Держрегулювання в основному стосувалось автотранспорту як найбільш пристосованого до перевезень вантажів дрібними партіями, що сприяє скороченню запасів МР і підвищенню швидкості обороту. Що ж стосується залізничного транспорту, то він опинився в багатьох випадках не в стані адекватно зміненій системі МТЗ задовольнити попит на перевезення. В силу певних причин залізничний транспорт став менш сприятливим в порівнянні з автомобільним. Так, в кінці 80-х років 49 % промислових фірм США знизили ступінь використання послуг залізниць; стільки ж фірм зберегли рівень їх послуг, і лише 28 % фірм підвищили його.
Висновок:
Аналізуючи наведені приклади, можна зробити висновок про те. що застосування сучасних логістичних систем стає правилом успішного ведення бізнесу, без них сьогодні неможливо добитися конкурентних переваг на ринку.
При розробці маркетингових логістичних систем, перш за все, потрібно орієнтуватися на запити споживачів і аналізувати пропозиції конкурентів. Одні компанії намагаються мінімізувати рівень сервісу, встановлюючи низькі ціни, інші навпаки, покращують якість обслуговування та ціни на свою продукцію. Адже жодна система маркетингової логістики не в змозі одночасно і поліпшити якість обслуговування, і мінімізувати витрати. Кожна компанія унікальна в своєму роді, і тому повинна визначати для себе власні цілі маркетингової логістики. Сучасні маркетингові логістичні системи повинні спиратися, перш за все, на вимоги ринку, а не на свої виробничі можливості.
Одним з головних елементів маркетингової логістичної системи є правильний вибір каналу товароруху. Прийняття рішення в даній області є найскладнішим, так як від нього залежать інші маркетингові рішення, такі як:
· кількість закупівель,
· запасів,
· вибір системи складування,
· метод транспортування.
По даній проблемі існує велика кількість літератури, і у всіх джерелах відзначається, що на побудову даної системи потрібно дуже багато часу і величезні фінансові витрати. Змінити систему товароруху дуже важко, оскільки, з одного боку, це спричинить великі витрати, а з іншого (що більш важливо) – розпад усталених господарських зв'язків з багатьма компаніями, що є постачальниками або посередниками.
Основною метою торговельної логістики є переміщення продукції по каналу товароруху з мінімальними витратами і максимальним задоволенням потреб споживача. Однак неможливо одночасно домогтися і скорочення витрат і підвищення конкурентоспроможності компанії, і максимального задоволення споживача, необхідно чимось жертвувати. Оскільки канал товароруху є шляхом, по якому товари рухаються від виробника до споживача, то відповідно обраний канал впливає на швидкість, час, ефективність руху та збереження продукції.
Керівництво компанії, звичайно, може прийняти рішення самостійно доводити свою продукцію до споживача, однак зі сказаного вище можна зробити висновок, що більш ефективно звертатися до послуг посередників.
У зарубіжних країнах система торгових посередників постійно розвивається під впливом вимог ринку і в інтересах більш ефективного обслуговування споживачів. Характерною рисою останнього часу є збільшення кількості видів посередницьких організацій, їх універсалізації та спеціалізації.
Високі стандарти базової логістичного обслуговування склалися завдяки глобалізації світової економіки, виходу на міжнародні ринки найбільших провайдерів логістики, здатних забезпечити обслуговування користувачів доступним, надійним і функціональним сервісом побудованих логістичних систем, що охоплюють більшість напрямів і маршрутів торгівлі.
З огляду на все вище сказане, можна дійти висновку, що розвиток сучасних логістичних систем товароруху не припиняється ні на мить. Цьому сприяє як науково технічний прогрес, що дає змогу оптимізувати транспортування товарів, оптимізувати та зробити більш зручним для користування інформаційне забезпечення транспортної логістики так і розвиток міжнародних відносин, що спрощує співпрацю компаній на світовій арені.
Основною ж перешкодою залишається державне регулювання оформлення перевезень, товарів, дозволів; митні формальності; податкове регулювання. Все це стає досить серйозним бар’єром для розвитку систем товароруху та транспортування у національному та міжнаціональному масштабах.
Література:
1. Москвітіна Т.Д. Торговельна Логістика: навч. посібник / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К., 2007
2. Транспортная логистика / Под ред. Миротина Л. Б. – издательство «Экзамен» 2003
3. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. – А. И. Мороз - издательский дом «Вильямс», 2002
4. Стаття «Логістика и Маркетинг», журнал «American Shipper», К. Гиллис,
5. Стаття «Виробництво: Наслідки для менеджерів з логістики», журнал «Бізнес Логістика»; Д. С. Джексон
6. Стаття «Сила логистики Duracell», журнал «American Shipper», К. Гиллис,
7. http://learnlogistic.ru