Територія лісгоспу знаходиться на Придніпровському підвищенні, котре має загальний схил на південний схід до ріки Дніпро. Вона розгалужена річковими долинами річок Рось, Росставиці, Роськи, Сквирки і Кам'янки.
Рельєф території досить одноманітній. Північній частині лісгоспу (Сквирське, Білоцерківське, Томилівське і Сухоліське лісництва) характерний відносно рівний рельєф.
Південна частина (Володарське, Кашперівське, Черепинське й Ставищанське лісництва) відрізняється більш хвилястим рельєфом.
За ґрунтовими умовами територію лісгоспу можна розділити умовно на 2 частини:
- до першої частини відносяться ліса Томилівського лісництва та Сухоліського, копрі розміщені на лівому березі річки Рось. Тут в основному переважають дерново-слабопідзолисті супіскові ґрунти. В занижених місцях, біля річки Рось, незначні площі займають перегнійно-глеєві, торф’янисті та іловато-глеєві ґрунти. Переважаючими насадженнями тут є соснові і дубові.
- до другої частини відносять всі решта лісництв, а також частину Томилівського і Сухоліського лісництв. Тут переважають опідзолені чорноземи і темно-сірі лісові ґрунти легко і середньо суглинисті. Ці ґрунти є найбільш плодовитими в лісгоспі і зайняті переважно насадженнями дуба черешчатого, граба, ясеня звичайного. В понижених місцезнаходженнях - перегнійно-глеєві суглинисті ґрунти, де найбільш сприятливі умови для росту і розвитку вільхи чорної.
Помітно виражених ерозійних процесів на території лісгоспу не виявлено.
1.4 Характеристика водоймищ
Територія лісгоспу розташована в басейні річки Рось. Ступінь дренованості району гідрографічною сіткою в цілому можна вважати доброю.
Гідро лісомеліоративні роботи в ліс фонді не проводилися. На сусідніх з лісгоспом землях гідро лісомеліоративні системи відсутні.
Таблиця 1.2 – Характеристика водойм
| Найменування річок і водоймищ | Куди впадає річка | Протяжність, км | Ширина, м | Глибина, м | Придатність для водного транспорту |
| р. Рось | р. Дніпро | 35 | 50 | 3 | не придатна |
| р. Сквирка | р. Рось | 14 | 6 | 0,5 | не придатна |
| р. Росставиця | р. Рось | 8,5 | 17 | 1,9 | не придатна |
| р. Роська | р. Рось | 2,5 | 6 | 0,5 | не придатна |
| р. Кам'янка | р. Рось | 9,5 | 4 | 0,4 | не придатна |
Процеси заболоченості мають місце в Білоцерківському, Томилівському і Сквирському лісництвах на площі 1,0 тис. га
1.5 Економіка району діяльності
Господарська діяльність направлена на виконання лісозаготівельних, лісовідновних, лісогосподарських та інших заходів з ціллю раціонального використання лісових ресурсів, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії і а охорони навколишнього середовища.
Лісове господарство в економіці району розташування лісгоспу займає провідну позицію. Основний напрямок його розвитку – це комплексне ведення лісового господарства, направлене на раціональне використання лісових ресурсів. Загальна потреба районів в діловій та дров'яній деревині задовольняється місцевими лісами в межах 17%. в тому числі із лісів ліс фонду на 16%.
Сінокоси, які має в лісовому фонді лісгосп використовуються для задоволення потреб підприємства.
Район розташування лісогосподарського підприємства відноситься до сільськогосподарських районів області з високорозвиненою промисловістю.
Провідною галуззю народного господарства є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво. Основний напрям сільського господарства – вирощування зернових і технічних культур. Крім того широко розвинене тваринництво м'ясо-молочного спрямування. Провідне місце в промисловості займає харчова по переробці цукрового буряка, м’яса, молока, овочів і фрукті з.
Особливе місце займає продукція хімічної і нафтохімічної промисловості по випуску шин для автомобілів і колісних тракторів.
Лісозаготовки проводить сам лісгосп. Деревообробна, целюлозно-паперова та лісохімічна промисловість розвитку не має.
Випас скотини в лісовому фонді здійснюється на площі 15000 га. З інших видів побічного користування в лісі мають місце: заготівля березового соку, садівництво і бджільництво. Крім того, цехами переробки деревини випускається значна кількість товарів народного споживання.
Мисливська фауна в лісах підприємства представлена наступними видами тварин: лось, косуля, кабан, білка, лис, заєць. Мисливство носить любительський характер. Також ліси лісгоспу виконують природоохоронну, рекреаційну, санітарно-гігієнічну функцію. Вони позитивно впливають на підвищення врожайності, покращує клімат, регулюють, водний режим, застерігають ґрунти від водної і вітрової ерозії, слугують місцем масового відпочинку населення.
Територія розташування лісових масивів Державного підприємства характеризується добре розвиненою сіткою доріг загального користування. Тут проходять залізні дороги широкої колії: Київ-Одеса, (Білоцерківське лісництво), Козятин - Жашків (Кашперівське лісництво), Житомир - Сквира (Сквирське лісництво), Рокитне -Насташка, ( Суполіське лісництво).
Асфальтовані дороги загальнодержавного значення – Київ-Одеса протяжністю 35 км (Томилівське і Ставищанське лісництва), обласного значення – Біла Церква-Тараща протяжністю 35 км (Томилівське лісництво), Біла Церква-Попільня – 42 км, Біла Церква – Тетіїв –5 км (Володарське лісництво), Володарка - Сквира – 33 км (Сквирське лісництво), Ставище - Тетіїв – 45 км (Кашперівське лісництво), Володарка-Ставище – 25 км (Володарське лісництво).
РОЗДІЛ 2. Програма Робіт та ОСНОВНІ положення методики досліджень
2.1 Програма робіт
Лісові культури — це насадження, що закладені сіянням насіння або садінням сіянців, саджанців, живців і кілків при штучному лісовідновленні чи лісорозведенні. Поняття "лісовідновлення" в лісівництві тривалий час асоціювалося лише з природним процесом, штучне поновлення на площах, які звільнилися з-під лісу, а також залісення площ, що раніше не були зайняті лісом, називали лісорозведенням. Тепер під лісовідновленням розуміють процес утворення нового покоління лісу під наметом деревостану, на вирубках, згарищах та інших ділянках, що були раніше під лісом і ґрунт зберіг його властивості.
В природі ліс оновлюється самостійно самосівом (насінням) чи поросллю, кореневими паростками (вегетативно) від материнського деревостану з поступовим відмиранням останнього. При цьому зберігається той же генофонд. Поновлення визначається природою даного складу деревних рослин насадження. Однак людство, користуючись лісом і перш за все деревиною, завдає великої шкоди його екології. На місці вирубок і згарищ змінюється мікроклімат, посилюється освітлення та прогрівання поверхні землі, збільшується швидкість вітру, помітно скорочуються запаси води в поверхневому шарі ґрунту, змінюється кругообіг води тощо. Все це ускладнює і погіршує процес природного відновлення лісів, особливо насіннєвого. З розвитком цивілізації і необачного науково-технічного прогресу величезний вплив людини на природу стає очевидним. Тому в більшості випадків зараз застосовують штучне поновлення лісу, яке передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців або сіяння насіння (в теперішніх умовах вкрай рідко). При цьому ліс відтворюється практично завжди іншим генофондом. Відмінність ще й в тому, що штучне поновлення лісу відбувається значно швидше природного, бо вирубки, як правило, закультивовуються протягом двох років, тоді як природне відновлення може розтягнутися на 10 років і більше. Крім того, при штучному поновленні є можливість регулювати склад майбутніх насаджень, висаджуючи садивний матеріал (висіваючи насіння) потрібних видів деревних рослин. При цьому помилка, допущена лісівником при закладанні насадження, може позначитися (виявитися) через кілька десятиріч і навіть сторіччя по тому.
Ось чому одним з головних завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу, а також догляд за ним до змикання намету.
Програмою робіт по темі досліджень передбачалось:
- вивчення лісокультурного фонду у Сквирському лісництві ДП „Білоцерківське лісове господарство”;
- розподіл лісокультурного фонду у розрізі схем змішування створюваних культур та розміщення садивних місць в залежності від умов місцезростання;
- вивчення особливостей створення лісових культур дуба в умовах свіжих дібров;
- проведення натурних обстежень лісових культур, закладка пробних площ у насадженнях та їхня детальна таксаційна характеристика;
- порівняння росту культур створених посівом жолудів і посадкою сіянців;
- узагальнення досвіду створення лісових культур у Сквирському лісництві ДП „Білоцерківське лісове господарство”;
- пошук шляхів та подання пропозицій з вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення культур дуб звичайного на підприємстві.
2.2 Основні положення методики досліджень
2.2.1 Закладання пробних площ