4.4 Економічна ефективність виробництва яловичини
Нами були проведені розрахунки економічної ефективності застосування способу вирощування молодняка на м’ясо. Дані з ефективності виробництва яловичини наведені в таблиці 16.
16. Ефективність виробництва яловичини
| Показники | Категорія вгодованості | |||||
| Молодняк на відгодівлі | Доросла вибракувана худоба | |||||
| вища | середня | нижче середньої | вища | середня | нижче середньої | |
| Кількість голів | 18 | 58 | 35 | 2 | 21 | 36 |
| Жива маса, кг | 400 | 360 | 310 | 520 | 460 | 390 |
| Всього, кг | 7200 | 20880 | 10850 | 1040 | 9660 | 14040 |
| Ціна реалізації, грн/кг | 10 | 8 | 6-50 | 10 | 8 | 6-50 |
| Всього грн | 72000 | 167040 | 70525 | 10400 | 77280 | 91260 |
Дані таблиці 16 свідчать, що від реалізації забійної худоби господарство отримало 488505 грн..
Із-за низької категорії вгодованості господарство мало збитки. Як що б тварин відгодовували до високих вагових кондицій, а саме реалізовували б їх тільки вищою категорію вгодованості, то додатково отримали б:
Від реалізації дорослої худоби 59 голів х 400 кг х 10 грн. = 236 тис. грн.
Від реалізації молодняку 111 голів – 520 кг х 10 грн = 577,2 тис.грн.
Разом від реалізації худоби господарство мало виручку в розмірі 813,2 тис. грн..
Різниця складає 324,7 тис. грн.
4.5 Технологія переробки худоби в умовах господарства
АФ «Надія» реалізує живу худобу на м’ясо, та переробляє в умовах власного забійного пункту на внутрігосподарські потреби.
Забійний пункт обладнаний електролебідкою, для підняття туші в вертикальне положення.
До забою допускають тільки здорових тварин, яких заздалегідь оглядає ветеринарний лікар. Вибірково проводять термометрію.
Після ветеринарного огляду велику рогату худобу оглушують за допомогою молоту а потім знекровлюють.
яловичина виробництво худоба молодняк
Оглушеним тваринам накладають пута на обидва плесна (цевки) і за допомогою електролебідки підвішують на шлях знекровлення. У підвішеної великої рогатої худоби розрізають шкіру уподовж по середній лінії шиї, витягують невелику частину стравоходу, відділяють його від трахеї і накладають на нього лігатуру для того, щоб після відділяння голови не витікав вміст шлунків. Потім через розріз шкіри вводять ніж у напрямку до грудної порожнини і розрізають одночасно передню аорту і передню порожнисту вену. Знекровлення відбувається швидко, харчову кров збирають в призначені для цього чисті і висушені бідони (у один бідон зливають кров від 4—5 голів великої рогатої худоби), технічна кров стікає по спеціальному жолобу. Наповнені кров'ю бідони направляють на переробку із забійного цеху тільки по закінченню ветеринарного догляду внутрішніх органів і туш тварин, від яких була одержана кров.
Після знекровлення у туш спочатку знімають шкуру з голови, а потім видаляють голову. Після цього проводять «забеловку» туш - відокремлюють шкуру на животі, грудях, кінцівок і видаляють кінцівки по зап'ястний і скакательний суглоби, після чого йде механічну зйомку шкури.
Після зняття шкури проводять нутровку. Робітники розкривають черевну порожнину, виймають черевні, а розрізаючи діафрагму, і грудні органи (лівер). Далі внутрішні органи складають на стіл для ветеринарного огляду. Після забою і розборки туш проводиться ветеринарно-санітарна експертиза голів, ліверу, травнево-кишкового тракту, нирок і потім м'ясних туш .
Туші великої рогатої худоби розпилюють на половини. Далі проводять сухий туалет: видаляють забруднені ділянки туші, побітості, синці, згустки крові, залишки діафрагми. З потреби (відбулося забруднення масами ТКТ, кров і т.д.) використовують миття туш (мокрий туалет).
В заключенні визначається вгодованість – проводиться товарна оцінка туш, і на доброякісні туші ветеринарний лікар становить відповідне клеймо.
Потім туші просувають на ваги, зважують кожну окремо або по декілька туш однаковій вгодованості і передають в камеру холодильника для остигання.
4.6 Перспективи розвитку виробництва яловичини
Нинішній стан скотарства, викликаний перебудівними процесами та кризовими явищами у сільськогосподарському виробництві, поставив нові завдання перед зоотехнічною наукою. Їх необхідно вирішувати у збиткових умовах ведення цієї галузі, яка сьогодні така практично в усіх господарствах. Тому стабілізація та збільшення виробництва молока і яловичини повинні виходити з науково - обґрунтованих технологічних рішень, в першу чергу з врахуванням оптимальних умов годівлі та утримання великої рогатої худоби.
В зв'язку з цим на Україні необхідні нові підходи до використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини, які мали б послідовний ланцюг: від розробки проектно-технологічних рішень у будівлях різного призначення до реалізації конкурентоспроможної продукції.
На сьогодні основним постачальником яловичини залишаються товарні господарства. І від організації виробництва яловичини у цих господарствах залежить швидке її збільшення.
Для збільшення виробництва яловичини і покращення її якості необхідно:
- розробити план з покращення галузі кормовиробництва і в першу чергу переглянути структуру посівних сівозмін, набір однорічних і багаторічних трав, підвищити врожайність, а саме головне окультурити природні пасовища яких в господарстві досить для цього поголів’я. Це дасть можливість в літній період зменшити витрати на вирощування та утримання і підвищити м’ясну продуктивність;
- досвід практики показує, що реалізація м’яса в 20 денному віці не ефективні. Тому треба розробити міроприємства з вирощування молодняка на м’ясо, а саме організувати інтенсивне вирощування як влітку так і взимку. При цьому в структурі раціону концентрати повинні займати не менше 35%;
- враховуючи, що основним джерелом виробництва яловичини є вибракувана доросла худоба, а реалізація її відбувається низькою живою масою і вгодованістю, то слід впровадити такий технологічний прийом як нагул і відгодівля на протязі 3-4 місяців;
- в господарстві з метою підвищення ефективності галузі скотарства пропонується використовувати удосконалену технологію виробництва молока і яловичини, що включає технологічні проекти, де передбачати комплекс зооінженерних, технічних, економічних та технологічних рішень.
- Пропонується застосовувати прості, доступні та ефективні удосконалені технології з закінченим виробничим циклом, де поєднується виробництво молока і яловичини.
- Розроблену і апробовану спрощену методику визначення типу конституції молодняку пропонується використовувати в селекційній роботі племінних господарств, науково-дослідних та учбових установ.
5.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Служба охорони труда підпорядковується директору господарства.
По своєму службовому положенню і умовам оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб.
Служба охорони праці виконує такі основні функції:
- проводить розробку ефективної системи управління охорони праці;
- сприяє вдосконаленню діяльності в цьому направленні кожного службового лиця.;
- проводить оперативно-методичне керівництво всієї праці по охороні праці;
- складає разом з бригадирами дільниць і головними фахівцями комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії.
- проводить працівникам увідний інструктаж по питанням охорони праці.
- організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями і іншими документами, паспортизацію робочих місць на відповідно їх вимогам, облік, аналіз нещасних випадків, профзахворювань і аварій, а також збитки від цих випадків.
- розробку перспективних і текучих планів роботи по створенню безпечних умов праці, роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних умов праці шляхом проведення бесід.
- допомога комісії по питанням охорони праці господарства в розробці необхідних матеріалів, підвищення кваліфікації і перевірка знань головних фахівців по питанням охорони праці.
Приймає участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій.
Оформлення фонду охорони праці і розподілення його засобів, робота комісії по питанням охорони праці, робота комісії по введенню в експлуатацію об’єктів, розробка положень, інструкцій, інших нормативних актів о охороні праці.
Сприяє введенню в виробництво досягнень науки і техніки, прогресуючих технологій, індивідуального захисту робітників.
Розглядають листи, жалоби працюючих по питанням охорони праці.
Оказує методичну допомогу в розробці заходів по питанням охорони праці.
Готує проекти і розпорядження по питанням охорони праці.
Розглядають факти виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров’я працюючих.
Контролює дотримання діючого законодавства, і нормативних актів, виконання предписань органів державного надзору, своєчасне проведення вчення і інструктажів працюючих, атестації, по питанням охорони праці.
Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовим приміщеннями, представлення робітникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з тяжкими і шкідливими умовами праці;