Всіх коней, що транспортуються по залізничний дорозі, по водним шляхам та автотранспорті, одягають у міцні недоуздки із довгою мотузкою. Завантаження тварин у транспортні засоби й розвантаження проводять при гнівному світлі, а у нічний час при гарному освітленні, зі спеціальних естакад, використовуючи міцні трапи з поручнями. Завантаження, розвантаження й транспортування плідників здійснюються особами, які доглядають за цими тваринами.
Незважаючи на задовільне упорядкування на іподромі, у зв’язку із поширеністю захворювань, існує ряд прихованих небезпек. Насамперед це ті небезпечні фактори, які мають місце при виконанні технічного процесу. Для більш чіткого уявлення про потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори при діагностиці та лікуванні гельмінтозів коней звернемо увагу на таблицю 10.
Таблиця 10. – Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів при діагностиці та лікуванні гельмінтозів
коней
№ | Найменування заходів | Небезпечна умова | Небезпечна дія | Небезпечна ситуація | Наслідки | Заходи щодо усунення небезпек |
1 | Огляд тварини | 1. Норовистий характер тварини.2. Відсутність засобів фіксації.3. Неправильна фіксація.4. Огляд тварини в стійлі.5. Хвора тварина.6. Порушення правил огляду тварини. | Проведення огляду тварини. | 1. Травмування ветеринарного лікаря.2. Зараження мікроорганізмами. | 1. Травми.2. Зараження лікаря.3. Смертельні наслідки. | 1. Проведення навчання з питань охорони праці.2. Забезпечення засобів фіксації.3. Розробка та запровадження інструктажу з охорони праці при догляді за кіньми.4. Забезпечення ЗІЗ. |
2 | Проведення маніпуляцій | 1. Норовистий характер тварини.2. Неправильна фіксація.3. Хвора тварина. | Введення лікарських засобів. | 1. Травмування ветеринарного лікаря.2. Зараження мікроорганізмами. | 1. Травми.2. Інфікування. | 1. Проведення навчання з питань охорони праці.2. Забезпечення засобів фіксації.3. Забезпечення ЗІЗ. |
3 | Оперативне втручання | 1. Відсутність засобів фіксації.2. Неправильна фіксація.3. Невикористання ЗІЗ для рук. | Спричинення болю тварині, застосування ветеринарних інструментів. | 1. Зараження мікроорганізмами.2. Травмування ветеринарного лікаря. | 1. Травми.2. Зараження лікаря. | 1. Забезпечення засобів фіксації.2. Забезпечення ЗІЗ.3. Застосування наркозу. |
4 | Рентгенологічне дослідження | 1. Норовистий характер тварини.2. Незастосування ЗІЗ. | Вимушена фіксація. | 1. Шкідлива доза опромінювання.2. Травми. | 1. Травмування ветеринарного лікаря.2. Опромінення. | 1. Проведення навчання з питань охорони праці.2. Застосування седативних препаратів. |
5 | Розтин трупів | 1. Не застосування ЗІЗ.2. Хвора тварина.3. Порушення правил розтину тварини. | Недотримання техніки безпеки при розтині | 1. Травмування ветеринарного лікаря.2. Зараження мікроорганізмами. | 1. Травми.2. Зараження лікаря. | 1. Дотримання правил санітарії.2. Наявність спецодягу.3. Розробка та запровадження інструктажу з охорони праці при розтину коней. |
6 | Дезінфекція | Незастосування ЗІЗ. | Недотримання правил роботи з дезінфікованими засобами. | 1. Шкідливий вплив на організм. | 1. Отруєння.2. Опіки. | 1. Наявність спецодягу.2. Дотримання правил санітарії. |
*ЗІЗ – засоби індивідуального захисту.
Аналізуючи дані таблиці, ми можемо сказати, що на державному підприємстві “Харківський іподром” необхідно проводити навчання з охорони праці на більш високому рівні, розробляти та запроваджувати інструктажі з охорони праці при догляді за кіньми. Зокрема необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Особливу увагу необхідно приділити профілактиці хвороб. Для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, а головне при нашому завданні – проводити періодичну дегельмінтизацію тварин. Також необхідно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. І, перш за все, необхідно, щоб сам керівник іподрому був зацікавлений у цьому. Крім цього, для покращення охорони праці на виробництві керівнику необхідно розглянути перелік невідкладних питань, таких як ремонтування приміщень, де утримуються коні, поліпшення випасної площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новим, зручним спецодягом та засобами індивідуального захисту.
Таким чином, враховуючи вище наведений матеріал, ми можемо зробити висновок про те, що на іподромі м. Харкова створюються умови для дотримання вимог з охорони праці і техніки безпеки. Отже, необхідно і надалі вести роботу щодо усунення нещасних випадків на виробництві. І саме дотримання правил внутрішнього розпорядку, виконання інструкцій, правил та норм з техніки безпеки і виробничої санітарії зменшать виробничий травматизм до мінімуму.
4. Екологічна експертиза ветеринарно-санітарних заходів на
ДП “Харківський іподром”
Екологія – об’єднуючий елемент всієї розумної діяльності людини на планеті, що сприяє знаходженню раціональних рішень в процесі господарської діяльності людини і при оцінці її досягнень та успіхів в споживацькому аспекті, а у встановленні їх права на життя лише в тому випадку, коли вони базуються на м’яких впливах господарської діяльності людини на природне і оточуюче середовище і не завдають прямих і опосередкованих збитків людині як особі, здоров’ю та добробуту нинішніх та наступник поколінь людей на Землі. Екологія, постійно збільшуючи набір факторів зовнішнього середовища, вивчає їх вплив на особини, популяції, на людину. Звідси випливає прямий зв’язок екології з господарською діяльністю людини, особливо з такими масштабними виробництвами, як енергетика, паливно- та ресурсовидобувні комплекси, хімія, транспорт, лісове та сільське господарство, тощо [5].
Відомо, що природа – єдина і неподільна, а сучасне господарство – результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа – взаємопов’язані. Зв’язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного із компонентів – взаємозалежні. Ця, порівняно проста, теза є відправною щодо розуміння низки глобальних екологічних проблем.
Нажаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалась в природу, не дбаючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнились відносини суспільства і природи в 20 ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості населення і інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення і відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала екологічні проблеми глобального характеру.
Зростання потреб сучасного господарства призводить до великих втрат у природі. Щорічно на земній кулі перетворюються на пустелю 6 млн. га родючих земель; 11 млн. га лісу вирубається, гине від пожеж або забруднення довкілля. Внаслідок проживання в місцях інтенсивного забруднення хворіють сотні тисяч людей. Спостереження за кліматом дають змогу визначити зміни газової структури атмосфери, вивчати явище “парникового” ефекту, що посилюється внаслідок збільшення частки СО2, випадання кислотних дощів, виснаження озонового прошарку, який оберігає життя на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця [21].
Сьогодні вирішення екологічних проблем стало одним із глобальних критеріїв гуманності суспільства, рівня його технічних і наукових розробок. Майбутнє людства захмарене безпосередньою загрозою природі. Швидке зникнення лісів, погіршення якості води, зростаючі зміни клімату можуть підірвати світову економіку в найближчі десятиліття.
У стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи.
Упродовж 20 століття чисельність населення світу зросла більше ніж на 4 млрд. чоловік, що перевищило в 3 рази чисельність населення на початку століття. За цей час споживання енергії і сировини збільшилося більш, ніж в 10 разів. Основним завданням людства на нинішньому етапі – є створення економіки, яка не завдає шкоди навколишньому середовищу [38].
Слід зазначити, що Україна являється однією із перших країн у світі, і перша серед держав колишнього Радянського Союзу, яка в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов’язаних з проблемами природокористування в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики. Серед них: Закон «Про охорону навколишнього середовища», «Земельний кодекс», «Водний кодекс», «Кодекс про надра», «Лісовий кодекс», закони «Про екологічну експертизу», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд», «Про відходи» та інші. Крім того, прийнято ряд інших законів, у яких вирішення екологічних проблем передбачене окремими підрозділами, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів.
Система екологічних платежів (а з 1998 року – зборів) в Україні виконує дві основні функції:
1. Збору і накопичення необхідних фінансових ресурсів для реалізації заходів екологічної спрямованості;