| № поля | Культура |
| 1 | Ярі зернові з підсівом конюшини |
| 2 | Конюшина |
| 3 | Огірки |
| 4 | Томати |
| 5 | Цибуля |
| 6 | Столові коренеплоди |
| 7 | Капуста |
| 8 | Збірне поле |
| 9 | Ярі зернові з підсівом конюшини |
| 10 | Конюшина |
ВИСНОВКИ
1. На сьогодні, враховуючи загальний економічний стан держави, доцільно запропонувати наступні перспективні напрямки досліджень і шляхи покращення ситуації:
Розробити національну комплексну програму “Біопестициди України”, в якій:
– обґрунтувати доцільність наукового пошуку в цій галузі;
– показати виконані розробки за попередні роки, спадкоємність досліджень, можливі нові технологічні рішення на етапах підбору вірулентних штамів, технологій отримання препаратів, а також їх використання в системах захисту рослин;
– розрахувати щорічну потребу для споживачів України, показати переваги, недоліки, шляхи вирішення, економічні обрахунки, шляхи фінансування.
Конкурсний відбір та генетична селекція найбільш перспективних штамів грибних та інших патогенів комах з наступним використанням їх як діючої речовини біопрепаратів;
2. Сформувати основну стратегію захисту овочевих культур відкритого та закритого грунту з визначенням домінуючих та сприйнятливих до дії мікробіологічних агентів видів фітофагів; забезпечити виробничників штамами вертициліуму, ашерсонії, триходерми, боверії, обґрунтувати технології використання грибних препаратів як самостійно, так і сумісно з іншими, у тому числі з ентомо– та акарифагами для боротьби з такими шкідниками, як оранжерейна білокрила, трипси, павутинні кліщі;
3. Розробка технологій вирощування овочевих культур, зокрема цибулі посівної з використанням мікробіопрепаратів (бактеріальних, грибних, вірусних) дозволяє підвищити її урожайність на 30-35%.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алекси–Месхишвили А.Г. К изучению биологии бумаго-разрушающих грибов // Сообщения АН Груз. ССР. – 1964. – Т.36. – №2. – С. 455–456.
2. Андреева И.В., Штерншис М.В. Микробиологические препараты против паутинного клеща в теплицах // Защита растений. – 1995. – №11. – С. 41–42.
3. Аретинська Т.Б. Ентомопатогенні властивості деяких штамів бактерій групи subtilis – meseutericus // Мікробіол. журнал. – 1976. – Т.38. –Вип..5. – С.591–593.
4. Африкян Э.К. Энтомопатогенные бактерии и их значение. – Ереван: Изд–во АН Арм.ССР, 1973. – 420 с.
5. Ахмедов Р.М. Результаты применения боверина против колорадского жука (LeptinotarsadecemlineataSay.) в условиях Кусарского района Азербайджанской ССР / В кн.: Использование микроорганизмов для борьбы с вредными насекомыми в сельском и лесном хозяйстве. – Иркутск, 1981. – С. 105–112.
6. Бабчук И.В., Шилина О.В., Гораль В.М., Жигаев Г.Н. и др. Рекомендации по борьбе с оранжерейной белокрылкой в защищенном грунте. – К.: Урожай, 1986. – 32 с.
7. Барабанов В.А., Штайн С.Е. Место биометода в плодовом саду // Защита и карантин растений. – 1997. – №6. – С. 9–10.
8. Билай В.И. Летучие антибиотики грибов рода TrichodermaPers. // Микробиология. – 1956. – Т.21. – Вып.4. – С. 458–465.
9. Билай В.И., Заневич В. Е. К вопросу о природе антагонизма грибов рода триходерма / В кн.: Антибиотики. – К.: Изд. АН УССР, 1961. – 183 с.
10. Билай В.И., Пидопличко Н.М. Токсинообразующие микроскопические грибы и вызываемые ими заболевания человека и животных. – К.: Наукова думка, 1970. – 291 с.
11. Бойко О.И., Колесова Э.А., Киприанова Е.Л. и др. Флюоресцирующие бактерии рода Pseudomonas, выделенные из различных эколого–географических зон СССР и их антагонистические свойства // Материалы VI съезда Украинского микробиол. об–ва. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 124–125.
12. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. – Л.: Колос, 1978. – 256 с.
13. Борисов Б.А., Ущеков А.Т. Энтомофильные грибы–гифомицеты против пасленового минера // Защита и карантин растений. – 1997. – №5. – С. 10–11.
14. Боярин В.В. Биозащита огурцов в теплицах не только возможна, но и необходима // Защита растений. – 1994. – №6. – С.36–37.
15. Буймистру Л.Д. Влияние некоторых факторов внешней среды на гриб Trichodermalignorum в культуре / В кн.: Грибные и вирусные болезни сельскохозяйственных культур Молдавии. – Кишинев: Штиинца, 1977. – С. 53–59.
16. Васильев В.П., Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине. – К.: Аграрна наука, – 132 с.
17. Вейзер Я. Микробиологические методы борьбы с вредными насекомыми. – М.: Колос, 1972. – 640 с.
18. Винокурова Т.П. Триходермин против болезней в защищенном грунте // Защита растений. – 1991. – №1. – С. 16.
19. Воловник С.В. У истоков биометода // Защита растений. – 1979. – №11. – С. 40.
20. Гаврилов А.А., Бойко А.П. Биопрепараты для защиты озимой пшеницы от болезней // Защита и карантин растений. – 2001. – №1. – С. 29.
21. Гарагуля А.Д. Антибиотическое действие бактерий на фитопатогенные грибы. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – К., 1975. – 28с.
22. Гораль В.М. К вопросу оценки вирулентности конидий Beauveriabassiana(Bals) Vuill // Микол. и фитопатол. – 1973. – Т.7. – Вып.4. – С. 353–356.
23. Гораль В.М., Гораль С.В., Лаппа Н.В. Регламент производства нового микробиологического препарата Вертицилн–Р. – К., 2000. – 40 с.
24. Гораль В.М., Лаппа Н.В. Вплив боверіну в різних концентраціях на личинок колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1973. – Вип.18. – С. 33–41.
25. Гораль В.М., Лаппа Н.В., Пєтровський Б.Є. Вплив боверіну на тривалість життя і плодючість імаго колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1976. – Вип.23. – С. 53–56.
26. Гораль В.М., Лаппа Н.В., Смірнов В.В., Кіпріанова Е.А., Бойко О.І., Гарагуля О.Д., Салій А.І. Ефективність припосівної обробки насіння бактеріальними препаратами в боротьбі з кореневими гнилями зернових культур // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1994. – Вип.41. – С. 107–112.
27. Гораль С.В. Обґрунтування прийомів оптимізації малотоннажної технології виробництва грибних і бактеріальних засобів захисту рослин. – Дис. канд. с.–г. наук. – К., 1998. – 141 с.
28. Гораль С.В. Особливості культивування ентомопатогенного гриба Verticilliumlecanii (Zimm.) Viegas. за глибинною технологією // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.45. – С. 83–87.
29. Горленко М.В. Мучнисторосяные грибы Московской области. – М.: Изд–во МГУ, 1983. – 72 с.
30. Горовиц–Власова Л.М. Определитель бактерий. – М.–Л.: Снабтехиздат, 1933. – 172 с.
31. Гринько Н.Н. Биологическая защита стеблей огурца от гнилей // Защита растений. – 1992. – №5. – С. 19–20.
32. Гузь А.Л. Биометод на полях Адыгеи // Защита и карантин растений. – 1997. – №1. – С. 15–16.
33. Давыдова Е.П., Рудаков О.Л., Гановская Л.А. Получение спор микофильных грибов AmpelomycesCes. exSchlecht. при глубинном выращивании // Микол. и фитопатол. – 1985. – Т.19. – Вып.1. – С. 9–11.
34. Дементьев Г.С., Струлович М.И. Виноторговля. В кн. Энциклопедия виноградарства. – Т.1. – Кишинев: Глав. ред. Молдавской Сов. Энциклопед., 1986. – С. 251.
35. Джалилов Ф.С., Корсак И.В., Перебитюк А.Н. Ризоплан против бактериозов капусты // Защита растений. – 1994. – №9. – С. 20.
36. Димович В.О. Дія летких антибіотиків різних культур Trichodermaна фітопатогенні бактерії і гриби // Мікробіол. журнал. – 1960. – Т.22. – С.32–38.
37. Доброхотов С.А. Агат–25К в теплицах // Защита и карантин растений. – 1998. – №9. – С. 23.
38. Дуденко В.П., Лаппа Н.В., Гораль С.В., Гораль В.М. Екологічна оптимізація захисту соняшника // Тези доп. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціонального використання ґрунтових ресурсів (Київ, 4–7 липня 2000р)”. – К., 2000. – С. 53.
39. Евлахова А.А. Энтомопатогенные грибы. – Л.: Наука, 1974. – 260 с.
40. Евлахова А.А., Швецова О.И., Щепетильникова В.А. Биологические методы борьбы с вредными насекомыми. – Л.–М.: Гос. изд. с.–х. лит., 1961. – 96 с.
41. Ермакова Л.Н., Смирнова Т.А., Алиханян С.И. Кристаллические включения мутанта Bacillussubtilis с измененным спектром протеиназ // Докл. АН СССР. – 1977. – Вып. 236. – №4. – С. 1001–1003.
42. Есельсон В.А. Биометод в Калининградской области // Защита и карантин растений. – 1999. – №11. – С. 11.
43. Есипов С.Е., Аданин В.М., Баскунов Б.П. Новый антибиотически активный флюроглюцид из Pseudomonasaurantica// Антибиотики. – 1975. – 20. – №2. – С. 1077–1081.
44. Кальвиш Т.К. Влияние температуры и относительной влажности воздуха на мускардиновые грибы // Изв. СО АН СССР (сер. биол. наук). – 1974. – Т.5. – №1. – С. 66–77.
45. Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с грызунами и вредными насекомыми: Теория и практика. – М.: Агропромиздат, 1989. – 172с.
46. Кандыбин Н.В. Проблемы микробиометода // Защита растений. – 1995. – №6. – С. 10–11.
47. Кандыбин Н.В., Корешкова Г.Н. Технологический регламент производства влажного зернового бактороденцида. – М.: Госагропром РСФСР, 1987. – 30 с.
48. Кандыбин Н.В., Серебрякова Л.К., Корешкова Г.Н. Микробиологический метод борьбы с вредными грызунами и перспектива его развития // Тр. ВНИИСХ микробиол. – Т.49. – 1980. – С.137–149.
49. Канивец И.И., Омельчук А.В., Харитон Е.Г. Почвенный гриб триходерма лигнорум (Trichodermalignorum). – К.: ВНИИ сах. пром., 1940. – 56 с.
50. Касперович Е.В., Соловей Е.Ф. Испытания заводского вертицилина // Защита растений. – 1992. – №9. – С. 22.
51. Кобахидзе Д.М. О роли CicinnobolusCeratiiDeBary в подавлении Podosphaeraleucotricha // Бот. жур. – 1965. – Т.50. – №9. – С. 1307–1309.
52. Коваленко Н.М., Коваленко Т.Д. Триходермин: опыт исследования и применения // Защита растений. – 1992. – №9. – С. 20–22.
53. Коваль Э.З. Определитель энтомофильных грибов СССР. – К.: Наукова думка, 1974. – 260 с.
54. Котляревский Д.И., Павлюшин В.А. Гетерокариоз у энтомопатогенного гриба Verticilliumlecanii (Zimm.) Viegas. // Микол. и фитопатол. – 1986. – Т.20. – Вып.5. – С. 362–365.
55. Красильников Н.А. Определитель бактерий и актиномицетов. – М.–Л.: Изд–во АН СССР, 1949. – 832 с.
56. Красильников Н.А. Почвенно–климатические факторы изменчивости
57. Кузнецова М.А., Филиппов А.В. Ризоплан и фитофтороз картофеля // Защита растений. – 1995. – №8. – С. 18–19.
58. Кузнецова М.А., Филиппов А.В., Щербакова Л.А. Микробиологические препараты для защиты картофеля от фитофтороза // Защита и карантин растений. – 1996. – №6. – С. 16–17.
59. Куликов Н.С. Грибные болезни массовых вредителей сельскохозяйственных растений на Сахалине и возможности их использования в биологической борьбе. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Л., 1977. – 22 с.