Контрольна робота з Логістики 2 (стр. 6 из 8)

q	1000	2000	3000	4000	5000	6000
Fр	90000	45000	30000	22500	18000	15000
Fu	22800	45600	68400	91200	114000	136800
F	112800	90600	98400	113700	132000	151800

Як видно із графіку (рис.1 витрати F досягають свого мінімального значення у точці на графіку (точка перетину F_рта F_u), де є однаковими обидві суми витрат та темпи зміни F_р та F_u.

Результати вирішення моделі управління запасами графічним методом по рисунку 1: оптимальний розмір партії поставки приблизно 2000 тонн, мінімальні сумарні витрати на поставку та зберігання – близько 90600 грн.

Для підприємства економічно вигідніший розмір партії борошна буде 2000 тони, тому що витрати на 22200 грн. менші чим за партію 1000 тон

Рис 1. Графічне вирішення задачі управління запасами

Задача 3

Провести АВС- та XYZ-аналіз за приведеною базою даних. Зробити групування (виділити групи АХ, АY, AZ і т.д.). Зробити короткі висновки з проведеного аналізу.

Провести АВС- та XYZ-аналіз помісячної кількості замовлень позицій меню у ресторані, порцій

№	Назва позиції меню	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	Усього
1	Вареники з м’ясом	120	156	158	130	140	141	845
2	Суп рисовий	126	189	164	168	98	149	894
3	Нарізка асорті м’ясна	120	134	165	154	120	139	832
4	Капусняк запорізький	115	156	186	459	456	274	1646
5	Салат грецький	165	189	198	178	198	186	1114
6	Солянка м’ясна	200	212	198	168	198	195	1172
7	Салат фаворит	194	198	201	205	208	201	1207
8	Суп овочевий	156	189	220	228	350	229	1372
9	Борщ червоний	256	252	238	291	198	247	1481
10	Оселедець під шубою	48	89	54	98	64	71	424
11	Суп молочний з рисом	25	268	245	198	156	178	1070
12	Суп з галушками	165	251	246	203	156	204	1225
13	Шашлик свиний	156	159	254	265	214	210	1258
14	Борщ пісний	250	542	265	456	223	347	2083
15	Окорока курячі смажені	98	87	65	98	120	94	562

АВС-аналіз – це метод, який групує чи розподіляє за певними критеріями існуючу сукупність. Інакше кажучи, АВС-аналіз – це інструмент для визначення частки певних груп у сукупності. Критерії АВС-аналізу можуть бути найрізноманітнішими і залежать від мети та змісту аналізу.

Для класифікації будь-якої бази даних по значимості необхідно всю номенклатуру за певний період часу розташувати в порядку убування за будь-яким вибраним результуючим показником. Потім у групу А відносять позиції в списку, починаючи з першого, загальна вага яких складає 75-80% сумарної ваги всіх позицій. Звичайно в таку групу потрапляє біля 15-20% усіх позицій номенклатури. До групи В відносять приблизно третину позицій (найменувань) бази даних, результуючий показник яких складає 10-15%. Інші позиції номенклатури (а це звичайно половина найменувань продукції), сумарна вага яких складає лише 5-10%, відносять до групи С.

Розвитком АВС-аналізу є його комбінування з XYZ-аналізом, сутність якого полягає в структуризації бази даних по фактору стабільності і можливості його передбачення. Групування елементів бази даних при проведенні XYZ-аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Він являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показників:

s =

До категорії Х відносяться позиції бази даних з коефіцієнтом варіації менше 10%. Вони являються передбачуваними; характеризуються стабільним обсягом споживання або реалізації; високою точністю прогнозу.

Категорія Y – це позиції бази даних, потреба в яких характеризується відомими тенденціями і середніми можливостями їх прогнозування. Коефіцієнт варіації по цих позиціях змінюється від 10 до 25%. Позиції бази даних, що відносяться до категорії Z, використовуються нерегулярно, точність їх прогнозування невисока (коефіцієнт варіації більше 25%).

У якості прикладу розглянемо наступну базу даних: обсяг кількості замовлень позицій меню у ресторані за півроку , порційпомісячно (табл. 5).

Як поєднання результатів застосування АВС і XYZ-методів аналізу одержуємо у структурованій базі даних дев'ять груп асортименту: AX, AY, AZ, BX, BY, BZ, CX, CY та CZ (табл.6). Результатом проведення комплексного аналізу по методах АВС і XYZ є виділення ключових запасів (товарів, клієнтів).

Виходячи з даних таблиці, найважливішими для випуску або використання є номенклатура із груп АХ, АY та ВХ, оскільки вони мають високу вартість (або високий рівень іншого результуючого показника), а зміну в часі цього результуючого показника можна з високою вірогідністю передбачити. Очевидно, що групи АХ, AY і AZ потребують найбільшої уваги.

Таблиця 5 Проміжні розрахунки та результати
№	Кількість позицій у %	Назва позиції меню	січень	лютий	березень	квітень	травень	Усього	% до загального обсягу	Накопичення у % обсягу	Група АВС	Середнє значення	Середньоквадратичне відхилення	Коефіцієнт відносної варіації	Група XYZ
1	7	Борщ пісний	250	542	265	456	223	2083	12,12%	0,12	А	347,167	116,4866	33,55%	Z
2	13	Капусняк запорізький	115	156	186	459	456	1646	9,58%	0,22	А	274,333	138,0201	50,31%	Z
3	20	Борщ червоний	256	252	238	291	198	1481	8,62%	0,30	А	247	27,45906	11,12%	Y
4	27	Суп овочевий	156	189	220	228	350	1372	7,98%	0,38	А	228,667	60,07125	26,27%	Z
5	33	Шашлик свиний	156	159	254	265	214	1258	7,32%	0,46	А	209,667	41,81972	19,95%	Y
6	40	Суп з галушками	165	251	246	203	156	1225	7,13%	0,53	А	204,167	36,05282	17,66%	Y
7	47	Салат фаворит	194	198	201	205	208	1207	7,02%	0,60	А	201,167	4,524624	2,25%	X
8	53	Солянка м’ясна	200	212	198	168	198	1172	6,82%	0,67	А	195,167	13,29683	6,81%	X
9	60	Салат грецький	165	189	198	178	198	1114	6,48%	0,73	А	185,667	11,55662	6,22%	X
10	67	Суп молочний з рисом	25	268	245	198	156	1070	6,23%	0,79	В	178,333	78,4021	43,96%	Z
11	73	Суп рисовий	126	189	164	168	98	894	5,20%	0,85	В	149	29,76575	19,98%	Y
12	80	Вареники з м’ясом	120	156	158	130	140	845	4,92%	0,89	В	140,833	13,39672	9,51%	X
13	87	Нарізка асорті м’ясна	120	134	165	154	120	832	4,84%	0,94	С	138,667	16,56972	11,95%	Y
14	93	Окорока курячі смажені	98	87	65	98	120	562	3,27%	0,98	С	93,6667	16,31632	17,42%	Y
15	100	Оселедець під шубою	48	89	54	98	64	424	2,47%	1	С	70,6667	17,88544	25,31%	Z
Загалом		2194	3071	2857	3299	2899	17185	100,00%

Таблиця 6