Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт" (стр. 9 из 17)

Таблиця 2.13 Структура товарної продукції та рівень спеціалізації

Види продукції	2005 р.				2006 р.				2007 р.
	реалізація		Пор. № по ПВ(і)	ПВ*(2і-1)	реалізація		Пор. № по ПВ(і)	ПВ*(2і-1)	реалізація		Пор. № по ПВ(і)	ПВ*(2і-1)
	тис. гри.	% (ПВ)			тис. грн.	% (ПВ)			тис. грн.	% (ПВ)
Озима пшениця	947,2	30,5	1	30,5	914,2	27,0	2	81	578,4	12,9	2	38,7
Яра пшениця	-	-	-	-	27,6	0,8	6	8,8	-	-	-	-
Ячмінь	356,4	11,5	4	80,5	746,9	22,1	3	110,5	280,9	6,3	4	44,1
Цукрові буряки	218,6	7,1	5	63.9	153,1	4,5	5	40,5	-	-	-	-
Соняшник	600,8	19,4	3	97	953	28,2	1	28,2	2921,2	65,4	1	65,4
Кук. на зерно	777,5	25,1	2	75,3	529,8	15,6	4	109,2	517,6	11,6	3	58
Соя	133,8	4,3	6	47,3	-	-	-	-	104,4	2,3	5	30,7
РАЗОМ	3034,3	97,9	Х	Х	3324,6	98,2	Х	Х	4402,5	98,5	Х	Х
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	63,9	2,1	7	27.3	59,9	1,8	7	23,4	66,0	1,5	6	16,5
Всього по господарству	3098,2	100,0	Х	421,8	3384,5	100,0	Х	Х	4468,6	100	Х	253,4
Кс	0,23				0,25				0,39

СГ ТОВ “Хлібопродукт” можна характеризувати як господарство з рослинницьким напрямом діяльності, що має найбільший дохід від вирощування соняшнику, значною є частка озимої пшениці – 12,9%.

Для визначення рівня спеціалізації використовують коефіцієнт зосередження товарного виробництва, який розраховується за формулою:

де р- питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції;

і- порядковий номер виду продукції в ранжированому ряді починаючи з найвищого.

Для СГ ТОВ “Хлібопродукт” у 2007 р. коефіцієнт спеціалізації становить:

Із розрахунків витікає що підприємство має середній рівень спеціалізації, так як коефіцієнт знаходиться в межах від 0,21 до 0,40 , а саме 0,39 , тобто існує декілька головних галузей.

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам необхідні виробничі фонди, які є важливою складовою частиною ресурсного потенціалу підприємства. Процес виробництва матеріальних благ можливий тільки за наявності і органічної єдності таких елементів продуктивних сил, як засоби і предмети праці, трудові ресурси.

Виробничі фонди сільського господарства поділяються в залежності від економічного значення в процесі виробництва, характеру оборотів і способу перенесення вартості на створюваний продукт, на основні і оборотні. При цьому засоби праці набувають економічної форми основних фондів, а предмети праці − оборотних фондів [24].

Основні виробничі фонди − це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально-речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт.

Виробничі фонди сільського господарства беруть участь у створені споживчої вартості у вигляді конкретних товарів і вартості продукції. У різних функціональних формах відбувається заміна єдиних споживчих вартостей іншими, але вартість їх продовжує формуватись і закінчує свій рух при одержанні кінцевого продукту [ 6 ].

Основні виробничі фонди (основний капітал) - це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму. Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість є в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їхнього використання.

Ефективність використання основних виробничих фондів і їхній вплив на кінцеві результати виробництва значною мірою залежать від характеру руху цих фондів як авансованої вартості в умовах конкретного підприємства, а також від їхнього фізичного стану. Кількісно характер руху основних виробничих фондів визначається за допомогою ряду показників. Найважливішим серед них є коефіцієнт (швидкість) обороту, що визначається як відношення річної суми амортизації основних виробничих фондів до їхньої середньорічної вартості або період обороту як зворотнє співвідношення цих величин.

Швидкість обороту основних виробничих фондів з розвитком науково-технічного прогресу і запровадженням його результатів у виробництво має тенденцію до підвищення. Незважаючи на те, що можливості для прояву цієї тенденції в сільському господарстві (порівняно з іншими галузями народного господарства) звужені, все ж чимало аграрних підприємств досягають високої швидкості руху авансованих ресурсів, що позитивно позначається на результатах їхнього господарювання. Адже маса продукту, виробленого за певний період, дорівнює його розміру, одержаному протягом одного обороту, помноженому на число таких оборотів.

Основні виробничі фонди (основний капітал) - це сукупність засобів праці, які органічно входять в матеріально-технічну базу сільського господарства, і безпосередньо приймають участь у виробничому процесі. Невиробничі основні фонди участі у виробничому процесі не приймають, але без них не може обійтися підприємство.

Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації і автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим самим визначально впливають на продуктивність праці.

В умовах переходу до ринкових відносин особливої актуальності набуває питання підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів. Аграрним підприємствам важливо знати, якою ціною виробляється валовий продукт, скільки авансованих засобів, у тому числі основних фондів, брало участь у його створенні. Відповідь можна дістати, визначивши такі економічні показники:

Фондовіддача — відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. В умовах інфляції, коли швидкими темпами зростають ціни на знаряддя праці, а також вартість капітального будівництва, цей показник доцільно визначати за товарною продукцією, оціненою в поточних цінах реалізації.

По аграрних підприємствах фондовіддача основних виробничих фондів істотно коливається, що пов'язано з різним рівнем господарювання, неоднаковою оснащеністю їх цим ресурсом, різним співвідношенням його складових елементів, ступенем придатності та ін.

Істотного підвищення фондовіддачі можна досягти завдяки вдосконаленню структури основних виробничих фондів. Збільшення вартості більш активних засобів в розрахунку на одиницю вартості менш активних (пасивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці. Дуже важливо встановити раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами. При нестачі сівалок, плугів, культиваторів, борін, інших робочих машин і знарядь неможливо раціонально використовувати тракторний парк, так само як неможливо ефективно використовувати і названу техніку, коли підприємство недостатньо забезпечене силовими машинами.

З економічної точки зору показник норми прибутку показує, скільки грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця функціонуючих виробничій фондів. Зростання цього показника, як і показника рівня рентабельності, свідчить про підвищення ефективності виробництва. Важливо також зазначити, що фактично досягнута норма прибутку використовується як критерій для оцінки ефективності інвестицій за простими (недисконтованими) показниками.

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, головною ланкою якої і є основні фонди їх якісний склад і раціональне співвідношення.

Таблиця 2.14 Показники ефективності використання основних фондів СГ ТОВ “Хлібопродукт”

№пп	Показники	2005 р.	2006 р.	2007р.	2007 р. у % до
					2005 р.	2006 р.
1	Вартість валової продукції в порівнянних цінах 2005 р., тис. грн.:	2889,2	1894,8	1979	-910,2	84,2
2	Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн	767,8	1354,5	2456	1688,2	1101,5
3	Середньорічна вартість основних і оборотних засобів, тис. грн	1974	2536,6	4921,8	2947,8	2385,2
4	Власний капітал, тис.грн	1175,8	2882,4	5094,3	3918,5	2211,9
5	Залучений капітал, тис.грн	420,7	594,2	1272,6	851,9	678,4
6	Чистий прибуток, тис.грн	30,3	1108,8	2211,9	2181,6	1103,1
7	Фондовіддача, грн.	376,3	139,9	80,6	-295,7	-57,6
8	Фондомісткість, грн.	26,6	71,5	124,1	97,5	52,6
9	Капіталовіддача, грн.	180,9	57,4	31,1	-149,8	-26,3
10	Капіталомісткість, грн.	55,3	174,3	321,7	266,4	147,4
11	Норма прибутку, %	1,5	43,7	44,9	43,4	1,2

В досліджуваному СГ ТОВ “Хлібопродукт” з кожним роком збільшується середньорічна вартість основних виробничих засобів, а саме в 2007 р. в порівнянні з 2005 і 2006 роками на 1688,2 та 1105,5 тис. грн. і як результат фондовіддача за аналізований період знизилася на 295,7 і 57,6 тис. грн. Показник фондомісткості зріс на 97,5 і 52,6 грн.у 2007 році в порівнянні з 2005 і 2006 роками відповідно.