| культура | Виробництво продукції, тпродукції, т | |||
| 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
| Зернові | 266,7 | 315,2 | 267,3 | 370,8 |
| Цукрові буряки | 2601,7 | 1748,5 | 1880,7 | 2553,4 |
| Соняшник | 307,0 | 607,4 | 453,0 | 880,0 |
| Кукурудза на силос | 11284,5 | 8569,0 | 8717,8 | 12155,0 |
| Кукурудза на зерно | 1056,6 | 134,5 | - | 921,0 |
| Однорічні трави | 5154,0 | 2350,0 | 2473,0 | 4955,0 |
| Багаторічні трави | 8915,8 | 3286,9 | 2949,3 | 6620,5 |
У господарстві протягом 2005-2008рр. намітилась тенденція явного зростання поголів'я всіх груп тварин за винятком птиці. За цей період поголів'я корів, молодняку ВРХ на відгодівлі та свиней зросло відповідно на 19,4; 36,1 і 123,8 % (табл.1.4). Ця тенденція збереглася для корів і в 2008 р. Поголів'я корів у 2004 р. збільшилось відповідно на 50,4 і 79,6 % порівняно з 2007 і 2005 роками.
Аналізуючи дані таблиці 1.5 приходимо до висновку, що господарство досягло значних успіхів у тваринництві. Надої молока стабільні з року в рік і майже досягли межі - 6000 кг від кожної корови на рік. При цьому слід відмітити, що такий рівень продуктивності корів недосяжний для більшості передових господарств району, області та держави.
Вагомих результатів господарство досягло при виробництві яловичини і свинини. Середньодобовий приріст живої маси за останні три роки становить:
молодняку ВРХ на відгодівлі - 425.591 г; свиней - 315.322 г. Ці показники на рівні середніх по господарствам області.
Таблиця 1.4 - Поголів'я тварин
| групи тварин | Поголів’я тварин'я, гол. | |||
| 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
| Велика рогата худобау тому числі: | 747 | 1155 | 1326 | 1224 |
| корови | 108 | 124 | 129 | 194 |
| молодняк ВРХ на відгодівлі | 537 | 591 | 731 | 552 |
| Свині | 804 | 1071 | 1800 | 1254 |
| Птиця | 1111 | 4436 | 3420 | 2151 |
Таблиця 1.5 - Динаміка продуктивності тварин
| Показник | Значення показника | |||
| 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
| Середньорічний надіймолока від корови, кг | 4070 | 5840 | 5320 | 5810 |
| Середньодобовийприріст живої маси, г: ВРХ | 410 | 534 | 425 | 591 |
| свиней | 235 | 322 | 315 | 321 |
Дані про забезпеченість господарства машинами та обладнанням (табл.1.6) свідчать про достатню матеріально-технічну озброєність і оснащеність галузей рослинництва і тваринництва. Рівень механізації технологічних процесів у тваринництві практично становить 100 %.
Таблиця 1.6 - Характеристика забезпеченості господарства технікою
| Назва і марка машини | Кількість, шт | Назва і марка машини | Кількість, шт | ||
| Трактори | 12 | Комбіновані агрегати | 5 | ||
| Автомобілі | 11 | Косарки | 5 | ||
| Комбайни:зернозбиральнікормо - та силосозбиральнібурякозбиральні | 244 | Комплекти для заготівлі сіна (косарка,ворошилка, валкоутворювач, прес) | 2 | ||
| Кормороздавачі: | |||||
| КТУ-10 | 4 | ||||
| Плуги | 35 | РС-5 | 2 | ||
| Дискові борони та лущильники | 6 | КСП-0,8 | 2 | ||
| Назва і марка машини | Кількість, шт | Назва і марка машини | Кількість, шт | ||
| Культиватори | 38 | Комбікормовий агрегат УМК-Ф-2 | 1 | ||
| Сівалки:зерновібурячнікукурудзяніовочевісоєві | 193711 | Транспортери скребкові ТСН-160 | 12 | ||
| Скреперні установки УС-250 | 6 | ||||
| Установки для доїння корів:УДЕ-8А "Ялинка"УДС-3Альфа Лаваль | 111 | ||||
З даних таблиці 1.7 видно, що виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь з року в рік зростає високими темпами. У 2007 р. зростання цього показника становило 7,2 %, а у 2008 р. - 51,8 %. Виробництво яловичини і свинини на 100 га сільськогосподарських угідь у 2008 р. зменшилось порівняно з 2005 та 2006 роками.
Таблиця 1.7 - Виробництво продукції на 100 га
| Вид продукції | Виробництво продукції, т | ||
| 20064р. | 2007 р. | 2008 р. | |
| Молоко Яловичина Свинина | 177,923,114,2 | 190,7 27,0 17,6 | 289,419,410,9 |
Примітка. Розрахункова площа - 3544,42 га. Аналіз даних таблиці 1.8 показує, що собівартість 1 т молока, яловичини та свинини з року в рік зростає. Причиною цього є зростання цін на корми і паливно-мастильні матеріали.
Таблиця 1.8 - Собівартість і затрати праці на виробництво продукції
| Вид продукції | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |||
| Собівартість 1 т, грн. | Затрати праці на 1 т, год | Собівартість 1 т, грн. | Затрати праці на 1 т, год | Собівартість 1 т, грн. | Затрати праці на 1 т, год | |
| Молоко | 273,0 | 104,4 | 610,0 | 95,7 | 693,6 | 85,6 |
| М м'ясо в живій масі: ВРХсвиней | 6405,0 9068,1 | 364,1 421,0 | 10706,0 7804,0 | 418,5 432,9 | 10941,0 9068,0 | 325,9357,8 |
Затрати праці по всіх видах продукції у 2006 р. дещо зменшились порівняно з 2005 р. Це пов'язане з ростом рівня механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві.
З метою підвищення продуктивності тваринництва, зниження затрат праці та собівартості основних видів тваринницької продукції у АПК “Коровинецька" Чуднівського району Житомирської області необхідно:
- зміцнити кормову базу за рахунок підвищення врожайності кормових культур (впровадження агротехнічно правильних і економічно обґрунтованих сівозмін з найбільш раціональною структурою посівних площ; удосконалення системи внесення органічних і мінеральних добрив; впровадження системи обробітку ґрунту, направленої на підвищення родючості і боротьбу з ерозією);
- удосконалювати годівлю тварин за рахунок згодовування кормів тваринам тільки в підготовленому вигляді у відповідності з науково-обґрунтованими раціонами;
- створити автономну матеріально-технічну базу для вирощування івідгодівлі свиней.
механізація ферма сільське господарство
Приготування кормів. Збирати кормові культури необхідно в період, коли вони мають найбільшу врожайність та поживну цінність. Допустимий ступінь залишкового забруднення в кормах: домішки землі - 1.2 %, піску - 0,3--Л,0 %, металеві домішки розміром до 2 мм з незагостреними краями - 30 мг на 1 кг корму, насіння отруйних трав - 0,25 %.
Готувати комбікорми необхідно з інгредієнтів розміром частинок 0,2.1,0 мм. Грубі корми слід переробляти до розміру частинок 1.2 мм. Коренебульбоплоди перед згодовуванням (не раніше як за 1,5.2,0 год) рекомендується подрібнювати на частинки розміром 5.10 мм.
Готові кормові суміші повинні задовольняти таким вимогам: вологість - 60.80 %; рівномірність змішування - не менше 90 %; допустиме відхилення (за масою) вмісту грубих і соковитих компонентів у суміші становить ±10 %, кормових дріжджів - ±2,5 %, концентрованих, рибних, молочних, поживних розчинів і мінеральних добавок - ±5 % [1].
Роздавання кормів. Допустимі відхилення від заданої норми видачі для стеблових кормів повинні бути в межах ±15 %, а концентрованих - ±5 %. Незворотні втрати корму в процесі роздавання не повинні перевищувати 1 %. Тривалість циклу роздавання кормів у одному приміщенні мобільними засобами не повинна перевищувати 30 хв, а стаціонарними - 20 хв [2].
Водопостачання. Перерва в подачі води для напування свиней і приготування кормів допускається не більше 3 год, в нічний час - до 6 год. Вода для напування поросят-сисунів і відлучених поросят повинна мати температуру 16.20°С. Температура води для напування дорослих свиней в холодний період року повинна становити 10.16°С (в теплий період не нормується). Доброякісна питна вода повинна мати лужну реакцію на рівні рН 6,5.9,5, жорсткість - не більше 7 мг. екв. /л, окисленість - не більше 2,5 мг/л, вміст свинцю - не більше 0,1 мг/л, а забрудненість (вміст органічних або мінеральних речовин) - не більше 2мг/л [1,2].
Прибирання гною. Система прибирання гною із станків та транспортування його за межі виробничих приміщень повинна: забезпечувати постійну і легко підтримувану чистоту станків, проходів і огорожі; по можливості обмежувати утворення та проникнення шкідливих газів у зону, де знаходяться тварини; бути зручною в експлуатації і не вимагати великих затрат праці на управління, ремонт і санітарно-профілактичну обробку; виключати проникнення заразних елементів з гноєм із однієї секції в іншу [1].
Формування мікроклімату. Гранично допустима концентрація вуглекислого газу в повітрі виробничих приміщень для тварин - 0,2 % (або 2 л/м), аміаку - 20 і сірководню 10 мг/м, кількість повітря, що подається в приміщення, повинна бути не меншою: в холодний період року - 30 м /год, в перехідний - 45 м3/год, в теплий - 60 м3/год на 100 кг живої маси свиней. Рівень шуму в приміщеннях від опалювально-вентиляційного обладнання під час його роботи не повинен перевищувати 70 дБ за шкалою "А" стандартного шумовиміру[І].