Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні (стр. 6 из 17)

2. Об”єкти та методи досліджень

При написанні дипломної роботи ми проводили аналітичні та експерементальні дослідження.

Об”єктами аналітичних досліджень стали: ринок виноградних вин в Україні, зокрема такі його скадові як виробництво, попит, пропозиція, асортимент. Крім того було зроблено короткий аналіз діяльності гуртово-роздрібних підприємств, які займаютьтся реалізацією винопродукції. Асортимент виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова вивчався шляхом спостереження їх наявності у продажу, безпосередньо в торгівельних підприємствах.

Експерементальними дослідженнями було встановлено якість наступних виноградних вин:

- „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

- „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

- „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

- „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

- „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

- „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

- „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино, марочне;

- „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.

Для визначення якості винограднах вин відбиралися зразки і здійснювався аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією.

Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб” [51].

Дослідження якості за органолептичними показниками проводилося в лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської комерційної академії.

Дослідження проводили використовуючи стандартні та інші лабораторні методи, що застосовуються для визначення якості напою в технологічній і науковій практиці.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку, типовості [50]. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

-прозорість – 0,5

-колір – 0,5

-букет – 3,0

-смак – 5,0

-типовість – 1,0

За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від максимальної оцінки, а сума балів за всіма показниками дає загальну характеристику дегустаційних властивостей вина (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Балова система оцінки якості виноградних вин

Категорія якості	Бали
	марочні вина	ординарні вина
Відмінна	понад 9,3	понад 8,7
Добра	8,9 – 9,29	7,8 – 8,64
Задовільна	8,5 – 8,89	7,4 – 7,79
Низька	8,0 – 8,48	7,0 – 7,35
Незадовільна	нижче 8,0	нижче 7,0

Дегустацію вин необхідно проводити в чистих, світлих приміщеннях. Вікна приміщення, де проводиться дегустація повинні виходити на північ. Бокал для дегустації - ISOglass (бокал міжнародної організації по стндартам), наповнювати його необхідно на 1/3 місткості, щоб виявити всі необхідні характеристики вина. Зразки вин повинні мати температуру +16, +18 ⁰. Дегустацію необхідно розпочинати із білих столових вин, потім червоні столові, далі – десертні, і в кінці – міцні вина.

Спочатку визначають прозорість при проходячому або при боковому освітлені. Для густозабарвлених вин (портвейн, кагор) ефективним являється спосіб визначення прозорості в темному приміщенні. Вино характеризується наступними параметрами: кришталеве з чистим блиском, вино чисте, але без блиску, вино з аполісценцією, мутне, з наявністю осаду.

Для оцінки кольру вина бокал тримають під кутом на фоні білої бумаги, при цьому визначається повна відповідність типу і віку вина, невелике або значне відхилення від норми, брудні тони забарвлення вина.

Визначення букету вина проводиться за допомогою нюхових відчуттів. Бокал з вином підноситься до носу, можна бокал легко згойднути для підсилення аромату. Чим гармонійніший, добре розвинений букет, тим вища якість вина.

Для визначення смаку вина дегустатор ополіскує вином ротову порожнину, а після ковтка виділяє видох через рот. Високоякісне вино характеризується гармонійним тонким смаком, що відповідає віку і типу вина. Вина із стороннім присмаком вважаються неякісними або фальсифікованими.

На основі всіх перерахованих показників якості, визначається типовість вина, тобто наскільки дане вино відповідає встановленому типу.

Із фізико-хімічних показників при оцінці якості виноградних вин визначається вміст спирту, цукру, титрованих і летких кислот. Дані показника нормуються в залежності від типу і найменування вина, і за ними можна визначити до якої групи і категорії відноситься дослідний зразок вина.

Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу помутніння і осаду.

3. Дослідницько – аналітична частина

3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні

Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на території між 30 і 50⁰ північної широти, в яку входят такі країни: США, Франція, Португалія, Італія, Греція, Туреччина, Алжир, Україна, Молдова, Угорщина, Іспанія, та на території між 30 і 40⁰ південної широти (Аргентина, Чилі, ПАР, Австралія). На 15 вказаних країн приходиться приблизно 70% збору винограду та 90% вигогтовлення виногоридного вина [5].

Виноградарство і виноробство України є пріоритетними галузями економіки, і покликані забезпечувати потреби населення в специфічних продуктах харчування, отримуючи за їх експорт валютні кошти [31].

Виноградні вина України займають значне місце на світовому ринку алкогольних напоїв і виробництво високоякісного вина за останні роки зростає, що передбачає виликі перспективи даної продукції на майбутнє. Для України це розвиток економіки, а саме – платежі до бюджету, підтримка і розвиток виноробної галузі [7]. Своїми багатовіковими традиціями можуть пишатися виноградарі і винороби Криму, Одещини, Миколаївщини, Закарпаття та багатьох інших регіонів України (додаток А). Але незважаючи на те, що Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування винограду, багаті традиції, високі виробничі потужності і кваліфікований персонал, активний розвиток ринку вітчизняних виноградних вин ролзпочався лише в кінці 90-х років [21].

Тенденції виробництва виноградних вин в окремих областях України сильно відрізняються. Насамперед вони залежать від урожайності винограду, що залежить від погодніх умов, а також від розміру площ виноградників.

Протягом останньго сторіччя виноробна галузь періодично зазнавала спустошень, насамперед у роки воєнних лихоліть та антимонопольної кампанії (1985 рік), за якими неодмінно наставало відновлення. Під впливом економічних, а епізодично і природніх факторів з”явилась негативна тенденція скорочення площ насаджень виноградників, зменшення валових зборів винограду [4].

Однією із причинзменшеннявиноградників залишається висока трудомісткість вирощування винограду через низький рівень його механізації, про це свідчать дані табл.3.1.

Таблиця 3.1

Затрати праці і коштів на 1га сільськогосподарських культур у господарствах суспільного сектора України

Сільськогосподарські культури	Затрати		Врожайність, ц/га	Рівеньрентабель-ності, %
	праці, людино-години на 1га	коштів, грн. на1га
Зернові	29,5	249,47	22,3	29,5
Фрукти*	158,8	394,86	15,1	-35,3
Виноград	347,5	829,62	21,1	-13,5
Соняшник	26,1	204,83	11,2	29,9

* Без врахування винограду

З даних табл. 3.1 видно, що на 1га вирощування плодоносних виноградників затрачається 347,5 людино-годин живої праці, що в 11,8 раз більше ніж на гектар зернових та в 13,8 раз більше порівняно із соняшником.

За останні 17 років внаслідок різкого зменшення площ насаджень винограду обсяги його переробки скоротились до 164,8тис.т (2000рік), тобто на 515,2 тис.т порівняно з 1985роком (680 тис.т). Хоча ситуація дещо стабілізувалась і виробництво виноградного вина за 6 місяців 2001 року склало 4,7 млн.дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року [18;23], про що свідчать дані рис 3. 1.

Рис. 3.1 Виробництво виноградних вин в Україні в 1996 – 2001 роках

З рис.3.1 видно, що з 1996 року відбувалося зменшення ринку виноградного вина в Україні на 2,4 млн.л, а починаючи з 1998 року спостерігається збільшення виробництва на 10%, і в 2000 році його об”єм на ринку досягнув 9,4 млн.л.

Ряд формувань і підприємств зуміли забезпечити зростання виноробної продукції. Це Інкерманський завод марочних вин, радгосп-завод „Коктебель” та „Білозерський”, агрокомбінат „Тарасівський”, ВАТ „Чорна перлина” та „Новоукраїнський” та інші виноробні підприємсва (більше 600 виробників).

Основними джерелами поступлення виноградного вина на ринок України являється його офіційне (80-90%) та тіньове (25-30%) виробництво, а також імпорт та контрабанда (рис 3.2) [14;48].

Рис. 3.2 Основні джерела поступлення виноградних вин на ринок України

З даних рис. 3.2 можна зробити висновок, що за 1999-2000роки частка офіційного виробництва зросла на 11%, а частка тіньового виробництва зменшилась майже на 20%. Спостерігається і зменшення офіційного імпорту (на 10%) та контрабанди (в 2 рази).