Таблиця 4.1Динамікатравматизмутазахворювань
Показники | Роки | ||
2006 | 2007 | 2008 | |
Середня кількість робітників (ПР) | 149 | 155 | 157 |
Кількість нещасних випадків із втратою працездатності більше, ніж на 3 дні (П1) | 2 | 1 | - |
Кількість постраждалих із втратою працездатності, без врахування загиблих (П2) | 2 | 1 | - |
Кількість людино-днів непрацездатності (Дн) | 18 | 6 | - |
Показник частоти травматизму | |||
Показник тяжкості травматизму | 9 | 6 | - |
Втрата робочого часу | 121 | 39 |
Покращення показників травматизму пояснюється тим, що в господарстві почав постійно функціонувати оперативний контроль на рівні керівників відділів і голови господарства.
4.2 Основні заходи по покращенню охорони праці і протипожежної безпеки
З метою покращення організації охорони праці в господарстві нами розроблений план додаткових заходів на 2010р., який відображений в таблиці 4.2.
На свиновідгодівельній фермі влаштовано основний пост з повним набором справного протипожежного інвентарю (лопати, відра, сокири, гаки, 4 вогнегасники, пересувна насосна установка, дзвін для подачі пожежної тривоги). Крім того, біля відгодівельника встановлено протипожежний щит, на якому закріплено: відра, 2 вогнегасники, лопати. Коло щита знаходиться ящик з піском і бочка об’ємом 300л.
Таблиця 4.2
Заходи покращення організації охорони праці
Назва заходу | Термін виконання | Виконавець |
Герметизувати вікна та двері в свинарнику-відгодівельнику | Осінній період | інженер-будівельник |
Укомплектувати аптечками невідкладної допомоги всі виробничі підрозділи | Постійно | головний інженер |
Забезпечити робітників спецодягом | На початку року | адміністрація |
Відремонтувати протипожежну сигналізацію в свинарнику | На початку року | інженер-електрик |
Здійснити перезарядку вогнегасників ОХП-10 | На початку року | інженер з охорони праці |
Забезпечити оптимальне освітлення та вентиляцію виробничих приміщень | Постійно | інженер-електрик |
Забезпечити чистоту робочих місць і виробничих приміщень, створити санітарно-захисні зони навколо будівель | Постійно | колектив господарства |
На території господарства обладнано 2 пожежні водойми місткістю 500м3 кожна. Необхідна місткість водойми V(м3) визначена з умови
V=3.6g*t*n,
де g – витрата води, м/с,g=40м/с;
t – тривалість пожежі, год.,t=3год;
n – кількість пожеж, n=2.
V=3.6*40*3*2=864м3
У кожній будівлі на видному місці вивішені «Правила пожежної безпеки». Для паління відведено спеціальні місця, обладнані протипожежним інвентарем.
4.2.1 Вимоги безпеки та виробнича санітарія
Розрахунок потреби в спецодязі та в засобах індивідуального захисту для працівників відгодівельної ферми, що проектується, наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 Потреба в спецодязі
Професія (посада) | Кількістьчол | Назва індик. засобів захисту | Термін використання міс | Потреба на рік, шт |
Ветлікар, зоотехнік | 1 | Халат Б/П | 12 | 1 |
безрукавка тепла | 24 | 1 | ||
фартух клейончастий | 24 | 1 | ||
чоботи гумові | 24 | 2 | ||
рукавиці гумові | 6 | 4 | ||
Завідуючий фермою | 1 | Чоботи гумові | 24 | 2 |
халат Б/П | 12 | 1 | ||
Робочі кормоцеху | 2 | Чоботи гумові | 12 | 4 |
халат Б/П | 12 | 2 | ||
Свинарі | 5 | Халат Б/П | 12 | 10 |
рукавиці Б/П | 4 | 30 | ||
куртка ватна Б/П | 24 | 5 | ||
чоботи гумові | 12 | 10 | ||
Трактористи | 2 | Комбінезон | 12 | 2 |
рукавиці Б/П | 6 | 8 | ||
Слюсарі-наладчики | 3 | Халат Б/П | 12 | 3 |
рукавиці Б/П | 6 | 12 | ||
Електрик | 1 | Халат Б/П | 12 | 1 |
рукавиці гумові | 6 | 4 | ||
Комірник | 1 | Халат Б/П | 12 | 1 |
Всього на рік потрібно: 14 халатів Б/П, одна тепла безрукавка, один фартух клейончастий, 7 пар гумових чобіт, 4 пари гумових рукавиць, 25 пар рукавиць Б/П, 5 ватних курток Б/П, 2 комбінезони.
4.3 Опис конструкторської частини з охорони праці
У розроблюваній лінії видалення гною використовуємо установку Кобос-1, що ви користовується для виробництва органічних добрив і біогазу (табл..4.4).
Таблиця 4.4
Техніко-економічні і технологічні показники біогазової установки
Показники | Кобос-1 |
Добовий вихід біогазу, м3 | 161 |
Об’єм реактора, м3 | 125 |
Температура бродіння, 0С | 40 |
Установлена потужність, кВт | 42,1 |
Добова переробка маси, т | 28,3 |
Капітальні затрати на одержання 1м3 біогазу, грн. | 19,68 |
Установка (рис.4.1) складається з двох реакторів 16, підігрівача –витримувача 5, фекального 4 і гвинтового 15 насосів, газгольдера 18, компресора 17, водо нагрівного котла 19.
Гній із тваринницьких приміщень збирається в колектор 3, звідти насосом 4 подається в підігрівач 5 для нагріву до температури бродіння. Витриманий гній гвинтовим насосом-дозатором 15 через шланговий забір подається в реактори 16, де відбувається анаеробне бродіння, після чого виділяється біогаз. Газ з реакторів подається в газгольдер 18 для очистки, після чого через зворотній клапан і гідрозатвір подається на використання на тваринницький комплекс (в даному випадку в якості палива для трактора).
Залишки газу направляються в сховище. Залишені суха і рідка орракції після розділу на дуговому ситі 7 направляється на поле 13, 14 і 9 для використання в якості органічних добрив.
Рисунок 4.1- Технологічна схема біогазові установки Колос-1
1 – ферма, 2 і 6 – насоси рідкого гною, 3 – колектор, 4 – подрібнювач, 5 підігрівач-утримувач, 7 – дугове сито, 8 – прес-фільтр, 9 – цистерна-розприскувач, 10 – гноєсховище, 11 – насос, 12 – орошувальна система, 13 – транспортер, 14 – тракторний причіп, 15 – гвинтовий насос, 16 – реактор, 17 компресор, 18 – газгольтер, 19 – котел, 20 – трактор, працюючий на біогазі.
5. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
Як і кожна галузь суспільного господарства виробництво взаємодіє своєю виробничою діяльністю з оточуючим природним середовищем і його ресурсами. В рослинництві – це внесення добрив, ядохімікатів, гербіцидів, а в тваринництві за рахунок викидів від технологічного процесу утримання і використання сільськогосподарських тварин.
Діяльність як окремих фізичних осіб, так і юридичних по відношенню до використання оточуючого природного середовища регулюється відповідними державними постановами і Законом. Верховною Радою України 25 червня 1991року прийнятий «Закон України про охорону навколишнього природного середовища». Його завданням є регулювання відносин в галузі охорони використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідація впливу господарської чи іншої діяльності на оточуюче природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, цілісних територій і природних об’єктів, зв’язаних з історично-культурною спадщиною.
Стаття 3, пункт «е» Закону зобов’язує проводити екологічну експертизу об’єктів, а пункт «ж» – формувати у населення екологічний світогляд.
Екологічні експертизі повинні підлягати не тільки діючі господарські об’єкти, а й проекти на майбутнє їх будівництво і звичайно реконструюємі в процесі державної програми розбудови на новому етапі власника, господаря на землі-сільськогосподарського виробника.
Даним дипломним проектом розроблена комплексна механізація свиновідгодівельної ферми.
При здійсненні екологічної експертизи необхідно визначитись з факторами впливу свиновідгодівельної ферми на природне середовище із його кількісними показниками. Очищення приміщень від рідкого гною при без підстилковому утриманні свиней здійснюється по системі каналів гноєвидалення з транспортуванням його до секційних гноєсховищ де проводиться його парантування у випадку епізоотії на фермі – біологічне чи хімічне знезараження та зберігання в строки, що визначаються ветеринарною службою. Саме в темі дипломного проекту і є основним завданням є лінія прибирання і утилізації гною.
Розробкою даної лінії прибирання гною ми забезпечуємо його концентрацію в одному визначеному місці (в гноєсховищі) і це дії можливість його якісного знезараження, утилізації і подальшого використання як добрива на полях для вирощування сільськогосподарських культур. В процесі розпаду органічних азотних речовин, що знаходяться в гною, виділяється аміак і санітарний стан на фермі визначається його загальним об’ємом виділення. Саме для цього проектом передбачається своєчасність прибирання і утилізації гною. Процес біотехнічного знезараження відбувається до шести місяців, з яких два місяці повинні припадати на теплі періоди року. Крім анаеробного бродіння гною з виділенням аміаку під час утримання сільськогосподарських тварин виділяється ще й вуглекислий газ при диханні тварин.