Дані щодо впливу Фітоспорину на урожайність культур на прикладі посівної цибулі наведені у таблиці 1.
Як бачимо, урожай посівної цибулі сорту Сонячна за різних способах застосування зростає від 19 до 41%, сорту Київська від 19 до 51%, Урожайна 15 відкритого грунту до 15,6, закритого – 27%. Дослідами в умовах закритого грунту встановлено, що Фітоспорин формує прибавку урожаю посівної цибулі на рівні 10–54%, при чому 54% прибавка відмічається у вересні. За загальним урожаєм препарат забезпечує прибавку 42%. Крім того внесення Фітоспорину підвищує біологічну активність грунту на 83–94%.
Перелік хвороб, які мали місце у 2009-2010 роках містить: склеротиніоз (Sclerotiniagraminearum), тифульоз (Typhulagraminum), гельмінтоспоріоз (Helminthosporiumsativum), фузаріоз (Fusariumavenacum), сніжну плісняву (Fusariumnivale), борошнисту росу (Oidiummoniliosdes) та буру іржу (Pucciniatriticina).
Таблиця 3.1 Вплив Фітоспорину на урожайність посівної цибулі, ц/га
| Культура/сорт | Контроль | Застосування Фітоспорину | Зростання урожаю,% | Спосіб застосування |
| Лагідний(відкритий грунт)Сорти для закритого грунту(плівкові теплиці без опалення) | 456 | 481 | 5,5 | намочування кореневої системи у роз-чині конц. 10 мл/1 л води |
| 456 | 466 | 2,2 | намочування кореневої системи у роз-чині конц. 5 мл/1 л води | |
| 456 | 527 | 15,6 | обприскування рослин роз-чином конц. 0,25 мл/ 1л води | |
| 5,1 кг/м2 | 6,2 кг/м2 | 27,0 | обприскування розчином конц. 1000 мл/ т води | |
| гібрид Вокал | 452 | 649 | 43,6 | замочування насіння про-тягом 2–3 год. У розчині конц. 100 мл / 10 л води |
| 452 | 623 | 37,8 | обробка роз-сади розчином конц. 100 мл / 10 л води | |
| 452 | 537 | 18,8 | дворазове обприскування рослин роз-чином конц. 1000 мл / т води | |
| 452 | 681 | 50,7 | триразове обприскування рослин роз-чином конц. 1000 мл / т води | |
| Робер | 180 | 215 | 19,4 | одноразове підживлення 0,2 л розчину / росл. конц. 5 мл / 10 л води |
| 180 | 227 | 26,1 | дворазове підживлення 0,2 л розчину / росл. конц. 5 мл / 10 л води | |
| Гудмен | 186 | 257 | 38,2 | одноразове підживлення 0,2 л розчину / росл. конц. 5 мл / 10 л води |
| 186 | 263 | 41,4 | дворазове підживлення 0,2 л розчину / росл. конц. 5 мл / 10 л води |
Особливо серйозну проблему ці захворювання становлять на полях, засіяних не протруєним насінням, або ж протруєним неякісними чи фальсифікованими хімічними препаратами. Все це за сприятливих погодних умов може призвести до розвитку епіфітотій і викличе необхідність активного застосування хімічних препаратів, «підводним каменем» проблеми є недоцільність застосування хімічних фунгіцидів за понижених температур весняного періоду. Бактерія–антагоніст Bacillussubtilis, яка є діючою речовиною Фітоспорину, здатна ефективно «працювати» проти збудників захворювань вже за температури 1,5оС (до 30 оС) (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 Температура, за якої відбувається зараження рослин збудниками захворювань
| Збудник | Температура, за якої відбувається зараження, оС | Доцільність застосування у момент зараження | |
| Хімічніфунгіциди | Фітоспорин | ||
| Sclerotiniagraminearum | 3–30 | – | + |
| Typhulagraminum | 2,5–30 | – | + |
| Helminthosporiumsativum | 2,5–30 | – | + |
| Fusariumavenacum | 3–30 | – | + |
| Fusariumnivale | 2,5–30 | – | + |
| Oidiummoniliosdes | 3–30 | – | + |
| Pucciniatriticina | 2,5–30 | – | + |
Більшість інших мікробіологічних препаратів, які мають фунгіцидні властивості працюють за більш високих температур. Наприклад, Verticillumlecanii (діюча речовина препаратів Вертицилін та Вертицилін–Р) може розвиватися за температури від 5 до 32 оС, за оптимуму 22–26 оС. Оптимум же для Trichodermalignorum (діюча речовина препаратів Триходермін та Триходермін–Р) – 24–28 оС, Ampelomyces (д.р. препарату Ампеломіцин) – 20–24 оС, при діапазоні від 6 до 30 оС, Pseudomonasaureofaciens (д.р. Ризоплану) – 27 оС, Pseudomonasfluorescens (д.р. Бактофіту) – 25 оС. Крім того деякі препарати, як наприклад Ампеломіцин є ефективним щодо обмеженого кола збудників захворювань (борошнисторосяні гриби).
Варто навести деякі економічні показники: норма використання Фітоспорину залежно від способу використання 300 мл/т насіння або 200 мл/га, отже вартість обробки становить 66 і 44 гривні відповідно. Порівняння ціни обробки Фітоспорином з такою провідних хімічних фунгіцидів, яка добре відома практикам, дає підстави визнати його приоритетним при виборі препаратів для використання у виробництві.
РОЗДІЛ 4
ЕКСПЕРИМЕНТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ВІДНОСНО БАГАТОЇДНИХ ШКІДНИКІВ ЦИБУЛІ ПОСІВНОЇ
Незважаючи на велику кількість досліджень присвячених ролі мікробіометоду у регулюванні чисельності ґрунтових шкідників, капустянці уваги приділялося мало – з вітчизняних, можна назвати лише роботи Е.Р. Клечковського (пропонує внесення зеленої мускардини та боверії у ями з гноєм, які закладаються у осінній період) і В.Ф. Дрозди (рекомендує застосування препаратів метаризину та боверину у складі принад: на 1 кг розвареного зерна 30 г олії та 50-70 г біопрепарату; згадує про ураження яєць шкідника в гніздових камерах та личинок молодших віків білою мускардиною). Деякі дослідження відносно північноамериканських видів капустянок (Scapteriscusvicinus, Scapteriscusborellii) – по вивченню Beauveriabassiana, Sorosporella - Syngliocladium та вірусів проводилися і в США (Pendland, Boucias, 1987; Boucias, Maruniak, Pendland, 1987; Fowler, 1989; Xia, Hertl, Brandenburg, 2000).
У зв’язку з необхідністю введення до технологій захисту рослин від шкідників елементів, які були б безпечні для навколишнього середовища, тобто біологізації захисних заходів, нами проведено деякі пошукові дослідження, щодо впливу на капустянку звичайну бактеріальних та грибкових препаратів.
Оцінка сучасних мікробіологічних препаратів[1] у захисті від капустянки посівної цибулі у відкритому ґрунті.В таблиці 4.1 представлено результати досліду відносно впливу обробки насіння цибулі різними титрами мікробних препаратів на пошкодження сходів капустянкою.
Таблиця4.1 Вплив обробки насіння посівної цибулі мікробіологічними препаратами на пошкодження сходів капустянкою звичайною
| Варіант | Початкова кількість рослин, шт. | Знищено рослин | |||||
| 5.06 | 12.06 | 26.06 | |||||
| шт. | % | шт. | % | шт. | % | ||
| Гаупсин 2116+2687(титр10х109 бак. кл./мл) | 20 | 2,7 | 13,5 | 3 | 15 | 3 | 15 |
| Гаупсин 2116+2687 + Емістим | 20 | 12 | 60 | 12 | 60 | 12,3 | 61,5 |
| Бактофіт B. subtilis ІПМ 215(титр 5х109 спор/мл) | 20 | 9,7 | 48,5 | 10 | 50 | 10,7 | 53,5 |
| Бактофіт + Емістим | 20 | 10,3 | 51,5 | 10,7 | 53,5 | 11,7 | 58,5 |
| Тріходермін–Р(титр1,5х109 спор/мл) | 20 | 6,7 | 33,5 | 7,3 | 36,5 | 7,3 | 36,5 |
| Тріходермін–Р + Емістим | 20 | 9 | 45 | 10 | 50 | 10 | 50 |
| Емістим | 20 | 10,7 | 53,5 | 10,7 | 53,5 | 10,7 | 53,5 |
| Контроль (вода) | 20 | 10 | 50 | 10 | 50 | 10,7 | 53,5 |
| НІР05 | 6,72 | 6,3 | 6,3 | ||||
Результати досліду показують, що у варіанті з гаупсином 2116+2687 на 5.06 капустянка знищила 13,5% рослин, на 12.06 – 15%; також і 26.06 відсоток випаду складає 15. В інших варіантах ефективність значно менша і залишається на рівні контролю. Так у варіанті, де застосовували гаупсин 2116+2687 з емістимом в період сходів було знищено 60% рослин, в подальшому цей показник майже не змінювався. Схожа картина спостерігається у варіантах з бактофітом та бактофіт у поєднанні з емістимом: 5.06 – 48,5% і 51,5%; 12.06 – 50% і 53,5%; 26.06 – 53,5% і 58,5% відповідно. Варіант з рідким тріходерміном та у поєднанні з бактофітом дає більшу ефективність у порівнянні до інших (крім гаупсину 2116+2687): 5.06 – 33,5 і 45%; 12,06 та 26.06 – 36,5 і 50% відповідно. Емістим окремо не давав істотної ефективності: 5,06 – 53,5%; 12.06 та 26.06 – 53,5%. В контрольному варіанті випади у зв’язку з живленням капустянки звичайної становили 50%. Аналіз даних показує, що в разі обробки насіння розчином біопрепаратів статистично достовірну різницю у порівнянні до контролю має лише застосовування гаупсину 2116+2687 (суміш фунгіцидного і інсектицидного штамів). Емістим в усіх варіантах невілював ефект від використання біопрепаратів. Так у варіанті з гаупсином пошкодження становило ~15%, а у варіанті з тим же гаупсином, але у поєднанні з емістимом – 60%. Подібне спостерігалося по відношенню до бактофіту і бактофіту з емістимом – ~49% і ~54%; триходерміну – Р і триходерміну–Р з емістимом – ~35% і ~47%.
Вплив Bacillussubtilis 5[2] на капустянку звичайну.Оскільки найбільш ефективним методом регулювання чисельності капустянки звичайної вважається застосування принад, було оцінено вплив культуральної рідини Bacillussubtilis 5 у складі зернової живильної принади. Результати досліду наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Вплив Bacillussubtilis 5, у складі живильної принади, на капустянку звичайну
| Стадія онтогенезу | Час з моменту поїдання принади, діб | |||||||
| 0,04 | 3 | 5 | 7 | 14 | 20 | 25 | 35 | |
| Імаго | + | + | + | + | + | + | – | – |
| Личинки 4 віку | + | + | + | + | + | + | + | + |
| Личинки 6 віку | + | + | + | + | + | + | + | + |
| “+” - особини живі; “–“ - особини загинули | ||||||||
Дані таблиці 6.9 показують, що в ході експерименту спостерігається загибель тільки імаго і лише на 25 добу після вживання принади з мікробіологічним агентом. Личинки ж, взагалі не виявили жодних ознак впливу бактерій. Таким чином, результати свідчать про несприйнятливість шкідника до зернових принад на основі Bacillussubtilis 5 при вказаному титрі.