5) Потім фірма повинна вибрати розмір, колір і форму. При виборі розмірів потрібно враховувати період збереження, зручність, традиції і конкуренцію. Повинні бути також визначені місце, зміст і розмір етикетки, атакож наскільки вона повинна виділятися. На ній повинні бути зазначені назви компанії і марка товару.
6)Множинна упаковка з'єднує в собі дві чи більш одиниці товару. Це можуть бути однакові продукти (наприклад, леза для гоління, газовані напої) чи сполучення різних речей (наприклад, набір першої допомоги). Ціль такої упаковки — збільшити споживання, змусити споживачів купувати набір речей чи випробувати нову продукцію . Окремо упаковані порції якого-небудь продукту можуть створювати конкурентну перевагу. Однак це може бути дорогою справою.
7) Нарешті, компанія повинна переконатися, що дизайн упаковки відповідає маркетинговому плану підприємства.
3.3 Товарна марка
Важливою частиною планування продукту є визначення товарної марки — процедура, який фірма випливає при дослідженні, розробці і реалізації своїх цілей.
Товарна марка — це ім'я, чи знак символ, що ідентифікують продукцію і послуги продавця. Чи використовуючи створюючи добре відомі товарні марки, компанії звичайно можуть одержати суспільне визнання, широке поширення і більш високі ціни.
Важливість товарних марок визначається наступними причинами:
- полегшується ідентифікація продукції;
- гарантується, що чи товар послуга мають визначену якість;
- підвищується відповідальність фірми за продукцію;
- замість порівняння за цінами покупець порівнює марки;
- престиж продукції росте з ростом суспільного визнання марки;
- створюється відмітний образ продукції при сегментації ринку;
- товарна марка може бути використана для виходу на новий продукт.
Після розробки товарної марки продукту варто сформувати систему забезпечення якості товару.
3.4 Забезпечення якості товару й оцінка конкуренто- здатності
Формування системи якості товару на підприємстві може бути засноване на трьох напрямках господарювання: забезпечення якості, керування якістю і поліпшення якості.
Забезпечення якості, у відповідності зі стандартами , можна визначити як сукупність планованих і систематично проведених заходів, що створюють необхідні умови для виконання кожного етапу життєвого циклу товару таким чином, щоб продукція задовольняла визначеним вимогам по якості.
Керування якістю — це керування технологічними процесами, виявлення різного роду невідповідностей у продукції, чи виробництві самій системі якості й усунення не тільки виявлених невідповідностей, але і причин їхнього виникнення.
Поліпшення якості — це постійна управлінська діяльність підприємства, спрямована на підвищення технічного рівня продукції, якості її виготовлення, удосконалювання елементів виробництва і самої системи якості підприємства.
Система якості підприємства повинна враховувати також і оцінку конкурентноздатності виробленої продукції. Конкурентноздатність товару - це можливість конкурувати на рівних з товарами — аналогами на ринку і приносити його виробнику достатній прибуток.
3.5 Оцінка ринкової адекватності товару
Економічний успіх підприємства прямо залежить від того, наскільки його продукція задовольняє визначені потреби. Тому відповідність продукту вимогам ринку можна визначити, виходячи безпосередньо з економічних показників. Індикаторами можуть служити обсяг збуту, прибуток, покриття постійних витрат.
Однак, у більшості випадків, неможливо оцінювати продукт за економічними показниками, наприклад:
· коли рішення про інновації приймається раніш, ніж з'являються які-небудь дані про реакцію ринку;
· на економічні показники впливає безліч побічних факторів;
· виявлення ринкової адекватності продукту важливо для його удосконалювання і модифікації.
У подібних випадках важливо з'ясувати, наскільки товар (продукт) чи виробнича програма відповідають вимогам ринку і споживачів, тобто ринкову адекватність товару.
Для оцінки ринкової адекватності товару можуть бути застосовані різні підходи:
а) польові маркетингові дослідження, що дозволяють з'ясувати активізацію потреб і переваги споживачів при покупці тих чи інших товарів ;
б) лабораторні маркетингові дослідження, що визначають можливість оцінки емоційного впливу товару на споживачів;
в) аналітичне моделювання, що забезпечує виявлення оцінки суб'єктивної якості товару;
г) багатомірне комп'ютерне моделювання, що забезпечує порівняльні оцінки різних товарів по всіляких характеристиках.
Полев маркетингові дослідження ринкової адекватності товару засновані на вивченні відповідності продукту потребам покупців у природних умовах на різних стадіях конкретизації потреб.
Більш різнобічно й об'єктивно оцінка ринкової адекватності товару може бути проведена за допомогою лабораторних маркетингових досліджень, що реєструють емоційний вплив продуктів на споживачів.
Побудова простору сприйняття споживачів полягає у визначенні товарів, що утворять конкретний ринок. Для цього можна удатися до послуг чи експертів опитати споживачів, які чи марки продукти вони враховують при прийнятті рішень про покупки.
Таким чином, обґрунтоване і коректне застосування передових методів маркетингу дозволяє формувати і робити конкурентноздатні, ринково адекватні товари, що забезпечують одержання відповідної високого прибутку товаровиробниками.
Далі зміст маркетингових досліджень нового товару розглядається в аспекті вивчення факторів успіху нового товару.
4. Спробний маркетинг
Однієї з заключних стадій створення нового продукту є спробний чи маркетинг іспит на ринку. Спробний маркетинг — це перевірка продукту і маркетингової програми в реальних ринкових умовах. Ціль спробного маркетингу — ще до початку повномасштабної реалізації продукту оцінити сам продукт і його маркетингову програму (ціну, рекламу, марку, упакування, сервіс і т.д.) і довідатися, як на все это будуть реагувати споживачі і посередники. Результати спробного маркетингу можуть бути використані при прогнозуванні обсягу продажів і прибутку. При спробному маркетингу споживчих товарів використовують наступні методи: стандартне тестування ринку; контрольне тестування ринку; імітаційне тестування ринку.
4.1 Станадартне тестування ринку
Стандартне тестування ринку[1] — тестування ринку, при якому новий продукт поміщають в умови, подібні до умов реалізації при повномасштабному випуску продукту. Знаходять визначені місця збуту продукту, де збутовики організації проводять повну програму маркетингу, аналізують діяльність магазинів, здійснюють дослідження думки споживачів і ін. з метою визначення ступеня відповідності продукту запитам споживачів. Метою стандартного тестування є використання отриманих результатів для прогнозування обсягу продажів у національних масштабах і виявлення проблем, зв'язаних з виробництвом і маркетингом даного продукту.
4.2 Контрольне тестування ринку
Контрольне тестування ринку[2] — це створення спеціальних панелей магазинів, що згодні за визначену плату випробувати різні методи продажу продукту. Організація, що здійснює контрольне тестування ринку, у відповідності зі своїми планами визначає число і географічне місце розташування магазинів, контролює розташування продукту в торговому залі, ціни, обрані методи просування продукту.
Аналіз отриманих результатів дає можливість визначити їхній вплив на попит.
4.3 Імітаційне тестування ринку
Імітаційне тестування ринку — іспит продукту в умовах, що імітують реальні умови, наприклад, покупка обраними організацією споживачами на виділеніїм обмежені гроші товарів, серед яких знаходиться новий продукт, у звичайному чи магазині в магазині-лабораторії даної організації. При цьому споживачам пред'являються зразки реклами й інших методів просування різних продуктів, включаючи випробовуваний продукт.
При спробному маркетингу продукції виробничо-технічного призначення зразки продукції передаються на обмежений час на іспит потенційним клієнтам. Крім того, продукт може бути випробуваний на виставках і демонстраціях, щоорганізуються торгівлею, дистиб’ютерами і дилерами.
З цих даних випливає, що розроблювачі нових продуктів у першу чергу повинні вивчати демографічні, психологічні, економічні й інші характеристики насамперед суперноваторів і новаторів, оскільки саме вони відгукуються на новинки в першу чергу. Зробити це, як правило, надзвичайно складно, тому що ті самі люди можуть поводитися по-різному щодо різних продуктів, то, скажемо, будучи новаторами, то консерваторами.
Очевидно, що на успішність розробки нового продукту великий вплив робить зовнішнє підприємницьке середовище, що також необхідно досліджувати.
Виходячи із зробленого дослідження, можна зробити такі висновки:
1. Організаціям випливають постійно розробляти нові товари і послуги. Їхні нинішні товари мають обмежену тривалість життя і повинні замінятися більш новими. Але нові товари можуть зазнати невдачі – ризик провалу новинки так само великий, як і імовірність її успіху. Ключ до успіху новинки лежить у зусиллях компанії в цілому, у ретельному плануванні і методичності процесу розробки нових товарів.
2. Процес розробки нового товару складається з декількох послідовних етапів, на кожнім з який компанії необхідно вирішувати, чи варто продовжувати розробку чи ідеї відмовитися від її.