Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області (стр. 5 из 8)
Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні– головний фактор раціонального використання природних умов і агротехнічних заходів, покращення фітосанітарного стану ґрунту, що забезпечує одержання високих і стабільних урожаїв і підвищення родючості ґрунту. Яру пшеницю найкраще розміщувати після удобрених просапних культур і озимих зернових [2, 3].
Однією з важливих функцій сівозміни є підтримання в ґрунті без дефіцитного балансу гумусу і мінеральних елементів кореневого живлення рослин. Основним джерелом нагромадження органічної речовини для відтворення запасів гумусу в ґрунті є рослинні (кореневі і післяжнивні) рештки вирощуваних культур. За узагальненими експериментальними даними в сівозмінах із застосуванням загальноприйнятих норм органічних і мінеральних добрив в шарі ґрунту 0-20 см багаторічні трави нагромаджують сухої маси рослинних решток 70-100 ц/га, озимі зернові 40-50, однорічні ярі культури суцільного посіву 30-40, льон від 15 (після просапних) до 30 ц /га (після конюшини), кукурудза 20-30, картопля і коренеплоди 10-20 ц/га.
Для формування бездефіцитного (позитивного) балансу гумусу в сівозмінах плодозмінного типу необхідно щороку вносити на 1 га сівозмінної площі 10-12, а у просапних сівозмінах 18-20 т органічних добрив.
У покращанні родючості ґрунту велике значення мають бобові культури, які постачають у грунт з рослинними рештками біологічний азот, що заощаджує застосування азотних мінеральних добрив в сівозміні. Так, за даними ІСГП УААН (1992-2003 рр.) 7-пільна сівозміна, насичена бобовими культурами в основних і післяжнивних посівах до 57% (4 поля), за загальною продуктивністю без застосування азотних мінеральних добрив не поступалася сівозміні з одним полем вико-вісяної сумішки і внесенням на 1 га ріллі 30-45 кг технічного азоту.
Різні сільськогосподарські культури використовують для формування урожаю різну кількість поживних речовин, тому загальний іх винос в цілому по сівозміні залежить від структури посівних площ.
На баланс азоту впливає рівень насичення сівозміни бобовими культурами. В сівозміні без бобових культур відшкодування витрат азоту за рахунок добрив повинно становити, як і калію, 120-150%. Однак по мірі насичення сівозміни бобовими культурами компенсація витрат азоту за рахунок добрив знижується і при максимально допустимому рівні насичення сівозміни цими культурами (50-60%) може зменшитись майже наполовину.
У господарстві СТОВ “Довіра” яра пшениця вирощується у наступній сівозміні:
1. горох;
2. цукрові буряки;
3. конюшина;
4. озима пшениця;
5. картопля;
6. яра пшениця;
7. кукурудза на силос.
Така сівозміна дозволяє отримувати найкращі врожаї пшениці ярої.
4.2 Обробіток ґрунту
Яра пшениця, дуже негативно реагує на веснооранку. Тому всі зусилля повинні бути направлені для проведення зяблевого обробітку ґрунту вчасно.
При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину оранки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дискують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи КПГ-2-150 на 20-22 см [2, 3, 4, 5].
Таблиця 8. Система обробітку ґрунту під пшеницю яру
| Обробіток ґрунту | Прийоми обробітку | Машини для обробітку | Строки виконання | Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.) |
| Основний | лущення | ЛДГ-10 | після збору попередника | 6-8 см |
| дискування в 2 сліди | БДТ-3 | через 10-14 днів після лущення, друга половина вересня – перша-друга декада жовтня | 20-22 см | |
| Передпосівний | культивація на 8-10 см з боронуванням | КПС-4 + БЗТС-1,0 | при фізичному достиганні ґрунту | 8-10 см |
Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом – на глибину орного шару. Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур, однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см. На засмічених коренепаростковими бур'янами полях грунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Передпосівна підготовка ґрунту під яру пшеницю така сама, як і при вирощуванні ярого ячменю. Вимоги до якості насіннєвого ложа нижчі, ніж у інших зернових.
4.3 Система удобрення
Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку [2, 3].
Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом.
Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.
Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.
Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових фунтах рекомендується вносити N45-60 Р45-60 К45-60, на сірих та світло-сірих – N50-70 Р50-70 К50-70 на дерново-карбонатних фунтах Полісся – N60-90 Р60-90 К60-90.
При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N60-90 Р60-90 К60-90 врожайність ярої пшениці може становити 50-60 ц/га і більше.
Таблиця 9. Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (35 ц/га) пшениці ярої по виносу поживних речовин
| № з/п | Показники | N | P2O5 | K2O |
| 1 | Винос поживних речовин на 1 т основної продукції | 23 | 11 | 17 |
| 2 | Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га | 80,5 | 38,5 | 59,5 |
| 3 | Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмах, мг/100 г | 7,4 | 10,2 | 6,3 |
| 4 | Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га | 222 | 306 | 189 |
| 5 | Процент використання з ґрунту | 15 | 9 | 15 |
| 6 | Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту | 33,3 | 27,5 | 28,4 |
| 7 | Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га поживних речовин | 20 | 15 | 30 |
| 8 | Процент використання з органічних добрив | 10 | 20 | 10 |
| 9 | Буде використано: з органічних добрив, кг/га | 2 | 3 | 3 |
| 10 | всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га | 17 | 12 | 18 |
| 11 | Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних добрив, кг/га | 63,5 | 26,5 | 41,5 |
| 12 | Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив | 70 | 30 | 60 |
| 13 | Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин | 82,6 | 65 | 58,1 |
| 14 | Форми мінеральних добрив, що вносяться | аміачна селітра | суперфосфат | хлористий калій |
| 15 | Вміст діючої речовини у добриві, % | 34,4 | 20 | 60 |
| 16 | Норми туків у фізичній вазі, ц/га | 2,4 | 1,3 | 1,0 |
Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію (N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапах органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30), а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) для підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вона обов'язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливають ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.
Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуємо розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).
Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожай проводять за такими формулами:
без внесення органічних добрив
,де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживні речовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %
з внесенням органічних добрив
,де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вміст елементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив.
Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають за формулою:
,де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га; Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %.
За результатами проведених розрахунків складаємо систему удобрення культури в сівозміні (табл. 10).