Всі потоки, що мають місце в економічних системах, можна класифікувати по певних ознаках (табл.1.1).
Таблиця 1.1
Класифікація економічних потоків
Ознака класифікації | Види потоків |
Природа | Матеріальні Фінансові Інформаційні Сервісні Потоки трудових ресурсів |
Відношення до економічної системи | Зовнішні Внутрішні |
Напрямок руху | Вхідні Вихідні |
Стадія руху і трансформації ресурсів | Закупівельні Внутрішньовиробничі Розподільчо-збутові |
Залежність від управління економічною системою | Залежні Умовно незалежні |
Рівень взаємозв’язку потоків | Зв’язані з іншими потоками Відособлені |
Рівень синхронності | Синхронні Асинхронні |
Рівень ієрархії | Мікроекономічні Макроекономічні (мета-, мезо-, мега-) |
Напрямок зв’язків | Горизонтальні Вертикальні |
Направленість | Однонаправлені Зустрічні Зворотньонаправлені Різнонаправлені |
Матеріальний потік — потік матеріалів, незавершена продукція, готова продукція, що розглядаються в процесі додатка до них різних логістичних (транспортування, складування та ін.) і технологічних (механообробка, збірка та ін.) операцій і віднесені до певного тимчасового інтервалу.
Розмірністю матеріального потоку є відношення розмірності продукції (одиниці, тонни, м3 тощо) до розмірності тимчасового інтервалу (доба, місяць, рік тощо). Матеріальні потоки можуть розраховуватися для конкретних ділянок підприємства, для підприємства в цілому, для окремих операцій з вантажем [2, c. 25-27].
Кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформаційний і фінансовий потік. Інформаційний потік — це потік повідомлень в мовній, документній (паперовій і електронній) та інших формах, що генерується вихідним матеріальним потоком в даній логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, і призначен для реалізації функцій, що управляють.
Фінансовий потік в логістиці розуміється як направлений рух фінансових коштів, циркулюючих всередині логістичної системі, між логістичними системами і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного матеріального потоку. Таким чином, специфіка фінансових потоків в логістиці полягає саме в потребі обслуговування процесу переміщення в просторі і в часі відповідного потоку товарно-матеріальних або товарно-нематеріальних цінностей [3, c. 75].
1.2. Методи управління потоковими процесами та їх оптимізація
Методи управління потоковими процесами слід розглядати як сукупність дій і способів впливу на матеріальні, інформаційні, фінансові, сервісні і інші потоки, направлених на досягнення поставлених бізнес цілей.
Застосування методів управління потоковими процесами при формуванні і трансформації економічного потоку як об’єкту управління направлено на скорочення невизначеності підприємницької діяльності (під невизначеністю в підприємництві розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації підприємницької ідеї) до мінімуму, що сприяє підвищенню надійності та ефективності функціонування економічних систем в цілому та їх окремих підрозділів. Умовно всі методи управління економічними потоками можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Загальна класифікація методів управління потоковими процесами
Класифікаційна ознака | Види методів |
Зміст | Економічні Нормативно-правові Організаційно-розпорядливі Соціально-психологічні |
Рівень об’єкту впливу | Макроекономічні Мікроекономічні Внутрисистемні Кадрові |
Тип управлінського впливу | Прямі Непрямі |
Частота управлінського впливу | Разові Періодичні |
Організаційна форма управ-лінського впливу | Стратегічні Тактичні Оперативні |
Принцип прийняття рішень | Єдиноначальні Колективні Колегіальні |
Основним призначенням економічних методів є оптимізація потокових процесів в економічних системах на основі мінімізації сукупних витрат і максимізації прибутку.
Основною метою цих методів є розробка і ухвалення рішень, направлених на забезпечення ефективного функціонування і розвитку підприємства.
Особливістю цієї групи методів є можливість кількісної і якісної оцінки результату управлінських рішень [5, c. 86].
Економічні методи управління потоковими процесами можна об'єднати в групи.
1. Відповідно до існуючих загальних функцій управління: моніторинг, планування, прогнозування, аналіз і контроль.
2. Ринкові механізми господарювання, до яких відносяться: маркетинг, конкуренція, комерційний розрахунок, ринкове ціноутворення, еквівалентність обміну, спрямованість на задоволення платоспроможного попиту на товари (послуги і трудові ресурси); кількісні оцінки, які забезпечуються економіко-статистичними методами, методами економіко-математичного моделювання, системного аналізу, кібернетикою, дослідженням операцій, функціонально - вартісним аналізом, методами оцінки рівня обслуговування, контролю і управління запасами (АВС - аналіз, XYZ – аналіз), управління ризиками, оптимізації діяльності (диференціальні числення; аналіз повних витрат на організацію руху товару і приросту таких витрат; лінійне програмування; метод рішення транспортних завдань тощо).
3. Методи якісної оцінки: методи на основі думки жюрі і оцінки експертів, моделі очікування споживачів.
4. Неформальні підходи - передбачають використання таких способів інформування, як: вербальний (здобуття і передача інформації шляхом переговорів, за допомогою радіо, телебачення, Інтернет або прямого спілкування з людьми); письмовий (через газети, журнали, звіти та ін.), здобуття інформації за допомогою економічної розвідки [6, c. 67, 75].
Нормативно-правові методи, які використовуються в управлінні підприємствами, ґрунтуються на законодавчих актах, регулюючих права і обов'язки суб'єкта і об'єкта управління, а також на нормативних документах.
Основною метою цих методів є введення процесу управління потоковими процесами в рамки правового поля України, створення правової бази формування і трансформації економічних потоків.
До основних нормативно-правових методів управління потоковими процесами відносяться: індикативне планування розвитку економіки країни, окремих областей і регіонів; державне бюджетування; соціально-економічна політична держави; регулювання потокових процесів через систему державних замовлень на виробництво стратегічної сировини і готової продукції; контроль ефективністі приватизації об'єктів державної власності; державна фінансова, кредитова, податкова і митна політики, а також контроль за її реалізацією на рівні економічної системи; сертифікація діяльності економічних систем, стандартизація товарів, робіт і послуг; правове регулювання мінімального рівня заробітної плати, обов'язкової для всіх суб'єктів господарювання з найнятими робітниками; державне стимулювання виробництва через надання субсидій, субвенцій, квот, пільгових кредитів і ін. пільг; державна підтримка інноваційної діяльності і реалізації продукції на зовнішньому ринку [7, c. 354].
Організаційно-розпорядливі методи управління потоковими процесами покликані забезпечити ефективне функціонування економічної системи на основі наукової організації праці.
Мета цих методів - аналіз і оптимізація управлінських рішень в питанні формування, функціонування і трансформації економічних потоків. Кінцева мета - економія ресурсів, відносне скорочення витрат та підвищення прибутку підприємства, а також завоювання конкурентних переваг.
До організаційно-розпорядливих методів відносять: нормування; планування процесів управління економічними потоками; інструктаж; контроль виконання вказівок і розпоряджень.
Мета соціально-психологічних методів - ефективне формування та сприяння розвитку трудового колективу і конкретних виконавців операцій на підприємстві. Ці методи призначені для впливу на психологію, мораль, совість людей і тим самим переконують їх діяти відповідно до ефективних управлінських рішень.
Крім того, методи управління потоковими процесами залежно від частоти управлінського впливу можна розділити на разові та періодичні. Залежно від організаційних форм, методи управління потоковими процесами можна розділити на: стратегічні; тактичні; оперативні.
Залежно від способів впливу всі методи управління потоковими процесами можна розділити на: методи прямого впливу; методи непрямого впливу [8, c. 35].
У залежності від прінципів вироблення та ухвалення рішень, методи управління потоковими процесами можна розділити на три види: метод, заснований на принципі єдиноначальності; метод колективних рішень; колегіальний метод.
Слід звернути увагу, що досягти бажаного результату в управлінні потоковими процесами, використовуючи лише окремі методи, неможливо. Тому доцільно використовувати взаємоузгоджену сукупність, в якій, з метою посилення впливу, один метод доповнюється іншими. При цьому варіанти об'єднання можуть змінюватися в кожній конкретній ситуації [9, c. 62].
Визначивши суть поняття потокових процесів, виявимо існуючі можливості їх оптимізації. Формальна постановка завдання може бути у ряді випадків неправомірною, зокрема, в ситуаціях, коли в ній спотворюється економічна природа явищ.