Міністерство аграрної політики україни
Житомирський національний агроекологічний університет
Курсова робота
з рослинництва з основами програмування врожаїв
сільськогосподарських культур
на тему:
Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ “Довіра” Красилівського району Хмельницької області
Житомир – 2008 р.
| Область Хмельницька | район Красилівський | господарство СТОВ “Довіра” | |||
| Карточка проектованого поля | |||||
| Культура пшениця яра | Програмована врожайність | 35 ц / га | |||
| Урожайність без внесення добрив | 18 ц / га | ||||
| 1. | Площа | 25 га | |||
| 2. | Агровиробнича група ґрунту | ||||
| 3. | Бонітет ґрунту | 46 | |||
| Ціна балу ґрунту по проектованій культурі | 4 | ||||
| 4. | Механічний склад ґрунту | супіщаний | |||
| 5. | Глибина гумусового горизонту, см | 27 | |||
| 6. | Глибина орного шару, см | 25-27 | |||
| 7. | Глибина розрахункового шару для NPK, см | 30 | |||
| 8. | Вміст гумусу, % | 1,4 | |||
| 9. | Рік агрохімічного обстеження | 2001 | |||
| 10. | Вміст у ґрунті, мг / кг: | ||||
| легкогідролізованого азоту (N) | 74 | ||||
| рухомого фосфору (P2O5) | 102 | ||||
| обмінного калію (K2O) | 63 | ||||
| 11. | Гідролітична кислотність, мг-екв / 100 г ґрунту | 2,16 | |||
| 12. | PH сольове | 4,8 | |||
| 13. | Об’ємна маса ґрунту, г / см3 | 1,37 | |||
| 14. | Глибина залягання ґрунтових вод, м | 1,8 | |||
| 15. | Попередник | картопля | |||
| 16. | Внесено під попередник | гною – 10 т/га, N45Р45К45 | |||
| 17. | Забур’яненість поля | 2 | |||
| 18. | Заселеність: | ||||
| шкідниками | 5 | ||||
| збудниками хвороб | 6 | ||||
| 19. | Характер весни | Рання, холодна, помірна | |||
| 20. | Характер осені | Суха | |||
| 21. | Стан посівів перед збиранням: | ||||
| полягання | - | ||||
| забур’яненість | 3 | ||||
| висота стеблостою | 1,2 м | ||||
| густота стояння рослин, стеблостою | 411 шт/м2 | ||||
| 22. | Погодні умови періоду збирання | суха | |||
Зміст
Вступ
Розділ 1. Оцінка умов господарства
1.1 Грунтово-кліматичні умови
1.1.1 Характеристика клімату
1.1.2 Ґрунтові умови
Розділ 2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів
2.1 Ботанічна характеристика культури
2.2 Вимоги до умов вирощування
2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів
Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідність їм запланованої врожайності
3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією
3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи
3.3 Проектування елементів структури запланованої врожайності
3.4 Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує заплановану врожайність
Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності
4.1 Розміщення культури у сівозміні
4.2 Обробіток ґрунту
4.3 Система удобрення
4.4 Сівба
4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників
4.6 Збирання врожаю та його зберігання
4.7 Агротехнічна частина технологічної карти
Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища
Розділ 6. Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
яра пшениця врожайність вирощування
Зерно ярої пшениці має високі хлібопекарські і круп'яні якості, містить більше білка, ніж зерно озимої пшениці. Зерно м'якої і твердої ярої пшениці має високий вміст білка (14-16% м'яка, 15-18% тверда) і клейковини – 28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Зерно твердої ярої пшениці використовують для виробництва кращих сортів макаронів, вермішелі, манної крупи. Яра пшениця має також кормове значення. її використовують для виготовлення комбікорму, висівки – як концентрований корм, солому і полову – як грубі корми[2, 3].
Основний регіон поширення ярої пшениці у світі – Казахстан, Росія. В Україні вирощується в основному озима пшениця, а яра займає невеликі площі. Яра пшениця дає нижчі (на 10-15%) врожаї, ніж озима. Це цінна страхова культура для пересіву загиблих посівів озимої пшениці. М'яку яру пшеницю вирощують в Україні переважно в правобережних районах Лісостепу і Полісся, тверду – в південних і східних степових районах.
Технології вирощування сільськогосподарських культур, зокрема пшениці ярої, стають складнішими і науковоємнішими. Формування врожаю – це складний продукційний процес, який визначається генетичною програмою рослини і зовнішніми умовами. Щоб забезпечити високий урожай, необхідно мати повну інформацію про всю багатогранність дії окремих чинників і їх взаємодію, що беруть участь у рості та розвитку рослин, вміти передбачати реакцію рослин на них [5].
Величина врожаю визначається такими процесами як фотосинтез, ріст і розвиток, повітряний, водний і тепловий режими, мінеральне живлення, структура рослин, архітектоніка посіву тощо.
Розділ 1. Оцінка умов господарства
1.1 Грунтово-кліматичні умови
1.1.1 Характеристика клімату
Аналіз кліматичних умов свідчать, що клімат був сприятливий для вирощування ярої пшениці, але погодні умови 2008 року відрізнялися від середньо багаторічних (табл. 1). Це не могло не вплинути на величину і якість врожаю цієї культури.
Середні температури січня і лютого 2008 року дещо відрізнялися від наведених в кліматичній характеристиці зони Полісся. Взимку часто спостерігалися відлиги, коли температура повітря підвищувалася до +9...+11 оС. Зимові часом випадали у вигляді дощу. Кількість опадів, зареєстрована в січні – лютому, дійсно, вища за середні багаторічні показники.
Таблиця 1. Хід метеорологічних факторів у Хмельницькій області за багаторічними даними Хмельницької метеостанції
| Місяць | Декада | Метеорологічні фактори | ||||||
| опади, мм | середньодобова температура, оС | відносна вологість повітря, % | сонячна радіація, ккал/см2 | сума активних температур, оС | запаси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі, мм | |||
| сумарна | радіаційний баланс | |||||||
| січень | 1 | 11 | 1,4 | 76 | 21 | 0,3 | - | 0,9 |
| 2 | 12 | -0,7 | 76 | 21 | 0,7 | - | 1,0 | |
| 3 | 15 | -2,5 | 77 | 22 | 0,6 | - | 1,2 | |
| сума | 38 | -1,8 | 229 | 64 | 1,6 | - | 3,1 | |
| лютий | 1 | 9 | -2,9 | 74 | 22 | 0,7 | - | 0,9 |
| 2 | 5 | -3,3 | 73 | 22 | 0,8 | - | 0,5 | |
| 3 | 18 | -5,9 | 78 | 22 | 0,8 | - | 1,8 | |
| сума | 32 | -12,1 | 225 | 66 | 2,3 | - | 3,2 | |
| березень | 1 | 20 | -4,5 | 78 | 25 | 0,9 | - | 2,0 |
| 2 | 18 | -0,1 | 78 | 27 | 0,9 | - | 1,8 | |
| 3 | 32 | 2,3 | 81 | 28 | 1,1 | - | 3,2 | |
| сума | 70 | -2,3 | 237 | 80 | 2,9 | - | 7,0 | |
| квітень | 1 | 19 | 7,7 | 78 | 33 | 1,1 | 77 | 1,9 |
| 2 | 33 | 10,1 | 82 | 45 | 1,1 | 101 | 3,3 | |
| 3 | 1 | 10,7 | 72 | 42 | 1,3 | 107 | 0,1 | |
| сума | 53 | 28,5 | 232 | 120 | 3,5 | 285 | 5,3 | |
| травень | 1 | 11 | 12,2 | 76 | 58 | 1,4 | 122 | 1,1 |
| 2 | 9 | 14,7 | 75 | 67 | 1,7 | 147 | 0,9 | |
| 3 | 4 | 16,6 | 72 | 71 | 1,8 | 166 | 0,4 | |
| сума | 24 | 43,5 | 223 | 196 | 4,9 | 435 | 2,4 | |
| червень | 1 | 86 | 13,6 | 86 | 84 | 1,7 | 136 | 8,6 |
| 2 | 70 | 16,3 | 85 | 87 | 1,5 | 163 | 7,0 | |
| 3 | 42 | 21,4 | 83 | 89 | 1,5 | 214 | 4,2 | |
| сума | 198 | 51,3 | 254 | 260 | 4,7 | 513 | 19,8 | |
| липень | 1 | 2 | 20,1 | 77 | 98 | 1,6 | 201 | 0,2 |
| 2 | 3 | 19,7 | 75 | 98 | 1,5 | 197 | 0,3 | |
| 3 | 15 | 20,8 | 77 | 91 | 1,6 | 208 | 1,5 | |
| сума | 20 | 60,6 | 229 | 287 | 4,7 | 606 | 2,0 | |
| серпень | 1 | 10 | 20,4 | 76 | 79 | 1,6 | 204 | 1,0 |
| 2 | 44 | 20,6 | 80 | 77 | 1,5 | 206 | 4,4 | |
| 3 | 31 | 16,7 | 81 | 73 | 1,2 | 167 | 3,1 | |
| сума | 85 | 57,7 | 237 | 229 | 4,3 | 577 | 8,5 | |
| вересень | 1 | 34 | 15,4 | 83 | 66 | 1,1 | 154 | 3,4 |
| 2 | 1 | 14,2 | 79 | 62 | 0,9 | 142 | 0,1 | |
| 3 | 9 | 14,8 | 75 | 55 | 0,9 | 148 | 0,9 | |
| сума | 44 | 44,4 | 237 | 183 | 2,9 | 444 | 4,4 | |
| жовтень | 1 | 2 | 8,3 | 73 | 51 | 0,8 | 83 | 0,2 |
| 2 | 5 | 5,8 | 73 | 48 | 0,7 | 58 | 0,5 | |
| 3 | 28 | 8,8 | 77 | 43 | 0,8 | 88 | 2,8 | |
| сума | 35 | 22,9 | 223 | 142 | 2,3 | 229 | 3,5 | |
| листопад | 1 | 22 | 2,1 | 76 | 34 | 0,7 | - | 2,2 |
| 2 | 16 | -0,8 | 75 | 37 | 0,7 | - | 1,6 | |
| 3 | 7 | 0,6 | 73 | 26 | 0,6 | - | 0,7 | |
| сума | 45 | 1,9 | 224 | 97 | 2,0 | - | 4,5 | |
| грудень | 1 | 3 | 1,3 | 73 | 23 | 0,6 | - | 0,3 |
| 2 | 8 | -1,7 | 74 | 21 | 0,5 | - | 0,8 | |
| 3 | 19 | -2,4 | 78 | 21 | 0,3 | - | 1,9 | |
| сума | 30 | -2,8 | 225 | 65 | 1,4 | - | 3,0 | |
| За рік | 674 | 291,8 | 2775 | 1789 | 37,5 | 3089 | 66,7 | |
| За період з 5 оС | 459 | 308,9 | 1635 | 1417 | 27,3 | 3089 | 45,2 | |
| За період з 10 оС | 405 | 278,3 | 1334 | 1242 | 25,0 | 2783 | 39,8 | |
Початок весни спостерігали в кінці 2-ї декади березня, а кінець – перехід середньодобової температури через 15 оС – в 2 декаді травня. Із таблиці видно, що температура повітря весною 2008 року була нижча, ніж в попередні роки. Характерною особливістю весняного періоду є інтенсивний ріст температури: середньомісячна температура о 13 год. в березні складала +2...+3 оС, в квітні +10...+11 оС, а в травні – +18...+19 оС. Ґрунт відтав до глибини 10 см в 2 декаді березня, середня дата повного відтавання ґрунту – 1 декада квітня. В зв’язку з швидким ростом температури повітря різко знизилася відносна вологість в денні часи: в квітні вона знизилась до 57-60%, а в травні – до 48-54%.