Підвищення продуктивності свиней та зниження собівартості виробництва м’яса (стр. 3 из 11)
Для утримання поросят у віці 2-4 місяців (400 голів) і молодняку на відгодівлі (600 голів) нами вибраний свинарник-відгодівник на 1000 місць.
Приміщення розроблено на основі свинарника-відгодівника на 1500 голів за ТП 802-163 [5]. Воно розділено на дві секції, які обладнані груповими станками на 30 голів (24шт. в одній секції) і 10 голів (4 шт.). Розташування станків у кожній секції чотирьохрядне з двома кормовими проїздами. Підлога в станках – частково-щілинна.
Доставка кормів – транспортними засобами. Лінія роздачі кормів на базі кормороздавача КЭС-1,7 дворядна в комплекті з естакадами і засобами завантаження: приймальний бункер, похилий транспортер ТС-40, ОМ-3, шнек завантажувальний ШЗС-40, ОМ-Ш.
Гноєвидалення – лоткова система періодичної дії, яка складається з одного поперечного, чотирьох повздовжніх каналів, перекритими гратами щілинної підлоги.
Вентиляція – припливно-витяжна з механічним збудженням.
З допоміжних приміщень нами вибрані такі: кормоцех КЦС-100/1000, ветпункт із забійним майданчиком, ізолятор для свиней, санітарний пропускник і ін.. (див. аркуш 1 граф.частини).
При виробі типових проектів виробничих будівель передбачали виконання наступних зоотехнічних і інженерних вимог: впровадження комплексної механізації процесів; застосування вибраної технології утримання та годівлі тварин; дотримання норм будівельного проектування по вмісту парів і пилу в повітрі, по його температурі та вологості; відповідність приміщень для розміщення поголів’я тварин; забезпечення протипожежних норм.
Потребу в одно типових будівлях для утримання тварин визначають за формулою
де Мі – поголів’я тварин одного виду на фермі;
mi – поголів’ятварин, щорозміщуються в приміщеннізгідно до обраного проекту.
Для зберігання кормів використовуємо спеціальні сховища (таблиця 2.5).
Загальна місткість V(м3) і необхідна кількість сховищ N визначені за такими формулам
Таблиця 2.5
Вибір і розрахунок необхідної кількості сховищ кормів
| Вид сховища | Річна потреба в кормах, Рр, т | Об’ємна маса, ρ, т/м3 | Загальна місткість сховища, V, м3 | Місткість одного сховищаVc, м3 | Коефіцієнт використання місткості сховища, ξ | Не обхідна кількість сховищ, N |
| Склад концентрованих кормів*(ячмінь,кукурудза, горох,шрот соняшниковий) | 91 | 0,50 | 182 | 150 | 0,65 | 2 |
| Сховища сіна, бобових | 2,6 | 0,12 | 217 | 500 | 1,0 | 1 |
| Траншея для коренеплодів | 497 | 0,63 | 789 | 500 | 0,85 | 2 |
| Склад кормо Виходобавок (премікс сіль поварена,крейда,фосфат обезфторений, преципітат) | 25 | 1,50 | 17 | 50 | 0,65 | 1 |
*- запас концентрованих кормів складає 16% необхідної річної кількості.
де Рр – річна потреба в кормах, т
ρ – об’ємна маса корму, т/м3
Vc – місткість сховища, м3
Ξ – коефіцієнт використання місткості сховища.
Місткість механізованого гноєсховища визначаємо виходячи з поголів’я свиноферми, норм виходу гною та терміну його зберігання.
Приблизну кількість гною без використання підстилки Рдоб (т), що одержується на фермі від певного виду тварин визначаємо за формулою [6]
Рдоб=0,001(Ре+Рв+Рд+Рмах)П
де Ре – добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг
Рв – добова кількість води, що додається в систему видалення гною в розрахунку на одну тварину з врахуванням миття годівниць, підлоги, промивання гноєзбірник каналів, підтікання автонапувалок, л;
Рд – добова кількість води, що припадає на одну тварину при додатковому розведенні гною водою, що утворюється в кормоцеху та інших об’єктах ферми, л;
Рмах – кількість механічних включень, що надходять до системи гноєвидалення за добу в розрахунку на одну тварину виробничої групи, кг, Рмах = (0,002-0,01)Ре, приймаємо Рмах=0,006Ре;
П – кількість тварин, що знаходяться в одній виробничій групі, гол.
Дані виходу гною без використання підстилки на відгодівельній фермі (сплавній системі видалення) представлені в таблиці 2.6
Таблиця 2.6 Розрахунок кількості безпідстілкового гною, що отримується на свиновідгодівельній фермі
| Група тварин | Ре, л | Рв, л | Рд, л | Рмах, кг | П, гол | Рдоб, т |
| Поросята масою, кг | ||||||
| 20-30 | 2,4 | 1,5 | 3,2 | 0,014 | 200 | 1,4 |
| 30-40 | 3,5 | 2,5 | 4,0 | 0,021 | 200 | 2,0 |
| Свині на відгодівлі масою, кг | ||||||
| 40-80 | 5,1 | 2,5 | 4,0 | 0,031 | 400 | 4,7 |
| >80 | 6,6 | 2,5 | 6 | 0,040 | 200 | 3,0 |
| Всього | 11,1 |
Загальну площу гноєсховища визначаємо за формулою
де nзб – кількість діб зберігання гною, приймаємо nзб = 120 діб
h – висота укладки гною,приймаємоh=2,5м
ρ – густина гною, приймаємо ρ=0,9 т/м3
м2Приймаємо два гноєсховища площею 300м2 кожне.
2.6 Розробка генерального плану і визначення його основних техніко-економічних показників
Проектування генерального плану ферми починали з вибору земельної ділянки.
Обрана ділянка під ферму повинна задовольняти виробничі та санітарно-гігієнічні вимоги.
До виробничих вимог відносяться: зручність розташування ферми відносно кормової бази; наявність хороших будівель і доріг; добрий зв’язок із селом; наявність надійного водопостачання, енергопостачання та теплопостачання; придатність ґрунтів для зведення будівель; залягання підземних вод повинне бути не менше 2,0-2,5м від поверхні землі; наявність уклону місцевості в межах 3-50.
До санітарно-гігієнічних вимог відносяться: створення ветеринарної зони, наявність санітарних розривів між виробничими приміщеннями, ізоляція ферми від навколишньої території смугою насаджень чагарнику та дерев.
Ділянка для свиноферми повинна мати санітарно-захисну зону шириною 500м.
Ділянка повинна знаходитись нижче населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних об’єктів та гноєсховищ. Вона повинна бути віддалена від транзитних доріг не менше ніж на 100м. Напрямок пануючих вітрів повинен проходити від селища, кормоцеху до свинарників і далі до гноєсховищ. Площа земельної ділянки для ферми розраховується виходячи з нормами земельної площі на одну відгодівельну свиню – до 30м2.
Після вибору земельної ділянки розробили раціональну схему плану ферми, виходячи з зонування території, тобто розробили територію на окремі зони (утримання тварин, ветеринарна, зберігання та приготування кормів, зберігання та переробка гною, інше). При цьому зону утримання тварин обрали в якості основи.
Розроблений за наведеною методикою генеральний план свиновідгодівельної ферми на 1000 голів зображено на аркуші 1 графічної частини.
Техніко-економічні показники генерального плану такі: коефіцієнт щільності забудови k3 0.5; коефіцієнт використання ділянки kв = 0,6; Ці коефіцієнти визначені за формулами
де F3=14946м2 – площа забудови на фермі;
F0 = 29893м2 – загальна площа ферми;
Fс = 17935м2 – площа під спорудами, майданчиками з твердим покриттям і дорогами.
2.7 Вибір машин та обладнання для технологічних ліній і їх розрахунок
2.7.1 Механізація приготування кормів
З урахуванням рекомендацій [2] свиням усіх виробничих груп на фермі (поросятам у віці 2-4 місяці та молодняку на відгодівлі у віці 4-10 місяців) корми будемо роздавати два рази на добу (о 6 та 16 годинах).
При цьому приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів (по масі та видам) під час ранкового та вечірнього годувань [3]. Кількість корму, необхідної для разової дачі тваринам розраховано на основі таблиці 2.3 і наведено в таблиці 2.7.
Рисунок2.1- Технологічна схема підготовки до згодування кормових компонентів
Визначимо добову продуктивність кормоцеху Wдоб (кн.,доб) за формулою
де Q1, Q2… Qn- добове (максимальне) споживання різних кормів, що підлягають обробці, кг (див. табл. 2.7),
Wдоб=2((228+539)+(12+60)+(140+1200)+(240+240)=5318 кг/доб=5,3т/доб
Таблиця 2.7Витрати кормів на разову видачу
| Вид корму | Витрата корму, кг | |||
| Поросята 2-4 місяці (400 голів) | Молодняк на відгодівлі (600 голів) | |||
| Зима | Літо | Зима | Літо | |
| Концентрований(ячмінь, кукурудза, Горох, шрот соняшниковий, кормові добавки) | 228 | 247 | 539 | 594 |
| Трав’яне борошно | 12 | - | 60 | - |
| Коренеплоди(буряк) | 140 | - | 1200 | - |
| Зелена маса бобових | - | 160 | - | 900 |
| Знежирене молоко(молочні відвійки) | 240 | 200 | 240 | 240 |
Годинна продуктивність кормоцеху складатиме