Грошові надходження від продажу товарної продукції називаються грошовою виручкою підприємства. На основі грошової виручки підприємства визначають прибуток по кожній галузі виробництва, а також і по підприємству в цілому.
Дані про розміри СГ ТОВ “Хлібопродукт” за останні 5 років наведені в таблиці 2.1.
Проаналізувавши таблицю можна зробити висновок, що СГ ТОВ “Хлібопродукт” на протязі п’яти років зменшило площу своїх сільськогосподарських угідь. Так, у 2003 році площа становила 2411 га, такою ж вона залишалась у 2004 і 2005 роках. У 2006 році площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 42 га і становила 2369 га. Що стосується 2007 року, то площа сільськогосподарських угідь становила 2372,6 га. Площа ріллі на протязі досліджуваного періоду дорівнювала площі сільськогосподарських угідь. Власний капітал у СГ ТОВ “Хлібопродукт” за п’ять років зріс з 470 тис.грн. у 2003 році до 5094,3 тис.грн. у 2007 році.
Таблиця 2.1. Розміри підприємства
| Показники | Роки | 2007 р. у % до 2003. р. | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Обсяг виробництва продукції в порівнянних цінах 2005 р., тис. грн.: | 1032,4 | 1765,2 | 2889,2 | 1894,8 | 1979 | 192 |
| Обсяг продажу продукції, тис. грн. | 1942,9 | 2784,6 | 3891,3 | 4083,5 | 5389,7 | 277 |
| Власний капітал, тис. грн | 470 | 1159,9 | 1175,8 | 2882,4 | 5094,3 | 1084 |
| Кількість працюючих, чол. | 34 | 34 | 34 | 33 | 34 | 100 |
| Балансовий прибуток, тис. грн | 19,3 | 24,6 | 30,5 | 1108,8 | 1195,2 | 6192 |
| Площа с.-г. угідь, га | 2411 | 2411 | 2411 | 2369 | 2372,6 | 98,4 |
| у т.ч. рілля | 2411 | 2411 | 2411 | 2369 | 2372,6 | 98,4 |
Таблиця 2.2. Склад та структура земельного фонду
| Види земельних угідь | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | |
| Загальна земельна площа | 2412 | 100 | 2412 | 100 | 2412 | 100 | 2412 | 100 | 2412 | 100 |
| В т. ч. с/г угідь | 2411 | 99,9 | 2411 | 99,9 | 2411 | 99,9 | 2369 | 98,2 | 2372,6 | 98,4 |
| 3 них рілля | 2411 | 99,9 | 2411 | 99,9 | 2411 | 99,9 | 2369 | 98,2 | 2372,6 | 98,4 |
Дані таблиці свідчать про те, що на протязі останніх п’яти років в СГ ТОВ "Хлібопродукт" не відбувалася трансформація земельних угідь, тобто перехід із одного виду угідь в інший та зміна стану кожного виду угідь. Так площа сільськогосподарських угідь у 2007 році становила 2372,6 га, з них 2372,6 га ріллі.
Таблиця 2.3. Динаміка урожайності сільськогосподарських культур
| Показники | Роки | 2007 р. у % до 2003 р. | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Озима пшениця | 22,8 | 23,6 | 36,1 | 25,0 | 18,9 | 83 |
| Яра пшениця | 13,6 | 13,4 | - | 14,0 | - | - |
| Ячмінь | 20,1 | 19,6 | 21,5 | 24,1 | 13,4 | 67 |
| Соя | - | 10,3 | 13,9 | - | 6,8 | - |
| Соняшник | 10,2 | 11,3 | 12,6 | 17,0 | 19,8 | 194 |
| Кук. на зерно | 33,8 | 35,3 | 40,2 | 30,8 | 13,1 | 39 |
| Цукр. буряк | 183,5 | 201,6 | 229,9 | 182,8 | - | - |
Розглянувши таблицю можемо сказати, що урожайність майже всіх культур має тенденцію до зниження. Лише урожайність соняшнику з кожним роком збільшується, і становить у 2007 році 19,8 ц/га, в порівнянні з 2003 роком вона збільшилася на 94 %.
Таблиця 2.4. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції, ц
| Показники | Роки | 2007 р. у % до 2003 р | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Озима пшениця | 16591 | 17334 | 30572 | 18169 | 17011 | 102,5 |
| Яра пшениця | 223 | 648 | - | 559 | - | - |
| Кук.на зерно | 6346 | 10216 | 12007 | 7554 | 5401 | 85,1 |
| Соя | - | 427 | 1471 | - | 556 | - |
| Цукровий буряк | 9364,3 | 10322,1 | 1264,6 | 9027 | - | - |
| Соняшник | 6092 | 6409 | 6909 | 7004 | 10332 | 169,6 |
| Ячмінь | 5470 | 6946 | 9309 | 15933 | 2744 | 50,2 |
| Всього | 44086,3 | 5202,1 | 61532,6 | 58246 | 36044 | 81,8 |
Як бачимо з таблиці виробництво сільськогосподарської продукції загалом по господарству має тенденцію до зниження. Що стосується виробництва соняшнику, то воно поступово зростає. У 2003 році воно становило 6092 ц і в 2007 році зросло до 10332 ц. У 2005 році призупинилося виробництво ярих зернових, а в 2006 році знову розпочалося, проте воно не було задовільним і господарство вирішило у 2007 році зовсім відмовитись від виробництва ярих зернових.
Таблиця 2.5. Динаміка і тенденція зміни виробничої собівартості 1 ц сільськогосподарської продукції в СГ ТОВ “Хлібопродукт”,тис.грн./ц
| Показники | Роки | 2007 р. у % до 2003 р. | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Озима пшениця | 0,02 | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,06 | 150 |
| Яра пшениця | 0,05 | 0,06 | - | 0,07 | - | - |
| Ячмінь | 0,029 | 0,032 | 0,034 | 0,04 | 0,07 | 175 |
| Соя | - | 0,04 | 0,05 | - | 0,15 | - |
| Соняшник | 0,07 | 0,07 | 0,07 | 0,07 | 0,08 | 114 |
| Кук. на зерно | 0,06 | 0,05 | 0,06 | 0,04 | 0,11 | 275 |
| Цукр. буряк | 0,12 | 0,13 | 0,15 | 0,01 | - | - |
Виробнича собівартість всіх сільськогосподарських культур має тенденцію до зростання. Що стосується озимої пшениці, то вона збільшилась з 0,02 тис.грн. у 2003 році до 0,06 .тис.грн. у 2007 році. Така ж закономірність спостерігається і по іншим видам культур.
Як бачимо з наступної таблиці 2.6 відхилення валового збору соняшнику склало 2939,4 ц, за рахунок посівної площі відхилення склало 1377 ц, а за рахунок урожайності 1562,4 ц. Майже по усім культурам відхилення валового збору було більшим за рахунок урожайності, окрім ячменю.
Таблиця 2.6. Розрахунок впливу факторів на зміну валового збору окремих культур
| Культури | Посівна площа, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | Відхилення (+,-),ц | |||||
| усього | у т.ч.за рахунок | ||||||||
| 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2003 р. | посівної площі | урожайності | ||
| Озима пшениця | 750 | 921 | 25,0 | 18,9 | 18750 | 17406,9 | -1343,1 | 4275 | -5618,1 |
| Кукурудза на зерно | 299 | 414 | 30,8 | 13,1 | 9209,2 | 5423,4 | -3785,8 | 3542 | -7327,8 |
| Соняшник | 477 | 558 | 17,0 | 19,8 | 8109 | 11048,4 | 2939,4 | 1377 | 1562,4 |
| Ячмінь | 677 | 239 | 24,1 | 13,4 | 16315,7 | 3202,6 | -13113,1 | -10555,8 | -2557,3 |
Собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.
Визначення собівартості різних видів продукції (робіт, послуг) ґрунтується на загальних для планування і обліку принципах і знаходить своє відображення в єдності об'єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.
Важливо зазначити й те, що прибутковість підприємства є в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення і підвищення матеріальної зацікавленості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.
У таблиці 2.7 розглянемо склад і структуру собівартості продукції сільського господарства за статтями витрат в СГ ТОВ «Хлібопродукт». Як бачимо, в 2005 році найбільшу питому вагу в структурі собівартості займає насіння – 23,4%, або 712,7 тис.грн. У 2006 і 2007 роках найбільшу питому вагу в структурі собівартості займають мінеральні добрива і витрати на оплату праці, а саме 358,2 2550 тис.грн. відповідно, або 15,2% і 53,1%.
Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємства на принципах госпрозрахунку, є рентабельність. У процесі госпрозрахункової діяльності господарства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержати прибуток. Тому рентабельність являє собою важливий показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить, що підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує затрати на її виробництво та отримує прибуток як головний засіб розширеного відтворення. Для кількісного виміру рентабельності в цілому по сільськогосподарському підприємству, окремим галузям та видам продукції і використовують рівень рентабельності, який показує величину прибутку на 1 грн затрат і характеризує ефективність їх використання у поточному році.
У результаті господарської діяльності підприємства одержують дохід, що є частиною вартості продукції після вирахування витрат на її виробництво. Чистий дохід, створений у сільському господарстві поділяється на централізований дохід держави і підприємства. Маса створеного в сільському господарстві чистого доходу, що реалізуються підприємством і набуває форми прибутку, визначає його госпрозрахункову рентабельність [30].