментах ринку.
У зв'язку із зазначеними недоліками в даній роботі розроблені заходи, які сприяли б рішенню зазначених раніше проблем. Загальний вид даних заходів представлений на рис. 3.1.