Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва (стр. 12 из 15)

З точки зору ЕОЛ особливе значення має технологія робіт з відтворення лісових ресурсів. При традиційному створенні лісових культур питання технології робіт та собівартості їх проведення мають, як правило, пріоритетне значення, що призводить до недостатнього врахування природних особливостей формування лісостанів. Так, нерідко з метою покращення умов для механізації лісокультурних робіт проводиться корчування пнів на зрубі, яке призводить до втрати окремих ознак лісових ценозів (втрати будови і родючості ґрунту, знищення лісової підстилки, корисних мікроорганізмів, вилучення пнів та частини коревих систем). В той же час уникнути цього можна за рахунок зрізання із залишення понижених пнів (зрізань врівень із землею) дерев під час рубання материнського насадження. Майже основним стало застосування на дерново-підзолистих ґрунтах часткового обробітку ґрунту борознами, внаслідок якого рослини висаджуються в найменш родючий підзолистий горизонт, що не сприяє їх розвитку і росту.

Підготовка нелісових земель до заліснення навпаки, повинна бути спрямована на знищення нехарактерних для лісових ценозів ознак: злакової та рудеральної трав’яної рослинності, ґрунтової „підошви” і повернення на площу притаманних для лісових земель особливостей: мікоризи, лісової підстилки тощо.

На лісових землях вкритих лісовою рослинністю, не ущільнених і вкритих лісовою підстилкою доцільно створювати культури (попередні ) без обробітку ґрунту або з обробітком, який не призводить до суттєвих порушень лісового ґрунту (фрезування, дискування).

У всіх випадках, які дозволяють застосувати суцільний обробіток ґрунту особливо на нелісових землях, йому слід віддавати перевагу. На площах, що вийшли з-під тривалого сільськогосподарського користування а також в умовах Степу перевагу слід віддавати глибокому обробітку ґрунту, який полегшує проникнення кореневих систем дерев у більш глибокі та краще зволожені шари ґрунту. На всіх площах, які дозволяють створювати лісові культури посівом насіння цьому способу необхідно віддавати перевагу, як такому, що в більшій мірі відповідає природі лісових ценозів. У разі недоцільності посіву насіння культури краще створювати садінням сіянців і саджанців із закритою або не травмованою кореневою системою.

Загалом слід застосовувати такі технології відтворення лісових ресурсів, які в найбільшій мірі забезпечують створення сприятливих умов для розвитку лісових ценозів і не допускають небажаних змін природного середовища на площах заліснення.

5.4. Природний метод лісовідновлення дібров в Європі

Природний метод лісовідновлення, на думку лісівників Європи, найбільш відповідає екологічним вимогам та засадам ведення сталого лісового господарства. Адже, застосовуючи природний метод відновлення, перш за все зберігається генетичний потенціал популяцій та видів зокрема, а це в свою чергу впливає на інтенсивність росту та здоров'я лісових насаджень.

Згідно з вченням європейської лісової науки, першим етапом природного оновлення лісу є головна рубка насадження. Щоб досягти успіху та отримати великій кількості природне поновлення, необхідно ретельно планувати всі лісокультурні заходи, починаючи з кінцевої рубки насадження. Як відомо, ревні породи плодоносять не регулярно (таблиця 5.2), і тому надзвичайно важливо планувати кінцеву рубку на урожайний рік і тим самим забезпечити достатню кількість насіння для майбутнього лісового поновлення.

Щоб збільшити процент проростання опалого насіння слід провести підготовку ґрунту, особливо важливо при вирощуванні бука лісового.

Природне поновлення дуба звичайного та деяких інших деревних порід вважається успішним, якщо кількість молодих дерев рівномірно розміщених по площі складає 10000 - 30000 штук на 1 га.

Таблиця 5.2 Урожайність листяних деревних порід Великобританії

Назва деревної породи	Початок плодоношення	Інтервал плодоношення	Вік спаду інтенсивності плодоношення	Час опадання насіння
вільха	15-25	2-3	-	Вер.-бер.
ясен звичайний	20-30	3-5	80	Вер.-бер.
бук лісовий	50-60	5-15	160	Вер.-лист.
береза повисла	15	1-3	60	Сєрп.-січ.
черешня	10	1-3	-	Лип.-серп.
граб звичайний	10-30	2-4	-	Лист.-квіт.
липа дрібнолиста	20-30	2-3	-	Вер.-лист.
клен гостролистий	25-30	1-3	-	Жовт.-лют.
дуб звичайний	40-50	3-6	140	Листопад
дуб скельний	40-50	2-5	140	Листопад
каштан кінський	30-40	1-4	60	Жовт.-лист.
клен явір	25-30	1-3	70	Вер.-жовт.

Надзвичайно популярним в країнах Європи на даний час являється „Shelterwood" метод. Суть цього методу полягає в тому, що після кінцевої рубки деревостану на ділянці залишають найкращі дерева насінники, які рівномірно розміщені по площі. Кількість дерев насінників залежить від деревної породи на яку ведеться господарство та конкретних лісівничих цілей. Зазвичай кількість дерев для дуба звичайного та бука лісового складає 30 штук на гектар. Обов'язково в даному випадку проводиться обробіток ґрунту (в основному дискування вузькими смугами) перед прогнозованим урожайним роком чи перед опаданням насіння. Позитивним аспектом цього методу являється те, що залишені дерева виконують не тільки роль насінників, а й захищають молоде поновлення протягом перших років життя від несприятливих умов навколишнього середовища (сонячних опіків, заморозків тощо). Коли молоде поновлення досягне висоти 3 метра – залишені материнські дерева вирубуються. Слід відмітити, що цей метод найбільш повно відповідає всім екологічним та лісівничим вимогам.

5.5 Основні напрями та заходи з вдосконалення лісовідновлення дібров, їх обґрунтування та умови застосування

Основною метою відтворення дібров в районі діяльності підприємства є створення насаджень дуба звичайного максимально наближених за складом і формою до корінних деревостанів. Враховуючи особливості лісових земель, з точки зору екологічно орієнтованого лісівництва відновлення дуба повинно здійснюватися з використанням біолого-екологічного моніторингу площ. Тому особливі вимоги пред’являються до лісовідновних рубок. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує запровадження складних способів рубок головного користування, або вузько лісосічних (з шириною 20-25 м) з широтною орієнтацією. Запровадження складних рубок сприятиме збереженню на площах в більшій мірі ознак лісових ценозів після рубання материнських насаджень, а також створюватиме умови для появи (у разі урожаю жолудів) та збереженню самосіву головних і другорядних порід. З метою збільшення частки природного поновлення дуба у лісовідновленні дібров необхідно ширше запроваджувати лісівничі і лісокультурні заходи сприяння його появі. З лісівничих заходів сприяння на особливу увагу заслуговує мінералізація ґрунту та огороджування зрубів. Окрім цього, рубання насаджень після врожайних років доцільно проводити у пізньо осінній та зимовий періоди. З лісокультурних заходів сприяння доцільно враховувати наступні: обробіток ґрунту під наметом відведених у рубку насаджень та підсів жолудів. Лісокультурні заходи у разі відсутності врожаю можна замінити закладанням попередніх культур дуба шпигуванням жолудів за 1-2 роки до головної рубки. При створенні попередніх культур ширина міжрядь не повинна перевищувати 3-4 м, а в ряду крок шпигування 0,3-0,5 м.

Заходи сприяння природному поновлення і створення попередніх культур дуба найбільш доцільні на площах з високим лісівничим потенціалом. За лісівничим потенціалом насадження дуба звичайного в умовах свіжої діброви можна поділити на три групи. До першої групи слід віднести насадження з повнотою 0,8 і вище, часткою дуба у складі 8 і більше одиниць і зруби після них. До другої грипи площ із збереженим лісівничим потенціалом належать деревостани дуба з повнотою 0,6-0,8, часткою дуба у складі 6 одиниць і більше та зруби після них. До третьої групи нами рекомендовано віднести площі з частково збереженим лісівничим потенціалом: насадження з повнотою 0,5 і менше та участю в них дуба звичайного 5 одиниць і менше.

Рис. 5.3 Огороджування зрубів з природним поновленням

При відтворенні дібров на лісових землях, з точки зору біологічної стійкості та продуктивності майбутніх насаджень, велике значення має спосіб створення культур. Пріоритетним в районі діяльності підприємства, як свідчать проведені нами дослідження, є висів жолудів. З точки зору екологічно орієнтованого лісівництва створення культур посівом жолудів найбільш доцільно застосовувати на площах з високим і збереженим лісівничим потенціалом. На площах з частково збереженим і не збереженим лісівничим потенціалом краще культури створювати посадкою сіянців із закритою кореневою системою.

5.6 Основні напрями та заходи з вдосконалення лісорозведення дібров, їх обґрунтування та умови застосування

Основною метою лісорозведення дібров на нелісових землях є відтворення в найкоротші терміни ознак лісових ценозів на заліснюваних площах. Досягнення цієї цілі можливе такими шляхами. Згідно першого шляху при залісненні нелісових земель доцільно вводити максимальну кількість компонентів майбутніх лісових ценозів: головних і другорядних порід деревостану, чагарників, окремих елементів фіто і міко ценозів. При цьому в умовах свіжих дібров висаджувати 1-2 ряди дуба чередуючи їх з одним рядом підгінних порід з чагарниками. З підгінних порід краще використовувати липу, граб, клен. Початкова гущина культур повинна бути 6,5-8 тис. шт. на га (2,5-3,0х0,5-0,75 м).