Середня ставка премії по портфелю склала 5,4%, при цьому ставки знаходилися в діапазоні від 2,8% до 12,3%. Залежності між рівнем збитковості та середньою ставкою премій по портфелю за кожною окремою страхової компанії виявлено не було. Так, при середній ставці премії по портфелю нижче 3,8% у декількох компаній рівень збитковості не перевищив 65%. У той же час, у компаній з середніми ставками премії вище 5% рівень збитковості перевищив 110%.
Таблиця 1. Зведені дані по страхуванню озимих культур і багаторічних насаджень в сезоні 2009-2010 рр
| К-ть договорів | Застрахована площа | Сума премій | Страхова а сума | к-сть заяв на виплату відшкодування | к-ть виплат | Сума виплаченого відшкодування | Середня ставка премії | |
| Повна загибель (озимі) | 202 | 91,156 | 5,858,151 | 105,211,973 | 116 | 111 | 12,719,940 | 5.60% |
| Часткова і повна загибель (озимі) | 224 | 100,084 | 4,782,404 | 104,957,262 | 97 | 84 | 12,123,842 | 4.60% |
| Пойменовані ризики | 3 | 180 | 16,245 | 216,600 | 0 | 0 | 0 | 7.50% |
| Страхування врожаю на весь цикл виробництва (з франшизою) | 10 | 1,349 | 109,989 | 2,167,020 | 0 | 0 | 0 | 5.10% |
| Страхування врожаю на весь цикл виробництва з покриттям (новий продукт) | 10 | 9,875 | 2,681,731 | 21,747,598 | 5 | 5 | 1,698,049 | 12.30% |
| Індекс врожайності | 14 | 4,380 | 198,953 | 7,046,276 | 0 | 0 | 0 | 2.80% |
| Інші | 4 | 4,463 | 760,542 | 26,727,065 | 1 | 0 | 0 | 2.80% |
| Всього | 467 | 211,488 | 14,408,016 | 268,073,794 | 219 | 204 | 26,541,830 | 5.40% |
Дані по озимим культурам і регіонів (сезон 2009-2010 рр..)
За даними страхових компаній, восени 2009 року аграрії вважали за краще страхувати такі озимі культури, як пшениця, ріпак і ячмінь. Кілька договорів страхування було укладено зі страхування озимої жита (7 договорів), озимої гірчиці (4 договору) і виноградників (2 договору з покриттям періоду перезимівлі). Всього по страхуванню озимої пшениці було укладено 247 договорів, з ріпаку - 168 договорів та 127 договорів - по ячменю.
По пшениці загальна застрахована площа склала майже 130 тисяч гектарів. Сума зібраних премій по страхуванню озимої пшениці склала 7570 тисяч гривень. Страхова сума за даною культурі - майже 140 мільйонів гривень.
Застрахована площа по озимому ячменю склала 26 тисяч гектарів. Сума премій - 1,3 мільйона гривень. Страхова сума - 24,8 мільйона гривень.
Застрахована площа під посівами озимого ріпаку склала 51 тисячу гектарів. Сума премій - 4,7 мільйона гривень. Страхова сума - 79,14 мільйона гривень.
Обсяги страхування по іншим культурам були незначними, крім виноградників. Восени 2009 року було застраховано близько 800 гектарів виноградників за двома договорами страхування. Страхова сума склала 14 мільйонів гривень. Сума премій - близько 840 тисяч гривень.
Найбільш збитковою культурою для страховиків виявилася озима гірчиця. Рівень збитковості по цій культурі склав 762%. Другий за збитковості культурою був озимий ріпак, за яким рівень збитковості склав 243%. Збитковість озимого ячменю становила 215% і озимої пшениці - 157%. Зведені дані по культурах представлені в таблиці 2.
Таблиця 2. Зведені дані по страхуванню окремих озимих культур (у розрізі культур) в сезоні 2009-2010 рр.
| К-ть договорів | Площа, га | Страхова сума, грн/га | Премія, грн/га | Постраждала площа, га | Ставка премиї, % середняя | К-ть вип-лат | Сума виплат, грн. | Сума виплати, грн/га | Збитковість,% загальна | |
| Пшениця | 247 | 129.970 | 1072 | 58,22 | 22.769 | 5,43% | 69 | 11,865,570 | 521,22 | 157% |
| Ячмінь | 127 | 26.304 | 943 | 49,76 | 5.259 | 5,27% | 42 | 2,816,059 | 535,42 | 215% |
| Ріпак | 168 | 51.034 | 1550 | 92,39 | 15.121 | 5,96% | 89 | 11,462,838 | 758,05 | 243% |
| Жито | 7 | 1.232 | 1147 | 41.13 | 99 | 3,58% | 1 | 46,492 | 469,62 | 92% |
| Гірчиця | 4 | 416 | 1372 | 90.85 | 386 | 6,62% | 3 | 288,222 | 745,92 | 762% |
Дані по регіонах
Аграрії страхували посіви озимої пшениці практично у всіх регіонах, винятком були Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області. Найбільша кількість договорів зафіксовано в Полтавській (48), Кіровоградській (34), Сумській (31), Хмельницькій (24), Вінницькій (20), Херсонській (18) і Донецькій (14) областях.
Найбільші суми відшкодування за договорами страхування пшениці виплачені страховиками в Полтавській (5,3 млн. грн.), Херсонській (2,25 млн. грн.), Сумської (1,3 млн. грн.), І Харківській (1 млн. грн.) областях.
Посіви озимого ячменю активно страхувалися в Кіровоградській (38 договорів), Херсонській (27), Одеській (13) та Полтавській (12) областях. Найбільші суми відшкодування за договорами страхування озимого ячменю виплачені у Херсонській (1,48 млн. грн.), Полтавській (559 тис. грн.), Донецькій (194 тис. грн.), Одеській (190 тис. грн.), Дніпропетровській ( 135 тис. грн.) та Кіровоградській (133 тис. грн.) областях.
Договори страхування посівів озимого ріпаку активно укладалися в Кіровоградській (47 договорів), Херсонській (33), Сумській (14), Одеській (13) І Черкаській (11) областях. Найбільші суми страхового відшкодування по озимому ріпаку виплачувалися в Херсонській (2,75 млн. грн.), Сумській (2 млн. грн.), Кіровоградської (1,7 млн. грн.) Та Дніпропетровській (1,43 млн. грн.) областях.
Посіви озимого жита страхувалися в п'яти областях. Виплата відшкодування зроблена в Харківській області за одним договором у сумі 46 500 гривень. За два договори страхування були укладені в АР Крим і в Миколаївській області.
Озиму гірчицю страхували в Херсонській (3 договору) і Одеській областях (1 договір). Виплата відшкодування була здійснена по 3 договорах у Херсонській області на суму 288 тисяч гривень. [6]
Страхування тварин охоплює:
- свиней, хутрових звірів і кролів віком від чотирьох місяців, домашню птицю яйценосних порід віком від п’яти місяців, птицю в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів віком від одного місяця, велику рогату худобу, овець і кіз віком від шести місяців, коней віком від одного року, а також бджолині сім’ї — на випадок загибелі, знищення, або вимушеного забою внаслідок пожежі, стихійного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повінь, землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму) та вимушеного забою (знищення) за розпорядженнями ветеринарних служб у зв’язку із заходами боротьби з інфекційними хворобами;
- молодняк тварин, які не досягли віку, зазначеного в попередньому переліку, на випадок загибелі, падежу, вимушеного забою або знищення (за висновком спеціалістів ветеринарної служби) унаслідок стихійного лиха, пожежі й дії електричного струму.
Страхова вартість тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах (їх продуктивності) визначається за угодою між страхувальником (сільськогосподарським товаровиробником) і страховиком виходячи з їх балансової вартості або реальної ринкової вартості відповідних видів продукції у регіоні знаходження об‘єктів страхування на день укладення договору страхування. При цьому реальна вартість не може бути нижче за балансову вартість тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах.
Тварини можуть прийматися на страхування, як по опису, так і без опису – по загальній кількості голів в групах.
При страхуванні тварин по опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання страхової вартості усіх застрахованих тварин. При страхуванні тварин без опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання загальної вартості тварин в кожній групі. При цьому загальна вартість тварин в групі визначається шляхом множення середньої вартості однієї тварини в групі на загальну кількість голів в групі.
Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварії комунікаційних мереж.
Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані за окрему плату на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
У багатьох країнах світу велика увага приділяється страхуванню машин і механізмів від ламання. Неважко уявити, до яких наслідків може призвести вихід із ладу, наприклад, комп’ютерної установки, яка регулює режим температури, вологості та освітлення у теплиці або охолодження молока в резервуарах.
Страхова сума і страхові платежі. Страхова сума встановлюється за кожним окремим видом майна згідно із договірною сумою, яка не повинна перевищувати дійсної вартості майна з передбаченням франшизи.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартості врожаю (50 % — у разі обов’язкового страхування врожаю).
Решта вартості продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Безперечно, така велика й фактично примусова франшиза не виправдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватні внутрішньогосподарські резерви. Отже, на випадок ризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору. Їм потрібно дати право диференціювати розмір франшизи залежно від виду сільськогосподарських культур.