Затрачуються великі кошти на відновлення існуючої техніки, які в структурі собівартості основних культур займають від 30 до 45 %.
1.3 Технічна експлуатація МТП
Технічне обслуговування МТП здійснюється механізаторами під контролем керівника господарства. В господарстві ТО проводиться по старій системі: видаються лімітні книжки, заправник ПММ відмічає забір палива та виходячи з цього відірваного талону проводяться ТО-1, ТО-2, та інше. Для оперативного ремонту під час польових робіт використовується “Техдопомога» на базі автомобіля ГАЗ-52 та перевозимий зварний апарат (електро-газозварки). Для поточних та капітальних ремонтів використовується графік затверджений головним інженером.
Для поточних та аварійних ремонтів є склад запасних частин, електроцех та акумуляторна.
Після виходу з ПР або КР трактори та інші машини випробуються, складається акт прийому з ремонту, де вказані замітки та інші дефекти. Акт підписують: інженер по ЕМТП, завідуючий ЦРМ та механізатори.
1.4 Зберігання МТП
Після закінчення польових робіт уся сільгосптехніка ставиться на зимове зберігання. Розвантажується гума, білиться крейдою з казеїном, демонтується ремені, ланцюги усі різьби, ріжучі апарати покриваються бітумним розчином. Для виробництва цих робіт робиться приказ, а після постановки техніки на зберігання робиться акт про зберігання, де відповідальними особами вказуються керівники та механіки дільниць.
У актах вказуються недоліки та строки їх усунення. Акт затверджується головним інженером.
1.5 Нафтагосподарство
Від правильної організації та відповідного технічного оснащення нафтагосподрства в значній мірі залежить надійність довговічність та економічність роботи машини.
У ДП знаходяться один заправний пункт.
Технічний стан нафтагосподарства задовільний.
Заправні колонки є тільки на бензин та дизельне паливо, масло відпускається шляхом наливу з бочок у каністри. Облік масла ведеться по міткам у каністрах, облік бензину та дизельного палива ведеться згідно лічильників на паливо заправних колонках. Територія нафтагосподарства огороджена. Для покращення роботи нафтагосподарства необхідно ввести строгий контроль за відпуском нафтопродуктів, встановити колонки для заправки тракторів мастилами, а також поставити на підвищені бак з водою для системи охолодження.
1.6 Показники господарчою діяльності та їх аналіз
Показники господарчої діяльності в рослинництві в ДП «Ера-1» зведені у таблиці 1.2, 1.3, 1.4.
Таблиця 1.2
Структура земельних угідь
Назва | Площа, га. | ||
2005 | 2006 | 2007 | |
Всього землі, га. | 4000 | 4000 | 4000 |
с.г. угідь, га | 3590 | 3590 | 3590 |
Оранка, га | 3590 | 3590 | 3590 |
Таблиця 1.3
Посівні площі основних сільськогосподарських культур
Культура | Виділена площа, га. | Середнє за три роки | ||
2005 | 2006 | 2007 | ||
Соняшник | 140 | 138 | 400 | 226 |
Ячмінь | 202 | 235 | 200 | 212,3 |
Озима пшениця | 649 | 750 | 496 | 631,7 |
Кукурудза на зерно | 200 | 130 | 100 | 143,3 |
Таблиця 1.4
Врожайність основних культур
Культура | Врожайність, ц/га. | Середнє за 3 роки | ||
2005 | 2006 | 2007 | ||
Соняшник | 20 | 22 | 21 | 21 |
Ячмінь | 28 | 30 | 28 | 28,7 |
Озима пшениця | 20,5 | 25,5 | 25,7 | 23,9 |
Кукурудза на зерно | 39 | 37 | 39 | 38,3 |
Згідно з таблицею 1.4. за останні три несприятливих у кліматичному та економічному відношенні, де врожайність озимої пшениці складає 23,9 ц/га, соняшника 21 ц/га. Головними причинами такої врожайності є недостатня кількість добрив (як органічних так і мінеральних), порушення технології вирощування.
1.7 Аналіз техніко-економічних показників вирощування та збирання озимої пшениці
Аналіз техніко-економічних показників за останні три роки, свідчити, що усі показники її вирощування та збирання механізовані за виключенням навантажувально-розвантажувальних робіт. Рівень механізації становить 96%. Основні показники зводимо в таблицю 1.5.
Таблиця 1.5
Техніко-економічні показники вирощування та збирання озимої пшениці
Показники | Роки | Середнє за три роки | |||
2005 | 2006 | 2007 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Площа, га | 649 | 750 | 496 | 631,7 | |
Врожайність, ц/га. | 20,5 | 25,5 | 25,7 | 23,9 | |
Валовий збір, ц. | 13304,5 | 19125 | 12747,2 | 15097,63 | |
Витрати праці, люд.год: | |||||
на 1 га. | 14,23 | 14,7 | 14,2 | 14,4 | |
на 1 т. | 4,13 | 4,75 | 3,89 | 4,3 | |
Собівартість, грн./т. | 325,61 | 377,78 | 439,5 | 380,9 | |
Рівень механізації, %. | 95 | 96 | 96 | 95,7 | |
Витрати палива кг/га | 69,5 | 69,8 | 68,5 | 67,8 |
Висновок по розділу
Організація робіт з виробництва озимої пшениці залежить від того, на якій правовій базі існує господарство. Механізована ланка, що пропонується, є елементом тракторної бригади, тому її дії мають узгоджуватись на підставі загального плану роботи цього підрозділу.
При підготовці до виробництва необхідно:
1) скласти перспективний план виробництва для визначення потрібних ресурсів;
2) скласти угоди і оформити документи на кредитування і постачання потрібних ресурсів;
3) підготувати техніку;
4) забезпечити навчання персоналу (опанування техніки і технології);
5) забезпечити резервування (страхові запаси).
При проведенні робіт необхідно:
1) складати плани оперативного управління;
2) проводити оптимальне маневрування матеріальними, технічними, трудовими і грошовими ресурсами;
3) проводити постійний контроль за обсягом і якістю виконання робіт з позиції управління якістю;
4) проводити чіткий облік витрачання матеріалів, коштів, експлуатації техніки і праці;
5) забезпечити матеріальне і моральне стимулювання праці.
Для підвищення врожайності озимої пшениці та зменшення собівартості необхідно:
- повисіти врожайність до 3,5 т/га за рахунок посіву районованих гібридів, ефективне використання матеріальних та технічних засобів;
- підвищення кваліфікації механізаторів;
- вдосконалення технологічних процесів вирощування соняшнику;
- підвищити трудову та технологічну дисципліну.
Наведені приклади показують, що маємо достатні можливості для значного підвищення врожайності озимої пшениці.
2. АНАЛІЗ І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
2.1 Коротка характеристика й особливості технології вирощування та збирання озимої пшениці
Інтенсивна енергозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці знижує витрати праці на виробництво приблизно в 1,5–2 рази, за рахунок поєднання окремих видів робіт, виключення ручних обробітків, зменшення кількості технологічних операцій, в тому числі міжрядних обробітків.
Враховуючи природно - кліматичні фактори в умовах східної зони степу України, основною умовою, при виконанні технологічного процесу, буде боротьба за збереження вологи в ґрунті.
Основний обробіток ґрунту. Умови зони вирощування, місце озимої пшениці в сівозміні і особливості поля визначає систему і заходи основного обробітку ґрунту.
Заходи підготовки ґрунту диференціюються в залежності від попередника. Після ранніх культур виконується лущення ґрунту лущильником ЛДГ-10 (ЛДГ-15), або дискуванням за допомогою дискових борін БД-10 на глибину 6-8 см. При наявності на полі корнеотприскових бур’янів дискуванням або лущенням доцільно замінити на обробіток культиваторами плоскорізами КПШ-5 (КПШ-9) або ОПТ-3-5.
Передпосівний обробіток ґрунту. Ранньою весною, при настанні фізичної стиглості, поле, якщо це не було зроблено восени, слід вирівняти. Враховуючи стан ґрунту, якість оранки і величину схилу використовують важкі зубові борони, шлейф-борони, або культиватори в агрегаті з боронами, а також й інші вирівнювачі. Використовувати ці знаряддя необхідно в залежності від степеню стиглості ґрунту.
Необхідна якість вирівнювання поля може бути досягнена використанням зубової борони БЗТС-1,0, агрегатуємої по засобам зчіпки СП-21 з трактором Т-150.
Посів. Питання про час посіву повинні вирішуватися окремо в кожному господарстві, з урахуванням погодних умов. В першу чергу рекомендується висівати більш пізні гібриди, а закінчувати посів середньо-ранньостиглими. Посів проводять зерновими сівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6, СЗА-3,6. Спочатку засівають поворотні смуги, а потім всю ділянку. Коткувати посіви слід при підвищеній комковатості і розпушеності поля. У випадку утворення щільної кірки після дощу її руйнують за допомогою ротаційних мотиг або борін.
Догляд за посівами. Догляд за посівами включає в себе підтримання оптимального стану ґрунту, внесення добрив, боротьбу з бур’янами, шкідниками, при збереженні оптимальної густини стояння рослин.
В боротьбі з бур’янами головну роль грають агротехнічні заходи: правильне чергування культур, висока якість основного і передпосівного обробітку ґрунту, оптимальний строк і щільність посівів та інше. Хімічні засоби лише доповнюють їх і допомагають більш повному знищенню бур’янів.
Надійний захист посівів кукурудзи від комплексу шкідливих факторів є суттєвим резервом підвищення врожайності і підвищення його якості.